Апеляційне провадження Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/10082/2026
м. Київ Справа № 753/10348/24
10 квітня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Каліушка Ф.А., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 червня 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» (місцезнаходження: м.Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літера «Б»; ЄДРПОУ 39761587) заборгованість у розмірі 3 824 880,81 грн, яка складається з інфляційної складової боргу у сумі 2 935 316,17 грн та 3% річних у сумі 889 564,64 грн, а також судовий збір у розмірі 45 898,57 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 30 березня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Окрім того, просила поновити строк на апеляційне оскарження та звільнити від сплати судового збору.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано тим, що 27 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулась до канцелярії Дарницького районного суду м. Києва із заявою про отримання копії оскаржуваного рішення. 03 березня 2026 року відповідач отримала повний текст рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 червня 2025 року.
Перевіривши виконання вимог ст. 356 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що вказана апеляційна скарга на рішення суду підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно вимог ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, до матеріалів апеляційної скарги не долучено доказів сплати судового збору, натомість ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою віком 72 року, єдиним джерелом її доходу є пенсія за віком.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд приходить до висновку, що відсутні передбачені законом підстави для його задоволення, виходячи з наступного.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з частиною 2 статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26.07.2005, пункти 63-64).
З урахуванням зазначених рішень Європейського суду з прав людини, Верховний Суд, у постановах від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів. Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі № 757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі № 914/1147/20, від 10.11.2021 у справі № 922/1429/19, від 06.06.2021 у справі № 922/1775/19 та інші).
У пункті 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, обставина, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», на яку посилається апелянт, встановлює лише одну з умов, за наявності якої, суд може вирішувати питання зменшення суми судового збору, відстрочки, розстрочення у його сплаті чи звільнення від такої сплати.
Разом з тим, підтвердження такої обставини не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.
Визначальним в даному випадку є встановлення обставин, які свідчать, що майновий стан, особи, яка подає апеляційну скаргу, не дозволяє їй сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
На підтвердження матеріального становища надано відомості з Державного реєстру фізичних осбі - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків та довідку про доходи № 1261172792220203.
Разом з тим, такі документи не є достатніми доказами, що в повній мірі відображають майновий стан ОСОБА_1 , як особи, що звернулась до суду з апеляційною скаргою та має скрутний матеріальний стан.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/4473/21 (910/8061/21) вказано, що Закон «Про судовий збір» не містить визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують незадовільний майновий стан особи. Такими документами можуть бути, наприклад, довідка податкового (фіскального) органу про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік та / або відповідна довідка органу Пенсійного фонду про розмір отриманої пенсії за цей же період у разі якщо скаржник є пенсіонером, довідка про перелік розрахункових та інших рахунків, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів тощо.
З огляду на вищенаведені положення законодавства, а також відсутність інших доказів, які б підтверджували неможливість ОСОБА_2 сплатити судовий збір, апеляційний суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про відстроченнясплати судового збору за подання апеляційної скарги.
За таких обставин, ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір».
Пунктом 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні вказаної позовної заяви до суду першої інстанції становив 45 898,57 грн, а тому враховуючи вищевказані положення апелянту необхідно сплатити судовий збір в розмірі 150 %, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, що становить 68 847,86 грн.
Відповідно до вимог ст. 357 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог статті 356 ЦПК України, а також у разі несплати суми судового збору, постановляє ухвалу про залишення її без руху, про що повідомляє відповідну особу і надає строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
За наведених обставин, суд пропонує апелянту усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом подання на адресу Київського апеляційного суду оригіналу документу про сплату судового збору на суму 68 847 грн. 86 коп. за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Солом.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA548999980313101206080026010, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Керуючись ст.ст. 356, 357 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Каліушка Ф.А., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити, що у разі не виконання вимог даної ухвали у визначений строк, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя: