справа № 372/728/25
головуючий у суді І інстанції Рабчун Р.О.
провадження № 22-ц/824/1960/2026
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
08 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 16 липня 2025 року
у справі за позовом першого заступника керівника Київської обласної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі: Козинської селищної ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання недійсним рішень, скасування державної реєстрації права власності та повернення земельних ділянок, -
У лютому 2025 року до Обухівського районного суду Київської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Київської обласної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі: Козинської селищної ради, до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом визнання недійсним рішень, скасування державної реєстрації права власності та повернення земельних ділянок.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 17 лютого 2025 року відкрито провадження у цій справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 13 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви, а саме: внесення на депозитний рахунок Обухівського районного суду Київської області (код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661) прокурором або Козинською селищною радою, в інтересах якої поданий даний позов, грошових коштів у розмірі вартості спірних земельних ділянок, а саме:
земельних ділянок із кадастровими номерами: 3223155400:03:043:0369, 3223155400:03:018:0074, 3223155400:03:043:0284, 3223155400:03:043:0285 та 3223155400:03:043:0286.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 16 липня 2025 року позов залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що прокурор у встановлений строк не усунув визначених судом недоліків позовної заяви, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 8 частини 1 статті 257 ЦПК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, заступник керівника Київської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 16 липня 2025 року та направити справу до Обухівського районного суду Київської області для продовження розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що механізм компенсації вартості майна, яке незаконно вибуло з володіння держави чи територіальної громади, застосовується виключно у разі, якщо відповідачем за позовом прокурора є добросовісний набувач.
Вказує, що у цьому випадку добросовісність відповідача апріорі виключається, оскільки спірні земельні ділянки на 100 відсотків перебувають у межах прибережної захисної смуги р. Дніпро, ще починаючи з 1992 року і станом на тепер. При цьому, станом на 1992 рік у місці розташування вказаних земельних ділянок знаходилась водна поверхня, а станом на момент проведення огляду 20 вересня 2024 року спірні земельні ділянки частково сформовані за рахунок водної поверхні річки Дніпро.
Указаними доказами підтверджується знаходження земельних ділянок з кадастровими номерами 3223155400:03:043:0369, 3223155400:03:018:0074, 3223155400:03:043:0284, 3223155400:03:043:0285, 3223155400:03:043:0286 як у безпосередній близькості до р. Дніпро, так і в межах її водного плеса.
Також відповідач в силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих характерних ознак для земель водного фонду, знаходження у безпосередній близькості з р. Дніпро, добросовісність ОСОБА_1 під час придбання спірних земельних ділянок виключається.
Однак вказаним обставинам суд першої інстанції не надав належної оцінки.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Усачука О.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення
Відзив обґрунтовано тим, що питання добросовісного набуття прав на спірний об'єкт набувачем має бути оцінене судом першої інстанції під час судового розгляду справи, означена обставина (добросовісності/ недобросовісності набуття) залишатиметься невизначеною до закінчення розгляду справи та ухвалення судом рішення по суті спору.
Передчасними та необґрунтованими є висновки прокурора про те, що добросовісність відповідача є виключеною.
Вказує, що частиною 5 статті 12 ЦК України закріплено презумпцію добросовісності та розумності поведінки особи, яка реалізує своє суб'єктивне право, що може бути спростована лише на підставі встановлених судом обставин у відповідному процесуальному порядку. У контексті норм ЦПК України спростування зазначеної презумпції можливе виключно на стадії судового розгляду справи по суті, оскільки лише на цій стадії суд: досліджує надані сторонами докази, встановлює обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а також здійснює правову оцінку поведінки сторін у межах реалізації ними тих чи інших прав.
Вказане відповідає також загальним засадам цивільного судочинства, зокрема принципам змагальності сторін та рівності учасників процесу перед законом і судом, передбаченим статтями 2, 12 ЦПК України.
Прокурор Карнов А.О. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Усачук О.І. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
Згідно з частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частинами 1, 2 статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 ЦК України, частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви визначені у статті 175 ЦПК України.
Відповідно до частини 11 статті 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Пунктом 8 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
09 квітня 2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» від 12 березня 2025 року (далі - Закон України № 4292-ІХ від 12 березня 2025 року), яким внесені зміни, зокрема до статей 388, 390, 391 ЦК України та статей 177, 185, 265 ЦПК України.
Відповідно до частини 5 статті 390 ЦК України, у редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року, суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Згідно з абзацом 2 частини 4 статті 177 ЦПК України, у редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року, у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму (абзац 3 частини 2 статті 185 ЦПК України, у редакції Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року).
У пункті 2 Розділу ІІ Закону України № 4292-IX від 12 березня 2025 року зазначено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Положення частини 5 статті 390 ЦК України поширюється на випадки подання позову про витребування майна у добросовісного набувача.
При цьому у випадку подання та розгляду судом позову про витребування майна у недобросовісного набувача вимоги частини 5 статті 390 ЦК України не підлягають застосуванню.
Позивач обґрунтовує позов про витребування нерухомого майна недобросовісністю набувача.
Питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення. У випадку встановлення недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування частини 5 статті 390 ЦК України. Натомість у разі встановлення, що набувач добросовісний, суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 5 статті 390 ЦК України, якщо позивачем попередньо не внесено вартість майна на депозитний рахунок суду.
Указані висновки відповідають висновкам, які викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 листопада 2025 року в справі № 523/14914/24 (провадження № 61-8429св25), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 грудня 2025 року в справі № 354/419/25 (провадження № 61-11906св25)).
Судом першої інстанції залишено поза увагою, що прокурор обґрунтовує позов недобросовісністю набувачів, тому положення частини 5 статті 390 ЦК України до спірних відносин не застосовуються, а питання про добросовісність/недобросовісність набувача судом може бути вирішене лише після дослідження доказів на стадії ухвалення судового рішення, тому підстав для залишення позовної заяви без розгляду у суду першої інстанції не було.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
У зв'язку з цим колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу керівника Київської обласної прокуратури задовольнити.
Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 16 липня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 10 квітня 2026 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська