31 березня 2026 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 29.01.2024, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки,
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_6 , 04 серпня 2021 року приблизно о 22 години 30 хвилин, порушуючи вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, керуючи в стані алкогольного сп?яніння технічно справним автомобілем марки «BMW» моделі «X5» реєстраційний номер НОМЕР_1 , в салоні якого, в якості пасажира, знаходилась ОСОБА_8 , будучи не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб безпечно керувати транспортним засобом, не зреагував на зміну дорожньої обстановки, рухаючись по сухому, чистому дорожньому покритті, правої смуги руху, з?їзду площі «Деміївська», в напрямку пр-ту Голосіївський в м. Києві, порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України, не дотримався безпечної дистанції та передньою правою частиною свого транспортного засобу допустив зіткнення із задньою лівою частиною напівпричепа марки «Schmitz», реєстраційний номер НОМЕР_2 у складі автопоїзда марки «Renault-Magnum», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_9 , який в момент зіткнення рухався в правій смузі в попутному напрямку, попереду нього. В подальшому, ОСОБА_6 , продовжуючи рух та лівою боковою частиною свого транспортного засобу, здійснив наїзд на колесовідбійник. В результаті описаної дорожньо - транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_8 , отримала тілесні ушкодження, що відносяться до СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості.
Порушення водієм ОСОБА_6 , вимог п.л. 2.3 б), 2.9 а), 13.1 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити та перекваліфікувати діяння ОСОБА_6 з ч.1 ст.286-1 на ч.1 ст.286 КК України.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги захисник зазначає про невірну кваліфікацію дій обвинуваченого та занадто суворе покарання. Стверджує, що в матеріалах провадження відсутні будь-які докази керування ОСОБА_6 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Наголошує, що огляд обвинуваченого на стан алкогольного сп'яніння не проводився, а лікар лише зафіксував відмову ОСОБА_6 від проходження огляду. Вказує на незаконність затримання ОСОБА_6 , оскільки протокол затримання не був складений та відсутній в матеріалах кримінального провадження. Звертає увагу, що обвинувачений раніше не судимий, має позитивні характеристики, щиро покаявся, відшкодував всі завдані збитки, добровільно оплатив лікування потерпілої
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом, в межах пред'явленого обвинувачення безпосередньо дослідив надані докази та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у висунутому йому обвинуваченні визнав частково та показав, що 04.08.2021 він дійсно не впорався з керуванням транспортного засобу та в процесі випередження допустив зіткнення із причіпом транспортного засобу, який рухався попереду. В цій частині вину свою визнає повністю і щиро кається. Щодо обвинувачення у тому що скоїв ДТП в стані сп'яніння - категорично заперечує. Зазначив, що у вищевказаний день зустрівся з ОСОБА_8 , з якою поїхав до кафе на Оболонь. Вони замовили вино для ОСОБА_8 , він для себе вишневий сік та їжу. Сік був одного кольору з вином, у графинах. Вказував, що можливо ОСОБА_8 подумала, що він також пив вино. Коли поверталися додому, на повороті, в районі автовокзалу, він не впорався із керуванням, в результаті чого потрапили в ДТП. Спочатку він рухався в правій смузі руху, коли почав обганяти автомобіль «Renault-Magnum», рухався в лівій смузі руху та зачепив правою частиною автомобіля фуру. В результаті вказаної пригоди він отримав струс мозку, а дівчину затисло в автомобілі. Він намагався її дістати, оскільки автомобіль міг загорітись, однак двері не відкривалися. Потім працівники поліції одягли на нього кайданки та відвезли в медичний заклад на освідування на стан сп'яніння, однак він відмовився його проходити. Відмовився від огляду, оскільки в результаті струсу мозку перебував у шоковому стані і не розумів наслідків такої відмови. Вказував, що відвідував потерпілу у лікарні, приносив їжу та квіти, відшкодував шкоду в сумі 120 тисяч гривень на лікування. Потерпіла не піднімала питань стосовно подальшого відшкодування завданої шкоди.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286-1 КК України, ґрунтуються на досліджених в ході судового розгляду доказах - показаннях потерпілої ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_10 ; рапортах зі спецлінії «102»; рапорті інспектора роти № 1 батальйону 2 полку 1 (обслуговування правого берега) УПП в м. Києві ОСОБА_11 ; протоколі огляду місця ДТП від 05.08.2021; схемі ДТП; довідці-інформації; висновку експерта №042-1454-2021 від 28.10.2021; висновку експерта №СЕ-19/111-21/38989-ІТ від 28.09.2021; протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №010379 за ст. 130 КУпАП; протоколі про здійснення перегляду та вивчення інформації; СД-диску з відеозаписом портативних боді-камер поліцейських; висновку КМНКЛ «Соціотерапія» №004516 від 05.08.2021; висновку експерта №СЕ-19/111-21/49922-ІТ від 20.10.2021.
Потерпіла ОСОБА_8 суду показала, що 04.08.2021 приблизно о 22 год. 30 хв. вони разом з ОСОБА_6 повертались із ресторану на автомобілі марки «BMW X5», за кермом якого перебував ОСОБА_6 , а вона була в якості пасажира на передньому сидінні. Рухались в м. Києві по площі «Деміївська» в напрямку пр-ту Голосіївський. Попереду них рухався автомобіль з напівпричіпом. ОСОБА_6 хотів його обігнати, однак відбулося зіткнення транспортних засобів. Автомобіль «BMW X5» отримав пошкодження передньої правої частини, де сиділа вона. Потім ОСОБА_6 намагався перетягнути її на водійське сидіння, мабуть хотів перекласти вину на неї за ДТП, сказав щоб заспокоїлася. Швидку медичну допомогу він не хотів викликати. Вказувала, що того вечора він вживав алкогольні напої, в результаті чого, перебував у стані алкогольного сп'яніння, поведінка була неадекватною, з порожнини рота був запах. Хто викликав поліцію та швидку не відомо, з автомобіля її витягували МНС. Коли її привезли до лікарні, виявили перелом ноги, потім почалася депресія. ОСОБА_6 заплатив за першу операцію 120 тис грн. У подальшому потрібно робити ще операцію, вартість якої не відома. Під час досудового слідства вона писала розписку, що немає претензій матеріального характеру до ОСОБА_6 , однак це було її попереднє рішення, без урахуванням подальшого лікування. Обвинуваченого не вибачила.
Свідок ОСОБА_10 суду показав, що 04.08.2021 приблизно о 22 год. він керував автомобілем «BMW» у м. Києві по вул. Дружби народів, в бік автовокзалу. В районі Печерського мосту, в правій смузі руху на великій швидкості повз нього проїхав автомобіль «BMW X5» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Через 100 м він побачив як водій автомобіля «BMW X5» здійснив зіткнення з лівим відбійником, а потім з фурою, однак послідовності не пам'ятає. Фура рухалася в 2 чи 3 смузі руху, якщо рахувати зліва на право і вважати ліву смугу руху - першою, автомобіль «BMW» «X5», який був учасником ДТП, рухався по діагоналі, об'їжджаючи його автомобіль з правої крайньої смуги в крайню ліву та здійснив зіткнення передньою правою частиною із задньою лівою частиною вантажного автомобіля. Потім водій автомобіля «BMW X5», проїхавши 100-200 м зупинився на повороті до Деміївської площі. Він повільно під'їхав до автомобіля «BMW X5», припаркувався, вийшов зі свого автомобіля та побачив як ОСОБА_6 вийшов з водійського боку автомобіля, майже падаючи, не міг стояти на ногах та розбірливо розмовляти. Потім почув крики дівчини, які лунали з пасажирського сидіння. У подальшому він викликав працівників поліції, хто викликав швидку йому не відомо. Коли дівчину витягли на зовні, ОСОБА_6 сказав працівникам поліції, що за кермом була саме вона. Дівчина, в свою чергу, кричала, що саме ОСОБА_6 був за кермом автомобіля. Він також бачив, що за кермом вказаного транспортного засобу перебував ОСОБА_6 . Останній відмовився проходити огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Працівники поліції не затримували ОСОБА_6 , лише посадили до свого автомобіля. Чи одягали кайданки не пам'ятає. Останній не міг стояти на ногах і він відчував від нього запах алкоголю з порожнини рота. Для себе він зробив висновок, що водій ОСОБА_6 перебував в стані алкогольного сп'яніння.
Під час огляду місця ДТП 05.08.2021 оглянуто ділянку дороги пл. Деміївська в м. Києві (з'їзд з бул. Дружби Народів до пр-ту В. Лобановського), де трапилась пригода, розташування транспортних засобів на місці події, локалізацію технічних ушкоджень вищезазначених транспортних засобів.
Згідно з висновком експерта №042-1454-2021 від 28.10.2021, ОСОБА_8 04.08.2021 отримала тілесні ушкодження, які відносяться до середнього ступеня тяжкості. Між подіями транспортної пригоди 04.08.2021 та отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_8 є прямий причинно-наслідковий зв'язок.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-21/38989-ІТ від 28.09.2021, на момент огляду автомобіля «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_1 робоча гальмівна система знаходиться в працездатному стані, а виявлено несправності рульового керування та ходової частини.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №010379 за ст. 130 КУпАП, ОСОБА_6 керував транспортним засобом «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, не стійка хода, поведінка не відповідає обстановці. З переглянутого відеозапису з боді-камер працівників поліції, долученого до протоколу, вбачається, що водій ОСОБА_6 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків та у КМКЛ «Соціотерапія». Візуально перебуває в стані алкогольного сп'яніння і не заперечує цього факту.
Відеозаписом портативних боді-камер поліцейських зафіксовано події, що відбувались одразу після ДТП, зокрема на відео 000011, 000016 ОСОБА_6 взагалі заперечує, що керував вказаним транспортним засобом. Вказує, що водієм перед ДТП була потерпіла ОСОБА_8 , а він знаходився в якості пасажира у цьому транспортному засобі на передньому пасажирському сидінні. На подальші питання журналістів не заперечує, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння. З відео 000018 вбачається, що при огляді у лікаря нарколога обвинувачений ОСОБА_6 не заперечує, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння, однак відмовляється від такого огляду на тій підставі, що не був водієм і не керував транспортним засобом.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/111-21/49922-ІТ від 20.10.2021, в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 повинен був керуватися вимогами пункту 13.1 ПДР України. В даній дорожній ситуації, з технічної точки зору в діях водія автомобіля «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам пункту 13.1 ПДР України. З технічної точки зору, причиною виникнення досліджуваної ДТП є невідповідності дій водія автомобіля «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 вимогам пункту 13.1 ПДР України.
Наведені докази у своїй сукупності є взаємопов'язаними, узгоджуються між собою, відповідають вимогам належності та допустимості, будь-яких істотних розбіжностей або суперечностей, які б могли вплинути на правильність висновку суду щодо винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів не вбачає.
Оцінивши докази у їх сукупності, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини кримінального правопорушення, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, а саме - в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що заподіяло потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Доводи апеляційної скарги про відсутність належних доказів того, що під час вчинення ДТП ОСОБА_6 перебував у стані алкогольного сп'яніння, є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами у їх сукупності, зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_10 , протоколом про адміністративне правопорушення, наявними відеозаписами, медичною документацією.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги захисника про наявність підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого на ч.1 ст.286 КК України є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, яке є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. Суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, а також наявність обставини, яка пом'якшує покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З урахуванням характеру і тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке вчинено у стані алкогольного сп'яніння, відсутності повного визнання винуватості та щирого каяття, процесуальної поведінки обвинуваченого, який на місці подій заперечував факт керування автомобілем, позиції потерпілої, яка вказала, що обвинувачений намагався перекласти вину на неї, в подальшому не відшкодував завдану їй шкоду у повному обсязі, його не пробачає та просила суд першої інстанції призначити покарання до реального відбуття, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та обґрунтовано обрав йому покарання у виді позбавлення волі із призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Разом з тим, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується позитивно, наявності обставини, яка пом'якшує покарання - відшкодування шкоди, відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд першої інстанції правильно призначив обвинуваченому покарання у середньому розмірі, встановленому санкцією ч.1 ст.286-1 КК України, та обґрунтовано призначив додаткове покарання на мінімальний строк.
Отже судом першої інстанції при винесенні вироку дотримано вимог ст.ст. 50, 65 КК України, призначено покарання, що відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого ним правопорушення, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.
Підстав для пом'якшення ОСОБА_6 покарання та призначення покарання на підставі ст.69 КК України, колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 29.01.2024 щодо ОСОБА_6 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3