Справа № 1-48/11
Провадження № 1-в/690/4/26
13 квітня 2026 року м. Багачеве
Багачевський міський суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи ОСОБА_4 , -
старший державний виконавець Звенигородського ВДВС у Звенигородському районі Черкаської області Київського МУ МЮ України ОСОБА_3 звернувся до суду із поданням, в якому просить суд винести ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_4 ..
Подання мотивоване тим, що на виконанні у Звенигородському відділі ДВС у Звенигородському районі Черкаської області Київського МУ МЮ України знаходиться виконавче провадження № 74606419, відкрите старшим державним виконавцем ОСОБА_3 з виконання виконавчого листа № 1-48/11, виданого 25.10.2016 про стягнення боргу в розмірі 19 058, 59 грн.. За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
03.04.2024 виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено копію такої постанови стороні виконавчого провадження. Вказаною постановою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Рішення на сьогоднішній день не виконано, декларацію не надано, будь яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено.
Виконавцем 10.05.2025 на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_4 на виклики не з'явився, про причини неявки не повідомив виконавця.
Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржнику будь яке майно не належить на праві власності, однак ОСОБА_4 рішення не виконує. ОСОБА_4 не одержує будь які доходи та кошти по рішенню суду не сплачує.
Враховуючи вищевикладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів. Отже боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.
В судове засідання державний виконавець не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить подання розглянути у його відсутності.
Дослідивши матеріали подання, суд дійшов до висновку, що підстави для задоволення подання відсутні.
Судом встановлено, що на виконанні у Звенигородському відділі ДВС у Звенигородському районі Черкаської області Київського МУ МЮ України знаходиться виконавче провадження № 74606419, відкрите старшим державним виконавцем ОСОБА_3 з виконання виконавчого листа № 1-48/11, виданого 25.10.2016 про стягнення боргу в розмірі 19 058, 59 грн.. За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
03.04.2024 виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено копію такої постанови стороні виконавчого провадження. Вказаною постановою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Рішення на сьогоднішній день не виконано, декларацію не надано, будь яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено.
Ст. 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.
Згідно з ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п. 1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.
Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.
Ст. 6 цього Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон. Зазначеною статтею не передбачено здійснення таких дій як встановлення тимчасового обмеження судом права виїзду громадянина за межі України.
Крім того, слід зазначити, що наявність лише самого зобов'язання у боржника не наділяє державного/приватного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Оскільки, відповідно до ч. 4 ст. 441 ЦПК України, подання розглядається судом негайно, без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа ухилялась від виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Доводи державного виконавця про те, що ОСОБА_4 обізнаний про відкрите виконавче провадження; на вимогу виконавця не з'являється; пояснень щодо невиконання рішення суду не надає; не свідчать про умисне ухилення ОСОБА_4 від виконання боржником зобов'язань. Доказів, які б свідчили про доцільність обмеження боржнику у праві виїзду за кордон, матеріли подання не містять.
Крім того, суд звертає увагу, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі дії боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо).
В матеріалах справи відсутні докази наявності у боржника ОСОБА_4 майна, коштів чи транспортних засобів за рахунок яких і можливо виконати рішення суду.
Також в справі немає доказів того, що маючи майно чи грошові кошти боржник приховує їх з метою ухилення від виконання рішення суду.
Також не надано доказів вчинення боржником дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду.
Тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.
Тобто, заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника необґрунтованим та передчасним, а відтак не підлягає задоволенню.
При цьому заявник не позбавлений можливості в подальшому заявити аналогічні вимоги із наведенням обґрунтування необхідності вжиття такого обмеження.
Керуючись ст. 441 ЦПК України, ст. 372, 376, 392, 534, 537 КПК України суд
в задоволенні подання старшого державного виконавця Звенигородського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - фізичної особи ОСОБА_4 -відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий ОСОБА_1