єдиний унікальний номер справи 546/1238/25
номер провадження 2/546/183/26
13 квітня 2026 року м. Решетилівка Полтавська область
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Лівер І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Лободи Н.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Решетилівка Полтавська області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 06.11.2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 9001697, згідно якого відповідачці надано кредит у розмірі 5000,00 грн. 27.02.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №27022024, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до боржників, вказаних в Реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №27022024 від 27.02.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 17942,50 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11992,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 950,00 грн. - заборгованість за комісією. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 9001697 від 06.11.2023. Посилаючись на викладене, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за вказаним вище кредитним договором у розмірі 17942,50 грн. та понесені судові витрати.
Ухвалою Решетилівського районного суду Полтавської області від 19.12.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, у позові просив розгляд справи здійснювати за відсутності його представника, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Судові повістки отримані відповідачкою, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Відзиву, будь-яких клопотань, заяв від відповідача до суду не надходило.
Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідачки та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 06.11.2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 9001697 (далі - кредитний договір).
Пунктом 1.2 кредитного договору визначена сума кредиту, що становить 5000,00 грн.
Відповідно до п. 1.3. договору строк кредитування становить 105 днів з 06.11.2023 та складається з пільгового та поточного періодів.
Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 21.11.2023 (рекомендована дата платежу) (п. 1.3.1. кредитного договору).
Згідно п. 1.3.2. кредитного договору поточний період складає 90 днів, що настає з наступного дня за днем завершення пільгового періоду та закінчується 19.02.2024р. (дата остаточного погашення кредиту).
Згідно п. 1.4. кредитного договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 21.11.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 19.02.2024 (останнього дня строку кредитування).
Пунктом 1.5.1. кредитного договору визначена комісія за надання кредиту, що становить 950,00 грн.
Згідно п. 2.1. кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 *39.
Додатком № 1 до кредитного договору - Графіком платежів за договором про споживчий кредит № 9001697 від 06.11.2023 визначена загальна вартість кредиту , що становить 23575,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи договір про споживчий кредит № 9001697 від 06.11.2023 підписаний відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 349501.
06.11.2023 відповідачкою ОСОБА_1 подано Заяву на отримання кредиту № 9001697, в якій зазначено основні умови кредитування, а також відповідачкою вказано персональні дані, зокрема паспортні дані, дата народження, місце проживання та реєстрації, а також платіжна картка позичальника, на яку має бути перерахована сума.
Згідно платіжного доручення № 114541445 від 06.11.2023 ТОВ «МІЛОАН» перерахувало на рахунок відповідачки ОСОБА_1 кошти згідно договору № 9001697 в сумі 5000,00 грн.
27.02.2024 року між ТОВ «МІЛОАН» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) укладено договір факторингу №27022024, у відповідності до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до п. 1.2. договору факторингу перехід від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників, після чого ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» прав вимоги заборгованості.
Згідно п. 3.3. договору факторингу ціна продажу за договором становить 2 675 371,25 грн.
З відомостей Витягу з Реєстру боржників від 16.07.2024 до договору факторингу №27022024 від 27.02.2024, грошова вимоги до відповідачки ОСОБА_1 складає загальну суму 17942,50 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11992,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 950,00 грн. - сума заборгованості за комісією за надання кредиту.
Згідно копії Акту прийому-передачі реєстру боржників від 27.02.2024 за договором факторингу № 27022024 від 27.02.2024 ТОВ «МІЛОАН» передало, ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло реєстр боржників кількістю 4010, Реєстр боржників передано в повному об'ємі.
Згідно платіжної інструкції № 20914 від 01.03.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «МІЛОАН» плату за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № 27022024 від 27.02.2024 в сумі 2 675 371,25 грн.
Згідно розрахунку заборгованості відповідача, складеного первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН», загальна сума заборгованості станом становить 17942,50 грн., з яких: 5000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11992,50 грн - сума заборгованості за відсотками, 950,00 грн. - сума заборгованості за комісією за надання кредиту.
Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаних вище договорів, врегульовані нормами ЦК України.
Так, у ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають на підставі договору або правочину.
Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Відповідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Крім того, 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Таким чином, виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Враховуючи наведене, судом встановлено укладання договору про споживчий кредит №9001697 від 06.11.2023 первісним кредитором ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 в електронній формі, в якому сторони узгодили суму кредиту, строк кредитування, розмір процентів. Отримання відповідачкою суми кредиту в розмірі 5000,00 грн. підтверджується копією вказаного вище платіжного доручення № 114541445 від 06.11.2023 та не заперечується відповідачкою.
З розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви, вбачається, що він складений відповідно до умов кредитного договору щодо розміру процентів, періоду нарахування, а тому з врахуванням викладеного, а також ненадання відповідачем контррозрахунку заборгованості, доказів неотримання кредиту, чи її сплати, суд вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості за тілом кредиту, процентами та комісією достатнім доказом її розміру.
Правочини щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняються у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК).
Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Дійсність вимоги (суб'єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб'єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення (постанова Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №755/15965/17).
У постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №905/306/17 сформовано висновок, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).
Право вимоги по кредитному договору передані первісним кредитором позивачу ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі акту прийому-передачі реєстру боржників та самого реєстру боржників, які оформлені належним чином, в матеріалах справи містяться докази оплати позивачем первісному кредитору плати за договором факторингу. Зазначені документи є належними доказами щодо передачі відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 17942,50 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 5000,00 грн., а також заборгованості за процентами у сумі 11992,50 грн. та заборгованості за комісією в розмірі 950,00 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Позивач в прохальній частині позову просить стягнути з відповідача судові витрати. В описовій частині позову позивач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді становить: судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3028,00 грн., а також витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме з витребуванням доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів в розмірі 1514,00 грн.
Згідно доданої до позовної заяви платіжної інструкції № 140671 від 21.10.2025 позивачем сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн.
Доказів на підтвердження сплати позивачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, а саме з витребуванням доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів в розмірі 1514,00 грн. позивачем до суду не надано, у зв'язку з чим стягнення таких витрат до задоволення не підлягає.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з врахуванням задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 10, 12, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ: 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) заборгованість за договором про споживчий кредит № 9001697 від 06.11.2023 в сумі 17942 (сімнадцять тисяч дев'ятсот сорок дві) грн. 50 коп., з яких 5000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 11992,50 грн. - заборгованість за відсотками, 950,00 грн. - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (код ЄДРПОУ: 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статтями 284-285 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ: 35625014, адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.
Представник позивача - Зіморой Денис Миколайович, адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх № 4.
Відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 13.04.2026.
Суддя І.В. Лівер