Дата документу 09.04.2026Справа № 554/18795/25
Провадження № 2-а/554/10/2026
09 квітня 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави в складі:
Головуючогосудді - Материнко М.О.,
за участю секретаря судовихзасідань - Єфименко І.С.,
розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом адвоката Процай Володимира Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення
До Шевченківського районного суду міста Полтава звернувся адвокат Процай Володимир Миколайович в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позов мотивовано тим, що позивача постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № R50808від02.09.2025 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Позивач вважає, що постанова відповідача є протиправною. Позивач зазначив, що на час винесення оскаржуваної постанови перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , а з кінця вересня 2025 року перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується електронним військово-обліковим документом від 03.09.2025 року.
У застосунку РЕЗЕРВ+ та електронному військово-обліковому документі ОСОБА_1 висвітлювалася інформація «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП", а також "Не уточнили дані до 16.07.2025 року", при цьому в застосунку була відсутня відмітка про те, що «Вас розшукує ТЦК».
Порушення правил військовогообліку є адміністративним проступком згідно ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, відповідно висвітлення таких порушень у електронному кабінетівійськовозобов'язаного свідчить про те, що їх фіксація у якийсь спосіб уже відбулася. Однак жодних постанов про притягнення до адміністративної відповідальності до грудня місяця 2025 року, як і повісток, не виносилося та ОСОБА_1 не надсилалися.
Водночас, висвітлення позначки про порушення правил військового обліку у електронному кабінеті перешкоджає ОСОБА_1 скористатися окремими видами відстрочок, зокрема бронюванням.
При цьому система РЕЗЕРВ+ висвітлювала пропозицію подачі заяви про закриття адміністративної справи у разі сплати 8500 грн., та для подальших дій пропошувалося перейти до розділу "Штрафи онлайн", де висвітлювалася постанова та її номер, а також дата прийняття.
Опис правопорушення згідно постанови вказує на загальні згадки про повістку по якій ОСОБА_1 начебто не з'явився, однак не зазначає ані дати, ані номеру повістки, ані підтверджень її надсилання, ані дат фіксації неявки у реєстрі.
Після винесеної постанови начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 та накладення на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000,00 грн. та несвоєчасної його оплати протягом 30 днів з дня набрання постановою законної сили, така постанова підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби, при цьому штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення буде стягнуто у подвійному розмірі 34000,00 грн., та як наслідок можуть бути заблоковані карткові рахунки ОСОБА_1 .
Вищевикладене й стало підставою для звернення позивача до суду із вимогами про визнання постановиПолтавського об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки № R50808 від 02.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП протиправною, її скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Ухвалою суду від 30.12.2025 року вищевказану заяву прийнято до розгляду і відкрито провадження у справі, яку вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження. Також, даною ухвалою суду запропоновано відповідачу надати суду відзив і усідокази в порядку і строки, встановлені судом; витребувано у відповідачадокази по справі за клопотанням позивача.
У відповідності до ч. 2 ст. 268 КАС України відповідачвважаєтьсяповідомленимналежним чином про розглядсправи з моменту направлення такого повідомленняпрацівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалахсправи, та (або) з моменту оприлюднення судом на вебпорталісудовоївладиУкраїнивідповідноїухвали про відкриттяпровадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Копія ухвали суду від 30.12.2025 була надіслана судом до електронних кабінетів учасників справи і доставлена до них 31.12.2025, що підтверджується відповідними довідками про доставку електронних документів.
У строк, визначений судом ухвалою від30.12.2025, відвідповідача відзив на позов не надійшов.
В порушення вимог судового рішення від 30.12.2025 року витребувані докази відповідачем суду не надані, причини невиконання ухвали суду, у строк, визначений судом не повідомлено.
Будь-які інші докази по справі, крім поданих адвокатом позивача разом із позовною заявою, від учасників справи на адресу суду не надходили.
Враховуючи вищевикладене і положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
02.09.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було винесено постанову № R50808 від 11.12.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17 000, 00 гривень.
З вищевказаної постанови вбачається, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (ст. 22 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію і тим самим скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Також із вищевказаної постанови вбачається, що її було винесено у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною першою статті 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом прийнято до уваги, що метою повідомлення про розгляд справи є поінформованість особи, яка притягується до відповідальності, про час і місце розгляду справи для надання їйможливості реалізувати передбачені законом процесуальні права.
В матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 відсутній, та на виконання вимог ухвали суду відповідачем, разом з іншими доказами які витребовувалися - не наданий.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КонституціїУкраїни, органидержавноївлади та органимісцевогосамоврядування, їхпосадові особи зобов'язанідіятилише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 235 КУпАП розглядсправи про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 210-1 КУпАП, віднесено до компетенції Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.При цьому порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами),уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення,визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України(ст.246КУпАП). Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою),який розглядає справу,всіх громадян незалежно від раси,кольору шкіри,політичних,релігійних та інших переконань,статі,етнічного та соціального походження,майнового стану,місця проживання,мови таінших обставин(ст.248КУпАП). Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення (ст.ст. 7, 8 КУпАП). Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративногов пливу провадиться в межах їхкомпетенції, у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).
У даному випадку, необхідність у відповідності до ст. 278 КУпАП правопорушення та обов'язок з'ясування при її розгляді обставин, визначених ст. 280 КУпАП,покладеносаме на начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», частиною першоюстатті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовийобов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
При цьому за приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовийобов'язок і військовуслужбу» виконаннявійськовогообов'язкугромадянамиУкраїнизабезпечуютьдержавніоргани, органимісцевогосамоврядування, утворенівідповідно до законівУкраїнивійськовіформування, підприємства, установи та організаціїнезалежновідпідпорядкування і форм власності в межах їхповноважень, передбачених законом, та районні (об'єднанірайонні), міські (районні у містах, об'єднаніміські) територіальні центри комплектування та соціальноїпідтримки, територіальні центри комплектування та соціальноїпідтримкиАвтономноїРеспублікиКрим, областей, містКиєва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальноїпідтримки).
В силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальноїпідтримки, затвердженого постановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід 23 лютого 2022 року № 154 (даліПоложення № 154), територіальні центри комплектування та соціальноїпідтримки є органами військовогоуправління, що забезпечуютьвиконаннязаконодавства з питаньвійськовогообов'язку і військовоїслужби, мобілізаційноїпідготовки та мобілізації.
Від імені територіальнихцентрівкомплектування та соціальноїпідтримкирозглядатисправи про адміністративніправопорушення і накладатиадміністративністягненнямають право керівникитериторіальнихцентрівкомплектування та соціальноїпідтримки (ст. 235 КУпАП).
За змістом ч. 3 ст. 2101 КУпАП за вчиненнядій, передбаченихчастиноюпершоюцієїстатті, в особливийперіод, а самепорушеннязаконодавства про оборону, мобілізаційнупідготовку та мобілізаціюпередбаченоадміністративнувідповідальність.
Згідноізабз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливийперіод - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крімцільової) абодоведенняйого до виконавцівстосовноприхованоїмобілізаціїчи з моменту введеннявоєнного стану в Україніабо в окремихїїмісцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і часткововідбудовнийперіодпіслязакінченнявоєннихдій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли булооприлюднено Указ Президента Українивід 17.03.2014 № 303/2014 «Про частковумобілізацію».
Указом Президента Українивід 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, якийнаразітриває.
Отже, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.
З метою забезпечення оборони держави, підтриманнябойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно зУказом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року № 2105-IX (Указ № 65/2022), запроваджено загальну мобілізацію, яка триває і донині.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є військовозобов'язаним і перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 ; згідно із витягів з «Резерв+» відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не має; дата ВЛК 16.01.2017; дані уточнено 01.09.2025.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженоюнаказомМіністерстваоборони України№ 3від 01.01.2024 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05.01.2024 за № 36/41381 (далі - Інструкція).
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єктавладних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту своїх прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов,що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника. До них належать діяння (діячи бездіяльність), його шкідливі наслідки, зв'язок між діянням і наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засобивчинення проступку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у йоговчиненні, яка підтвердженаналежними та допустимими доказами.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичн ідані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадоваособа)встановлюєнаявністьчивідсутністьадміністративногоправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічнихприладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чизасобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числітими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Підставою прийняття оскаржуваної постанови № R50808 від 02.09.2025 року стала неявка позивача за викликом у строк, зазначений у повістці. Однак із постанови не вбачається коли і ким була видана повістка; на коли саме і куди було викликано позивача за даною повісткою; відомості про направлення позивачу повістки та її отримання/вручення.
Згідно з п. 8 Положення № 154, завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов'язків є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (абоперевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветераніввійни та військовоїслужби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово - патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
На виконання п. 9 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов'язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місцях перебування на військовому обліку).
Отже, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки законодавцем покладено обов'язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.
Згідно з абз. 8 ч. 3ст. 22 Закону України «Про мобілізаційнупідготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Також, положеннями ч. 3ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»передбачено й чіткий виключний перелік поважних причин неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені відповідними документами, а саме: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Отже, будь-які інші причини неприбуття громадянина до територіального центру комплектування у строк, зазначений у повістці, не є поважними.
Процедура оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженимПостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід 16.05.2024 № 560(далі -Порядок № 560).
Пункт 21 Порядку № 560 передбачає, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальнихорганів) резервісти та військовозобов'язанізобов'язаніз'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовийоблік, уточненнясвоїхперсональнихданих, данихвійськово-облікового документа з військово-обліковимиданимиЄдиного державного реєструпризовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальноїпідтримки), проходженнямедичногоогляду для визначенняпридатності до військовоїслужби.
Відповідно до п. 28 Порядку № 560, викликгромадян до районних (міських) територіальнихцентрівкомплектування та соціальноїпідтримкичиїхвідділів, відповіднихпідрозділіврозвідувальнихорганів, Центрального управлінняаборегіональнихорганів СБУ під час мобілізаціїздійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Згідноіз п. 41 вказаного Порядку визначено, що належнимпідтвердженнямоповіщеннярезервістаабовійськовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальноїпідтримкиабойоговідділучивідповідногопідрозділурозвідувальнихорганів, Центрального управлінняаборегіональнихорганів СБУ є:
1) у разіврученняповістки - особистийпідпис про отриманняповістки, відеозаписврученняповісткиабоознайомлення з їїзмістом, у тому числівідеозаписдоведення акта відмовивідотриманняповістки (додаток 2), а також відеозаписвідмовирезервістаабовійськовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженоювручатиповістки;
2) у разінадсиланняповісткизасобамипоштовогозв'язку:
день отримання такого поштовоговідправлення особою, що підтверджуєтьсяінформацією та/або документами відпоштового оператора;
день проставлення у поштовомуповідомленнівідмітки про відмовуотриматипоштовевідправленнячи день проставленнявідмітки про відсутність особи за адресою місцяпроживання особи, повідомленоюцією особою територіальному центру комплектування та соціальноїпідтримкипід час уточненнясвоїхобліковихданих;
день проставлення у поштовомуповідомленнівідмітки про відмовуотриматипоштовевідправленнячи день проставленнявідмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованогомісцяпроживання в установленому законом порядку, якщоця особа не повідомилатериторіальному центру комплектування та соціальноїпідтримкиіншоїадресимісцяпроживання.
У відповідності до п. 41-1 Порядку№ 560 перевіркачинностіповісток, сформованих за допомогоюЄдиного державного реєструпризовників, військовозобов'язаних та резервістів, проводиться шляхом зчитування QR-коду за допомогою технічних засобів, які дають змогу відтворити відомості, зазначені у повістці, у тому числі засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста, зокрема з використанням мобільного додатка.
Обґрунтовуючи протиправність притягнення до адміністративної відповідальності, позивач зазначав, що повістка йому не вручалася.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Змінами, внесеними постановою уряду від 08.10.2024 № 1147 до Правил надання послуг поштовогозв'язку передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.
У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єктапоштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/абовкладає до абонентськоїпоштовоїскринькиповідомлення про надходженнярекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єктапоштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Доказів того, що повістка про виклик позивача до ТЦК та СП була оформлена на ім'я позивача, матеріали справи не містять.
Також в матеріалах справи відсутні й докази належного підтвердження оповіщення позивача про виклик до ТЦК та СП, якщо повістка все ж таки була оформлена.
Отже, дослідивши матеріали справи, суд не знайшов підтвердження того, що було здійснено повідомлення позивача за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Суд зауважує, що обставини щодо надсилання та вручення поштової кореспонденціїпозивачупідлягаютьперевірцівідповідачем,оскількивідсутністьобізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210і210-1цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9цього Кодексу.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення посадова особа дотрималася вимог ст. 280 КУпАП та при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача врахувала вимоги щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП оцінка доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням і накше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказуокремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справідоказам в цілому, так і кожному доказу (групіоднотипнихдоказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідноіз ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести тіобставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крімвипадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Також слід зазначити, що Верховний Суд дійшов висновку, що обов'язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти особу, що до якої застосовується адміністративне стягнення не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Такий обов'язок вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.
З'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 813/3415/18, від 30 січня 2020 року у справі № 482/9/17.
Як слідує з встановлених судом фактичнихобставинсправи, оскаржувана постанова була винесена за відсутності ОСОБА_1 , при цьому матеріали справи не містять доказів надсилання відповідачем на адресу позивача повідомлення про день розгляду справи, що призвело до порушеннявимог ст. 277-2 КУпАП та обмежило права позивача передбачені ст. 268 КУпАП.
Разом з тим, виходячи ізположень ч. 2 ст. 77 КАС України та закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язокдоказуваннязаконностізастосуванняадміністративногостягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.
Суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Справа «Karelin v. Russia» від 20 вересня 2016 року). Оцінюючи докази, суд застосову єкритерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати ізсукупності ознак чи не спростовних презумпції фактів, достатньовагомих, чітких і узгодженихміж собою.
Керуючись ч. 9 ст. 80 КАС України, приймаючи до уваги неподання відповідачем витребуваних судом доказів без поважних причин і без повідомлення причин суд, враховуючи яке ці докази мають значення, визнає повідомлені стороною позивача обставини, для з'ясування яких витребовувався доказ.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України і ч. 4 ст. 129 КонституціїУкраїни, суд прийшов до висновку, що відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність оскаржуваного рішення, наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 2101 КУпАП.
Щодо решти доводів сторони позивача, то суд зауважує, враховуючи рішення ЄСПЛ по справі «ҐарсіяРуізпротиІспанії» ((GarciaRuiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1), що хоча пункт 1 статті 6 Конвенціїзобов'язує суди обґрунтовуватисвої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. При цьому, решта доводів сторони позивача не спростовує основного висновку суду.
Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає за необхідне зазначити, що у своїх численних рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що дотримання органами державної влади або уповноваженими службовими особами встановленої законом процедури притягнення особи до юридичної відповідальності є невід'ємним елементом права особи на справедливий суд констатований у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже будь-яке відхиленнявідвстановленого порядку є порушенням та не можегарантувати застосування до особи справедливих правових заходів, закладених в нормах чинного законодавства.
Отже,дослідившиписьмовіпоясненнявикладеніпозивачемупозові,оцінившивідповіднодо ст.90КАС України, належність, допустимість, достовірність кожного доказуокремо, а також достатність і взаємнийзв'язокдоказів, наявних в справі, у їхсукупності, враховуючивищевикладене, суд прийшов до переконання в тому, що позовпідлягаєзадоволенню.
Суд прийшов до висновку про протиправність постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № R50808 від 02.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Тому,враховуючи вищевикладене та положенняч.1ст.6,ч.2ст.9та п.3ч.3ст.286КАС України, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд прийшов до висновку про скасування даної постанови і закриття справи про адміністративнеправопорушення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено сплатупозивачем судового збору в сумі484,48 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією, отже, враховуючи положення ч. 1 ст. 139 КАС України, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі484,48 гривень.
Позивачем у позовній заяві відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України зроблено заяву про те, що докази понесених судових витрат будуть подані до суду протягом п'яти днів.
На підставівикладеного та керуючись КонституцієюУкраїни, Законом України «Про військовийобов'язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційнупідготовку та мобілізацію», Законом України «Про оборону України», Положенням про територіальні центри комплектування та соціальноїпідтримки, затвердженимпостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід 23 лютого 2022 року № 154, Інструкцієюзіскладаннятериторіальними центрами комплектування та соціальноїпідтримкипротоколів та оформленняматеріалів про адміністративніправопорушення, затвердженоюнаказомМіністерстваоборониУкраїни№ 3від 01.01.2024 і зареєстрованою в МіністерствіюстиціїУкраїни 05.01.2024 за № 36/41381, Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливийперіод, затвердженимПостановоюКабінетуМіністрівУкраїнивід 16.05.2024 № 560, ст.ст. 1, 6, 7-9, 2101, 235, 245-249, 251, 252, 254-256, 268, 278, 279, 2799, 280, 283, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 3-9, 44, 72-79, ч. 9 ст. 80, ст.ст. 90, 94, 132, 139, 143, 211, 217, 241-246, 257-258, 262-263, 268-272, 286КАС України, суд,
Позовну заяву адвоката Процай Володимира Миколайовича подану в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 за № R50808 від 02.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі484,48 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його складення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя М.О.Материнко