Дата документу 10.04.2026Справа № 554/3924/26
Провадження № 1-кс/554/4083/2026
10 квітня 2026 року м. Полтава
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в порядку ст. 206 КПК України,
20.03.2026 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави надійшла скарга ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в порядку ст. 206 КПК України про те, що 13.03.2026 року на АЗС «Маршал» у м. Полтава невідомі особи на автомобілях з розпізнавальними знаками поліції здійснили переслідування та примусове викрадення кількох чоловіків. Заявники вказують лише імена потерпілих та просять їх негайно звільнити.
З матеріалів скарги убачається, що 13.03.2026 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подали до ВП № 1 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, проте відповіді в установлений строк не отримали. В порушення вимог ст. 214 КПК України, відомості до ЄРДР не внесені, досудове розслідування не розпочато.
У судове засідання скаржники ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 не з'явилися, у скарзі вказали про розгляд у їх відсутність.
Слідчий, прокурор до суду не з'явилися, про розгляд скарги повідомлені належним чином.
Вивчивши матеріали скарги, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Частиною 1 ст. 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, в тому числі бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, в тому числі, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Аналіз вищезазначених положень дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення для того, щоб технічно внести відомості до відповідних розділів реєстру. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України, кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого перебуває особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади або службову особу забезпечити дотримання прав людини.
Згідно з ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує відомості, які дають підстави для обґрунтованої підозри, що особа була позбавлена свободи без законних підстав, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою доручити органам досудового розслідування провести перевірку та внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У повідомленні про вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зазначили, що 13.03.2026 року автомобілі поліції з державними номерними знаками 8742, 1748, 1746, 1598, 9397, 1680, 7032 переслідували та оточили людей. Далі, після приїзду осіб, які були одягнені у військову форму піксельного камуфляжу та форму чорного кольору, останні одягнули на них наручники та силоміць помістили до автомобілів. На їх переконання, наведені обставини містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 146, 149 КК України. З відеозаписів, доданих ними до матеріалів скарги вбачається, що 13.03.2026 року приблизно об 11 годині 09 хвилин затримано невідомих осіб на АЗС «MARSHAL», за адресою: Південна вулиця, 40, Полтава, Полтавська область, 36000.
На запити слідчого судді до ІНФОРМАЦІЯ_1 було отримано відповіді про те, що вказані органи затримання будь-яких осіб за вказаних обставин не здійснювали, в органах поліції чи ТЦК дані особи не утримуються.
Враховуючи, що органи влади заперечують факт затримання, а особи потерпілих на даний момент достеменно не встановлені (вказані лише імена), суддя не має правових підстав для задоволення вимоги про «негайне звільнення» через неможливість ідентифікації суб'єкта тримання та самих затриманих.
Разом з тим, викладені у скарзі обставини (використання поліцейських авто, примусове вивезення з публічного місця) свідчать про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146 КК України (незаконне позбавлення волі або викрадення людини) або ст. 365 КК України. Це покладає на суддю обов'язок ініціювати розслідування.
Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування може бути постановлена, зокрема про зобов'язання вчинити певну дію.
Відомості, що підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Як убачається з матеріалів провадження, у повідомленні ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зазначено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, тобто вказане повідомлення за формальними вимогами відповідає п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, у зв'язку із чим слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення поданої скарги із зобов'язанням уповноважених осіб Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області внести відомості про кримінальні правопорушення до ЄРДР за повідомленням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 13.03.2026 року.
Керуючись статтями 2, 25, 28, 214, 206, 303 - 307 КПК України,
Скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в порядку ст. 206 КПК України - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області в порядку ст. 303 КПК України, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальні правопорушення згідно повідомлення від 13.03.2026 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6