Васильківський міськрайонний суд КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 733/2386/25
Провадження № 2-о/362/94/26
31.03.2026 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Ічнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту родинних відносин,
До Васильківського міськрайонного суду Київської області з Фастівського міськрайонного суду Київської області за підсудністю надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Ічнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту родинних відносин, в якій просить встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним братом (по матері) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
Ухвалою Ічнянського районного суду Київської області від 28.11.2025 року відкрито окреме провадження у справі та витребувано від Васильківського відділу ДРАЦС в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції, актовий запис про народження № 12 від 10.06.1987 р. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 22.01.2026 року вказану цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Фастівського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 17.02.2026 року вказану цивільну справу передано за підсудністю на розгляд до Васильківського міськрайонного суду Київської області.
За правилом частини дванадцятої статті 33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Вивчивши заяву та дослідивши долучені до неї матеріали, суд приходить до висновку, що таку слід залишити без руху з наступних підстав.
Згідно до ч. 11 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За змістом пункту 5 частин першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно до частини другої та частини третьої статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У частині сьомій статті 19 ЦПК України (справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів) визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Згідно пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зі змінами вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 490/6057/19-ц (провадження № 61-18514сво21), зазначено, що «у судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки».
Отже, питання про те, чи має юридичне значення той чи інший факт, із заявою про встановлення якого особа звернулась до суду, вирішується залежно від мети його встановлення.
У своїх постановах Верховний Суду неодноразово зазначав, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за певних умов, зокрема, факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду висловлену в постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 591/5199/20 (провадження № 61-19527св20), де Верховний Суд зазначив, що для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та іншої мети - ні.
Важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.
Отже, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
Імперативними вимогами пункту частини першої статті 318 ЦПК України встановлено, що у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення має бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою.
Як вбачається з матеріалів заяви, мету встановлення заявником в судовому порядку факту зазначено для належного оформлення права власності на житловий будинок, що залишився після смерті їх матері та отримання знижки на оплату житлово-комунальних послуг в межах встановлених норм визначених для учасників бойових дій.
Заявник звертаючись з заявою до суду не зазначає чи звертався він до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, та йому із цих підстав відмовлено у видачі свідоцтва.
Та до заяви не додано постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій.
До заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, додаються докази, що підтверджують викладені в ній обставини, відомості про неможливість відновлення втрачених документів та відповідні звернення до уповноважених органів, а саме, що він звертався до уповноважених органів про отримання пільг, а йому було у цьому відмовлено.
При цьому, заявником до матеріалів заяви не додано підтвердження звернення заявника до уповноважених органів з метою отримання вказаних документів, на підтвердження обставин, зазначених в заяві про встановлення факту родинних відносин.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Сторонами у справах окремого провадження є заявники, заінтересовані особи, які є спеціальними суб'єктами цього виду провадження. При визначенні кола заінтересованих осіб у встановленні факту слід враховувати їх юридичний інтерес, зокрема: взаємовідносини із заявником залежать від мети спору, що підлягає встановленню, і можуть вплинути на їх права та обов'язки; організації та установи, у яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту.
Заінтересовані особи беруть участь у справах цієї категорії з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.
Правильність встановлення заінтересованої особи залежить від визначення мети, для якої особі необхідно встановити той чи інший юридичний факт.
Заявником у заяві визначено як заінтересовану особу ОСОБА_3 . Однак суд зауважує, якщо метою подання заяви про встановлення факту родинних відносин є намір успадкувати майно померлої, то заінтересованими особами у справі мають бути інші спадкоємці або територіальна громада за місцем знаходження майна у разі їх відсутності, а якщо метою встановлення факту родинних відносин є намір отримання знижки на оплату житлово-комунальних послуг в межах встановлених норм визначених для учасників бойових дій то це відповідний Пенсійний фонд.
За таких обставин заявнику необхідно уточнити коло заінтересованих осіб та вказати точну мету встановлення факту родинних відносин. А також надати відповідні докази звернення до нотаріуса та отримання постанови відмови або отримання відмови від уповноважених осіб.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ч. 11 ст. 187 ЦПК України та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У зв'язку з наведеним залишення заяви без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Відповідно до вимог ч. 13 ст. 187 ЦПК України якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява залишається без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 175, 177, 185, 187, 260, 293, 294, 315, 317 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Ічнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко