Справа № 289/2501/25
Номер провадження 2/289/532/26
(заочне)
13.04.2026 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Мельника О.В., за участі секретаря судового засідання Писаренко К.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" (місце знаходження / місце проживання: вул. Симона Петлюри (ст.н. Черняховського), буд. 21/1, м. Бровари, Броварський, Київська 07406) до ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
31.12.2025 через систему «Електронний суд», представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 1319331790096 від 17.07.2023 року у розмірі 12400,00 грн. та судові витрати в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань та не погашає заборгованість за вказаним договором, що є підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 06.01.2026 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Також даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи була повідомлена у встановленому законом порядку. Суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача у порядку заочного провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд за одночасним існуванням зазначених обставин ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечив позивач.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 12.07.2023 між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та ОСОБА_1 , укладено договір №1319331790096 про надання фінансового кредиту продукту «КРЕДИТНА ЛІНІЯ СТАРТ», у електронній формі. Відповідно до пунктів 1.2, 1.3, 1.4.1-1.4.2 умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 3 100,00 грн. на споживчі цілі, на умовах строковості, зворотності, платності на строк 120 днів, тобто до 09.11.2023 зі сплатою відсотків у розмірі 2,5 за день користування кредитними коштами.
Згідно з п. 2.23 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта з реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
У заяві-анкеті клієнт ОСОБА_1 повідомила ТОВ «ФК «Віва капітал» інформацію щодо своїх персональних даних, а саме: дату народження, місце проживання, РНОКПП, паспортні, номер телефону, номер платіжної картки (а.с. 20).
Відповідно до текстів договорів клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , була ідентифікована товариством за телефоном НОМЕР_4 за допомогою одноразового ідентифікатору F8W5H7.
Згідно з повідомленням ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на виконання умов договору про надання послуг з приймання та переказу платежів з ТОВ «ФК «Віва капітал» № М1805/1 від 18.05.2023 успішно виконана операція щодо перерахування 3 100,00 грн. 12.07.2023 о 11:52 на платіжну картку № НОМЕР_1 (а. с. 36).
Також, 12.07.2023 року відповідачем було підписано Паспорт споживчого кредиту - Інформація яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, що містить істотні умови договору.
Отже, підписавши паспорт споживчого кредиту, відповідач погодився у письмовому вигляді з умовами кредитування, які передбачали сплату процентів за користування кредитними коштами та оплату послуг кредитора.
Аналогічний висновок викладено й у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 року по справі № 750/6058/17-ц, від 23.12.2019 року по справі № 572/1169/17, від 12.02.2020 року по справі № 382/327/18-ц, від 26.02.2020 року по справі № 355/1091/17.
Крім того, як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 26.12.2019 року по справі № 467/555/19, враховуючи, що шляхом ознайомлення відповідача під підпис з паспортом споживчого кредиту між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим цей договір згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Факт отримання коштів у вказаному розмірі відповідачем не оспорюється.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем вимог Договору утворилась заборгованість.
01 травня 2024 року між ТОВ «ФК «ВІВА КАПІТАЛ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №01052024, відповідно до умов якого право вимоги за Договором №1319331790096 про надання фінансового кредиту продукту «КРЕДИТНА ЛІНІЯ СТАРТ» від 12.07.2023 року перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».
Як вбачається з Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №01052024 від 01.05.2024 у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором, у ОСОБА_1 виникла заборгованість за Кредитним договором у загальній сумі 12400,00 грн., з яких: 3 100,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 9 300,00 грн. заборгованість за відсотками. (а.с.11).
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до статей 1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Отже, встановлення судом факту невиконання відповідачем зобов'язань перед позивачем щодо погашення кредиту, є підставою для повного задоволення позову.
Також, представник позивача при зверненні до суду з даним позовом просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу.
Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правової допомоги №42649746 від 01.01.2025 року, додаткової угоди №131933170096 до Договору №42649746 про надання правової допомоги від 01.01.2025 року та Детальний опис робіт від 17.11.2025 року, згідно якого розмір послуг за надання правничої допомоги становить 6 000 гривень 00 копійок, які згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України підлягають стягнення з відповідача.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
На це зокрема вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
Враховуючи вищевикладене, відсутність обґрунтованого клопотання відповідача щодо безпідставності вимог, заява в частині стягнення судових витрат на правову допомогу підлягає задоволенню.
Також, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 204, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 634, 1054, 1056 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 274, 280-289, 354 ЦПК України, суд,-
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ 42649746, IBAN НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», МФО 334851) заборгованість за Кредитним договором №1319331790096 від 12.07.2023 в сумі 12 400,00 грн., судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК