13 квітня 2026 р.Справа № 520/8034/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
за участю секретаря судового засідання Войтенко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м.Харків, по справі № 520/8034/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст заяви та її обґрунтування.
22.09.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю, в якій просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі №520/8034/25, яке набрало законної сили 05.08.2025, в частині проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2025.
В обґрунтування заяви зазначав, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 року по справі №520/8034/25 не виконується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області понад місяць з моменту набрання ним законної сили, що є підставою для встановлення судового контролю та подачі відповідачем звіту про виконання судового рішення. Вказував, що посилання відповідача на те, що рішення суду буде виконано у невизначений термін та відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №821 від 14.07.2025, не є поважною причиною невиконання рішення суду та продовження триваючого порушення прав позивача на перерахунок та отримання підвищеної пенсії.
ІІ. Зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 залишено без задоволення заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по адміністративній справі №520/8034/25.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Судом першої інстанції встановлено, що матеріали даної справи не містять обґрунтованих доказів, які б вказували, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчиняє перешкоди для виконання рішення суду у даній справі з приводу часткового не виконання якого позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, як встановлено судом, позивачем не було отримано виконавчі листи у даній справі. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не вичерпано всіх передбачених чинним законодавством засобів щодо належного та повного виконання судового рішення, отже, звернення із заявою в порядку статті 381-1, 382 Кодексу адміністративного судочинства України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України «Про виконавче провадження» першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 року по справі №520/8034/25, яке набрало законної сили 05.08.2025 року, в частині проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2025.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції не досліджувалось питання виконання (невиконання) рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 у справі № 520/8034/25. Також судом першої інстанції не враховано, що частиною першою статті 382 КАС України в редакції, що діє з 19.12.2024, встановлено обов'язок суду встановити судовий контроль за заявою особи, в тому числі у справах щодо пенсійних виплат. Наголошує, що відповідно до частини четвертої статті 382 КАС України відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви про встановлення судового контролю.
ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Учасники справи повідомлені про перегляд ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 судом апеляційної інстанції належним чином шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження, про призначення даної справи до апеляційного розгляду та повісток про виклик, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, у судове засідання не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності у силу вимог статті 313 КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 229, частини першої статті 308 КАС України справа переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
V. Обставини, встановлені судом.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі №520/8034/25 позов задоволено:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність з 01.03.2025;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2025.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 05.08.2025.
22.09.2025 позивач звернувся до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України, в якій просив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі № 520/8034/25 в частині проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2025.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 у задоволенні заяви відмовлено.
За наслідками апеляційного оскарження, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2025 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 по справі № 520/8034/25 скасовано, справу № 520/8034/25 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 заяву ОСОБА_1 в порядку статті 382 КАС України залишено без задоволення.
За наслідками апеляційного оскарження, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2026 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 по справі № 520/8034/25 скасовано, адміністративну справу № 520/8034/25 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.09.2025.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 залишено без задоволення заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по адміністративній справі №520/8034/25.
VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин другої та третьої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Згідно з частиною другою та третьою статті 14 КАС України постанови і ухвали суду в адміністративній справі, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine) №29439/02 від 26 квітня 2005 року та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine) №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Колегія суддів звертає увагу, що 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 № 4094-IX (далі - Закон № 4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 382 КАС України (чинної на момент подання позивачем заяви про встановлення судового контролю редакції) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Положеннями частини четвертої статті 382 КАС України передбачено, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з частинами першою - третьою, п'ятою - шостою статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі № 520/8034/25, яке набрало законної сили, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2025.
Позивач звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС України, в обґрунтування якої зазначив, що відповідач не вчиняє жодних дій щодо виконання рішення суду від 04.07.2025 у справі №520/8034/25, тому наявні правові підстави для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Вирішуючи питання про встановлення судового контролю, суд першої інстанції послався на відсутність доказів звернення позивача до органів виконавчої служби з метою примусового виконання судового рішення та не наведення позивачем обґрунтованих підстав вважати, що відповідач буде ухилятись від його виконання.
Разом з тим, колегія суддів акцентує, що абзацом другим частини першої статті 382 КАС України передбачено безальтернативне встановлення судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у конкретному переліку справ, а саме: справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг саме за письмовою заявою заявника, а підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у таких справах є наявність відповідної письмової заяви заявника.
Предметом позову у справі №520/8034/25 є питання здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з 01.03.2025.
Отже, з огляду на характер спірних правовідносин та факт подання позивачем відповідної заяви, встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №520/8034/25 є обов'язком суду у силу вимог частини першої статті 382 КАС України, у зв'язку з чим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 є помилковим.
Колегія суддів зауважує, що інститут судового контрою за виконанням рішення є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав особи-позивача. У разі невиконання судового рішення особа, на користь якої ухвалено судове рішення, має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника - суб'єкта владних повноважень, передбачених як законодавством про виконавче провадження, так і КАС України, а законодавець не встановлює залежності звернення до суду із заявою в порядку статті 382 КАС України від того, чи здійснюється примусове виконання рішення суду органами державної виконавчої служби чи ні.
Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень статті 382 КАС України знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Колегія суддів враховує, що вирішення питання про зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання рішення у розумінні статті 382 КАС України віднесено до компетенції суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, яким в даному випадку є Харківський окружний адміністративний суд, тому апеляційний суд позбавлений процесуального права вирішити таку заяву по суті, що зумовлює відмову у задоволенні апеляційної скарги в частині зобов'язання подати звіт.
При цьому, суд враховує, що ухвалами Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025, від 08.12.2025 суд вже відмовляв у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, незважаючи на імперативні приписи абзацу другого частини першої статті 382 КАС України, та ухвалою від 04.03.2026, перегляд якої здійснюється судом апеляційною інстанції, Харківський окружний адміністративний суд вже втретє відмовив у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду.
Наведені обставини, на переконання колегії суддів, є порушенням норм процесуального права і допущення такого порушення є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи те, що виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 по справі №520/8034/25 підлягає скасуванню, а справа - направленню для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 по справі № 520/8034/25 скасувати.
Справу № 520/8034/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 по справі № 520/8034/25.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя К.В. Мінаєва
Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов
Повний текст постанови складено 13.04.2026 року