Справа № 420/24132/25
13 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді ТанцюриК.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 ; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити ОСОБА_1 із військового обліку з внесенням відомостей до відповідних реєстрів.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 справа розподілена на суддю Каравана Р.В.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 відкрито провадження по справі і призначено розгляд справи без виклику осіб, які беруть участь у справі.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2025, у зв'язку з довготривалою відсутністю головуючого судді КараванаР.В, адміністративну справу передано для розгляду судді Танцюрі К.О.
Ухвалою суду від 25.12.2025 прийнято до провадження адміністративну справу та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що ОСОБА_1 відповідно до запису посвідчення № НОМЕР_1 (замість військового квитка) від 29.09.2000 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.78 «б» положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України згідно наказу МО України №207 від 04.01.1994 року та п.2.3. п.п.4 наказу МО України №342 від 09.06.2006 року. Як зазначила позивач, відповідно відомостей в єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Резерв +), позивач перебуває в розшуку ТЦК від 20.06.2025 року. ІНФОРМАЦІЯ_5 своїми повістками №2776507 б/д та №3685054 б/д викликав позивача для проходження медичного огляду, однак відповідач не обґрунтував при запрошенні позивача для проходження медичного огляду при ІНФОРМАЦІЯ_6 , яким чином його було взято на військовий облік військовозобов'язаних після виключення з військового обліку у 2000 році за станом здоров'я. 08.04.2025 року позивач звернувся до відповідача з обґрунтованою заявою про відсутність підстав проходження медичного огляду як особи яка «виключена» з військового обліку з наданням відповідних доказів та проханням надати роз'яснення постановки/перебування його на військовому обліку, однак відповідач в порушення ЗУ «Про звернення громадян» відповідь позивачу не надав, які і не було надано відповіді на адвокатський запит №66/05 представника позивача - адвоката Хайнацької І.О. від 22.05.2025 року. Представник вказав, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особа може звернутися до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами з метою приведення дійсних відомостей у відповідність, однак вказаними нормами не передбачено вимоги повторного проходження військово - лікарської комісії задля перегляду придатності до військової служби, яка раніше була встановлена відповідною ВЛК.
08.10.2025 до суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач вказав, що взяття на облік позивача здійснено автоматично та у відповідності до Порядку №932. З урахуванням викладеного, посилаючись на норми діючого законодавства, а також те, що порядок виключення з військового обліку передбачений Порядком №1487, відповідач вказав, що ним жодних протиправних дій не допущено та відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.78 «б» положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України згідно наказу МО України №207 від 04.01.1994 року, виключений з військового обліку, що підтверджується посвідчення № НОМЕР_1 (замість військового квитка) від 29.09.2000 року.
Відповідно відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (Резерв +), позивач перебуває в розшуку ТЦК від 20.06.2025 року.
Як зазначив позивач та підтверджується матеріалам справи, ІНФОРМАЦІЯ_5 своїми повістками №2776507 б/д та №3685054 б/д викликав позивача для проходження медичного огляду.
08.04.2025 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про відсутність підстав проходження медичного огляду, як особи яка «виключена» з військового обліку з наданням відповідних доказів та проханням надати роз'яснення постановки/перебування його на військовому обліку.
Відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 на заяву позивача від 08.04.2025 надана не була.
Позивач, вважаючи безпідставним взяття ІНФОРМАЦІЯ_3 на військовий облік ОСОБА_1 , звернувся до суду із цим позовом.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, є Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу».
За правилами частини першої статті 33 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Частиною другою статті 33 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
За приписами частини третьої статті 33 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
За приписами частини п'ятої статті 33 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 1487, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1487, військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.
Персонально-первинний військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.
Персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Відповідно до пункту 20 Порядку № 1487, військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 затверджено Порядок реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок № 932).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 932, цей Порядок визначає:
механізм реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - експериментальний проект) шляхом електронної інформаційної взаємодії між національними електронними інформаційними ресурсами у цілях національної безпеки та оборони України;
порядок формування переліку громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років, персональні дані яких підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
механізм взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 25 років, зокрема тих, які перебувають за межами України, без проходження медичного огляду;
механізм внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про громадян України чоловічої статі віком від 17 до 25 років, які не перебувають на військовому обліку (для їх взяття на військовий облік без проходження медичного огляду) та які перебувають в Україні і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися до відокремленого підрозділу державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, який розміщений за межами України (далі - відокремлений підрозділ), за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
механізм перевірки дійсності військово-облікових документів громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які перебувають за межами України і звернулися за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, отриманням паспорта громадянина України, паспорта громадянина України для виїзду за кордон до відокремленого підрозділу.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 932, метою експериментального проекту є оптимізація та верифікація відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом обміну інформацією в цілях національної безпеки та оборони України.
За правилами пункту 5 Порядку № 932, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 25 років, зокрема тих, які перебувають за межами України, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 932, взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 16 років, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, до 25 років здійснюється відповідальними посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання. Взяття на військовий облік громадян України, у яких відсутнє зареєстроване/задеклароване місце проживання, здійснюється визначеними Генеральним штабом Збройних Сил територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
З матеріалів справи слідує, що взяття на облік позивача здійснено автоматично та у відповідності до Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів № 932.
У Рішенні Конституційного Суду України від 1 грудня 2004р. №18-рп/2004, дано визначення поняттю “охоронюваний законом інтерес», а саме, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям “право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття “охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям “права» має один і той же зміст.
Тобто, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття на військовий облік ОСОБА_1 .
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити ОСОБА_1 із військового обліку з внесенням відомостей до відповідних реєстрів, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.8 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559, військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім'я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов'язку; 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов'язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов'язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність; 11) відомості про виконання військового обов'язку (категорія обліку); 12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв'язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов'язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі.
Згідно з абз. 5 п.7 Порядку №559, у разі коли відомості, зазначені у підпунктах 1-5, 8, 11-13 пункту 8 цього Порядку, на момент зчитування не відповідають відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, військово-обліковий документ в електронній формі вважається недійсним.
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов'язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов'язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов'язаними.
При цьому, оскільки позивач не звертався до відповідача із заявою про виключення його з військового обліку та внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України, як того вимагають положення ст.9 Закону України №1951-VIII та п.4 Порядку №559, що унеможливлює надати оцінку стосовно правомірності дій відповідача в контексті даної справи про наявність/відсутність правових підстав для виключення позивача з військового обліку, оскільки фактично відповідач не відмовив позивачу у вчиненні таких дій, суд не вбачає підстав для задоволення похідних позовних вимог про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити ОСОБА_1 із військового обліку з внесенням відомостей до відповідних реєстрів.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295, 382 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра
.