про зміну способу та порядку виконання судового рішення
13 квітня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/1462/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М., розглянувши в письмовому провадженні заяву адвоката Савіцького Романа Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 360/1462/24 за позовом адвоката Савіцького Романа Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Савіцького Романа Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 (далі також - стягувач, ОСОБА_1 ) про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 360/1462/24 за позовом адвоката Савіцького Романа Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви зазначено, що 20.12.2024 рішенням Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/1462/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії.
На момент прийняття даного рішення позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області.
Проте на даний час перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
Заява також мотивована тим, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 360/1462/24, яке набрало законної сили, відповідач нарахував позивачу доплату пенсії у розмірі, що становить 253854,10 грн.
Однак сума вказаної доплати залишається невиплаченою у зв'язку з відсутністю у відповідача необхідних грошових коштів, а примусове виконання державним виконавцем рішення суду у справі № 360/1462/24 в цій частині результатів не дає.
Оскільки заборгованість з виплати пенсії у сумі 253854,10 грн залишається невиплаченою упродовж тривалого часу, а згадане рішення суду, яке набрало законної сили, - невиконаним, то, на переконання стягувача, наявні достатні підстави для застосування чинної редакції статті 378 КАС України та зміни способу і порядку виконання цього рішення у спосіб стягнення з відповідача суми доплати до пенсії у розмірі 253854,10 грн.
Ухвалою суду від 19.03.2026 призначено вищевказану заяву до розгляду в порядку письмового провадження, також витребувано у боржника довідку із зазначенням в ній заборгованості з пенсії, нарахованої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 360/1462/24.
26.03.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшли пояснення, в яких зазначено, що 09.05.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області листом за № 1200-0205-9/8646 передало електронну пенсійну справу, картку реєстру судових рішень та атестат про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 .
На даний час ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як внутрішньо переміщена особа, суму невиплаченої пенсії за період з 01.12.2019 по 31.03.2025 обліковано на умовах постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».
Отже, боржник вказав, що подальше виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 360/1462/24 здійснюється за місцем перебування ОСОБА_1 , а саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.
Також зазначив, що через відсутність у Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області доступу до матеріалів пенсійної справи, у тому числі, і інформації щодо подальшого виконання рішення суду від 20.12.2024 у справі № 360/1462/24, надати витребувану довідку про актуальну суму заборгованості з пенсії, нарахованої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 360/1462/24 не має можливості. Володільцем витребуваної інформації є Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Крім того, в прохальній частині згаданих пояснень Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області просило замінити первісного боржника за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 360/1462/24 з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Щодо суті заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зазначило, що виконання рішення суду, у тому числі, у даній справі № 360/1462/24 залежить від бюджетного фінансування, його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання, зміни способу і порядку виконання судового рішення, та не може призвести до його фактичного виконання, позаяк така процесуальна дія у жодному разі не вплине на більш скоріше фінансування державою витрат по виплаті заборгованості пенсії, у тому числі, стягувача.
За таких обставин, зазначив про відсутність обґрунтованих та доведених підстав для задоволення заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 360/1462/24.
Ухвалою суду від 30.03.2026 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про суму заборгованості з пенсії, нарахованої на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 360/1462/24, яка залишається невиплаченою станом на теперішній час та довідку про перебування ОСОБА_1 на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
Також у вказаній ухвалі суд запропонував Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві надати письмові пояснення щодо клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про заміну первісного боржника.
Ухвалою суду від 07.04.2026 повторно витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві вищезазначені докази та запропоновано останньому надати письмові пояснення щодо клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про заміну первісного боржника, а також продовжено строк на розгляд заяви адвоката Савіцького Романа Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 360/1462/24 на десять днів з моменту постановлення цієї ухвали.
09.04.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшла заява, до якої додано витребувані судом документи.
Правом на подання письмових пояснень щодо клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про заміну первісного боржника Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не скористалося.
Ухвалою суду від 13.04.2026 клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про заміну боржника у справі № 360/1462/24 задоволено; замінено боржника у справі з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі також - боржник).
Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 360/1462/24, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 28.10.2024 № ЛК-0205;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 28.10.2024 № ЛК-0205, та фактично сплачених сум.
На виконання згаданого рішення проведено перерахунок пенсії стягувача з грудня 2019 року, що підтверджується, зокрема, розрахунками на доплату (виплату, утримання) пенсії.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 05.11.2025 № 10980-12730/В-02/8-1200/25 повідомлено, серед іншого, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 360/1462/24 було проведено Головним управлінням в березні поточного року та обліковано доплату по проведеному перерахунку за період з 01.12.2019 по 31.03.2025 на умовах Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), невиплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1165. В квітні поточного року електронну пенсійну справу ОСОБА_1 вивантажено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Враховуючи наведене, для отримання детального розрахунку заборгованості, облікованої після виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 360/1462/24, рекомендовано звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем обліку пенсійної справи.
Також, згідно з довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 09.04.2026 № 2600-0201-8/55822 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
Відповідно до атестату про зняття з обліку у зв'язку зі зміною місця проживання від 08.04.2025 № 24, виданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області та складеного у відповідь на запит Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 07.04.2025 № 2600-0203-9/61256, пенсійну справу ОСОБА_1 знято з обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області з 01.05.2025.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області «Щодо висилки пенсійної справи» від 09.04.2025 № 1200-0205-9/8646 направлено електронну пенсійну справу, картку реєстру судових рішень та атестат про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 , який перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області. Також у цьому листі зазначено, що нарахування та виплата пенсії проведені по 30.04.2025. У пенсійній справі ОСОБА_1 наявне рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі 360/1462/24, яке обліковано у Реєстрі судових рішень (тип рішення суду Постанова № 1165). Залишок невиплаченої заборгованості за рішенням суду станом на 01.04.2025 складає 253854,10 грн.
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15.03.2026 № 17500-7111/В-02/8-2600/26 виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Для забезпечення виплат за вищевказаними рішеннями суду, передбачених Порядком № 821, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.
Також, згідно з листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 09.04.2026 № 2600-02-7/55900 залишок невиплачених коштів станом на 01.04.2026 становить 248664,10 грн.
Отже, судом встановлено, що станом на цей час позивач перебуває на обліку як отримувач пенсії в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, яке, в тому числі, здійснює виплату ОСОБА_1 заборгованості з пенсії, що утворилась внаслідок її перерахунку на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 360/1462/24.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою, третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (пункт 40 цього рішення) вказав, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі «Філіс проти Греції» від 27 серпня 1991 року, серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року (980_086), серія А, № 18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 07 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Згідно з положеннями частин 1 та 3 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Суд зазначає, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 360/1462/24 покладено обов'язок не лише здійснити перерахунок пенсії, а й здійснити виплату перерахованого її розміру, починаючи з 01.12.2019.
Разом з тим, судом встановлено, що незважаючи на здійснення перерахунку пенсії стягувача та нарахування суми заборгованості, рішення суду в частині виплати в повному обсязі належних стягувачу коштів фактично не виконано. Протягом тривалого часу після набрання рішенням законної сили (понад тринадцять місяців) стягувачу виплачено лише незначну частину заборгованості, що не може вважатися належним та повним виконанням судового рішення.
Водночас, станом на теперішній час невиплаченою залишається нарахована заборгованість у сумі 248664,10 грн.
Посилання боржника в листі від 15.03.2026 № 17500-7111/В-02/8-2600/26 та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області в поясненнях на відсутність бюджетних асигнувань, необхідність дотримання Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821, не спростовують факту тривалого невиконання судового рішення, а лише свідчать про наявність обставин, які істотно ускладнюють його виконання у спосіб, визначений рішенням суду.
Водночас суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 378 КАС України саме такі обставини - істотне ускладнення або фактична неможливість виконання судового рішення - є підставою для зміни способу і порядку його виконання.
Крім того, положення частини 3 статті 378 КАС України вказують, що невиконання протягом двох місяців судового рішення щодо пенсійних виплат є самостійною та достатньою підставою для зміни способу його виконання шляхом стягнення відповідної суми коштів.
Стадія виконання судового рішення є невід'ємною складовою судового процесу та завершальною стадією розгляду справи, а отже, на цій стадії підлягають застосуванню загальні принципи адміністративного судочинства, зокрема принципи верховенства права, обов'язковості судових рішень, ефективного судового захисту та забезпечення реального поновлення порушеного права. Зміна способу та порядку виконання судового рішення спрямована не на надання переваг окремому стягувачу, а на усунення перешкод для реального виконання судового рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання для боржника.
Таким чином, судом встановлено наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року у справі № 360/1462/24 шляхом стягнення з боржника - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заборгованості з пенсії за період з 01.12.2019 по 31.03.2025 в сумі 248664,10 грн.
Разом з тим, заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення в цій справі підлягає частковому задоволенню, оскільки залишок заборгованості з пенсії становить 248664,10 грн, що підтверджено боржником, а не 253854,10 грн, як зазначено у заяві про зміну способу та порядку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 293, 294, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву адвоката Савіцького Романа Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення в адміністративній справі № 360/1462/24 за позовом адвоката Савіцького Романа Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 360/1462/24 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 28.10.2024 № ЛК-0205, та фактично сплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) нарахованої, але не виплаченої заборгованості з пенсії за період з 01.12.2019 по 31.03.2025 в сумі 248664,10 грн (двісті сорок вісім тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 10 коп.).
У задоволенні інших вимог заяви - відмовити.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Качанок