13 квітня 2026 року м. ДніпроСправа № 360/619/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Підопригори Романа Борисовича в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-
31 березня 2026 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Підопригори Романа Борисовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ від 03.06.2022 №1046-АГ «Про результати службового розслідування», в частині встановлення факту самовільного залишення підрозділу в умовах воєнного стану сержантом ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ від 07.07.2022 №1813-ОС «По особовому складу»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести повторне службове розслідування щодо обставин зникнення безвісти 24.02.2022 сержанта ОСОБА_2 , з урахуванням висновків викладених у рішенні суду.
Ухвалою суду від 06.04.2026 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду надано суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до суду у сукупності з позовною заявою, суд зазначає таке.
В клопотанні про поновлення строку звернення до суду зазначено, що із повідомлення відповідача від 12.06.2022 №32/827 вбачається, що у ньому зазнається лише що «…проведено службове розслідування за результатами якого встановлено, що 24.02.2022 під час передислокування особового складу та техніки з місця розташування польового табору НОМЕР_1 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в районі н.п. Великоцьк, сержант ОСОБА_3 вийшов за межі розташування підрозділу та зник у невідомому напрямку, зв'язок з військовослужбовцем був відсутній. На даний час органом досудового розслідування відомості відносно сержанта ОСОБА_4 внесені до ЄРДР №422022131610000122 від 04.04.2022 за ч. 4 ст. 408 КК України «Дезертирство». При цьому, зі змістом матеріалів службового розслідування, наказами, які були прийнятті за результатами його проведення позивач ознайомився після отримання відповіді відповідача від 06.03.2026 №29/4987-26 на адвокатський запит.
Також зазначено, що перебуваючи в складних життєвих обставинах, які стались в неї з початком повномасштабного вторгнення, пережитим психологічним навантаженням через побачене та пережите під час вимушеної евакуації, вона перебувала у стані глибокого стресу та скрутному матеріальному становищі, та об'єктивно не мала можливості вчасно звернутись до адвоката для отримання юридичної допомоги.
Суд зазначає, що КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Загальновідомо, що право на судовий захист не є абсолютним, воно може бути обмежено, серед іншого, і строком звернення до суду.
Із цього приводу Конституційний Суд України в Рішенні від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 у справі № 1-9/2011 (п. 6.1) офіційно роз'яснив, що скорочення процесуальних строків звернень громадян до суду, зокрема строків подання позовних заяв, зустрічних позовів, апеляційних та касаційних скарг на судові рішення, письмових зауважень щодо неповноти або неправильності технічного запису тощо, забезпечують оперативність розгляду судових справ і жодною мірою не обмежують суб'єктів щодо права на судовий захист.
Таке роз'яснення надав Конституційний Суд України щодо нових приписів у процесуальних кодексах, якими було зменшено строки звернення до суду.
Конституційний Суд України в згаданому рішенні констатував, що в процесуальних кодексах, зокрема й у КАС України, лише скорочено строки здійснення окремих процесуальних дій, а змісту й обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя не звужено. Наведені зміни не унеможливлюють ефективного розгляду судових справ, тому не суперечать Конституції України. Такі зміни щодо скорочення строку звернення до суду в адміністративному судочинстві визнані конституційними.
Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22, в якій колегія суддів зазначила, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19, вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року)".
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Представник позивача вказав, що в повідомленні відповідача від 12.06.2022 №32/827 зазначено, що проведено службове розслідування за результатами якого встановлено, що 24.02.2022 під час передислокування особового складу та техніки з місця розташування польового табору НОМЕР_1 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в районі н.п. Великоцьк, сержант ОСОБА_3 вийшов за межі розташування підрозділу та зник у невідомому напрямку, зв'язок з військовослужбовцем був відсутній. На даний час органом досудового розслідування відомості відносно сержанта ОСОБА_4 внесені до ЄРДР №422022131610000122 від 04.04.2022 за ч. 4 ст. 408 КК України «Дезертирство».
Отже, позивачу було достеменно відомо про проведення службового розслідування та його результати ще у червні 2022 року.
При цьому, у вказаному повідомленні було конкретно зазначено, що органом досудового розслідування відомості відносно сержанта ОСОБА_4 внесені до ЄРДР №422022131610000122 від 04.04.2022 за ч. 4 ст. 408 КК України «Дезертирство».
Суд звертає увагу, що самі лише посилання на очікування щодо здійснення відповідачем певних дій не є належними підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Крім того, спірні правовідносин виникли ще у червні 2022 року, а до суду позовна заява надійшла 31.03.2026, тобто більше ніж через 3 роки 9 місяців після отримання позивачем достовірних відомостей щодо результатів службового розслідування.
При цьому, доказів вчинення позивачем активних дії з метою ознайомлення з матеріалами службового розслідування, ініціювання повторного або оскарження проведеного службового розслідування протягом пропущеного строку суду зовсім не надано.
Крім того, позивачем не надано доказів того, що протягом усього часу з моменту прийняття оскаржуваних наказі вона були позбавлена можливості отримати правову допомогу або звернутися до суду іншим способом, зокрема, через представника. Законодавством України передбачена система безоплатної правової допомоги, відповідно до якої особи, які потребують правового захисту, можуть отримати безкоштовну правову допомогу та представництво інтересів у суді.
Самі лише посилання на складні життєві обставини, моральні переживання, необхідність вирішення побутових питань, за відсутності доказів об'єктивної неможливості звернення до суду, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку звернення до суду, особливо з огляду на значну тривалість такого пропуску.
При цьому, суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах. Сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Тобто, сам факт введення воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Таким чином, у клопотанні стороною позивача не наведено змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не доведено, що в цій справі можливість вчасного подання позовної заяви не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від волевиявлення позивача.
У зв'язку з викладеним, вказані позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнаються судом неповажними, оскільки такі обставини не можна вважати об'єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.
Згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви на 2 календарних дні з дня отримання ухвали про продовження строку.
Керуючись статтями 121, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Продовжити адвокату Підопригорі Роману Борисовичу в інтересах ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 2 (два) календарних дні з дня отримання даної ухвали суду.
Запропонувати позивачу протягом 2 (двох) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку, з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовною заявою.
У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
СуддяС.В. Борзаниця