13 квітня 2026 року м. Київ справа №320/3021/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Комунальне некомерційне підприємство Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.10.2024 року № 42371/0409.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки контролюючим органом неправильно визначено граничний строк реєстрації розрахунку коригування. На його думку, такий строк має обчислюватися з дня фактичного отримання розрахунку коригування, а не з дати його складання, що прямо передбачено п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України. Оскільки розрахунок коригування був зареєстрований у день його отримання, порушення строків відсутнє.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/3021/25 передана 20.01.2025 до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 22.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №320/3021/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що позивач порушив граничні строки реєстрації розрахунку коригування, встановлені Податковим кодексом України, що підтверджено актом камеральної перевірки. Зазначає, що обов'язок своєчасної реєстрації податкових накладних є безумовним і його невиконання тягне застосування штрафних санкцій. Вказує, що податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно та у межах повноважень.
Одночасно з відзивом заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Також в матеріалах справи наявна відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивач підкреслює, що надані ним докази підтверджують своєчасність реєстрації спірного РК. Відтак вважає доводи відзиву необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення протиправним.
Вирішуючи дане клопотання суд вказує на його необґрунтованість враховуючи предмет спору та в силу норм ст. 12, ст. 257 КАС України щодо розгляду судом справ незначної складності. Застосовуючи ст. 260 КАС України під час вирішення питання про відкриття провадження суд визначив порядок розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження. Підстав для задоволення зазначеного клопотання судом не встановлено.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Головним управлінням ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами перевірки складено акт від 27.08.2024 № 44193/10-36-04-09/34002938, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що полягало у порушенні граничного строку реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.
На підставі зазначеного акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.10.2024 № 42371/0409, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 54,49 грн на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України та пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України.
За результатами розгляду зазначеної скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 16.12.2024 №37632/6/99-00-06-03-01-06, яким податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.10.2024 № 42371/0409 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абз.2 пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану (далі Закон №2260), який набрав чинності 27.05.2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів та відновлено податковий обов'язок платників податків, у яких є можливість виконувати свої податкові обов'язки, зокрема, в частині щодо дотримання термінів сплати податків, подання податкової звітності, реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються (абзац 17 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (в редакції чинній на час прийняття податкового повідомлення-рішення)).
Водночас, згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (зі змінами внесеними Законом України від 13.12.2022 року №2836-ІХ) платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно підпункту 69.1-1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (зі змінами внесеними Законом №2260-ІХ) платники податку на додану вартість зобов'язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.
Положеннями Податкового кодексу України встановлено, що розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу-платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому отримувач має можливість зареєструвати такий розрахунок коригування за умови виконання постачальником свого обов'язку із своєчасного надіслання складеного ним розрахунку-коригування отримувачу.
В свою чергу, строк реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) передбачений частиною 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено протягом протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Отже, строк реєстрації починається саме з дня отримання розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не з дня складання такого розрахунку коригування постачальником.
Судом встановлено, що розрахунок коригування №2 від 31.03.2024 був отриманий позивачем через систему електронного документообігу 18.04.2024, що підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема даними Електронного кабінету платника податків, та зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних у той же день - 18.04.2024.
Таким чином, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що вказаний розрахунок коригування був зареєстрований позивачем у день його фактичного отримання, а відтак з дотриманням строку, визначеного пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до якого реєстрація розрахунків коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, здійснюється протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем).
За таких обставин підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення строків реєстрації відсутні.
Водночас суд звертає увагу, що відповідачем при проведенні камеральної перевірки не встановлено дату отримання позивачем розрахунку коригування, що має визначальне значення для обчислення граничного строку його реєстрації. Натомість контролюючий орган безпідставно здійснив розрахунок строків реєстрації та, відповідно, штрафних санкцій, виходячи з дати складання розрахунку коригування, а не з дати його отримання позивачем, що прямо суперечить вимогам пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Суд критично оцінює доводи відповідача, викладені у відзиві, оскільки вони зводяться до загального посилання на обов'язок платника податків дотримуватися строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, однак не містять належного обґрунтування факту порушення позивачем таких строків саме з урахуванням спеціального порядку їх обчислення, встановленого на період дії воєнного стану. При цьому відповідачем не надано доказів, які б спростовували наведені позивачем обставини щодо дати отримання розрахунку коригування та своєчасності його реєстрації.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправильно визначено граничний строк реєстрації розрахунку коригування, що призвело до безпідставного висновку про наявність порушення з боку позивача та, як наслідок, до неправомірного застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.10.2024 № 42371/0409 не відповідає вимогам чинного законодавства, прийняте без належного з'ясування всіх обставин справи та з порушенням норм Податкового кодексу України, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За наведених обставин у сукупності, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 3028,00 грн. (платіжна інструкція №5 від 14.01.2025).
З огляду на те, що адміністративний позов задоволено, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити;
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.10.2024 року № 42371/0409;
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради «Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.