13 квітня 2026 рокуСправа №160/29910/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України, в якому просить:
Визнати протиправним і скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом № 63/в від 04.07.2025 року, в частині відмови ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця Збройних сил України солдата ОСОБА_3 .
Зобов'язати Міністерство оборони України в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 з доданими до них документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю під час проходження військової служби військовослужбовця солдата ОСОБА_3 в порядку і розмірі, передбаченому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку зі смертю її чоловіка військовослужбовця у неї і їх малолітнього сина виникло право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Рішенням Комісії Міністерства оборони України, оформленим протоколом №№ 63/в від 04.07.2025 позивачу було відмовлено у призначенні такої допомоги з підстав нібито перебування загиблого у стані алкогольного сп'яніння. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки наявність алкоголю в крові сама по собі не доводить причинно-наслідкового зв'язку між станом сп'яніння та настанням смерті. Відповідач не надав належних доказів того, що саме дії загиблого у стані сп'яніння призвели до його смерті.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2025 року (суддя Златін С.В.) відкрито провадження по справі №160/29910/25 на підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з призначенням судді Златіна С.В. суддею іншого суду, на підставі Указу Президента України від 13.12.2025 року № 958/2025, на підставі розпорядження В.о. керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.01.2026 №14д проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025, справа розподілена на суддю Врона О.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 прийняти суддею Вроною О.В. до свого провадження справу №160/29910/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Розгляд справи розпочато спочатку.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Міністерство оборони України у відзиві на позовну заяву вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню на підставі нижченаведеного.
Відповідно до акту службового розслідування військової частини НОМЕР_1 від 12.10.2024 № 3043 тіло померлого ОСОБА_2 було виявлено в лісосмузі у місті Кривий Ріг, померлий перебував у відпустці за станом здоров'я в період з 15.08.2024 по 13.09.2024.
В листі від Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи від 15.10.2024 № 712 зазначено, що під час проведення судово - токсикологічного дослідження в м'язі ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,62‰.
Смерть ОСОБА_2 настала від тотальної жирової інфільтрації печінки (вірогідніше алкогольної етіології), яка ускладнилась розвитком печінково-ниркової недостатності.
Згідно зі статтею 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення дій в стані алкогольного сп'яніння.
Особа, яка вважає, що набула право на призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - ОГД), встановленої статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі -Закон №2011-XII) звертається в установленому порядку до відповідного суб'єкту із заявою та необхідними документами, які мають підтвердити вказану обставину.
31.03.2026 позивачем подані додаткові пояснення, в яких вона наполягає, що висновки відповідача не можуть грунтуватись на припущеннях, які викладені в листі Дніпропетровського об"єднаного обласного бюро судово-медичної експертизи від 15.10.2024 №712.
Ухвалою суду від 17.03.2026 продовжено строк розгляду справи №160/29910/25 на розумний строк , достатній для всебічного та повного розгляду справи.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 є дружиною померлого військовослужбовця , солдата ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 21.06.2022 та матір'ю його малолітньої дитини - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 04.08.2020.
Солдат за призовом по мобілізації , ОСОБА_2 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
В період з 15.08.2024 по 13.09.2024 чоловік позивача знаходився у відпустці за станом здоров'я.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 .
Відповідно до довідки про причину смерті (до форми №106/о №2020) від 18.10.2024 причина смерті печінкова ниркова недостатність. Жирова дегенерація печінки.
Відповідно до витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.10.2024р. за № 9493 «Про результати службового розслідування», солдат ОСОБА_3 згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 14.08.2024р. № 687 вибув у відпустку за станом здоров'я до м. Кривий Ріг на 30 діб з 15.08.2024р. по 13.09.2024р.
11.09.2024р. о 17год.00 хв. громадянином ОСОБА_4 у лісосмузі поблизу будинку АДРЕСА_1 було виялено тіло солдата ОСОБА_5 без ознак життя. В подальшому гр. ОСОБА_4 на місце події викликав працівників Національної поліції та бригаду швидкої медичної допомоги, по прибуттю яких лікарями була констатована смерть військовослужбовця. Згідно свідоцтва про смерть від 19.09.2025р. сер. НОМЕР_5 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачем 08.04. 2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 були подані заяви про призначення їй та її малолітньому сину одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю чоловіка , передбаченою ст. 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Органами ІНФОРМАЦІЯ_4 ) документи були спрямовані на розгляд комісії Міністерства оборони України для прийняття останнім рішення з питань призначення за заявою позивача одноразової грошової допомоги.
Відповідно до витягу від 04.07.2025р. № 63/в з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, розглянувши подані документи комісія дійшла до висновку про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги: відповідно до постанови від 25 грудня 2013 року №975, оскільки в листі від Дніпропетровського об'єднаного обласного бюро судово-медичної експертизи від 15.10.2024р. № 712 зазначено, що під час проведення судово-токсикологічного дослідження в м'язі ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,62%.
Смерть ОСОБА_2 настала від тотальної жирової інфільтрації печінки (вірогідніше алкогольної етіології), яка ускладнилась розвитком печінково-ниркової недостатності.
Згідно зі ст. 16-4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" , згідно якої призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення дій в стані алкогольного сп'яніння.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач з відповідним позовом звернулася до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 5 ст. 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 1 Закону №2011-XII передбачено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
За п. 1 ст. 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до п. 2 ст. 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби (підп. 1);
смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби (підп. 2).
Статтею 16-1 Закону №2011-XII передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Відповідно до підп. «а» п. 1 ст. 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі:
750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону;
500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.
Згідно з пунктами 1, 6, 8 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби
військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів -військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.
Разом з тим в ст. 16-4 Закону №2011-ХІІ звернуто увагу на те, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (пункт 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ).
Так, на виконання Закону № 2011-XII Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 ( Порядок №975).
Відповідно до п. Порядку №975 (в редакції на час виникнення спірних відносин) одноразова грошова допомога призначається у разі, зокрема:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних із проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві;
Пунктом 8 Порядку №975 встановлено, що незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них у разі призначення і виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.
Повнолітні діти, вдова (вдівець) та батьки вважаються непрацездатними, якщо вони на день загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста мали (набули) право на призначення пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 9 цього Порядку, у рівних частках.
До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 4 цього Порядку, належать:
діти, зокрема усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
вдова (вдівець);
батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їх батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
онуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
жінка (чоловік), з якою (яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (п. 9 Порядку №975).
За п. 12 Порядку №975 одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 4 цього Порядку, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.
Згідно п. 29 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, Міністерство оборони України наказом від 14.08.2014 № 530 затвердило Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (Положення №530).
За приписами п. 4.6 Положення № 530, право на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до пунктів 1-3 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого).
З метою визначення причинного зв'язку загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста командиром військової частини, де проходив службу (збори) військовослужбовець, військовозобов'язаний чи резервіст, здійснюються такі заходи:
на розгляд штатної військово-лікарської комісії (далі - ВЛК), яка приймає постанову про причинний зв'язок загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, надсилаються копії документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста, зокрема про те, що загибель (смерть) не пов'язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства (висновок ВЛК про причинний зв'язок загибелі (смерті) військовослужбовця, лікарське свідоцтво про смерть, акт спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком командира військової частини або Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи документи правоохоронних органів за результатами перевірки обставин смерті).
З метою визначення причинного зв'язку смерті особи, звільненої з військової служби, яка померла протягом року після звільнення з військової служби внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби (внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби), на розгляд ВЛК, яка приймає постанову про причинний зв'язок смерті протягом року після звільнення з військової служби особи, керівник ТЦКСП надсилає копії документів, що свідчать про причини та обставини смерті, зокрема про те, що смерть не пов'язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства (лікарське свідоцтво про смерть, витяги з документів правоохоронних органів за результатами перевірки обставин смерті).
Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України обласними ТЦКСП.
Обласні ТЦКСП для призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) подають у Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України такі документи:
висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї, батькам або утриманцям особи, зазначеної в пунктах 1-3 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (додаток 9);
заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 10);
копію свідоцтва про смерть військовослужбовця;
витяг з наказу про виключення особи, зазначеної в пунктах 1-3 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зі списків особового складу військової частини;
копії документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) особи, зазначеної в пунктах 1-3 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема про те, що загибель (смерть) не пов'язана із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства. Такими документами можуть бути копія акта про нещасний випадок військової частини або Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, витяги з документів правоохоронних органів за результатами перевірки обставин смерті (поранення, контузії, каліцтва, травми), матеріали службового розслідування, судове рішення, інші медичні або військово-облікові документи;
копія постанови штатної ВЛК про встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
витяг з послужного списку особової справи (облікової картки) про склад сім'ї особи, зазначеної в пунктах 1-3 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
копію свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
копію свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
копію свідоцтва про народження особи, зазначеної в пунктах 1-3 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,- для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблої (померлої) особи;
рішення районної, районної у місті Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки чи піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста) - для виплати одноразової грошової допомоги утриманцям загиблого (померлого);
рішення суду або нотаріально посвідчений правочин, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні);
копії документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені);
копію документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
З наведених правових норм вбачається, що спірна одноразова грошова допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов'язків військової служби чи в період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.
Отже, при відмові в призначенні допомоги з підстав навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства, слід встановити причинно-наслідковий зв'язок, зокрема, що смерть (загибель) військовослужбовця настала внаслідок навмисного (усвідомленого) самоушкодження, що має підтверджуватись відповідними документами.
Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.10.2024 №9493 «Про результати службового розслідування», смерть військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 сталася під час проходження ним військової служби, не пов'язана з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення та не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Отже, проведеним службовим розслідуванням, встановлені обставини, які спричинили смерть військовослужбовця , які не пов'язанні із станом алкогольного сп'яніння військовослужбовця чи його наслідками.
Суд звертає увагу, що на день смерті ОСОБА_2 перебував у відпустці за станом здоров'я і відповідно до довідки про причину смерті від 18.10.2024 причина смерті: печінкова ниркова недостатність. Жирова дегенерація печінки.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що смерть чоловіка позивача є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного сп'яніння, відповідач суду не надав, матеріали справи таких доказів не містять.
Факт того, що в крові ОСОБА_2 був виявлений етиловий спирт жодним чином не свідчить про скоєння останнім будь-яких умисних дій, які призвели до його смерті.
У остаточному лікарському свідоцтві про смерть від 27.09.2024 не заповнений п. 9 внаслідок чого настала смерть ОСОБА_2 .
У п. 11 розділ І «Хвороба (патологічні стани), що призвела до смерті: вказані печінкова ниркова недостатність. Жирова дегенерація печінки.
У пункті 11 розділ ІІ «Інші суттєві стан (конкуруючі, поєднані, фонові, підкреслити), які сприяли смерті, але не пов'язані із захворюванням чи його ускладненням, яке безпосередньо є причиною смерті», будь-які відомості лікарем судмедекспертом не зазначені.
Так само лікарем судмедекспертом не зазначено будь-яких відомостей у пункті 12 (у випадках смерті від травми, отруєння та дії зовнішніх чинників).
Тобто, наведеним документом не підтверджено, що смерть ОСОБА_2 настала саме внаслідок алкогольного отруєння, і алкогольне сп'яніння є суттєвим станом, який сприяв смерті.
З огляду на зазначене, рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом № 63/в від 04.07.2025 року, в частині відмови ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця Збройних сил України солдата ОСОБА_3 , є протиправним і підлягає скасуванню.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду у постановах від 27.11.2024 у справі №420/4860/23, від 08.07.2025 у справі №280/2822/23, який вказав, що належним способом захисту в таких випадках є зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, суд не здійснює розподіл судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статями 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Міністерства оборони України (АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_7) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом № 63/в від 04.07.2025 року, в частині відмови ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця Збройних сил України солдата ОСОБА_3 .
Зобов'язати Міністерство оборони України (АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_7) в особі Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ), яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 з доданими до них документами про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю під час проходження військової служби військовослужбовця солдата ОСОБА_3 в порядку і розмірі, передбаченому Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Розподіл судових витрать не здійснювати
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона