13 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/16664/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край» про стягнення коштів,
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край» (далі - ТзОВ «Край») про стягнення коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з моменту внесення до ЄДР запису про ліквідацію, у ТзОВ «Край» виникли зобов'язання перед позивачем щодо сплати капіталізованих платежів в розмірі 445857,47 грн, розрахованих відносно потерпілого ОСОБА_1 .
ГУ ПФУ у Волинській області скерувало відповідачу вимогу про сплату коштів від 11.11.2025 № 0300-0802-8/75578.
Листом від 04.12.2025 відповідач повідомив позивача про те, що виробничу діяльність не здійснює, для проведення виплати господарство немає коштів, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позивач просить стягнути з ТзОВ «Край» кошти за грошовою вимогою в сумі 445857,47 грн.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 24).
Копія ухвали від 02.01.2026 про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 45261, Волинська обл., Луцький р-н, с. Горянівка, вул. Козацька, 59А (а. с. 32-33). Проте, поштове відправлення повернулося на адресу суду із довідкою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» та відбитком календарного штемпеля від 23.01.2026 (а. с. 28), тобто, в розумінні пункту 5 частини шостої статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вказана ухвала є врученою 23.01.2026.
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, від учасників справи інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справ в судовому засіданні не надходило.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 16.07.2025 внесено запис про державну реєстрацію перебування в стані припинення юридичної особи ТзОВ «Край» за рішенням засновників, що підтверджується відповіддю від 04.02.2026 № 2307828 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а. с. 32-33).
ГУ ПФУ у Волинській області скерувало відповідачу вимогу про сплату коштів від 11.11.2025 № 0300-0802-8/75578. У вимозі зазначено, що з моменту внесення до ЄДР запису про ліквідацію ТзОВ «Край» виникли зобов'язання перед ГУ ПФУ у Волинській області щодо сплати капіталізованих платежів, розрахованих відносно потерпілого ОСОБА_1 , з яким 17.05.2005 стався нещасний випадок на виробництві, що підтверджується актом форми Н-1. Відповідно до виписки із акту огляду МСЕК від 25.10.2025 потерпілому ОСОБА_1 встановлено 30% втрати працездатності. Сума капіталізованих платежів розрахована таким чином: 2493,61 грн (розмір щомісячної виплати) х 12 місяців х 14,9 (середня очікувана тривалість життя для чоловіків, вік яких 58 років) = 445857,47 грн. Позивач запропонував визнати грошову вимогу в сумі 445857,47 грн та перерахувати кошти за наданими реквізитами. До вимоги було долучено також копії акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 19.05.2005 за формою № Н-1, виписки з акту огляду МСЕК, постанови про призначення страхової виплати на виробництві від 07.12.2005 № 398, постанови про перерахунок щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати від 18.03.2025 (а. с. 10-11, 13-19).
Листом від 04.12.2025 відповідач повідомив позивача про те, що виробничу діяльність не здійснює, для проведення виплати господарство немає коштів (а. с. 12).
Згідно із розрахунком витрат на відшкодування шкоди потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (особи, яка має право на страхові виплати в разі втрати годувальника) в ГУ ПФУ у Волинській області щодо страхувальника ТзОВ «Край», загальна сума капіталізованих платежів становить 445857,47 грн (а. с. 19).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги. Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
Відповідно до пункту 2 Порядку капіталізації платежів до Пенсійного фонду України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 986 (далі - Порядок № 986), у цьому Порядку термін «капіталізація платежів» означає визначення суми грошових зобов'язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв'язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованим особам, які належить сплатити до Пенсійного фонду України для забезпечення соціальних послуг, страхових виплат і витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
Пунктом 3 Порядку № 986 передбачено, що капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення соціальних послуг, страхових виплат і витрат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, щомісячна страхова виплата, витрати на надання соціальних послуг догляду вдома та натуральної допомоги, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.
У кредиторських вимогах Пенсійного фонду України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов'язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються територіальному органу виконавчої дирекції Пенсійного фонду України, у якому страхувальник перебуває на обліку (пункт 8 Порядку № 986).
Згідно із пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання капіталізації платежів у випадках ліквідації страхувальників» від 04.02.2023 № 95 установлено, що капіталізація платежів у випадках ліквідації (зокрема у зв'язку з банкрутством) страхувальника для задоволення вимог, що виникли із його зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю застрахованих осіб, здійснюється до Пенсійного фонду України у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 986.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV(далі - Закон № 1105-XIV) уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.
За приписами абзаців третього, четвертого частини першої статті 22 Закону № 1105-XIV у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації страхові виплати за страховими випадками, які настали до ліквідації (реорганізації), здійснюються застрахованим особам правонаступником, а в разі відсутності правонаступника - територіальним органом уповноваженого органу управління за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника. У період проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або зняття з обліку після припинення діяльності особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, страхові виплати за страховими випадками застрахованим особам призначаються та здійснюються територіальним органом уповноваженого органу управління за місцем здійснення обліку такої діяльності чи реєстрації місця проживання таких осіб у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При вирішенні справи суд також враховує сталу правову позицію Великої Палати Верховного Суду про те, що спори, пов'язані зі стягненням із суб'єкта господарювання, який ліквідується згідно з рішенням його засновників, страхових платежів, капіталізованих на майбутні періоди, з метою їх подальшої виплати потерпілим особам, підлягають розгляду відповідно до правил КАС України - судами адміністративної юрисдикції як такі, що є публічно-правовими за своєю правовою природою (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 822/1472/17, від 06.06.2018 у справі № 811/289/16, від 17.10.2018 у справі № 822/1544/16, від 27.05.2020 у справі № 809/1738/17).
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач належними та допустимими доказами довів обґрунтованість позовних вимог про стягнення капіталізованих платежів у сумі 445857,47 грн, відповідач доказів сплати коштів до суду не подав, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем (який у спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень) судового збору в сумі 5350,29 грн згідно із платіжною інструкцією від 22.12.2025 № 6381 (а. с. 5) з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край» (45261, Волинська обл., Луцький р-н, с. Горянівка, вул. Козацька, 59А, код ЄДРПОУ 32876206) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 6, код ЄДРПОУ 13358826) капіталізовані платежі в загальному розмірі 445857 гривень 47 копійок (чотириста сорок п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім гривень сорок сім копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх