про відмову у забезпеченні позову
13 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4229/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого просив суд:
1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про непридатність до військової служби з виключенням його з військового обліку;
3) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію відносно ОСОБА_1 відомості про його виключення з військового обліку на підставі пп. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та змінити з «військовозобов'язаний» на «невійськовозобов'язаний».
Ухвалою від 10.04.2026 провадження у справі відкрито та вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
До суду від представника позивача 13.04.2026 надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі
Заява обґрунтована наступним.
Позивач є непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до рішення Маневицької призовної комісії (витяг з книги протоколів засідань Маневицької призовної комісії, протокол №25 від 28.06.2016) за ст. 38 гр. І, додатку І Положення про ВЛК в ЗСУ №402 від 2008, а отже обов'язок з'являтись до ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповідача відсутній.
Оскільки 18.03.2026 позивач в мобільному застосунку Резерв+ виявив, що уповноваженою особою відповідача його було взято на військовий облік і він перебуває в категорії обліку - військовозобов'язаний, вважає що негативні наслідки від вжиття відповідних заходів забезпечення позову є явно неспівмірними з негативними наслідками, які можуть настати в разі призову позивача на військову службу за наявності у нього права на бути виключеним з військового обліку.
У разі призову на військову службу позивача, виконання рішення суду (у разі задоволення вимог позивача) буде в майбутньому суттєво ускладнене.
Без вжиття відповідних заходів забезпечення позову мобілізаційні заходи відносно позивача можуть бути завершені, а його права - порушені. У випадку призову позивача на військову службу під час мобілізації в особливий період позивач набуде статусу військовослужбовця і виключення його з військового обліку буде унеможливлене.
Заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи на підставі частини першої статті 154 КАС України.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, вважає, що вказана заява не підлягає до задоволення з огляду на таке.
За змістом частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини четвертої статті 150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
З огляду на приписи наведеної статті, небезпека заподіяння шкоди до вирішення справи по суті не є фактом, який підлягає встановленню, а є елементом аргументації або оціночною категорією.
У статті 151 КАС України визначено виключний перелік видів забезпечення позову. Позов може бути забезпечено, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому, відповідно до частини другої статті 151 КАС України, суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суд відмічає, що за своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього тимчасового судового захисту.
Метою його запровадження є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними фактичними підставами й підтверджуватись належними доказами, що відповідають змісту спірних правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що змістом спірних правовідносин є дії територіального ТЦК та СП щодо внесення відомостей про позивача до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів як військовозобов'язаного.
Водночас, представник позивача, подаючи заяву про забезпечення позову, просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони територіальному центру комплектування та соціального забезпечення вчиняти дії щодо призову його на військову службу за мобілізацією.
Суд звертає, увагу, що за своїм змістом перебування особи на військовому обліку не є тотожним з мобілізацією (призовом) цієї особи.
При цьому суд звертає увагу, що з матеріалів справи не вбачається вчинення відповідачем дій направлених безпосередньо на призов позивача на військову службу.
Таким чином, обраний представником позивача захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду.
Зважаючи на наведене суд дійшов висновку, що представником позивача не надано належних та достатніх доказів на обґрунтування існування небезпеки заподіяння реальної шкоди правам та інтересам позивача, що полягають в його призові на військову службу, у разі невжиття судом заходів забезпечення позову, про які він просить.
Відтак, в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити в зв'язку із її необґрунтованістю.
Керуючись статтями 150-154, 248 КАС України, суд
Відмовити в задоволенні заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали направити представнику позивача.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Судя Ф. А. Волдінер