Справа № 484/327/26
Провадження №1-кс/484/308/26
13.04.2026 суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , учасників кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , захисника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши справу за заявою ОСОБА_4 про відвід судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_6 від розгляд клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 , що внесене у кримінальному провадження № 12025153110000171 від 15.08.2025,
06.04.2026 ОСОБА_4 через канцелярію суду подано заяву про відвід судді ОСОБА_6 в порядку ст.ст. 75, 80,81 КПК України від розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 , що внесене у кримінальному провадження № 12025153110000171 від 15.08.2025.
Заявниця у заяві вказує, що ухвалою суду від 06.03.2026 у кримінальному провадженні № 484/327/26 (провадження № 1-кп/484/221/26) суддею ОСОБА_6 призначено судовий розгляд клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 та визначено, що розгляд справи здійснюватиметься у закритому судовому засіданні. ОСОБА_4 вказує, що судом задоволено клопотання сторони захисту та прокурора про проведення закритого судового розгляду та відмовлено у задоволенні клопотання потерпілої та її представника про відкритий розгляд справи. Таким чином, суд без належного мотивування обрав найбільш суворий спосіб обмеження гласності судового процесу, фактично повністю виключивши можливість публічного контролю за розглядом справи. За таких обставин, у сторони потерпілої виникають обґрунтовані сумніви у неупередженості та об'єктивності судді, оскільки її процесуальна поведінка свідчить про формальне сприйняття доводів однієї сторони та ігнорування аргументів іншої.
Крім того, ОСОБА_4 вказує, що 19.08.2025 суддею Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_6 , яка є головуючою у кримінальному провадженні №484/327/26, було розглянуто іншу справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 , якого у справі №484/4571/25 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП, разом з тим, у межах прокурором у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру зазначено, що у період часу, який охоплює інкриміновані ОСОБА_7 діяння, зокрема станом на 01.08.2025, він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, оскільки страждав на психічне захворювання, яке за твердженням сторони обвинувачення, має місце і на даний час. Таким чином, має місце очевидна суперечність між, з одного боку, правовою оцінкою судді ОСОБА_6 , яка, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, фактично визнала ОСОБА_7 осудним та таким, що підлягає адміністративній відповідальності, з іншого боку, позицією сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні, відповідно до якої у той самий період часу ОСОБА_7 перебував у стані неосудності. У разі встановлення судом факту неосудності ОСОБА_7 у період, коли він був притягнутий до адміністративної відповідальності, це може поставити під сумнів законність та обгрунтованість відповідної постанови суду.
Разом з тим, ОСОБА_4 вказує на те, що Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області є судом, рішення якого покладено в основу інкримінованого діяння ОСОБА_7 , а отже, судом, щодо якого здійснюється оцінка факту його невиконання. Вказане об'єктивно створює сумнів у неупередженості суду.
Також, ОСОБА_4 вказує, що ОСОБА_7 є особою, щодо якої саме Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області систематично здійснювалося правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі у період часу, який, за версією сторони обвинувачення, характеризується його неосудністю. У сукупності наведені обставини свідчать про наявність об'єктивного сумніву у неупередженості як судді ОСОБА_6 , так і суду в цілому, оскільки вирішення даного кримінального провадження пов'язане з оцінкою обставин, які прямо або опосередковано стосуються раніше ухвалених цим судом рішень.
Заявник вважає, що зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини першої ст. 75 КПК України, для відводу судді.
Представник потерпілої сторони - адвокат ОСОБА_5 зазначив, що вважає наявними об'єктивні сумніви в неупередженості судді, а саме: на стадій підготовчого провадження судом було прийнято рішення, про повне закриття судового розгляду, проте доводи сторони потерпілої залишені без оцінки та не взяті до уваги, що суперечить базовим принципам гласності та ст.129 Конституції України та ст.27 КПК України. Вважає, що сам факт дослідження медичної документації, не є автоматичною підставою для повного закриття судового процесу. По-друге, в даному провадженні суд досліджує не виконання рішення того самого суду, спостерігається класичний ризик інституційної заінтересованості, що об'єктивно викликає сумнів у стороннього спостерігача. По-третє, також наявна суперечність, що суддя ОСОБА_6 розглядає дане кримінальне провадження, розцінюючи особу ОСОБА_7 на предмет його неосудності. Досліджується період 01.08.2025 за якого ОСОБА_7 відповідно до експертизи визнано неосудним, але поряд з цим 19.08.2025 суддя ОСОБА_6 приймала рішення в адміністративній справі про притягнення останнього до адміністративної відповідальності фактично встановлюючи його особу та стан осудності, що вимагає КУпАП і приймаючи рішення в даному кримінальному провадженні їй доведеться давати оцінку, знаючи, що вона уже досліджувала цю особу та надавала їй оцінку, як осудну, що призведе до внутрішнього конфлікту. Разом з тим, просив врахувати письмові пояснення судді ОСОБА_6 щодо заявленого відводу.
Прокурор висловила заперечення щодо заявленого захисником відводу та зазначила, що підстави для відведення головуючого судді відсутні. По-перше, рішення про проведення закритого судового засідання у справах щодо застосування примусових заходів медичного характери є процесуальним правом суду та спрямоване на захист прав і законних інтересів особи, зокрема у частині збереження лікарської таємниці та відомостей про стан здоров'я. Чинне законодавство не містить заборони для судді брати участь у розгляді різних справ щодо тієї ж особи, якщо відсутні інші обставини, що викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Фактично доводи заяви водяться до незгоди з процесуальними діями суду та припущень, які не пітвердженні жодними доказами.
Суддя ОСОБА_6 як головуюча у справі № 484/327/26, згідно правил частини третьої статті 81 КПК України надала пояснення щодо заявленого відводу у котрих вказала, що 23.01.2026 шляхом автоматизованого розподілу судових справ було розподілено клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12025153110000171 за ознаками суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч.1 ст. 129, ч.1 ст. 382 КК України відносно ОСОБА_7 , у котрому вона є головуючим суддею. 06.03.2026 було призначено судовий розгляд вказаного клопотання суддею одноособово у закритому судовому засіданні, прийнято до спільного розгляду з клопотанням цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди та визнано ОСОБА_4 цивільним позивачем у даному кримінальному провадженні. Стосовно доводів ОСОБА_4 про незгоду із закритим судовим засіданням, то суддя вважає, що має місце незгода із судовим рішенням, а така обставина не передбачена ч.1 ст. 75 КПК України і не є підставою для відводу судді. Що стосується доводів про попередню правову оцінку суддею дій тієї ж особи, необхідність оцінки виконання рішення цього ж суду, що створює сумнів у неупередженості суду, то в цій частині доводи заявника, вважає, слід оцінювати із врахуванням Бангалорських принципів поведінки суддів та передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на справедливий суд незалежним і безстороннім судом, зазначила, що 19.08.2025 у справі № 484/4571/25 нею як головуючим суддею було визнано ОСОБА_7 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу та стягнуто судовий збір.
Заслухавши доводи представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , щодо підстав для відведення головуючого судді, з'ясувавши позицію учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожна особа має гарантоване право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним, безстороннім судом, створеним на підставі закону. Забезпечення об'єктивності та неупередженості суду є однією з ключових засад кримінального провадження, що прямо випливає з принципу верховенства права.
З метою дотримання цієї гарантії закон передбачає чіткий перелік підстав для відводу судді, який закріплено у ст. 75 та 76 КПК України. Зокрема, згідно з п. 4) ч. 1 ст. 75 цього Кодексу, суддя не має права брати участь у розгляді кримінального провадження у разі наявності обставин, що викликають обґрунтований сумнів у його неупередженості.
Більше того, ст. 80 КПК України встановлює обов'язок судді заявити самовідвід у разі наявності таких обставин. Згідно з ч. 5 цієї ж статті, будь-яка заява про відвід повинна бути належно обґрунтованою та мотивованою.
ОСОБА_4 у заяві про відвід судді вказує на те, що прийняте суддею ОСОБА_6 рішення про повне закриття судового розгляду клопотання про застосування заходів медичного характеру відносно ОСОБА_8 суперечить принципу пропорційності, що фактично зводиться до не згоди потерпілої сторони з прийнятим процесуальним рішенням судді за результатом розгляду клопотання прокурора про закритий розгляд справи.
Таким чином, незгода учасника кримінального провадження із судовим рішенням не може бути розцінена як прояв упередженості суду, а тому не може бути підставою для відводу.
Окрім того, обґрунтування заяви про відвід базуються на думці заявника щодо наявності суперечності оскільки суддя ОСОБА_6 у справі № 484/4571/25 визнала винуватим ОСОБА_7 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП у той період часу коли ОСОБА_7 на думку сторони обвинувачення у кримінальному провадження (справа № 484/327/26) перебував у стані неосудності.
На підтвердження наведених фактів до заяви про відвід додано копію рішення у справі про адміністративне правопорушення. Зі змісту постанови вбачається, що від 19.08.2025 ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.173 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу. ОСОБА_7 на виклик до суду для участі в розгляді справи не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надав.
Із вказаним не можна погодитися, з огляду на те, що розгляд суддею інших справ, у тому числі тих, що стосуються тих самих учасників, не є автоматичною підставою для відводу згідно з КПК України, якщо немає доказів упередженості. Відвід можливий, якщо попередні справи сформували упереджене ставлення, що викликає обґрунтований сумнів у безсторонності.
Заявник робить висновок про наявність упередженості судді, суб'єктивно оцінюючи на предмет законності та правомірності майбутніх дії та рішення судді.
Судом звертає увага на те, що процесуальні рішення судді, їх зміст та форма, не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
У той же час слід зауважити, що суддя у межах розгляду заяви про відвід не наділений повноваженнями перевіряти законність процесуальних дій суддів, вчинених при розгляді справ та надавати оцінку вчиненим або невчиненим діям судді під час ухвалення ним будь-яких процесуальних рішень при розгляді справ.
У заяві про відвід не наведено фактів прояву суддею поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи небезсторонність при розгляді даного провадження.
Функцією судді під час розгляду заяви учасника справи про відвід іншому судді є лише перевірка наявності підстав, що виключають участь такого судді у кримінальному провадженні в даному випадку з підстав, визначених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
Відповідно до ст.ст. 2, 23 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.
Зазначені заявником відомості не виявляють ознаки суб'єктивного або об'єктивного критерію упередженості судді, не є встановленими, наведені заявником твердження фактично зводяться до незгоди із прийнятим процесуальним рішенням, що, у свою чергу, не може бути підставою для відводу судді.
З огляду на вищевикладене, підстави для задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_6 , відсутні.
Керуючись ст.ст. 75, 80-81, 371, 372, 376 , суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області ОСОБА_6 від розгляд клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 , що внесене у кримінальному провадження № 12025153110000171 від 15.08.2025 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: