Справа № 212/14104/25
2/212/1566/26
13 квітня 2026 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого Чайкіна І.Б., за участю секретаря судових засідань Хімченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості Договором на загальну суму 12 669.08 гривень, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного між АТ «УКРСИББАНК» та АТ «УКРСИББАНК» договору-анкети про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) № 9623623900 від 29.02.2020 року, підписавши цей договір, відповідачка погодилася з викладеними у договорі та у правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників AT «УКРСИББАНК», які розміщені (оприлюднені) на сайті банку www.my.ukrsibbank.com. Відповідачка зобов'язалася повернути наданий кредит, плату за кредит, інші платежі у відповідності з правилами (Договірними умовами) споживчого кредитування позичальників AT «УкрСиббанк» та договором на рахунок банку шляхом сплати до 10-го числа щомісячно мінімальної суми поповнення карткового рахунку. 25 січня 2023 року між AT «УКРСИББАНК» та ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» був укладений Договір факторингу № 237, відповідного якого AT «УКРСИББАНК» передав (відступив), а ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» прийняло всі права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 .. Отже, новим кредитором за кредитним договором № 9623623900 від 29.02.2020 року виступає ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС». Згідно з умовами договору факторингу № 237 від 25.01.2023 р. (п.2.2.) до позивача перейшли права вимоги в розмірі заборгованості боржників перед кредитором, що передбачені умовами первинних договорів, та визначені в реєстрі боржників. Таким чином, право вимоги кредитора за існуючою заборгованістю ОСОБА_1 , що виникла в наслідок несплати нею боргу за кредитним договором № 9623623900 від 29.02.2020, перейшли до позивача. Всупереч умовам договору відповідачка тривалий час не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту, процентам, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов'язання. Станом на 24.11.2025 року заборгованість відповідачки по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, становить 12 669.08 грн, з яких: тіло кредиту: 7 884.79 грн; нараховані відсотки: 4 784.29 грн - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами (згідно ст. 1048 ЦК України). На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов'язання, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» та стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 26.01.2026 вказаний позов прийнято в провадження судді Чайкіна Ігоря Борисовича, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників.
Від відповідачки відзив на позовну заяву до суду не надходив, вважається повідомленою належним чином про день, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
Статтями 43, 211 ЦПК України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням відсутності заперечень сторони позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суддя дійшов наступного.
ОСОБА_1 оформила заявку на підписання Договору споживчого кредиту «Револьерна кредитна картка» № 96236239 від 29.02.2020 року, підписавши цей договір, Відповідачка погодилася з викладеними у Договорі та у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників AT «УКРСИББАНК», які розміщені (оприлюднені) на сайті банку www.my.ukrsibbank.com. За умовами кредитного договору строк дії кредитного ліміту 24 місяці, сума кредитного ліміту 10 600 гривень (а.с. 10)
Відповідно до укладеного між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 . Договору про відкриття та комплексне розрахунково - касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування № 96236239 від 29.02.2020 року, підписавши цей договір, Відповідачка погодилася з викладеними у Договорі та у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників AT «УКРСИББАНК», які розміщені (оприлюднені) на сайті банку www.my.ukrsibbank.com. За умовами договору встановлюється кредитний ліміт 11600, строк дії ліміту по 05.03.2022 року, , реальна річна процентна ставка становить 55%, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівкоми операціями, протягом пільгового періоду становить 0, 0001% (а.с.11-12)
ОСОБА_1 ознайомлено із паспортом споживчого кредиту, що підтверджується її особистим підписом (а.с.14)
Відповідачка зобов'язалася повернути наданий кредит, плату за кредит, інші платежі у відповідності з Правилами (Договірними умовами) споживчого кредитування позичальників AT «УкрСиббанк» та договором на рахунок банку шляхом сплати до 10-го числа щомісячно мінімальної суми поповнення карткового рахунку - п 2.5 Договору.
Згідно з п. 4.1. Правил (договірні умови) споживчого кредитування позичальників AT «УкрСиббанк» за порушення відповідачкою термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, зокрема термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, позивач має право вимагати від Позичальника додатково сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні.
25 січня 2023 року між AT «УКРСИББАНК» та ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» був укладений Договір факторингу № 237, відповідно до якого AT «УКРСИББАНК» передав (відступив), а ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» прийняло всі права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 (а.с.73-79).
Отже, Новим кредитором за кредитним договором № 96236239 від 29.02.2020 року виступає ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС» (а.с. 79)
Згідно п. 3.9. Договору факторингу, у разі отримання коштів від Боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення Заборгованості після дати підписання цього Договору, Клієнт зобов'язаний перерахувати ці кошти Фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок Фактора, вказаний в розділі 10 даного Договору. При перерахуванні коштів Клієнт зобов'язаний надати розшифровку платежів у вигляді електронного листа, а саме, вказати наступні данні Боржників: Прізвище, Ім'я, По батькові, код номер облікової картки платника податків, № кредитного договору.
За змістом умов Кредитного договору Позичальник зобов'язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному цим Договором.
У порушення норм закону та умов договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала та станом на 24.11.2025 року заборгованість відповідачки по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, становить 12 669.08 грн, з яких: тіло кредиту: 7 884.79 грн; нараховані відсотки: 4 784.29 грн - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами, що підтверджено розрахунком заборгованості (а.с.31)
Зазначене підтверджено Витягом з реєстру боржників.
ОСОБА_1 активно користувалася кредитним лімітом, що підтверджується довідками про рух коштів по рахунку картки з лімітом (а.с.32-69).
За правилами ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлено договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України визначено: позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявок хоча б однієї із сторін має бути, досягнуто згоди.
Приписами ст. 1082 ЦК України, передбачено: "Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом."
Згідно із ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату,а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст.ст.1080, 1084 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги. Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Нормами ст. 514, ч.1 ст. 516 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що 25.01.2023 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Верра Фінанс» укладено Договір факторингу № 237, відповідно до умов якого АТ «УкрСиббанк» передав (відступив), а ТОВ «Верра Фінанс» прийняло всі права грошової вимоги до боржника за кредитними договорами, у тому числі до ОСОБА_1 .
Отже, новим кредитором за кредитним договором № № 96236239 від 29.02.2020 року виступає ТОВ «ВЕРРА ФІНАНС».
Згідно з умовами договору факторингу №237 від 25.01.2023 року (п.2.2) до позивача перейшли права вимоги в розмірі заборгованості боржників перед кредитором, що передбачені умовами первинних договорів, та визначені в Реєстрі боржників.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №237 від 25.01.2023 року ТОВ «Верра Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідачки в сумі 12 669.08 грн.
Факт переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача підтверджується договором факторингу від 25.01.2023 № 237, Актом приймання-передачі від 25.01.2023 до договору факторингу від 25.01.2023 № 237, Витягом з Реєстру боржників до цього договору, колією платіжної інструкції від 25.01.2023 № 67, відповідно до якої позивачем перераховані кошти на рахунок первісного кредитора як оплату за договором факторингу у сумі 4 937 295,85 гривень.
Отже факт переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача доведений належними та достатніми доказами.
Таким чином, право вимоги кредитора за існуючою заборгованістю відповідачки, що виникла в наслідок несплати нею боргу за кредитним договором № № 96236239 від 29.02.2020 року, перейшли до позивача.
Відповідачка не надала своєчасно кредитодавецю грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором, яка станом на 24.11.2025 року заборгованість відповідачки по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом, становить 12 669.08 грн, з яких: тіло кредиту: 7 884.79 грн; нараховані відсотки: 4 784.29 грн - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами.
Відповідачка не надала суду відзиву на позов та жодного доказу належного та допустимого у відповідності до ст.ст.77,78 ЦПК України, вимоги позивача не спростувала.
Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.
Ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ураховуючи викладене, а також той факт, що відповідачка взяті на себе за договором зобов'язання не виконує, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог товариства та необхідність їх задоволення.
За таких обставин, суд вважає можливим позов задовольнити та стягнути з відповідачки заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 9623623900 від 29.02.2020 року у розмірі 12 669.08 грн, з яких: тіло кредиту: 7 884.79 грн; нараховані відсотки: 4 784.29 грн - заборгованість за процентами за користування грошовими коштами.
Суд відповідно до ст.141 ЦПК України, ураховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн покладаються на відповідача.
Щодо стягнення з відповідачки судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано ордер адвоката від 11.12.2026 серії ВН №1624397, свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю серії ОД №003361 та попередній розрахунок суми судових витрат, інших документів на підтвердження укладання договору про надання правничої допомоги, матеріали справи не містять.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 7 000,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих послуг.
Суд зменшуючи розмір витрат на правову допомогу враховує ті обставини, що дана справа є справою незначної складності, по даній категорії справ склалася усталена судова практика, неодноразово висловлена позиція Верховного Суду, а тому, на думку суду, підготовка позову та інших процесуальних документів по справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Таким чином, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, а також у зв'язку з частковим задоволенням позову, з відповідача підлягає стягненню сума витрат, пов'язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
На підставі ст. ст. 509-510, 525-526, 530, 610, 625, 1054, 10561 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд-
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРРА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 699.08 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Верра Фінанс» судові витрати в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та 3000 гривень витрат на правничу допомогу.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду..
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРРА ФІНАНС», ЄДРПОУ 42633165, адреса: 65012, м. Одеса, вул. Гімназична,11, e-mail:info@verrafinance.сom.ua.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду складено та підписано 13.04.2026 року.
Суддя: І. Б. Чайкін