Справа № 676/6734/25
Номер провадження 2-п/676/23/26
іменем України
13 квітня 2026 року
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді - Пилипенко І.О.,
за участю секретаря судового засідання - Райтаровського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Сенкс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості посилаючись на те, що 20 лютого 2026 року заочним рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором від 17 квітня 2019 року в розмірі 81231,46 грн. в період розгляду вказаної цивільної справи він перебував за межами України, а тому це об'єктивно унеможливило його участь у судовому засіданні. Окрім того, він не погоджується із розміром стягнутої з нього кредитної заборгованості, оскільки протягом дії кредитних правовідносин ним неодноразово здійснювалися платежі на погашення кредитної заборгованості, однак дані документи в нього не збереглися.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяві в якій просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, заяву про перегляд заочного рішення підтримує в повному обсязі.
Представник акціонерного товариства «Сенс Банк» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд заяви.
Суд дослідивши матеріали заяви, приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Частиною першою статті 288 ЦПК України визначено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З вищевикладеного вбачається, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання в якому було ухвалене заочне рішення, або не надання ним відзиву, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише сукупність цих двох умов може свідчити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
З матеріалів цивільної справи встановлено, що 08 вересня 2025 року до суду надійшов позов акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 121299,47 грн.
Судом встановлено, що згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №1769057 від 12.09.2025 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Вказану адресу зареєстрованого місця проживання відповідач також зазначив у своєї заяві про перегляд заочного рішення - АДРЕСА_2 .
Виклик відповідача до суду здійснювався відповідно до процесуального законодавства за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Відповідно ст.128 ЦПК України - судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями завчасно. Із матеріалів справи вбачається, що провадження по справі було відкрито 17.09.2025 року та призначено підготовче судове засідання.
Частиною 4 вказаної статті зазначено, що судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Частиною 6 вказаної статті зазначено, що судова повістка разом з копіями відповідних документів надсилається на електронну адресу, або разом з розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Судом встановлено, що справа надійшла до суду 08.09.2025 року, судом було призначено судові засідання на 20.10.2025 року, 02.12.2025 року, 08.01.2026 року, 20.02.2026 року відповідач повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, проте в судові засідання не з'явився, поштової кореспонденції не отримував; до суду повернулися рекомендовані поштові повідомлення про те, що адресат - ОСОБА_1 «відсутній за адресою».
Суд зазначає про те, що будь-які особи, в даному випадку відповідач повинні контролювати поштову кореспонденцію, навіть якщо фактично проживає за іншою адресою (перебуває за межами країни). Це пов'язано з тим, що місце реєстрації є офіційним місцем проживання, яке використовується для надсилання кореспонденції, в даному випадку судових документів. Якщо відповідач не отримує кореспонденцію через невиконання обов'язку контролювати пошту за місцем реєстрації, це може призвести до негативних наслідків, таких як пропуск судових засідань та прийняття рішення без участі відповідача.
Таким чином, судом було надіслано на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , рекомендованим поштовим повідомленням - копію ухвали суду про відкриття провадження по справі, проте зворотні повідомлення від 06.10.2025 року, 29.10.2025 року, 10.11.2025 року, 12.12.2025 року, 26.01.2026 року надходили до суду з відмітками «адресат відсутній».
Статтею 131 ЦПК України передбачено обов'язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) та про причини неявки в судове засідання. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Судом встановлено, що в матеріалах справи є супровідний лист про направлення копії заочного рішення суду від 02.03.2026 року ОСОБА_2 за адресою місця його реєстрації: АДРЕСА_1 .
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку що в заяві відсутні посилання на докази та обставини, в розумінні вимог ч. 1 ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідач ОСОБА_2 в поданій заяві про перегляд заочного рішення вказує, що ухвалюючи заочне рішення про часткове задоволення позовних вимог акціонерного товариства «Сенс Банк» в сумі 81237,46 грн., суд виходив із розрахунку заборгованості наданого позивачем, при цьому не враховано, що ним неодноразово здійснювалося платежі на погашення кредитної заборгованості.
Однак як вбачається із матеріалів цивільної справи, судом під час ухвалення рішення взято до уваги розрахунок по кредитному договору від 17.04.2029 року, в якому враховані всі платежі здійснені відповідачем ОСОБА_1 на погашення тіла кредиту за період з 17.05.2019 року по 17.06.2024 року.
При цьому, суд вбачає за необхідне зазначити, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені, зокрема, відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ № 566 від 30 грудня 1998 року (чинного на час проведення грошових операцій за кредитним договором).
Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Таким чином, розрахунок заборгованості може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, який повинен досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Згідно ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Аналіз судом вищевикладених обставин, а насамперед процесуальної поведінки відповідача та строків, протягом яких справа знаходилась у провадженні суду, дають підстави вважати, що сторона відповідача не проявляла інтересу до позову, а тому справу було розглянуто у заочному порядку.
У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:
1) залишити заяву без задоволення;
2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначені, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення фактично зводяться про незгоду з рішенням суду по суті та його обґрунтуванням.
Суд роз'яснює заявнику, що ч. 4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст. 258, 260, 284-289 ЦПК України, суд
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 4 статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя І.О. Пилипенко