Справа № 675/526/26
Провадження № 3/675/128/2026
06 квітня 2026 року м. Ізяслав
Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Король О.В., за участю секретаря судового засідання Беліци М.О., прокурора Томчука М.А., розглянувши матеріали Хмельницької Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання якого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
16.09.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 (по тексту постанови - ОСОБА_1 ), будучи військовою службовою особою, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов'язків перебуваючи у місці несення служби в розташуванні ІНФОРМАЦІЯ_4 , що розташований в АДРЕСА_2 , діючи в умовах особливого періоду, вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах воєнного стану.
Так, ОСОБА_2 (головний інженер КП «Ізяславводоканал») станом на 16.09.2025 мав чинне бронювання до 28.02.2026 (згідно з результатом №20250304-758377 від 04.03.2025), надане відповідно до розпорядження Хмельницької ОВА №313/2025.
Попри це, ОСОБА_1 , недбало поставився до військової служби, та неналежно виконав свої службові обов'язки, зокрема допустив недбале ставлення до військової служби, неналежно виконував обов'язки всупереч вимогам ст. 19 Конституції України, ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби ЗС України, п. 2, 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 15, пунктів 31, 32 Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №76 від 27.01.2023, посадових обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , затверджених начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.03.2025, зокрема не перевірив наявність підстав для анулювання бронювання ОСОБА_2 , не пересвідчився в наявності автоматичного анулювання відстрочки в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів та переведення військовозобов'язаного ОСОБА_2 на загальний військовий облік, особисто не пересвідчився в наявності заяви ОСОБА_2 про анулювання бронювання та як наслідок, в подальшому прийняв рішення про анулювання відстрочки ОСОБА_2 з підстави «звернення особи».
Тим самим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, тобто недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся в установленому порядку.
При цьому ОСОБА_1 подана письмова заява від 06.04.2026 про розгляд справи без його участі з покликанням про визнання вини та призначення найменш суворого стягнення.
За таких обставин, враховуючи розумність строків розгляду справи, відсутність будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи та враховуючи, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді даної справи відповідно до вимог ст. 268 КУпАП не є обов'язковою, суддя розглянув справу на підставі наявних доказів.
Прокурор у судовому засіданні вказав на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а відтак необхідності встановлення його винуватості та застосування адміністративного стягнення в межах санкції даної статті.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а відтак він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності з наступних підстав.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 251 КУпАП).
Вина ОСОБА_1 , крім його, фактично зізнавальних показів, викладених в письмовій заяві від 06.04.2026, повністю і об'єктивно доведена зібраними по справі доказами, а саме: протоколом №8 про військове адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП від 06.04.2026, в якому зазначено дату, час та місце вчинення правопорушення, витягом з ЄРДР №12026244000000063 від 09.01.2026, обліковою картою ОСОБА_2 з ІАС «ОБЕРІГ», відповіддю КП «Ізяславводоканал» №197 від 16.12.2025, відповіддю Хмельницької ОВА №36-391 від 03.03.2025, розпорядженням Хмельницької ОВА №313/2025 від 28.02.2025, результатами бронювання працівників №20250304758377 від 04.03.2025, листом ІНФОРМАЦІЯ_4 №3/662 від 10.02.2026, листом СВ Шепетівського РУП №49876-2026 від 01.04.2026, матеріалами службового розслідування.
При цьому суд констатує, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №92 від 01.04.2024 ОСОБА_1 призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У відповідності до вимог ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовців підполковник є начальником за військовим званням для військовослужбовців рядового, молодшого і старшого сержантського і старшинського складу.
Таким чином, підполковник ОСОБА_1 за своїми військовим званням та службовими обов'язками наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та являється військовою службовою особою.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України зазначено, що військовослужбовці зобов'язані свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно виконувати військовий обов'язок, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Стаття 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України вказує, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Частиною 2 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зазначено, що Порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов'язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення про ТЦК та СП), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 2 Положення про ТЦК та СП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Пунктом 9 Положення про ТЦК та СП зазначено діяльність яку вони проводять відповідно до покладених на них завдань, серед яких повноваження щодо заходів здійснення бронювання та анулювання наданих бронювання відсутні.
Відповідно до пункту 5 Порядку бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №76 від 27.01.2023 (далі - Порядку), бронюванню підлягають військовозобов'язані - працівники критично важливих підприємств, критично важливих установ, які визначені критично важливими для функціонування економіки в особливий період.
Пунктом 8 Порядку визначено, що кількість військовозобов'язаних, які займають посади на критично важливому підприємстві, в критично важливій установі і відповідно до закону підлягають бронюванню, повинна становити не більше 50 відсотків загальної кількості військовозобов'язаних працівників.
Пунктом 31 Порядку визначено виключні випадки анулювання бронювання військовозобов'язаним, серед яких відсутні такі підстави як самостійне анулювання бронювання начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Крім того, згідно п. 32 Порядку зазначено порядок анулювання бронювання, зокрема керівник державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або особа, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, може подати засобами Порталу Дія заяву в електронній формі про анулювання бронювання військовозобов'язаного працівника. Формування заяви про анулювання бронювання завершується накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису керівника державного органу, критично важливого підприємства, критично важливої установи або особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та надсилається до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в автоматичному режимі здійснюється анулювання відстрочки та переведення військовозобов'язаного на загальний військовий облік у разі, коли військовозобов'язаний:
перебуває у трудових відносинах з державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою, зазначеними в заяві про анулюванню бронювання;
має бронювання за державним органом, критично важливим підприємством, критично важливою установою, зазначеними в заяві про анулюванню бронювання.
Відповідно до посадових обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , затверджених начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.03.2025, начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 зобов'язаний під час виконання обов'язків по посаді керуватись вимогами Конституції України, Статутів Збройних Сил України, законів України, актів Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових актів; здійснює контроль за персонально-якісним обліком військовозобов'язаних, бронюванням військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час в міській раді, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах.
Необхідно врахувати, що відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Постановою слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Шепетівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 31.03.2026 закрито кримінального провадження №12026244000000063 від 09.01.2026 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, а матеріали кримінального провадження скеровано для прийняття рішення щодо вирішення питання про притягнення осіб до адміністративної відповідальності відповідно до вимог КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 172-15 КУпАП недбале ставлення військової службової особи до військової служби вчинене в умовах особливого періоду є діянням, що віднесене до адміністративних правопорушень.
Вимогами ч. 10 ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1, ч. 8 ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу.
Відповідно до положень ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно матеріалів службового розслідування ІНФОРМАЦІЯ_3 за підтверджується, що 16.09.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_1 у зв'язку із великим навантаженням помилково здійснено анулювання чинного бронювання ОСОБА_2 з відміткою «звернення особи» та в подальшому наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що підтверджується наказом №2501 від 16.09.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У ході судового розгляду доведено, що 16.09.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов'язків перебуваючи у місці несення служби в розташуванні ІНФОРМАЦІЯ_4 , що розташований в АДРЕСА_2 (більш точна адреса не розголошується), діючи в умовах особливого періоду, вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах воєнного стану.
Оцінюючи викладені докази, приходжу до висновку, що останні узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, ставити їх під сумнів підстав немає, оскільки останні вказують на наявність в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та виду адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, які виключають адміністративну відповідальність, визначених статтями 38, 247 КУпАП, приходжу до висновку про наявність визначених законом підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в межах визначених санкцією статті.
Вважаю, що саме таке стягнення забезпечить досягнення мети вказаної у ст. 23 КУпАП та буде достатньою і необхідною мірою відповідальності для запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Тим самим, ОСОБА_1 є особою, який звільнений від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 38, ч. 2 ст. 172-15, 221, 283-287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суддя,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Роз'яснити, що згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Олександр Король