Справа №464/2455/26
пр № 2-о/464/153/26
13 квітня 2026 року суддя Сихівського районного суду м.Львова БЕСПАЛЬОК О.А. розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,
ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернулася до суду із заявою, у якій просить встановити факт родинних відносин, а саме, що вона є донькою ОСОБА_3 .
Вивчивши матеріали заяви, приходжу до наступного висновку.
В обґрунтування заяви заявниця зазначає, що її мати перебуває на території рф, зв'язок із нею відсутній, а встановлення вказаного факту необхідне для оформлення прав на житло.
Разом з тим, подана заява не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України з огляду на наступне.
Відповідно до положень глави 3 розділу IV ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявник та заінтересовані особи. Водночас процесуальний статус «іншої особи» у справах окремого провадження нормами ЦПК України не передбачений.
Однак заявницею у заяві зазначено матір, як «іншу особу», без визначення її процесуального статусу, що не відповідає вимогам процесуального закону.
Разом з тим, з огляду на зазначену заявницею мету встановлення факту (оформлення прав на житло), останньою не визначено коло можливих заінтересованих осіб, права яких можуть бути зачеплені у зв'язку з розглядом справи, зокрема осіб, пов'язаних із виникненням чи реалізацією права на відповідне майно.
Окрім цього, заявницею не наведено належного обґрунтування відсутності спору про право, а також не зазначено, чи пов'язане встановлення такого факту з подальшим вирішенням майнового спору.
Також до заяви не додано належних та допустимих доказів, які б підтверджували неможливість отримання або відновлення документів, що посвідчують родинні відносини, у встановленому законом порядку.
Крім того, заявниця просить звільнити її від сплати судового збору, у зв'язку з її статусом внутрішньо переміщеної особи.
Згідно ст.136 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою звільнити від сплати судового збору.
Основна умова, за якої може мати місце звільнення від сплати судового збору - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений суду достовірними доказами, однак заявницею не надано підтвердження майнового стану, надано лише довідку про взяття на облік ВПО. Саме по собі набуття статусу внутрішньо переміщеною особи не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору.
З врахуванням наведеного, приходжу до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
Згідно ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі
0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн. 60 коп.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору( ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
Заявницею подана заява в електронній формі, тому при поданні до суду даної заяви застосовується коефіцієнт 0,8.
Таким чином, заявниці необхідно сплатити суму судового збору за подання вищевказаної заяви у розмірі 532 грн. 48 коп., за реквізитами Сихівського районного суду м.Львова.
Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 pоку), яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявниці у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Враховуючи викладене, заявниці необхідно вжити заходів щодо усунення вищезазначених недоліків шляхом подання до суду заяви у новій редакції відповідно до кількості учасників справи, а також сплаті судового збору.
Відповідно до ст.8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
За правилами ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст.175, 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного вище, заяву необхідно залишити без руху та надати заявниці строк для усунення зазначених недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання вимог зазначених в цій ухвалі суду.
Керуючись ст.ст. 175,177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя,
заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - залишити без руху, надавши заявниці строк, який не може перевищувати п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення недоліків заяви.
Роз'яснити заявниці, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, заява вважатиметься неподаною та буде їй повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК