Справа №463/5433/25
Провадження №1-кс/463/3280/26
13 квітня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
Слідчий суддя - ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
в м. Львові,
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши скаргу представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
представник заявника звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42024142400000018 від 11 березня 2024 року.
Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді накладено арешт на мобільний телефон, що належить ОСОБА_3 . В ході досудового розслідування слідчим допитано ОСОБА_3 в якості свідка по обставинах справи, підозра їй не вручалась, що вказує на відсутність у органу досудового слідства доказів вчинення останньою будь-якого кримінального. Вважає, що мета арешту є досягнутою оскільки вона полягала в унеможливлені шляхом зникнення, втрати або пошкодження інформації для встановлення істини у кримінальному провадженні, а відповідно дана інформація є переписаною на інші накопичувальні прилади, що є в розпорядження слідчих органів, оскільки скопійована інформація з арештованого майна є доказом у справі, а не саме майно. Продовження арешту тимчасово вилученого майна обмежує права ОСОБА_3 щодо користування та володіння таким. Окрім цього, необхідність тримання майна під арештом відпала, оскільки мобільний телефон оглянуто слідчим. Відповідно підстав для продовження обмеження прав ОСОБА_3 немає, а тривалість досудового слідства не може бути підставою для порушення прав останньої.
Представника власника майна в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлена належним чином, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності.
Детектив в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, а також скерував до суду заперечення, в якому зазначає, що згідно з постановою детектива від 10.07.2025. майно ОСОБА_3 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42024142400000018 від 11.03.2024. Мобільний телефон є унікальним носієм інформації (електронних документів, переписок в месенджерах, що згідно зі ст. 99 КПК України є самостійними доказами). Скасування арешту та повернення пристрою власнику надасть останньому технічну можливість дистанційно або фізично знищити листування, змінити налаштування конфіденційності або видалити облікові записи, що безповоротно знищить доказову базу. Крім того, відповідно до ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Посилання на те, що листування вже було зафіксовано в протоколі огляду, не є достатньою підставою для скасування арешту, оскільки сторона захисту або інші учасники процесу можуть поставити під сумнів автентичність скріншотів чи витягів у протоколі. У такому разі лише фізична наявність телефону як речового доказу дозволить суду під час судового розгляду перевірити першоджерело інформації, пересвідчитися у відсутності втручання в систему та ідентифікувати відправників/отримувачів повідомлень. Передчасне повернення пристрою власнику створить неусувні ризики модифікації або видалення електронних даних, що унеможливить їх безпосереднє дослідження судом у майбутньому та призведе до втрати доказової бази. Саме тому арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів. Скасування арешту створить реальні ризики відчуження, пошкодження або знищення майна, що унеможливить встановлення істини.
Оскільки неявка сторін не перешкоджає розгляду клопотання, вважаю за можливе здійснити розгляд справи на підставі наявних доказів у відсутності вказаних учасників.
Вивчивши клопотання про скасування арешту майна та матеріали клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 21 липня 2025 року, такою накладено арешт на мобільний телефон ОСОБА_3 - «OPPO RENO 12 Pro 5G», IMEI 1: НОМЕР_1 , MEI 2: НОМЕР_2 , у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142400000018 від 11 березня 2024 року. Вказана ухвала набрала законної сили.
В розумінні ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Положеннями ч. 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи, в ході розслідування кримінального провадження слідство перевіряє дані щодо того, що військові службові особи спільно із суб'єктами господарської діяльності, що здійснюють свою діяльність на території Волинської області та службовими особами органів державної влади Волинської області здійснюють привласнення бюджетних коштів вчинених в умовах воєнного стану.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Волинської обласної військової адміністрації, вступивши в злочинний зговір із СГД - підрядниками, діючи умисно, маючи на меті власне збагачення, організували злочинну схему привласнення бюджетних коштів, котрі виділені на будівництво оборонних споруд на території Волинської області, шляхом внесення в акти виконаних робіт недостовірних даних в частині вартості матеріалів та фактичного виконання заактованих робіт, чим завдали збитки державі в особливо великих розмірах.
Так, службові особи Волинської ОВА, достеменно знаючи про субвенцію з державного бюджету обласним бюджетам на реалізацію проектів з укріплення державного кордону з метою посилення обороноздатності нашої держави, для реалізації дій спрямованих на заволодіння бюджетними коштами державного та обласного значення в особливо великих розмірах, залучили заздалегідь визначених суб'єктів господарської діяльності, а саме службових осіб та фактичних керівників ТОВ «ІБК «Львівміськбуд» (код ЄДРПОУ 38172602), ТОВ «XXI століття плюс» (код ЄДРПОУ 30051316), ТОВ «ВР БУД» (код ЄДРОУ 41917677), ТОВ «Енергетично-дорожнє будівництво» (код ЄДРПОУ 33757711), ТОВ «Волиньбудтех» (код ЄДРПОУ 43105538), котрі здійснили привласнення бюджетних коштів під час будівництва фортифікаційних споруд на території Волинської області.
09.07.2025 на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 20.06.2025 проведено обшук за місцем проживання інженера-кошторисника ТОВ «ІБК «Львівміськбуд» - ОСОБА_3 , що за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено мобільний телефон без сім-карти: марки «OPPO RENO 12 Pro 5G», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_3 .
Постановою керівника Відділу детективів Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_5 від 10 липня 2025 року вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42024142400000018 від 11 березня 2024 року, оскільки таке є матеріальними об'єктами, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Як вбачається із заперечень на скаргу досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні № 42024032220000012 триває, всі слідчі дії не проведено.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З врахуванням наведених обставин, слідчий суддя приходить до переконання, що оскільки на даний час досудове розслідування не завершено, арештоване майно визнано речовим доказом, а тому необхідність забезпечення його схоронності продовжує існувати, а доводи про те, що відпали підстави для продовження арешту є безпідставними.
А тому, в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись вимогами ст.ст. 170, 174 КПК України, -
в задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142400000018 від 11 березня 2024 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6