Справа № 463/11621/25
Провадження № 2/463/719/26
13 квітня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі:
головуючого судді Бобрової Ю.Ю.
з участю секретаря судових засідань Назара Р.М.
в м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Короткий зміст позовних вимог
Представник позивача звернулася до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6284721224 від 8 грудня 2024 року в розмірі 19 692,8 гривень.
Позов мотивує тим, що 8 грудня 2024 року між ТОВ «Іннова фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір № 6284721224 про надання грошових коштів у позику, відповідно до якого товариство надало особі кредит у сумі 8 000 гривень із зобов'язанням повернути його разом із відсотками за користування на строк кредитування 360 днів. ТОВ «Іннова фінанс» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором. Однак, відповідач істотно порушив умови договору, а саме систематично не виконував взяті на себе зобов'язання, не погашав заборгованість, а тому позивач згідно умов договору має право на стягнення заборгованості. Сума заборгованості за кредитним договором становить 19 692,8 гривень. Просить позов задовольнити.
Від відповідача до суду надійшов відзив, в якому зазначає, що заявлені вимоги є завищеними та такими, що потребують детальної перевірки.
Вказує, що не ухилялась від виконання зобов'язань. Нею було здійснено часткові платежі за договором на загальну суму 15 600 грн, що підтверджується самим позивачем у поданому розрахунку заборгованості. Ці кошти були зараховані на погашення процентів та комісії. Вона здійснювала платежі добросовісно з наміром виконувати зобов'язання. Кредитні кошти вона отримувала та частково повертала.
Не заперечую факту отримання кредиту. Однак вважає, що порядок нарахування процентів та комісій є непропорційним, а сума заборгованості - суттєво завищена. Вона зверталась до позивача з проханням про списання відсотків та надання лояльної реструктуризації, однак їй не надали прийнятних умов, а запропонований варіант реструктуризації передбачав відсутність будь-якого списання процентів і був для неї фінансово непосильним.
Умови договору є несправедливими та надмірними. Процентна ставка 1% на день є надмірною та непропорційною, що суперечить принципам ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, позивач застосував нарахування від стандартної ставки попри внесені нею платежі.
Також зазначає, що у неї складне матеріальне становище. Офіційних доходів відповідач не має, перебуває у скрутному фінансовому становищі.
Просить відмовити у задоволенні позову у частині процентів як надмірних та необґрунтованих, врахувати її фінансове становище та попередні платежі, витребувати у позивача всі документи, квитанції та інші докази руху коштів і нарахувань, оскільки у неї відсутні їх копії, а також надати зрозумілий і деталізований розрахунок заборгованості із розмежуванням тіла кредиту, процентів та комісій; у разі задоволення позову - зменшити розмір нарахувань (процентів) відповідно до ст. 551 ЦКУ; у разі задоволення позову - надати їй можливість погашення заборгованості в порядку судової реструктуризації (розстрочення платежів); розглянути справу без її участі.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Процесуальні питання пов'язані з розглядом справи
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 1 грудня 2025 року головуючим суддею у справі визначено суддю Боброву Ю.Ю.
Ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова від 3 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними в ній матеріалами. Роз'яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі.
Заяв чи клопотань від учасників цієї справи, у тому числі й про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у визначені чинним ЦПК України й судом строки та порядку до суду не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.
Фактичні обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що 08 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “ІННОВА ФІНАНС» і фізичною особою - ОСОБА_1 , було укладено договір про надання грошових коштів у позику № 6284721224.
Як вбачається із змісту договору позики, разом із правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17.11.2024 р., складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.
Відповідно до договору позики позикодавець зобов'язується надати Позичальнику Позику на суму у розмірі: 8 000, грн. 00 коп. шляхом перерахунку на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою, нараховані згідно п. 2.6.1., п.п. 4.1.-4.2. та п. 4.4. цього Договору, його додатків.
Відповідно до умов договору щодо надання коштів у позику: п. 2.4. Тип кредиту - кредит.; п. 2.7. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.; п. 2.5. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів; п. 3.2. Дати надання кредиту: 08.12.2024 року або наступний за ним календарний день; п. 2.6. Тип процентної ставки - фіксована.; п. 2.6.1. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору; 0,87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи зі 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше) п. 2.2. Товариство надає Позичальнику кредит у гривні, а Позичальник зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до п. 10.6.10.7. договору Позики Позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України Про електронну комерцію, а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Офертою, яка містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 12 Закону України Про електронну комерцію, та натиснення іконки підписати. Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення Одноразового ідентифікатора для підписання Договору та Одноразового ідентифікатора для підписання Паспорту Кредиту. Після підпису Електронного повідомлення Позичальником, зазначене повідомлення надійшло в ІКС Товариства, відповідно з цього моменту Товариство повідомлене про те, що Позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (Оферту) Товариства щодо укладання Договору. Моментом підписання цього Договору є використання його Сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням Договору зі сторони Товариства є формування на дання на ознайомлення Позичальнику Оферти, а також генерація та направлення Позичальнику Одноразового ідентифікатора. Підписанням Договору зі сторони Позичальника є направлення Позичальником повідомлення, що містить Одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства, через Особистий кабінет.
Договір підписується електронним підписом Позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов Позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням - пропозицією укласти Договір. На вказану Позичальником електронну пошту або смс-повідомленням надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання Договору, що згенерований під час проходження Позичальником процедури укладення Договору. Позичальник, приймаючи пропозицію Позикодавця укласти Договір, підписує в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки підписати. Сформовані таким чином електронні підписи Позичальника та Позикодавця накладені на Договір. Після підписання такими електронними підписами Договору його умови вважаються прийнятими, а Договір є укладеним. Зазначені умови договору Позики повністю відповідають вимогам ст. 11, 12 Закону України Про електронну комерцію.
На підтвердження укладання договору Позики між Кредитодавцем та Позичальником позивач додав доказ підтвердження направлення одноразового ідентифікатора для підпису договору позики № 6284721224 та паспорту споживчого кредиту на фінансовий номер телефону Позичальника - НОМЕР_2 . Зазначені одноразові ідентифікатори вказані також у Договорі позики та паспорті споживчого кредиту після його підписання сторонами.
У відповідності до п. 2.5, 2.5.1. Договору Позики: Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 дні (в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії за надання Кредиту та процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору;
У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання.
Відповідно до п. 2.1.6. Договору № 160523/1 від 16.05.2023 р., для перевірки правильності реквізитів, наданих Клієнту (ТОВ «ІННОВА ФІНАНС») Отримувачем (Позичальником) з метою наступного переказу коштів (платежів) на ці реквізити Отримувача (Позичальника), Позивач (Клієнт за договором від 16.05.2023 р.) під час укладення Договору передає ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» реквізити картки Отримувача (Відповідача) із запитом ПІБ цього Отримувача (Відповідача). У порядку взаємодії із банком-еквайром, ТОВ «ФК «Контрактовий дім» отримує ПІБ Відповідача (Отримувача), підтвердженням чого слугує інформація з Довідки про успішність здійснення перерахування коштів, як операції з використанням платіжного сервісу «EasyPay», із зазначенням найменування отримувача кредитних коштів, виданою ТОВ ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ».
Перерахування позичальнику кредитних коштів у розмірі 8 000 грн., в рамках виконання умов Договору, було здійснено шляхом грошового переказу, використовуючи реквізити платіжної картки, вказаної відповідачем під час укладання Договору, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів «EasyPay» до платіжної інструкції № 20065-1354-169591549 (ID платежу: 1522838027) про перерахування коштів від 08.12.2024 р.
Правові норми законодавства застосовані судом, висновки та мотиви прийнятого рішення
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При вирішенні даного спору суд виходить з того, що між сторонами існували договірні правовідносини, що виникли на підставі кредитного договору (оферти) на спеціальних умовах.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов'язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов'язання ним виконано відповідно до умов договору або не виконано не з його вини.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості, інформацію про перерахування відповідачем коштів та наявність заборгованості.
Заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання грошових коштів у позику № 6284721224 від 08.12.2024 р. станом на дату подання позову становить 19 692 грн. 80 коп. та складається із: 8 000 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 11 692 грн. 80 коп. - заборгованість за процентами, які нараховувалися з 08.12.2024 року по 21.11.2025 року включно.
Як зазначає позивач, відповідачем у справі було здійснено захід, спрямований на визнання боргу, а саме: проведено часткову сплату за Договором про надання грошових коштів у позику № 6284721224 від 08.12.2024 р. на загальну суму 15 600 грн, з якої даними зарахуваннями погашено: 14 400 грн - проценти нараховані до 21.11.2025 р. за стандартною процентною ставкою у розмірі 1,00% (п. 2.6.1. Договору); - 1 200 грн - комісія за надання кредиту.
Верховним Судом у рішенні по справі № 916/2403/18 від 10.09.2019 р. викладена позиція, згідно якої до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку можуть належати визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а також прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звіряння взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником боргу та/або сум санкцій.
Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.
Всупереч вищенаведеному, відповідачем не подано жодного доказу на спростування розрахунку, поданого позивачем, та неналежного виконання зобов'язань за договором.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо «несправедливості та надмірністю» розміру відсотків за користування кредитом, оскільки такі твердження жодним не підтверджуються, зокрема, з врахуванням положень ч. 3 ст. 203 ЦК України, згідно яких волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, відповідач вказаний договір чи окремі його положення не оспорював, як і не зазначає які положення є несправедливими, створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, чи містять нечіткі або двозначні положення. Суд також враховує, що відповідач вчиняла дії на виконання вказаного договору, сплачуючи відповідні платежі на погашення заборгованості, що вказує на те, що вона фактично погоджувалась із відповідними умовами.
Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У силу вимог ч. 3 ст. 77 ЦПК України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
За ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Витребування доказів судом має бути застосовано як виключення, а не як правило. Сторона не має зловживати правом клопотати про витребування доказів для отримання якої-небудь інформації.
Частиною першою статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Отже, зміст вказаних вище норм права вказує на те, що для витребування доказу судом учаснику справи необхідно навести вжиті ним заходи для отримання цього доказу самостійно, надати докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Так, відповідачем неможливість самостійного отримання доказів жодним чином не обґрунтована, як і твердження про надання «зрозумілого і деталізованого розрахунку заборгованості із розмежуванням тіла кредиту, процентів та комісій». Натомість наданий позивачем розрахунок, що долучений до позову, суд вважає зрозумілим, логічним та достатньо деталізованим, такий відображає усі нарахування та здійснені відповідачем платежі.
Враховуючи викладене вище, з врахуванням визнання відповідачем факту отримання коштів, суд дійшов до висновку про те, що підстав для витребування доказів немає.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач порушив умови договору, неналежно виконуючи взяті на себе зобов'язання, що позивач підтверджує розрахунком по рахунку.
Щодо посилання відповідача на положення ст.551 ЦК України, то такі застосовані у вказаній справі застосовані не можуть бути, оскільки предметом регулювання такої є неустойка, проте позивач з вимогою про стягнення такої не звертався.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження, відповідачем жодним чином не заперечні та не спростовані.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушила умови договору, у добровільному порядку кошти не повернула, а тому суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 6284721224 від 8 грудня 2024 року в розмірі 19 692,8 гривень.
Суд також вважає, що підстав для розстрочки виконання рішення суду на даному етапі розгляду немає, оскільки відповідач не надав жодних доказів наявності підстав для такої, зокрема, відсутності доходів та перебування у скрутному фінансовому становищі, що не позбавляє відповідача права звернутись до суду із відповідним клопотанням в порядку Розділу VI ЦПК України.
Щодо судових витрат
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 422,4 гривень.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 265, 273 ЦПК України, суд -
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» заборгованості за № 6284721224 від 8 грудня 2024 року в розмірі 19 692,8 гривень (дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто дві гривні вісімдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» судові витрати в розмірі 2 422,4 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга позивачем протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд.10, поверх 2, оф. 5, код ЄДРПОУ 44127243;
відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Юлія БОБРОВА