адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню
07.04.2026 Справа № 917/2004/25
Суддя Господарського суду Полтавської області Тимощенко О.М., секретар судового засідання Сьомкіна А. В., представники учасників справи - згідно протоколу судового засідання, розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву фізичної особи - підприємця Кильоженко Ольги Володимирівни про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. № 4130 від 31.03.2026 року) по справі №917/2004/25
за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Польська, 2А, м. Полтава, 36008
до відповідача фізичної особи - підприємця Кильоженко Ольги Володимирівни, АДРЕСА_1
про стягнення 106 031,34 грн заборгованості,
в провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа №917/2004/25 за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до фізичної особи - підприємця Кильоженко Ольги Володимирівни про стягнення заборгованості за індивідуальним договором №5443 про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.12.2022 року у розмірі 106 031,34 грн, з яких: 85 834,21 грн - основна заборгованість за період з 01.11.2022 р. по 31.03.2025 р., 956,02 грн - пеня, 4 836,74 грн - 3% річних, 14 404,37 грн - інфляційні втрати (вх. № 2085/25).
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.01.2026 року у справі №917/2004/25 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з фізичної особи - підприємця Кильоженко Ольги Володимирівни на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" 85 834,21 грн основного боргу; 956,02 грн пені; 4 836,74 грн 3% річних, 14 404,37 грн інфляційних втрат та 3 028,00 грн судового збору.
18.02.2026 року Господарським судом Полтавської області на виконання рішення від 12.01.2026 року у справі №917/2004/25 було видано відповідний наказ.
31.03.2026 року до суду від фізичної особи - підприємця Кильоженко Ольги Володимирівни надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (вх. №4130) по справі №917/2004/25.
Ухвалою від 01.04.2026 року заяву призначено до розгляду у засіданні на 07.04.2026 року о 11:20 год., про що повідомлено сторони через систему Електронний суд.
07.04.2026 року до суду від позивача надійшла заява (вх. №4527).
Ч. ч. 1, 3 ст. 328 ГПК України визначено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.
Сторони явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, що не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно ст.328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу.
Тобто, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов'язку боржника з передбачених законом підстав.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Обґрунтовуючи заяву (вх. №4130 від 31.03.2026 р.) ФО-П Кильоженко О. В. зазначила, що:
- під час розгляду справи відповідачем було фактично виконано грошове зобов'язання у частині основного боргу, а саме: 13.11.2025 здійснено оплату у сумі 45 789,53 грн; 13.11.2025 здійснено оплату у сумі 40 000,00 грн. Згідно з актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2022 по 05.02.2026 вказані платежі отримані позивачем і відображені в його бухгалтерському обліку;
- на стадії виконання приватним виконавцем відкрито виконавче провадження, при цьому сам стягувач заявив до виконання не всю суму наказу, а лише 23 225,13 грн, тобто суму, яка арифметично відповідає пені, 3% річних, інфляційним втратам та судовому збору, без включення основного боргу. Це підтверджує, що сам стягувач фактично не розглядав 85 834,21 грн як непогашений залишок основного боргу;
- у виконавчому провадженні фактично залишено до стягнення саме 3% річних, інфляційні втрати, пеню та судовий збір, тобто суми, які є похідними від правильного визначення основного грошового зобов'язання, його розміру, моменту виникнення прострочення та належної тарифної бази. Якщо базове нарахування позивача формувалося із застосуванням тарифу, який перевищував той рівень, що діяв для споживача станом на 24.02.2022, то і 3% річних та інфляційні втрати були обчислені не від належного, а від спірного/завищеного грошового зобов'язання. Позивач у межах цієї справи фактично не надав відповідачу такого повного, прозорого й перевірюваного розрахунку саме в тій конфігурації, яка дозволяла б перевірити правильність бази для 3% річних та інфляційних втрат. Постанова Кабінету Міністрів України № 206 від 05.03.2022 у своїй прямій редакції забороняє на період воєнного стану нарахування та стягнення неустойки, інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену через несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Позивач у заяві від 06.04.2026 року (вх. №427) зазначив, що дійсно 13.11.2025 року відповідач перерахував на користь ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" 85 789,53 грн та 05.02.2026 року - 44,68 грн.
Також позивач вказав, що 01.04.2026 року 01.04.2026 року примусово стягнуто приватним виконавчем Лукмасло М. М. 956,02 грн пені, 4 836,74 грн 3% річних, 14 404,37 грн втрат від інфляційних процесів та 3028,00 грн судового збору. З огляду на що станом на 06.04.2026 року заборгованість по справі 917/2004/25 сплачена в повному обсязі.
Судом встановлено, що відповідачем було здійснено на користь ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" перерахування коштів у загальному розмірі 85 789,53 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 13.11.2025 року за №1.400183025.1 (40 000,00 грн, призначення платежу "сплата за теплову енергію згідно Рах.№15443 від 31.03.2025р") та квитанцією від 13.11.2025 року за №270027117 (45 789,53 грн, призначення платежу "Сплата за теплову енергію, згідно Рах.№15443 від 28.02.2025р. ФО Кильоженко О. В.") (а. с. 60, 61).
Крім того, відповідачем підтверджується також зарахування 05.02.2026 року - 44,68 грн.
Врахування даних коштів відображено у акті звірки №59, який підписаний представником ПОКВПТ "Полтаватеплоенерго" (а. с. 57, 58).
Також, з наданих відповідачем копій постанов приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасла М. М. у ВП №80628484 від 30.03.2026 р. про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника (а. с. 56, 57) вбачається, що стягувач заявив до виконання лише 23 225,13 грн (залишок заборгованості - пеня, інфляційні втрати, 3% річних та судовий збір).
Отже, матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що обов'язок боржника відносно 85 834,21 грн (основної заборгованості) відсутній у зв'язку з його добровільним виконанням боржником.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19 вересня 2022 року у справі № 917/244/21 дійшов висновку, що в межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого й однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.
Сплата вказаної суми у розмірі 85 834,21 грн позивачем не заперечується.
Відносно заяви відповідача про вирішенні питання про подальшу можливість виконання наказу в частині 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає, що дана вимога фактично зводиться до необхідності здійснити нову оцінку доказів у справі №917/2004/25 і проведення перерахунку основної заборгованості з огляду на тарифну складову, похідний характер таких сум та відсутність наданого споживачу повного й прозорого розрахунку.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12.10.2018 р., в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.
Відтак, наявні передбачені законом підстави для часткового задоволення заяви відповідача про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а саме: в частині стягнення 85 834,21 грн основної заборгованості.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 234, 328 ГПК України, суд, -
1. Заяву фізичної особи - підприємця Кильоженко Ольги Володимирівни про визнання наказу Господарського суду Полтавської області від 18.02.2026 року таким, що не підлягає виконанню (вх. № 4130 від 31.03.2026 року) по справі №917/2004/25 - задовольнити частково.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 85 834,21 грн основної заборгованості наказ Господарського суду Полтавської області від 18.02.2026 по справі №917/2004/25, виданий на виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 12.01.2026 року у даній справі.
3. В іншій частині заяви - відмовити.
Ухвала підписана 10.04.2026 року.
Ухвала може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту підписання (ст.ст.235, 255-256, ч.5 ст.328 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О. М. Тимощенко