вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 910/8864/13
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши скаргу представника Державної служби України з надзвичайних ситуацій №08-368/10 від 17.03.2026 року (вх. №9401 від 18.03.2026) на дії старшого державного виконавця Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області КМУ МЮУ Мурзи Юлії Олександрівни при примусовому виконанні наказу Господарського суду Київської області від 13.01.2014 у справі №910/8864/13 (виконавче провадження №80315244)
за позовом Міністерства надзвичайних ситуацій України, м.Київ
до Фізичної особи-підприємця Набіуліної Світлани Олександрівни, м.Вишневе
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Регіонального відділення Фонду державного майна України по м.Києву
про стягнення 211555,93 грн.
секретар судового засідання: Ю.В.Капустін
представники:
від позивача (стягувача) - Жукова О.М.
від відповідача (боржника) - не з'явився
від органу ДВС - не з'явився
Рішенням Господарського суду Київської області від 08.08.2013 року у справі №910/8864/13 позов Міністерства надзвичайних ситуацій України задоволено частково та стягнуто з Фізичної особи-підприємця Набіуліної Світлани Олександрівни на користь Міністерства надзвичайних ситуацій України 205490,56 грн. боргу та 3256,54 грн. витрат по сплаті судового збору.
13.01.2014 року на примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 08.08.2013 року видано наказ.
Господарський суд Київської області ухвалою від 14.10.2014 року замінив сторону виконавчого провадження (стягувача) у справі №910/8864/13, а саме: Міністерство надзвичайних ситуацій України на його правонаступника - Державну службу України з надзвичайних ситуацій.
18.03.2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до суду надійшла скарга №08-368/10 від 17.03.2026 року (вх. №9401 від 18.03.2026) від представника Державної служби України з надзвичайних ситуацій на дії старшого державного виконавця Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області КМУ МЮУ Мурзи Юлії Олександрівни у виконавчому провадженні №80315244 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області у справі №910/8864/13 від 13.01.2014 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями б/н від 18.03.2026 року, матеріали вищевказаної скарги на дії старшого державного виконавця у справі №910/8864/13 передано до розгляду судді Господарського суду Київської області Зайцю Д.Г.
Статтею 339-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч. 1 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. У виняткових випадках для належної підготовки справи до розгляду цей строк може бути продовжений не більше ніж на двадцять днів за вмотивованим клопотанням однієї зі сторін або за ініціативою суду.
Ухвалою суду від 20.03.2026 року прийнято справу №910/8864/13 до свого провадження; розгляд скарги Державної служби України з надзвичайних ситуацій №08-368/10 від 17.03.2026 року (вх. №9401 від 18.03.2026) на дії старшого державного виконавця Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області КМУ МЮУ Мурзи Ю.О. у виконавчому провадженні №80315244 у справі №910/8864/13 призначено на 07.04.2026 року; зобов'язано старшого державного виконавця Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області КМУ МЮУ Мурзу Ю.О. у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали, надати суду оригінали (для огляду в судовому засіданні) та належним чином засвідчені копії (для долучення до матеріалів справи) матеріалів виконавчого провадження №80315244, а також, надати суду письмові пояснення по суті скарги та інші наявні документи та докази, що стосуються предмету скарги; зобов'язано боржника надати пояснення по суті скарги.
Державний виконавець та боржник, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засіданні 07.04.2026 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
При цьому, орган ДВС повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, оскільки згідно з довідкою Господарського суду Київської області про доставку електронного листа встановлено, що Вишневий відділ ДВС у Бучанському районі Київської області КМУ МЮУ отримав ухвалу суду про призначення до розгляду скарги на дії державного виконавця від 20.03.2026 о 15:27.
Представник стягувача у судовому засіданні 07.04.2026 року підтримав вимоги скарги та просив суд її задовольнити.
Розглянувши у судовому засіданні 07.04.2026 року скаргу на дії державного виконавця, дослідивши надані учасниками провадження докази та пояснення, судом встановлено наступне.
Згідно ст. 339-1 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Так, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - скаржник) звернулась до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області КМУ МЮУ Мурзи Ю.О. у виконавчому провадженні №80315244 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Київської області від 13.01.2014 у справі №910/8864/13, згідно якої, просить суд скасувати повідомлення від 20.02.2026 року про повернення наказу Господарського суду Київської області від 13.01.2014 у справі №910/8864/13 стягувачу без прийняття до виконання та зобов'язати Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 13.01.2014 справа №910/8864/13.
В обґрунтування поданої скарги скаржник зазначає, що ухвалою Господарського суду Київської області від 23.10.2025 задоволено заяву ДСНС та видано дублікат наказу Господарського суду Київської області від 13.01.2014, якою також встановлено, що строк пред'явлення до виконання наказу, станом на день звернення Державної служби України з надзвичайних ситуацій до суду, з даною заявою не пропущено. Скаржник, посилаючись на п.1 ч. 4 ст.12, ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», п. 5, пп. 4 п.10.2 Розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», зазначає, що з урахуванням ухвали Господарського суду Київської області від 23.10.2025 у справі №910/8864/13, строк пред'явлення наказу (дублікат, якого видано 06.01.2026) ним не пропущено. Скаржником до Вишневого відділу ДВС подано заяву від 29.01.2026 №08-72/10 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного наказу (подана 30.01.2026 через канцелярію Вишневого відділу ДВС, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції органу ДВС). 04.03.2026 року представником ДСНС під час ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження №80315244 встановлено, що державним виконавцем 20.02.2026 прийнято рішення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. В обґрунтування вказаного рішення, державним виконавцем зазначено порушення п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, у виконавчому документі не зазначено дату народження боржника - фізичної особи. Вказане стало підставою для винесення повідомлення від 20.02.2026 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження".
Однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України). Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 326 ГПК України встановлено обов'язковість виконання судового рішення.
Згідно ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Відповідно до п. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Чинний ГПК України не передбачає обов'язкової умови зазначення дати народження фізичної особи-підприємця як сторони господарського процесу чи виконавчого провадження ( ст. 327 ГПК України).
Проаналізувавши зміст наказу Господарського суду Київської області від 13.01.2014 у даній справі на відповідність вимогам ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку, що виконавчий документ містить усі обов'язкові реквізити і дані, які передбачені цим Законом України «Про виконавче провадження».
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", вимога про зазначення у виконавчому документі дати народження боржника стосується лише фізичних осіб, а не фізичних осіб-підприємців, які є суб'єктами господарювання.
Відповідно до ст. 24 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 50 ЦК України). До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (ст. 51 ЦК України).
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців, врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", відповідно до п.1 ч.1 ст.1. якого, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - виписка) - документ в електронній або у випадках, передбачених цим Законом, у паперовій формі, який формується за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу - підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та податкових органах, видачу ліцензії та документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи, а також про проведену реєстраційну дію;
Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у господарських відносинах фізичні особи-підприємці приймають участь як суб'єкти господарської діяльності, а не як фізичні особи - лише на підставі їх реєстрації і внесення відомостей про них до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Під час здійснення господарської діяльності фізичні особи-підприємці реалізують свою господарську компетенцію, тобто сукупність господарських прав та обов'язків. При цьому решта прав та обов'язків фізичної особи, що становлять її правоздатність як людини, набуваються та виконуються нею поза межами здійснення господарської діяльності, в порядку реалізації нею її цивільної дієздатності, передбаченої Цивільним кодексом України та регулюються ним.
Судом встановлено, що у наказі Господарського суду Київської області від 13.01.2014 боржником вказано фізичну особу-підприємця Набіуліну Світлану Олександрівну, а тому, вимоги п.3 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" щодо зазначення дати народження боржника - фізичної особи, не застосовуються до даного виконавчого документа. Таким чином, відсутність у наказі господарського суду відомостей про дату народження боржника не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №471/283/17-ц та від 27.12.2018 у справі №469/1357/16-ц).
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавці. Обмеження стягувача у справі на отримання присудженого за наказом суду через відсутність у його та й суду відомостей про дату народження боржника, за висновками суду, є порушенням основних засад виконавчого провадження, а також права на справедливий суд та принципу доступу до правосуддя, встановленим у практиці Європейського суду з прав людини і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Керуючись однією з аксіом цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", що означає "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права", суд вважає, що стягувач не може бути незаконно позбавлений закріпленого в Конституції України права на обов'язкове виконання рішення суду (постанова Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 2-42/11).
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами стягувача про неправомірність дій старшого державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мурзи Ю.О., які полягають у винесенні повідомлення від 20.02.2026 про повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду Київської області від 13.01.2014 у справі №910/8864/13) стягувачу без прийняття до виконання на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", з підстав відсутності дати народження боржника у наказі господарського суду від 13.01.2014 у справі №910/8864/13.
Слід також зазначити, що суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Відповідно до ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Під час розгляду скарги судом встановлено неправомірність дій державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, у зв'язку з чим, керуючись статтею 343 ГПК України, суд, з метою усунення порушення та поновлення порушеного права скаржника (стягувача), вбачає за необхідне зобов'язати старшого державного виконавця Вишневого відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мурзу Ю.О прийняти до виконання наказ Господарського суду Київської області від 13.01.2014 у справі №910/8864/13 та винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" ,рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів на спростування доводів скаржника щодо незаконності дій державного виконавця.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги скарги ДСНС є обгрунтваоними, скаржником доведеними та не спростовані державним виконавцем, а тому, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 234, 339, 340 ГПК України, суд
1. Скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій №08-368/10 від 17.03.2026 року (вх. №9401 від 18.03.2026) на дії старшого державного виконавця Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області КМУ МЮУ Мурзи Юлії Олександрівни під час виконавчого провадження №80315244 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Київської області від 13.01.2014 у справі №910/8864/13 задовольнити.
2. Скасувати повідомлення старшого державного виконавця Вишневого відділу ДВС у Бучанському районі Київської області КМУ МЮУ Мурзи Юлії Олександрівни від 20.02.2026 року про повернення виконавчого документу - наказу Господарського суду Київської області від 13.01.2014 у справі №910/8864/13 стягувачу без прийняття до виконання.
3. Зобов'язати Вишневий відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України прийняти до виконання наказ Господарського суду Київської області від 13.01.2014 у справі №910/8864/13 про стягнення з ФОП Набіуліної С.О. на користь ДСНС 205490,56 грн. боргу та 3256,54 грн. витрат зі сплати судового збору та відкритти виконавче провадження.
4.Копію ухвали направити учасникам справи та Вишневому відділу ДВС у Бучанському районі Київської області КМУ МЮУ.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складання відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Дата складення повної ухвали 13.04.2026 року.
Суддя Д.Г. Заєць