вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"02" квітня 2026 р. Cправа № 902/575/24
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Махнівської сільської ради (вул. Нікольського, буд. 15, с. Махнівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22133)
до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок" (вул. Гагаріна буд. 13-А, с. Непедівка, Хмільницький район, Вінницька область, 22123)
про визнання недійсними результатів приватизації об'єкта малої приватизації, оформлених протоколом про результати електронного аукціону щодо приватизації шляхом викупу 55/100 часток нежитлового приміщення громадського будинку, визнання незаконним рішення виконавчого комітету та визнання недійсним договору купівлі-продажу частки громадського будинку
за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В.,
представників сторін:
позивача ОСОБА_1 згідно паспорта, Гурба М.В. згідно ордеру;
відповідача 1 Грошовенко О.І. згідно витягу з ЄДРЮОФОП та ГФ;
відповідача 2 не з'явився.
До Господарського суду Вінницької області 20.05.2024 надійшла позовна заява № б/н від 15.05.2024 (вх. № 591/24 від 20.05.2024) громадянина ОСОБА_1 до Махнівської сільської ради та до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок" у якій позивач просить:
- визнати недійсними результати приватизації об'єкта малої приватизації, оформлені протоколом про результати електронного аукціону № 8РР.00І-СА-20240204-74581 від 15.02.2024 щодо приватизації шляхом викупу 55/100 часток нежитлового приміщення громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами загальною площею 864,9 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , єдиним учасником, який подав заяву на участь в електронному аукціоні Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок";
- визнати незаконним рішення виконавчого комітету Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області № 9 від 15.02.2024 "Про приватизацію об'єкта шляхом викупу єдиним учасником аукціону";
- визнати недійсним договір купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 06.03.2024, укладений між Махнівською сільською радою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок", посвідчений приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Безбахом Ю.А. і зареєстрований в реєстрі за № 301.
29.11.2024 Господарським судом Вінницької області (суддя Шамшуріна М.В.) постановлено рішення у справі № 902/575/24, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Громадянин ОСОБА_1 , не погоджуючись із рішенням Господарського суду Вінницької області від 29.11.2024 у справі № 902/575/24, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
19.08.2025 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Вінницької області від 29.05.2024 у справі № 902/575/24 залишено без змін, а апеляційну скаргу громадянина ОСОБА_1 - без задоволення.
Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Вінницької області від 29.11.2024 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі № 902/575/24, громадянин ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою.
23.10.2025 постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалено: закрити касаційне провадження за касаційною скаргою громадянина ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 29.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі № 902/575/24 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України; в іншій частині касаційну скаргу громадянина ОСОБА_1 задовольнити частково; рішення Господарського суду Вінницької області від 29.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі № 902/575/24 скасувати; справу № 902/575/24 передати на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.11.2025 справу № 902/575/24 розподілено судді Матвійчуку В.В.
Суд прийняв справу № 902/575/24 до свого провадження за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 04.12.2025. Одночасно учасникам справи встановлено строк до 03.12.2025 для подання пояснень з обґрунтуванням (актуалізацією) їхньої актуальної правової та процесуальної позиції у справі № 902/575/25, про що 10.11.2025 постановив відповідну ухвалу.
27.11.2025 на електронну адресу суду надійшли пояснення № 1249 від 27.11.2025 (вх. № 01-34/12783/25 від 27.11.2025), скріплені кваліфікованим електронним підписом сільського голови Павла Кузьминського, що містять обґрунтування та актуалізацію правової і процесуальної позиції у даній справі.
03.12.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло пояснення № б/н від 03.12.2025 (вх. № 01-34/13043/25 від 03.12.2025) представника позивача - адвоката Гурби М.В. з обґрунтуванням (актуалізацією) актуальної правової та процесуальної позиції у даній справі.
У судовому засіданні 04.12.2025 представником позивача подано клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.
За результатами слухання справи 04.12.2025 суд зобов'язав Махнівську сільську раду подати до суду письмові пояснення з долученням відповідних доказів на підтвердження обставин, викладених у пунктах 74-76 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2025 у справі № 902/575/24. Також суд зобов'язав Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок" надати письмові пояснення з обґрунтуванням (актуалізацією) власної правової та процесуальної позиції у справі з урахуванням висновків, викладених у зазначеній постанові Касаційного господарського суду. Разом з тим строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, а підготовче судове засідання відкладено на 20.01.2026, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.
На виконання зазначеної ухвали 14.01.2026 від Махнівської сільської ради на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення № 48 від 14.01.2026 (вх. № 01-34/374/26), підписані кваліфікованим електронним підписом сільського голови Павла Кузьмінського.
Виконавши завдання підготовчого провадження, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до судового розгляду по суті на 10.02.2026, про що 20.01.2026 постановив відповідну ухвалу у протокольній формі.
09.02.2026 на адресу суду надійшла заява № б/н від 04.02.2026 (вх. № 01-34/1309/26 від 09.02.2026) СТВО "Агрофірма "Світанок" про розгляд справи у судовому засіданні без участі представника заявника. Крім того, у тексті зазначеної заяви викладено пояснення щодо правової та процесуальної позиції заявника у даній справі.
09.02.2026 на адресу суду надійшла заява № б/н від 04.02.2026 (вх. № 01-34/1327/26 від 09.02.2026) СТВО "Агрофірма "Світанок", у якій заявник просить суд:
визнати загальновідомими та такими, що не потребують доказування, обставини наявності відкритої інформації, внесеної до Єдиного реєстру адвокатів України та розміщеної на офіційному вебсайті Національна асоціація адвокатів України, зокрема щодо обраної адвокатом Гурбою Михайлом Васильовичем форми адвокатської діяльності - Адвокатське об'єднання "Адвокатська компанія "Якименко та партнери";
визнати загальновідомими та такими, що не потребують доказування, обставини відсутності Гурби Михайла Васильовича серед учасників Адвокатського об'єднання "Адвокатська компанія "Якименко та партнери";
встановити відсутність повноважень у представника за ордером серії АВ № 1137778 від 17.06.2024 Гурби Михайла Васильовича як адвоката на здійснення процесуального представництва позивача та відсторонити його від участі у справі № 902/575/24;
постановити окрему ухвалу щодо порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 400-1 Кримінальний кодекс України.
10.02.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшло клопотання № б/н від 09.02.2026 (документ сформований в системі "Електронний суд" 09.02.2026) (вх. № 01-34/1366/26 від 10.02.2026) представника позивача - адвоката Гурби М.В. про відкладення судового засідання на іншу дату.
У зазначеному клопотанні представник позивача також зазначає, що 09.02.2026 до суду надійшло клопотання СТВО "Агрофірма "Світанок" щодо визнання відсутності у нього повноважень на представництво інтересів позивача.
З огляду на викладене представник позивача просить надати строк для подання письмових пояснень з метою спростування доводів відповідача-2.
За результатами судового засідання 10.02.2026 судом, з урахуванням клопотання представника позивача - адвоката Гурби М.В. № б/н від 09.02.2026 (вх. № 01-34/1366/26 від 10.02.2026), відкладено розгляд справи по суті на 03.03.2026.
Крім того, з огляду на необхідність забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, розгляд заяви № б/н від 04.02.2026 (вх. № 01-34/1327/26 від 09.02.2026), поданої СТВО "Агрофірма "Світанок", відкладено до наступного судового засідання.
Водночас, з метою з'ясування обставин, що стосуються представництва інтересів громадянина ОСОБА_1 адвокатом Гурбою Михайлом Васильовичем, суд дійшов висновку про необхідність виклику зазначеного громадянина у судове засідання в порядку, визначеному статтями 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.
11.02.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення № б/н від 11.02.2026 (вх. № 01-34/1443/26 від 09.02.2026) представника позивача - адвоката Гурби М.В., у яких викладено заперечення щодо заяви № б/н від 04.02.2026 (вх. № 01-34/1327/26 від 09.02.2026), поданої СТВО "Агрофірма "Світанок".
У судовому засіданні судом установлено невиконання позивачем вимог ухвали суду від 10.02.2026 в частині забезпечення явки громадянина ОСОБА_1 з документами, що посвідчують його особу, явку якого було визнано обов'язковою.
У зв'язку з неявкою зазначеної особи у судове засідання 03.03.2026 суд був позбавлений можливості розглянути заяву № б/н від 04.02.2026 (вх. № 01-34/1327/26 від 09.02.2026), подану СТВО "Агрофірма "Світанок". Водночас невиконання громадянином ОСОБА_1 вимог ухвали суду від 10.02.2026 в частині забезпечення явки у судове засідання свідчить про ухилення від вчинення дій, покладених на нього судом.
З огляду на викладене, з метою забезпечення належного виконання процесуальних обов'язків, суд застосував до зазначеної особи захід процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 3 328,00 грн.
За результатами судового засідання 03.03.2026, з урахуванням неявки громадянина ОСОБА_1 , судом відкладено розгляд справи по суті на 26.03.2026.
Разом із тим, з метою з'ясування обставин щодо представництва інтересів зазначеної особи адвокатом Гурбою Михайлом Васильовичем, суд дійшов висновку про необхідність повторного виклику громадянина ОСОБА_1 у судове засідання в порядку, передбаченому статтями 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.
На визначену судом дату у судове засідання з'явилися позивач, а також представники позивача та відповідача-1.
Відповідач-2 правом участі в засіданні суду не скористався. При цьому суд зважає, що про дату, час та місце слухання справи останній повідомлений належним чином ухвалою суду від 03.03.2026, яка відповідно до сформованої в КП "ДСС" довідки про доставку електронного листа була доставлена до електронного кабінету відповідача-2 - 06.03.2026.
Суд, розглянувши у судовому засіданні заяву № б/н від 04.02.2026 (вх. № 01-34/1327/26 від 09.02.2026), подану СТВО "Агрофірма "Світанок", заслухавши позицію позивача та врахувавши додаткові пояснення представника позивача - адвоката Гурби М.В. № б/н від 11.02.2026 (вх. № 01-34/1443/26 від 11.02.2026), у яких викладено заперечення щодо зазначеної заяви, дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні заяви.
26.03.2026 у судовому засіданні суд заслухав вступні слова представників позивача та відповідача, провів стадію безпосереднього дослідження доказів, після чого розпочав судові дебати, у межах яких представники позивача та відповідача виступили з промовами.
По завершенні судових дебатів суд, відповідно до частини першої статті 219 Господарського процесуального кодексу України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомив, що проголошення скороченого рішення (вступної та резолютивної частин) відбудеться 02.04.2026 об 11 год 00 хв.
У судовому засіданні 02.04.2026 суд згідно із частиною 4 статті 240 ГПК України підписав скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
Позивач обґрунтовує заявлені вимоги тим, що є співвласником об'єкта нерухомості - громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами за адресою: м. Козятин, вул. Пилипа Орлика, 8/26, у частці 23/100, набутій на підставі договору купівлі-продажу від 02.06.2021. Інша частка у розмірі 55/100 належала Махнівській сільській територіальній громаді.
За твердженням позивача, у 2023-2024 роках Махнівською сільською радою було прийнято низку рішень щодо включення зазначеного об'єкта до переліку майна, що підлягає приватизації, та визначення умов його продажу.
Надалі, за результатами електронного аукціону від 15.02.2024, виконавчим комітетом прийнято рішення про приватизацію об'єкта шляхом викупу єдиним учасником - СТОВ "Агрофірма "Світанок", з яким у подальшому укладено Договір купівлі-продажу від 06.03.2024.
Позивач вважає, що вказані рішення та правочин вчинені з порушенням вимог законодавства про приватизацію, а також із перевищенням повноважень виконавчого комітету, у зв'язку з чим підлягають визнанню недійсними.
Відповідач-1 (Махнівська сільська рада) у відзиві на позов заперечує проти його задоволення, зазначаючи, що позивач не брав участі в аукціоні, не конкретизував порушені права, а також не довів наявність обставин, що згідно із законом тягнуть недійсність оспорюваного правочину. Крім того, позивачем не обґрунтовано, яким чином спірний договір впливає на його законні права та інтереси, у зв'язку з цим відповідач-1 вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідач-2 (СТВО "Агрофірма "Світанок") заперечив проти позову. Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що дії Махнівської сільської ради при прийнятті оскаржуваного рішення були законними, а позовні вимоги є необґрунтованими. За твердженням відповідача-2, рішення ради ухвалено відповідно до чинного законодавства: питання було включено до порядку денного сесії, проведено обговорення та голосування більшістю присутніх депутатів.
Відповідач-2 також зазначає, що Договір купівлі-продажу 55/100 частки громадського будинку укладено за вільним волевиявленням сторін, виконано, а право власності покупця зареєстровано державним реєстратором.
Крім того, відповідач-2 вказує, що позивач не є стороною Договору і, відповідно, не має права вимагати його визнання недійсним. Навіть за наявності технічних або процедурних недоліків при приватизації, які, на переконання відповідача-2, не вплинули на суттєві права набувача, такі порушення не можуть слугувати підставою для скасування Договору. Позивачем також не доведено фактів, що обмежували б його участь у приватизації або підтверджували його спроможність придбати частку.
На обґрунтування своїх правових позицій позивач та відповідачі подавали відповіді на відзив, заперечення та письмові пояснення щодо обставин справи та спірних правовідносин.
Суд враховує, що зазначені позиції учасників справи були подані під час розгляду справи попереднім складом суду, до ухвалення Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду постанови про скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 29.11.2024 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі №?902/575/24 та направлення справи на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.
Під час нового розгляду справи учасники справи надали свою позицію щодо правовідносин у справі.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.06.2021 № 259540921 частка в розмірі 23/100 об'єкта нерухомого майна, площею 336,1 м2 - громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею (м2): 1533,3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , про що до Державного реєстру речових прав внесено 02.06.2021 запис про право власності № 42277171.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 06.03.2024, право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна зареєстровано, зокрема, на частку в розмірі 23/100, площею 336,1 м2 - за ОСОБА_1 , та на частку в розмірі 55/100 - за Махнівською сільською радою.
16.03.2023 Махнівською сільською радою на 28 черговій сесії 8 скликання ухвалено рішення № 22-28-08 "Про затвердження Переліку об'єктів комунальної власності Махнівської сільської ради, які підлягають приватизації у 2023-24 роках та Положення про діяльність аукціонної комісії для продажу об'єктів малої приватизації комунальної власності Махнівської сільської ради".
Згідно із пунктами 1, 2 вказаного рішення № 22-28-08 від 16.03.2023 Махнівською сільською радою вирішено затвердити перелік об'єктів комунальної власності Махнівської сільської ради, що підлягають приватизації у 2023-2024 роках, згідно з додатком 1; затвердити Положення про діяльність аукціонної комісії для продажу об'єктів малої приватизації комунальної власності Махновської сільської ради згідно з додатком 2.
Відповідно до пункту 3 рішення № 22-28-08 від 16.03.2023 визначено відділ землеустрою, регулювання земельних відносин, житлово-комунального господарства, благоустрою та управління комунальною власністю Махнівської сільської ради, органом приватизації об'єктів комунальної власності Махнівської сільської ради.
28.09.2023 Махнівською сільською радою на 32 черговій сесії 8 скликання ухвалено рішення № 67-32-08 "Про внесення змін до рішень Махнівської сільської ради", пунктом 1 якого визначено внести зміни до рішення Махнівської сільської ради №-22-28-08 від 16.03.2023 "Про затвердження Переліку об'єктів комунальної власності Махнівської сільської ради, які підлягають приватизації у 2023-24 роках та Положення про діяльність аукціонної комісії для продажу об'єктів малої приватизації комунальної власності Махнівської сільської ради", а саме додаток 1 - викласти в новій редакції доповнивши ще одним об'єктом приватизації: Громадський будинок з господарськими (допоміжними будівлями та спорудами, розташований м. Козятин вул. Пилипа Орлика 8/26, площею 864,9 кв.м. згідно із додатком 1.
16.11.2023 Махнівська сільська рада ухвалила рішення № 21-34-08 "Про затвердження протоколу засідання аукціонної комісії щодо умов продажу об'єкта малої приватизації адміністративної будівлі за адресою: м. Козятин, вул. Пилипа Орлика, 8/26, площею 864,9 м2", у відповідності до пунктів 1, 2 якого затверджено звіт про оцінку майна нежитлової адміністративної будівлі, що перебуває в комунальній власності Махнівської сільської ради, площею 864,9 м2, що становить 55/100 частки, за адресою: м. Козятин вул. Пилипа Орлика 8/26, здійсненого суб'єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "Незалежна судова експертиза і оцінка" з метою встановлення стартової ціни продажу об'єкту приватизації, а також затверджено протокол засідання аукціонної комісії щодо умов продажу об'єкта малої приватизації вказаної адміністративної будівлі.
Як убачається з протоколу про результати електронного аукціону № РЕ001-UА-20240204-74581, затвердженого рішенням № 9, органом приватизації/організатором аукціону - Сільрадою проведено електронний аукціон на електронному майданчику оператора, через якого було заявлено лот ЕТС (опубліковано інформаційне повідомлення про приватизацію об'єкта приватизації) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Універсальна біржа".
Згідно із вказаним протоколом, найменуванням лоту є нежитлова частина громадського будинку, до складу якого входять приміщення: підвалу (літ. а/А; № І (14,7 м2), № ІІ (30,9 м2, № ІІІ (51,1 м2), № ІV (69,3 м2), № V (71,7 м2) за даними БТІ; 1-го поверху (літ. А): № 1(56,9 м2), № 2 (16,3 м2), № 3 (1,5 м2), № 4 (29,8 м2), № 5 (30,1 м2), № 6 (6,9 м2), № 7 (19,3 м2), № 8 (14,4 м2), № 9 (11,2 м2), № 12 (3,3 м2), № 13 (14,6 м2), № 31 (5,9 м2) за даними БТІ; ІІ-го поверху (літ. А): № 32 (17,3 м2), № 33 (8,6 м2), № 34 (4,6 м2), № 35 (3,6 м2), № 36 (6,0 м2), № 37 (2,4 м2), № 38 (2,5 м2), № 39 (11,0 м2), № 44 (33,4 м2), № 45 (13,7 м2), № 46 (32,5 м2), № 47 (13,4 м2), № 48 (20,9 м2), № 49 (17,6 м2), № 50 (14,8 м2), № 51 (53,3 м2), № 52 (18,5 м2), № 53 (14,8 м2), № 54 (11,3 м2), № 55 (11,0 м2), № 56 (10,4 м2) за даними БТІ; гараж (літ. Б): № 3 (22,5 м2), № 4 (18,7 м2); гараж (літ. В, В1) № 1 (14,4 м2), № 2 (19,9 м2), № 3 (19,9 м2) за даними БТІ. Місце розташування об'єкта продажу: вул. Пилипа Орлика, 8/26, м. Козятин, Вінницька область. Площа, що підлягає приватизації - 864,9 м2. Учасники електронного аукціону - СТОВ "Агрофірма "Світанок", код ЄДРПОУ: 03732063.
15.02.2024 Виконавчий комітет Махнівської сільської ради ухвалив рішення № 9, пунктом 1 якого визначено здійснити приватизацію об'єкта малої приватизації - 55/100 часток нежитлового приміщення громадського будинку шляхом викупу єдиним учасником, який подав заяву на участь в електронному аукціоні № SРЕ001-UА-20240204-74581, - СТОВ "Агрофірма "Світанок", за запропонованою ним ціною продажу - 4 555 577,55 грн без урахування ПДВ, яка не нижча стартової ціни продажу.
16.02.2024 на електронний майданчик "Рrоzzоrо продажі" Махнівська сільська рада надіслала лист № 206 з проханням довантажити протокол аукціону № SРЕ001-UА-20240204-74581 та рішення про продаж об'єкта приватизації СТОВ "Агрофірма "Світанок" із зазначенням про те, що з технічних причин не було опубліковано до 15:00 год 15.02.2024 протокол про результати аукціону та рішення про продаж.
06.03.2024 між Махнівською сільською радою (відповідач-1, за Договором - Продавець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок" (відповідач-2, за Договором - Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, згідно із пунктом 1 якого Продавець продав та передав Покупцю, а Покупець купив та прийняв від Продавця належні йому на праві приватної спільної часткової власності 55/100 частки у праві спільної часткової власності громадського будинку.
Згідно із актом приймання-передачі майна від 06.06.2024 Продавець передав, а Покупець прийняв об'єкт малої приватизації - 55/100 частки у праві спільної часткової власності громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями за спорудами, у стані, що був на момент огляду до підписання договору.
26.03.2024 Махнівська сільська рада ухвалила рішення № 45-37-08 "Про завершення приватизації шляхом викупу об'єкта малої приватизації комунальної власності Махнівської сільської ради - нежитлового господарського будинку розташованого м. Козятин вул. Пилипа Орлика 8/26".
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з такого.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, врегульовано Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Відповідно до пунктів 2, 4, 6 частини першої статті 1 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" аукціон - це спосіб продажу об'єкта приватизації, за яким власником об'єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну. Аукціон в електронній формі (електронний аукціон) - вид аукціону в режимі реального часу в Інтернеті. Аукціон з умовами спосіб продажу об'єкта приватизації, за яким власником об'єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну і взяв на себе зобов'язання виконати умови продажу об'єкта приватизації.
У статті 5 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" передбачено, що з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об'єкти приватизації поділяються на об'єкти малої приватизації та об'єкти великої приватизації. До об'єктів малої приватизації, зокрема, належить нерухоме майно комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення).
Відповідно до статті 13 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом продажу об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні або викупу об'єктів приватизації.
За умовами частини першої статті 15 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" об'єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об'єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до приписів частин 4-6 статті 15 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" для продажу об'єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення про приватизацію об'єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування.
До складу аукціонної комісії входять не менш як п'ять осіб.
Аукціонна комісія розробляє умови продажу, що затверджуються органами приватизації.
Стартова ціна продажу визначається відповідно до статті 22 цього Закону.
Після затвердження умов продажу органи приватизації не пізніш як через п'ять робочих днів публікують інформаційне повідомлення про приватизацію об'єкта малої приватизації на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі.
Аукціони з продажу об'єктів малої приватизації проводяться не раніше ніж через 20 днів, але не пізніше 25 днів після опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об'єктів малої приватизації.
Протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі.
Протокол про результати електронного аукціону підписується шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, крім випадків, якщо на підписанні протоколу в письмовій формі наполягає переможець електронного аукціону.
У випадках, передбачених частиною дев'ятою статті 14 цього Закону, або у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, або у разі несплати ним ціни продажу об'єкта приватизації у строк, встановлений цим Законом, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 74 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану аукціонна комісія розробляє умови продажу об'єкта приватизації після отримання органом приватизації листа довільної форми про намір приватизації такого об'єкта від потенційного покупця, який, у тому числі, може потребувати переміщення виробничих потужностей з територій, на яких ведуться бойові дії та/або існує загроза бойових дій, на безпечну територію. Протягом трьох робочих днів після затвердження умов продажу об'єкта приватизації орган приватизації публікує інформаційне повідомлення про приватизацію об'єкта приватизації в електронній торговій системі та, за наявності технічної можливості, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або відповідної територіальної громади.
Згідно із абзацом восьмим пункту 74 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану аукціони з продажу об'єктів малої приватизації проводяться не раніше п'яти робочих днів та не пізніше двадцяти робочих днів з дня опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об'єктів приватизації. У разі якщо об'єкт, який пропонувався для продажу на аукціоні, не продано, крім приватизації такого об'єкта шляхом викупу, оголошується повторний аукціон із зниженням стартової ціни на 50 відсотків протягом одного робочого дня з дати формування відповідного протоколу аукціону або з дати закінчення строку для оприлюднення рішення органу приватизації щодо викупу, який проводиться не раніше трьох робочих днів та не пізніше шести робочих днів з дня його оголошення.
Суд бере до уваги, що під час розгляду справи попереднім складом суду, а також під час її перегляду судом апеляційної інстанції було встановлено порушення Махнівською сільською радою строків оприлюднення інформаційного повідомлення про умови продажу об'єкта приватизації, передбачених пунктом 74 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", оскільки відповідне повідомлення було опубліковано в електронній торговій системі "Прозорро.Продажі" лише 02.02.2024.
Також встановлено недотримання Махнівською сільською радою вимог абзацу четвертого пункту 74 "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону.
Водночас Верховний Суд, скасовуючи рішення Господарського суду Вінницької області від 29.11.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 у справі № 902/575/24 і направляючи справу на новий розгляд, у постанові від 23.10.2025 звернув увагу на те, що судами попередніх інстанцій не встановлено, яким чином неопублікування Махнівською сільською радою інформаційного повідомлення про умови продажу об'єкта приватизації на офіційному вебсайті вплинуло на права та інтереси позивача, зокрема на його можливість взяти участь в аукціоні з приватизації об'єкта малої приватизації.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовано причин неопублікування такого інформаційного повідомлення на офіційному вебсайті Махнівської сільської ради, що призвело до порушення вимог абзацу четвертого пункту 74 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2269-VIII, а також не встановлено, чи мала сільська рада відповідну технічну можливість для його оприлюднення.
Також суди попередніх інстанцій не дослідили обставини щодо несвоєчасного завантаження Махнівською сільською радою рішення про викуп об'єкта малої приватизації від 15.02.2024.
В силу ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
З метою з'ясування зазначених обставин суд ухвалою від 04.12.2025 зобов'язав Махнівську сільську раду подати письмові пояснення з долученням відповідних доказів на підтвердження обставин, викладених у пунктах 74-76 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2025 у справі № 902/575/24.
На виконання вказаної ухвали Махнівською сільською радою подано пояснення № 48 від 14.01.2026 (вх. № 01-34/374/26), у яких зазначено, що рішенням сесії Махнівської сільської ради № 21-34-08 від 16.10.2023 затверджено протокол засідання аукціонної комісії щодо умов продажу об'єкта малої приватизації - адміністративної будівлі за адресою: м. Козятин, вул. Пилипа Орлика, 8/26, площею 864,9 кв.м.
За твердженням відповідача, зазначене рішення було оприлюднено на офіційному вебсайті Махнівської сільської ради 23.10.2023.
При цьому відповідач вказує, що виявлене позивачем 24.06.2024 цифрове значення дати 20.05.2024 на відповідній сторінці вебсайту свідчить не про дату первинного оприлюднення документа, а про дату його технічного оновлення у зв'язку з перезаписом файлу.
На думку Махнівської сільської ради, така зміна дати могла бути зумовлена особливостями функціонування програмного забезпечення вебсайту, зокрема автоматичним перезаписом файлів відповідними алгоритмами або програмними засобами, що не пов'язано з фактичним повторним оприлюдненням документа.
У зв'язку з цим відповідач вважає, що відображене на вебсторінці цифрове значення дати 20.05.2024 не є підтвердженням відсутності публікації рішення у період з 16.10.2023 по 20.05.2024.
Щодо обставин несвоєчасного завантаження рішення про викуп об'єкта малої приватизації від 15.02.2024, Махнівська сільська рада зазначає, що у зв'язку з технічними причинами, а саме відключенням електроенергії, відповідне рішення не було завантажено до електронної торгової системи у встановлений п'ятиденний строк.
Як наслідок, електронною торговою системою автоматично присвоєно статус "Аукціон не відбувся" (№ SPE001-UA-20240204-7481) та оголошено повторний аукціон (№ SPE001-UA-20240215-43827).
Водночас суд критично оцінює доводи Махнівської сільської ради про те, що виявлене позивачем 24.06.2024 цифрове значення дати 20.05.2024 на відповідній сторінці вебсайту свідчить не про дату первинного оприлюднення документа, а про дату його технічного оновлення у зв'язку з перезаписом файлу, оскільки такі твердження мають характер припущень та не підтверджені належними і допустимими доказами.
Зокрема, Махнівською сільською радою не надано жодних технічних документів, висновків спеціалістів, логів роботи вебсайту, даних адміністратора системи чи інших доказів, які б об'єктивно підтверджували факт автоматичного перезапису файлів, зміну метаданих документа або втручання програмних алгоритмів у функціонування вебресурсу.
Саме по собі посилання на можливість автоматичного перезапису файлів або впливу програмного забезпечення без належного документального підтвердження не може вважатися достатнім обґрунтуванням відповідних обставин.
Також не заслуговують на увагу доводи Махнівської сільської ради щодо несвоєчасного завантаження рішення про викуп об'єкта малої приватизації від 15.02.2024 з підстав відключення електроенергії. Як убачається з відповіді Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" № 05.27-12351 від 25.07.2024 на адвокатський запит від 19.07.2024 № 43-С, у період з 07.02.2024 по 16.02.2024 розподіл електричної енергії до будівлі Махнівської сільської ради не припинявся.
Отже, Махнівською сільською радою не доведено наявності об'єктивних та незалежних від неї обставин, які б унеможливлювали своєчасне завантаження відповідного рішення до електронної торгової системи, а наведені пояснення не підтверджені належними доказами.
Крім того суд враховує, що Махнівською сільською радою як під час попереднього розгляду справи іншим складом суду, так і під час її розгляду за наслідками направлення на новий розгляд, не доведено наявності обставин, які б об'єктивно свідчили про технічну неможливість оприлюднення на офіційному вебсайті територіальної громади інформаційного повідомлення про приватизацію об'єкта, як це передбачено абзацом четвертим пункту 74 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".
Таким чином, встановлені обставини, а саме відсутність належного оприлюднення інформаційного повідомлення про приватизацію об'єкта на офіційному вебсайті територіальної громади та несвоєчасне завантаження рішення про викуп об'єкта малої приватизації від 15.02.2024, свідчать про порушення вимог законодавства під час проведення спірного аукціону, що призвело до порушення принципів відкритості, прозорості та забезпечення рівного доступу до участі у приватизації.
Як вказує позивач у позовній заяві, він є співвласником 23/100 частки громадського будинку, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.06.2021 № 259540921.
У зв'язку з викладеним позивач вважає себе заінтересованою особою щодо придбання інших часток зазначеного об'єкта нерухомого майна, у тому числі тих, що були предметом спірної приватизації.
Разом з тим, унаслідок недотримання Махнівською сільською радою вимог Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" в частині належного оприлюднення інформації про приватизацію відповідного об'єкта, а також проведення подальших приватизаційних процедур, позивач не був належним чином повідомлений про проведення аукціону та, відповідно, був позбавлений можливості взяти участь у ньому.
За змістом ст. 15 та ст. 16 Цивільного кодексу України особа, чиї майнові права та інтереси порушені, має право на їх захист та на звернення за цим захистом до суду.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21, постанову Верховного Суду в складі об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.03.2019 у справі № 331/6927/16-ц при виборі позивачем способу захисту слід виходити з того, що обраний спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові (п. 69).
Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (п.57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (п. 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (п.89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (п.7.23).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 236 ГПК України).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала (зокрема в постановах від 06.07.2022 у справі № 914/2618/16, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20), що правова природа процедури реалізації майна на електронних (прилюдних) торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини четвертої статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
У зв'язку з наведеним Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 виснувала, що торги є правочином і, якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.
Аналогічні правові висновки також викладено в постанові Верховного Суду від 26.11.2025 у справі № 612/205/23.
Водночас у постанові від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то оскаржити останній можна за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача), а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Зокрема, за висновком Великої Палати Верховного Суду, вимогу про визнання недійсними електронних торгів суд може інтерпретувати як позов про визнання недійсним відповідного договору купівлі-продажу. Проте ця вимога лише за певних умов може бути ефективним способом захисту, наприклад, тоді, якщо позивачем і відповідачем є продавець і покупець за договором купівлі-продажу.
Згідно із усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення: чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі № 11/19).
Як було встановлено судом вище, відсутність належного оприлюднення інформаційного повідомлення про приватизацію об'єкта на офіційному вебсайті територіальної громади свідчить про порушення вимог законодавства під час проведення спірного аукціону, що призвело до недотримання принципів відкритості, прозорості та забезпечення рівного доступу до участі у приватизації.
Водночас суд враховує, що позивачем не доведено, яким саме чином неопублікування Махнівською сільською радою інформаційного повідомлення про умови продажу об'єкта приватизації вплинуло на його права та інтереси, зокрема на можливість взяти участь в аукціоні.
Матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем будь-яких дій, спрямованих на участь у приватизації спірного об'єкта. Зокрема, відсутній лист довільної форми про намір приватизації такого об'єкта як потенційного покупця, подання якого передує розробленню аукціонною комісією умов продажу відповідно до абзацу четвертого пункту 74 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", а також інші належні та допустимі докази, які б підтверджували реальний намір позивача взяти участь у придбанні спірного майна.
Крім того, позивачем не доведено наявності у нього реального, а не декларативного інтересу у придбанні зазначеного об'єкта, оскільки відсутні будь-які підтверджені дії, спрямовані на реалізацію такого інтересу.
Суд також зазначає, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема щодо ймовірної заінтересованості особи у придбанні майна, без належного підтвердження таких обставин відповідними доказами.
Відтак, наведені позивачем обставини не свідчать про наявність у нього порушеного права чи охоронюваного законом інтересу у спірних правовідносинах.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеного аукціону № SPE001-UA-20240204-74581 06.03.2024 між Махнівською сільською радою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок" укладено Договір купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, тобто процедура приватизації була завершена.
За таких обставин, навіть з урахуванням встановлених порушень порядку проведення аукціону, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не є належним та ефективним, оскільки визнання недійсними результатів електронного аукціону саме по собі не вплине на його правове становище.
Протокол електронного аукціону, в якому відображено його результати, є таким, що вичерпав свою дію внаслідок укладення Договору купівлі-продажу, який завершив процедуру приватизації майна.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено порушення його прав чи охоронюваних законом інтересів, а обраний спосіб їх захисту не є належним та ефективним у спірних правовідносинах.
Щодо заявленої позовної вимоги про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області "Про приватизацію об'єкта шляхом викупу єдиним учасником аукціону", суд зазначає, що відповідно до правових позицій Великої Палати Верховного Суду, неодноразово викладених у її постановах, наголошувала на тому, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21).
При цьому, якщо таке рішення не відповідає закону, воно не створює тих наслідків, на які спрямоване. Тому відсутня необхідність оскаржувати таке рішення - позивач може обґрунтовувати свої вимоги, зокрема, незаконністю такого рішення (пункт 4.50 постанови Верховного Суду від 23.10.2024 у справі № 910/9933/20).
Судом установлено, що на момент звернення позивача до суду рішення виконавчого комітету Махнівської сільської ради № 9 від 15.02.2024 "Про приватизацію об'єкта шляхом викупу єдиним учасником аукціону" було реалізовано та вичерпало свою дію виконанням, а саме шляхом укладення 06.03.2024 Договору купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами.
За таких обставин визнання незаконним зазначеного рішення не може забезпечити ефективного захисту прав позивача, а обрання ним неналежного та неефективного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у цій частині.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Махнівської сільської ради № 9 від 15.02.2024 "Про приватизацію об'єкта шляхом викупу єдиним учасником аукціону" є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Частинами 1, 6 статті 25 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що договір купівлі-продажу об'єкта приватизації укладається між органом приватизації та переможцем електронного аукціону після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації та протягом 25 робочих днів - для об'єктів малої приватизації, 35 робочих днів - для об'єктів великої приватизації з дня формування протоколу про результати електронного аукціону. Право власності на об'єкт приватизації переходить до покупця після укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації та підписання акта приймання-передачі об'єкта приватизації, крім випадків переходу права власності на пакет акцій.
Суд враховує, що за результатами проведеного аукціону з продажу об'єкта приватизації, 06.03.2024 між Махнівською сільською радою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок" було укладено Договір купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що посвідчений приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Безбахом Ю.А. і зареєстрований в реєстрі за № 301.
Згідно із частинами 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочин є чинним за умови дотримання його сторонами наступних вимог: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Частинами 1 і 2 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Двостороння реституція є обов'язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов'язок, що виникає із закону у разі недійсності правочину (близький за змістом висновок викладено в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).
Проте згідно із частиною 5 статті 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Позов особи, яка не є стороною правочину, до однієї із сторін про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на користь іншої за правовою природою є різновидом похідного позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20, пункти 74 -78, 101, 103, 111).
Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об'єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини п'ятої статті 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80-82 постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19).
У постанові судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.05.2023 у справі № 910/7975/21 у подібних правовідносинах, звернуто увагу на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, наведений у постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц про те, що якщо на виконання спірного правочину товариством сплачені кошти або передане інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не приводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Разом з цим, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 уточнив висновок, викладений у постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, з урахуванням актуальних правових висновків, сформульованих у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц: "Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 906/633/21.
Цивільний кодекс України не пов'язує можливість застосування наслідків недійсності правочину з добросовісністю сторін правочину, і добросовісність сторони до уваги не береться. Сторони зобов'язані повернути все отримане за недійсним правочином лише тому, що правочин визнано недійсним.
За змістом статті 216 Цивільного кодексу України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину (див. пункт 86 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16).
Суд, задовольняючи вимогу сторони про повернення переданого за недійсним правочином майна, має також присудити стягнути з позивача на користь відповідача одержані за правочином кошти (повернути передане нею майно). Таке стягнення не є задоволенням окремої позовної вимоги, а є необхідним наслідком визнання недійсним правочину та задоволення вимоги про застосування реституції. Інше тлумачення статті 216 ЦК України, за якого відповідач має заявити вимогу про повернення йому переданого за недійсним правочином, покладатиме на відповідача непропорційний тягар у вигляді позбавлення його майна без повернення / відшкодування всього, що інша сторона одержала на виконання недійсного правочину.
Якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію. У цьому випадку відповідач є стягувачем у частині рішення про повернення йому переданого ним за недійсним правочином майна або відшкодування вартості.
Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21.
Отже, позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину.
Натомість, у випадку звернення з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним як позивача, так і необхідність з'ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.
Як убачається з матеріалів справи, 06.03.2024 між Махнівською сільською радою та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Світанок" підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого продавець передав, а покупець прийняв об'єкт малої приватизації 55/100 частки у праві спільної часткової власності громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 864,9 кв.м., що розташований за адресою: м. Козятин вул. Пилипа Орлика 8/26, у стані, що існував на момент огляду до підписання Договору.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оспорюваний договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації виконано сторонами у повному обсязі.
Позивачем заявлено позовну вимогу про визнання недійсним Договору купівлі-продажу частки громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами від 06.03.2024, посвідченого приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Безбахом Ю.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 301. Водночас вимога про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема у вигляді двосторонньої реституції чи інших майнових наслідків, позивачем не заявлялась.
За таких обставин визнання договору недійсним без одночасного вирішення питання про наслідки недійсності правочину не забезпечує реального та ефективного поновлення порушених прав, оскільки не визначає правових наслідків уже виконаного сторонами зобов'язання.
Таким чином, у разі повного виконання правочину позовна вимога про визнання його недійсним може бути ефективним способом захисту лише за умови її поєднання з вимогою про застосування наслідків недійсності правочину.
Крім того, особа, яка звертається до суду з позовом про визнання правочину недійсним, повинна довести наявність порушення її прав та охоронюваних законом інтересів, а також те, що у разі задоволення позову такі права будуть реально відновлені.
Оскільки позивачем не заявлено вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, а також не доведено, яким чином укладення спірного договору безпосередньо порушує його права та інтереси і яким чином їх поновлення можливе у разі задоволення позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині як заявленого з обранням неефективного способу захисту, що є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.
Водночас суд акцентує увагу, що висновки, викладені у постанові ВП ВС від 18.09.2024 у справі № 918/1043/21(12-35гс23), що у випадку, коли правочин визнано недійсним, застосування реституції є обов'язком суду, який ухвалив таке рішення, не підлягає застосуванню у даному спорі, оскільки такий висновок не є релевантним до конкретних правовідносин у розглядуваній справі.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.
Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд акцентує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Вирішуючи питання судових витрат суд враховує таке.
У випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 924/600/21, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20.
З огляду на те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати ОСОБА_1 у справі № 902/575/24 залишаються за позивачем.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В позові відмовити.
Судові витрати громадянина ОСОБА_1 у справі № 902/575/24 залишити за позивачем.
Примірник рішення надіслати позивачу - рекомендованим листом, відповідачам до електронних кабінетів в ЄСІТС.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 13 квітня 2026 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )