вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову в задоволенні заяви про відвід судді
"13" квітня 2026 р. Cправа № 902/1532/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши без виклику учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" № б/н від 07.04.2026 (вх. канц. суду №01-44/3/26 від 07.04.2026) про відвід судді Нешик О.С. від розгляду справи
за позовом: Хмільницької міської ради, м.Хмільник Хмільницького району Вінницької області,
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля", м.Хмільник Хмільницького району Вінницької області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - державного реєстратора Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області Шевців Олени Василівни, с.Уланів Хмільницького району Вінницької області, та державного реєстратора Хмільницької міської ради Горіленко Н.А., м.Хмільник Хмільницького району Вінницької області
про визнання недійсними свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації та зобов'язання вчинити дії
На розгляді Господарського суду Вінницької області (суддя Нешик О.С.) перебуває справа № 902/1532/25 за позовом Хмільницької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - державного реєстратора Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області Шевців Олени Василівни та державного реєстратора Хмільницької міської ради Горіленко Н.А. про визнання недійсними свідоцтв про право власності від 23.12.2012 на об'єкти нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності, здійсненої на їх підставі, та зобов'язання державного реєстратора внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Суд у справі № 902/1532/25 призначив судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, про що 26.03.2026 постановив відповідну ухвалу.
07.04.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" № б/н від 07.04.2026 (вх. канц. суду № 01-44/3/26 від 07.04.2026) про відвід судді Нешик О.С. від розгляду справи № 902/1532/25.
09.04.2026 судом (суддя Нешик О.С.) постановлено ухвалу, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" № б/н від 07.04.2026 (вх. канц. суду № 01-44/3/26 від 07.04.2026) про відвід судді Нешик О.С. від розгляду справи № 902/1532/25 визнано необґрунтованою та відмовлено у її задоволенні.
Разом з тим матеріали справи № 902/1532/25 у частині вирішення питання про відвід судді Нешик О.С. передано для розгляду судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, та визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" б/н від 07.04.2026 (вх. канц. суду № 01-44/3/26 від 07.04.2026) про відвід судді передано на розгляд судді Матвійчуку В.В.
Дослідивши заяву ТОВ "Санаторій "Поділля" № б/н від 07.04.2026 (вх. канц. суду № 01-44/3/26 від 07.04.2026) про відвід судді Нешик О.С. від розгляду справи № 902/1532/25, суд установив, що заявник обґрунтовує її незгодою з процесуальними рішеннями, прийнятими суддею під час розгляду справи, а саме щодо відмови в прийнятті до розгляду висновків експертів, відмови у задоволенні клопотань про відкладення підготовчого судового засідання, а також призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
Аналізуючи обставини, викладені в обґрунтування заявленого відводу судді Нешик О.С., суд бере до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ'єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.
Приписами ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частиною 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно із ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (ч. 11 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України).
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, зокрема передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу (Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Так, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у "Справі Гаусшильдта").
Згідно із об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007 встановлено, що "безсторонність", в сенсі п. 1 ст. 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ'єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Аналізуючи доводи, наведені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" № б/н від 07.04.2026 (вх. канц. суду № 01-44/3/26 від 07.04.2026), суд дійшов висновку, що доводи заявника фактично зводяться до незгоди з процесуальними діями суду під час розгляду справи, зокрема щодо оцінки належності та допустимості доказів, визначення предмета доказування та прийняття відповідних процесуальних рішень.
Суд звертає увагу, що вирішення питань щодо прийняття доказів, визначення їх належності, допустимості та достовірності, а також призначення експертизи належить до дискреційних повноважень суду, які реалізуються під час розгляду справи з урахуванням її обставин та поданих сторонами доказів.
При цьому саме по собі прийняття або неприйняття певних доказів, як і призначення експертизи, не свідчить про упередженість суду, а є реалізацією судом наданих йому процесуальних повноважень.
Посилання заявника на нібито суперечливість процесуальних дій суду також не можуть бути підставою для відводу, оскільки процесуальні рішення суду приймаються з урахуванням стадії розгляду справи, наявних у ній доказів та необхідності всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, що може зумовлювати зміну підходів до оцінки тих чи інших обставин у межах процесуального закону.
Крім того, незгода сторони з процесуальними рішеннями суду, у тому числі щодо відмови у прийнятті доказів або призначення експертизи, може бути предметом перегляду судом апеляційної чи касаційної інстанції, однак сама по собі не є підставою для відводу судді.
Щодо доводів заявника про те, що суддя Нешик О.С. вирішила питання про призначення судової почеркознавчої експертизи без урахування позиції відповідача та за відсутності його представників, суд зазначає таке.
Клопотання представника відповідача - адвоката Чорнобровкіної Ю.В. про відкладення судового засідання було мотивоване її тимчасовою непрацездатністю. Водночас сама по собі тимчасова непрацездатність окремого представника не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, оскільки відповідач як юридична особа не позбавлений можливості здійснювати самопредставництво (через керівника або іншу уповноважену особу) та не обмежений у виборі кількості представників.
Щодо клопотання представника відповідача - адвоката Зільберта О.Є. про відкладення судового засідання з аналогічних підстав, суд враховує, що на момент його подання до суду не було додано належних доказів, які б підтверджували обставини тимчасової непрацездатності. Як зазначено самим заявником, відповідний листок непрацездатності був сформований пізніше, а отже не міг бути поданий суду на час звернення із клопотанням.
Отже, на момент вирішення питання про можливість відкладення підготовчого судового засідання у суду були відсутні належні та допустимі докази, які б об'єктивно підтверджували неможливість участі представників відповідача у судовому засіданні.
За таких обставин суд діяв у межах наданих йому процесуальним законом повноважень, у зв'язку з чим продовжив розгляд справи у призначеному судовому засіданні, під час якого, зокрема, було вирішено питання щодо призначення судової експертизи.
При цьому сам по собі факт розгляду відповідного питання за відсутності представників відповідача, за відсутності належного підтвердження поважності причин неявки, не свідчить про порушення принципів змагальності сторін чи рівності їх процесуальних прав.
Таким чином, наведені заявником обставини не свідчать про упередженість суду або порушення ним норм процесуального права, а отже, не можуть бути підставою для відводу судді.
З огляду на викладене, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" № б/н від 07.04.2026 (вх. № 01-44/3/26 від 07.04.2026) про відвід судді Нешик О.С. від розгляду справи № 902/1532/25 слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 35, 36, 39, 232, 234, 235, 236, 240, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Прийняти до провадження справу № 902/1532/25 в частині розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" № б/н від 07.04.2026 (вх. канц. суду № 01-44/3/26 від 07.04.2026) про відвід судді Нешик О.С. від розгляду цієї справи.
2. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Поділля" № б/н від 07.04.2026 (вх. канц. суду № 01-44/3/26 від 07.04.2026) про відвід судді Нешик О.С. від розгляду справи № 902/1532/25.
3. Згідно із приписами ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
4. За приписами ч.1 ст. 255 ГПК України ця ухвала оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції не підлягає.
5. Примірник ухвали надіслати рекомендованим листом згідно переліку; до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси.
Дата складання повного тексту ухвали 13.04.2026.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2, 3 - Хмільницькій міській раді - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (rada@ekhmilnyk.gov.ua);
4, 5 - ТОВ "Санаторій Поділля" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (podillia1@gmail.com);
6 - державному реєстратору Уланівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області Шевців О.В. (вул.Миру, буд.9, село Уланів, Хмільницький р-н, Вінницька обл., 22032) - рекомендованим листом;
7 - державному реєстратору Хмільницької міської ради Горіленко Н.А. - на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )