13.04.2026 року м.Дніпро Справа № 912/1561/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),
суддів: Кощеєва І.М., Чередка А.Є.
розглянувши апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.07.2025 (суддя Закурін М.К.)
у справі № 912/1561/25
за позовом Київського міського центру зайнятості
до ОСОБА_1
про стягнення 140 317,00 грн
12.06.2025 Київський міський центр зайнятості звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 140317,0 грн отриманих коштів мікрогранту.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09.07.2025 у справі № 912/1561/25 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням Київським міським центром зайнятості подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.07.2025 у справі № 912/1561/25 та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до п 20 Порядку №738 у разі ліквідації суб'єкта господарювання, який отримав мікрогрант, повернення коштів мікрогранту здійснюється відповідно до законодавства. У зв'язку з припиненням підприємницької діяльності Відповідачем, виконання ключових умов договору мікрогранту, передбачених Порядком № 738, стає неможливим, що призводить до порушення зобов'язань щодо цільового використання коштів та своєчасного звітування. Одночасно з цим заява про призупинення виконання умов договору подана лише 22.08.2024, тобто вже після фактичного припинення відповідачем провадження підприємницької діяльності та внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що свідчить про припинення реалізації проекту профінансованого за рахунок коштів мікрогранту та неможливості подальшого виконання його основних умов. В оскаржуваному рішенні, суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, не врахувавши ключовий юридичний факт - припинення відповідачем підприємницької діяльності 12.07.2024, що підтверджено даними Єдиного державного реєстру. З моменту державної реєстрації припинення ФОП Відповідач втратив статус суб'єкта господарювання, а відтак і реальну та правову можливість надалі виконувати обов'язкові умови договору мікрогранту, зокрема утримання створеного робочого місця.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київського міського центру зайнятості на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.07.2025 у справі № 912/1561/25 у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідачем подано відзив, в якому зазначає, що рішення про припинення підприємницької діяльності було виключно вимушеним та у зв'язку із мобілізацією, а тому висновки позивача про відсутність «наміру надалі виконувати умови договору мікрогранту» є тільки припущенням не підтвердженим будь-якими належними та допустимими доказами. Такі припущення спростовується заявою від 22.08.2024, поданою Позивачу, в якій зазначено, що у зв'язку із тим, що мене було призвано на військову службу за мобілізацією я подаю заяву про тимчасове припинення виконання умов договору про надання мікрогранту та продовження після демобілізації. Щодо посилань позивача на норми Податкового кодексу зазначає, що чинне законодавство України дозволяє особам, які здійснювали підприємницьку діяльність, як ФОП, та були мобілізовані/уклали контракти, перебувати фактично у «сплячому» режимі, тобто не звітувати перед податковими органами та не сплачувати обов'язкові збори/податки до моменту звільнення з військової служби (демобілізації), але тільки за себе. Чинне трудове законодавство України не дозволяє не виплачувати найманим працівникам заробітну плату за виконану роботу та не сплачувати нараховані на їхню заробітну плату збір (ЄСВ)/ утримувати з їх заробітної плати ПДФО та військовий збір, як не передбачає звільнення від сплати орендних платежів та від сплати комунальних послуг. 27.06.2024 відповідач був призваний на військову службу за мобілізацією. 01.07.2024 було видано наказ про звільнення працівника з посади майстра. Перебування на військовій службі не передбачає наявність можливостей у військовослужбовця займатися розвитком власного бізнеса. Окрім того відповідач посилається на п. 20 Порядку № 738 (в редакції станом на день подання до АТ «ОЩАДБАНК» заяви про приєднання до Договору про надання мікрогранту від 14.08.2023), згідно якого у разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації, що підтверджується відповідними документами та заявою на ім'я керівника регіонального центру зайнятості, виконання обов'язкової умови договору мікрогранту тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача. Відповідач виконав обов'язкову умову договору мікрогранту, створивши одне робоче місце після отримання 25.08.2023 мікрогранту та прийнявши Корнієнка М.І., на посаду майстра з виготовлення дублікатів ключів. Позивачем не було встановлено факту нецільового використання отриманого мікрогранту. При цьому згідно із п.21 порядку №738 лише у разі несвоєчасного та/або неповного виконання п.20 цього Порядку сума отриманого мною мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється у судовому порядку, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову позивача та стягнення 140317,00 грн. Також просить поновити строк для подання відзиву, оскільки перебуваючи на проведенні тестових випробувань нових засобів захисту не мав можливості звернутися до адвоката для отримання правничої допомоги у написанні відзиву на апеляційну скаргу, а також доступу до комп'ютера, щоб за допомогою підсистеми «Електронний суд» вчасно відправити позивачу та суду відзив на апеляційну скаргу, у зв'язку із чим пропустив п'ятиденний строк для його подання
Розглянувши клопотання про поновлення строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, враховуючи доводи відповідача, колегія вбачає підстави для поновлення такого строку.
Відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом 13.07.2023 ОСОБА_1 через єдиний державний веб-портал електронних послуг “Дія» подав заяву № 175LQR на отримання гранту на власну справу та бізнес план, згідно якого:
- основний вид економічної діяльності: 25.72 Виробництво замків і дверних петель;
- фактичне місце провадження діяльності: АДРЕСА_1 ;
- сума запиту: 145164 грн;
- кількість працівників, яких планується найняти: 1;
- щомісячна планова виручка: 47000 грн.
На підставі наказу Державного центру зайнятості № 117 від 04.08.2023 “Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу» надано мікрогранти 311 отримувачам, серед яких - заява ОСОБА_1 № 175LQR із сумою 145164 грн (порядковий номер 184).
14.08.2023 ФОП Ребінчак В.В. подав заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту, який оприлюднено на офіційному сайті ДЦЗ, за змістом якої укладання договору внаслідок приєднання отримувача до його умов передбачає надання мікрогранту у розмірі 145164 грн, а також обов'язковою умовою якої є створення робочих місць у кількості 1 робочого місця та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці.
Наказом № 1969 від 06.07.2022 затверджено Форму договору про надання мікрогранту, за основними умовами якого, які впливають на вирішення спору:
- цей договір є договором приєднання і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ “Ощадбанк» заяви про приєднання до умов цього договору (абзац 1);
- на виконання цього договору на підставі рішення ДЦЗ про надання мікрогранту, прийнятого до його укладання, отримувачу відповідно до Порядку та договорів про взаємодію надається мікрогранту у розмірі та порядку, визначених умовами цього договору (Розділ ІІ);
- розмір мікрогранту, який надається отримувачу відповідно до цього договору обмумовлений бізнес-планом, визначається відповідно до прийнятого ДЦЗ рішення про надання мікрогранту та зазначається у заяві про приєднання (Розділ ІІІ, пункт 1);
- мікрогрант надається у безготівковій формі у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк у строки та порядку, визначені договорами про взаємодію та Порядком (Розділ ІІІ, пункт 2);
- використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору (Розділ ІV пункт 1);
- отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача) (Розділ ІV пункт 2);
- обов'язковою умовою договору є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту. У разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації, що підтверджується відповідними документами та заявою на ім'я керівника регіонального центру зайнятості, виконання обов'язкової умови договору мікрогранту тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача (Розділ V пункт 1);
- у разі невиконання отримувачем обов'язкової умови, він повертає відповідно до Порядку до Уповноваженого банку різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими податками, зборами (обов'язковими платежами), єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (Розділ VІІ пункт 6);
- у разі неможливості встановлення факту цільового використання або факту нецільового використання мікрогранту за результатами здійснення ДЦЗ моніторингу та контролю за додержанням умов цього договору, кошти, в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем до Уповноваженого банку (Розділ VІІ пункт 7);
- договір укладається шляхом приєднання отримувачем до його умов шляхом подання до Уповноваженого банку належним чином заповненої та підписаної отримувачем заяви про приєднання, яка оформляється у письмовій форму (Розділ ХІІІ, пункт 2).
Поряд з цим, 13.03.2023 АТ “Ощадбанк», як Уповноважений банк, та Державний центр зайнятості уклали договір про взаємодію, яким визначили механізм взаємодії ДЦЗ та Уповноваженого банку під час надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу відповідно до Порядку за рахунок коштів Фонду.
Згідно з банківської виписки по рахунку ФОП Ребінчака В.В., відкритого в АТ “Ощадбанк», 25.08.2023 на його рахунок зараховано кошти мікрогранту в сумі 145164 грн.
В подальшому відповідачем на виконання умов договору було використано перераховані кошти, зокрема:
- 26.09.2023 ФОП Космірак Р.М. НОМЕР_1 грн за рахунком № 16 від 18.09.2023 за обладнання та стенди;
- 26.09.2023 ФОП Бурченко О.Б. НОМЕР_2 грн за рахунком на оплату № 6 від 18.09.2023 за суборенду нежитлового приміщення;
- 12.10.2023 ФОП Торгоня Л.І. 1148 грн за рахунком № НОМЕР_3 від 04.10.2023 за поліграфічні послуги;
- 12.10.2023 ФОП Торгоня Л.І. 555 грн за рахунком № 04-09-10-23- SHH від 09.10.2023 за поліграфічні послуги;
- 20.10.2023 ФОП Космірак Р.М. 12000 грн за рахунком № 17 від 16.10.2023 за заготовки ключів;
- 20.10.2023 ФОП Бурченко О.Б. 5400 грн за рахунком на оплату № 8 від 16.10.2023 за суборенду нежитлового приміщення;
- 20.10.2023 ФОП Бурченко О.Б. 8000 грн за рахунком на оплату № 7 від 16.10.2023 за суборенду нежитлового приміщення;
- 27.10.2023 ТОВ “Аклас.ЮА» 1470 за рахунком на оплату № АЮ-6073 від 24.10.2023 за меблі.
На підтвердження вказаної інформації в матеріали справи надано відповідні договори (суборенди нежитлового приміщення; купівлі-продажу; виготовлення поліграфічної продукції), а також платіжні доручення та рахунки на оплату.
Окрім того, згідно банківської виписки 26.02.2024 невикористана сума мікрогранту у розмірі 4847,0 грн повернулась АТ “Ощадбанк».
22.08.2024 ОСОБА_1 подав до Київського МЦЗ заяву про тимчасове припинення виконання умов договору про надання мікрогранту у зв'язку з призовом на військову службу у зв'язку з мобілізацією та продовженням діяльності після демобілізації, до якої додав довідку від 05.07.2024 вих №10196, згідно якої останній проходить військову службу з 27.06.2024 по теперішній час.
23.08.2024 Київським МЦЗ проведено перевірку дотримання умов договору мікрогранту, про що складено Акт №436, яким встановлено порушення договору, а саме припинення ведення підприємницької діяльності, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якої фізична особа-підприємець Ребінчак Віктор Володимирович припинив підприємницьку діяльність 12.07.2024.
Згідно наказу № 940 від 10.09.2024 Київського МЦЗ, прийнятого на підставі рішення, яким встановлено недотримання умов договору, ухвалено повернути суми коштів мікрогранту отримувачем, якого є ФОП Ребінчак Віктор Володимирович.
Вказане рішення було надіслано на адресу відповідача.
Неповернення відповідачем 140 317,00 грн. і стала причиною виникнення спору.
Щодо викладених обставин колегія зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 12 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.
Згідно з частиною третьою статті 16 ГК України підстави та порядок застосування засобів державної підтримки суб'єктів господарювання визначаються законом.
За змістом статті 48 ГК України з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом, зокрема, сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення, подають підприємцям інші види допомоги.
Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.
Відповідно до частин 1 - 2 статті 12 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" державна підтримка надається суб'єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" державна підтримка суб'єктів малого і середнього підприємництва та об'єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва включає фінансову, інформаційну, консультаційну підтримку, у тому числі підтримку у сфері інновацій, науки і промислового виробництва, підтримку суб'єктів малого і середнього підприємництва, що провадять експортну діяльність, підтримку у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів та кадрів ведення бізнесу.
Частинами 1-3 статті 16 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" визначено, що надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб'єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб'єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки. Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 затверджено Порядок № 738, який визначає умови, критерії, механізм використання коштів, передбачених Міністерством економіки України у загальному фонді за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету за програмою "Надання грантів для створення або розвитку бізнесу" для надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб'єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.
Відповідно до п. 4 Порядку № 738 (в редакції на час звернення про отримання мікрогранту) розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує:
150000 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених цим Порядком;
250000 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених цим Порядком.
Надання мікрогрантів здійснюється Міністерством економіки України через Акціонерне товариство "Ощадбанк" на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію 1) (пункт 6 Порядку № 738).
За змістом пункту 9 Порядку № 738 Заява формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача.
Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених пунктами 10 і 11 цього Порядку. Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Невід'ємним додатком до заяви є бізнес-план, форма якого визначається Мінекономіки.
Заяви, подані без бізнес-плану, не розглядаються.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 738 рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.
Відповідно до пункту 20 Порядку №738 для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання. Обов'язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацом другим пункту 4 цього Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.
Як зазначалося вище, ФОП Ребінчак В.В. з метою отримання мікрогранту на ведення власної справи звернувся через єдиний державний веб-портал електронних послуг "Дія" до центру зайнятості із заявою на отримання мікрогранту.
Позивачем було прийнято рішення про надання мікрогранту відповідачу.
Згідно з банківською випискою по рахунку ФОП Ребінчака В.В., відкритого в АТ “Ощадбанк», 25.08.2023 на його рахунок зараховано кошти мікрогранту в сумі 145164,0 грн,
У подальшому ФОП Ребінчак В.В. використав кошти мікрогранту, придбавши відповідне обладнання, уклавши договір суборенди нежитлового приміщення, замовивши послуги з виготовлення поліграфічної продукції, про що в матеріали справи надано відповідні договори, а також платіжні доручення та рахунки на оплату.
Окрім того, відповідач на виконання обов'язкової умови договору, створив одне робоче місце та за наслідками господарської діяльності сплачував податки та подавав податкову звітність в контролюючі органи, що підтверджується наказом про затвердження штатного розпису, копіями податкової звітності за 1 та 2 квартал 2024 року, відомостями про нарахування заробітної плати застрахованим особам тощо.
Отже, отриманий відповідачем мікрогрант був використаний за цільовим призначенням, останнім розпочато підприємницьку діяльність та відповідно до умов договору створено робоче місце.
У зв'язку з поданням відповідачем заяви про тимчасове припинення виконання умов договору про надання мікрогранту у зв'язку з призовом на військову службу у зв'язку з мобілізацією, позивачем було проведено перевірку та встановлено, що відповідач 12.07.2024 припинив підприємницьку діяльність, що унеможливлює виконання останнім обов'язкових умов договору мікрогранту, зокрема утримання створеного робочого місця.
Згідно довідки Навчального центру ім.Василя Вишиваного вих.№1016 від 05.07.2025 ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у Навчальному центрі Національної гвардії України з 27.06.2024 по теперішній час.
Згідно п. 20 Порядку № 738, зокрема, у разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації або укладення контракту на проходження військової служби що підтверджується відповідними документами уповноважених державних органів, та заявою на ім'я керівника регіонального центру зайнятості або керівника Державного центру зайнятості, виконання обов'язкової умови договору мікрогранту тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача.
Наказом № 1969 від 06.07.2022 затверджено Форму договору про надання мікрогранту, згідно пункту 1 розділу V якого встановлено, що у разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації, що підтверджується відповідними документами та заявою на ім'я керівника регіонального центру зайнятості, виконання обов'язкової умови договору мікрогранту тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача.
Як вже було зазначено 22.08.2024 ОСОБА_1 подав до Київського МЦЗ заяву про тимчасове припинення виконання умов договору про надання мікрогранту у зв'язку з призовом на військову службу у зв'язку з мобілізацією, до якої додав відповідні докази.
Отже відповідач виконав вказані в п.20 Порядку № 738 умови та повідомив позивача про свою мобілізацію.
Суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що відповідач припинив свою господарську діяльність хоч і добровільно, проте саме у зв'язку із призовом на військову службу по мобілізації, що вказує на об'єктивність причини неможливості виконувати умови договору мікрогранту та здійснення господарської діяльності.
Колегія погоджується з висновками господарського суду та зазначає, що факт державної реєстрації припинення підприємницької діяльності відповідача мав місце саме після призову відповідача на військову службу. Виконання відповідачем військового обов'язку унеможливлює ведення ним підприємницької діяльності, в тому числі з участю найманих працівників.
З огляду на зазначене, колегія погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог, вважає його правильним та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги, що у разі ліквідації суб'єкта господарювання кошти мікрогранту повертаються у зв'язку з неможливістю цільового використання таких коштів, колегія відхиляє та зазначає, порядок реєстрації та припинення діяльності, у тому числі, фізичної особи - підприємця, регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Вказаним законом не передбачено будь-яких інших процедур щодо діяльності фізичних осіб - підприємців за певних обставин (мобілізація на військову службу), окрім припинення державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, із внесенням запису до ЄДР.
При цьому п. 20 Порядку № 738 передбачає тимчасове зупинення виконання обов'язкової умови договору мікрогранту, у разі призову отримувача на військову службу та продовження її виконання після його демобілізації.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши подані докази у їх сукупності, колегія зазначає, що звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору та оплати правничої допомоги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.07.2025 у справі № 912/1561/25 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 09.07.2025 у справі № 912/1561/25 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Київський міський центр зайнятості.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.Ф.Мороз
Суддя А.Є.Чередко
Суддя І.М.Кощеєв