13 квітня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 926/4214/25
Суддя Західного апеляційного господарського суду Ржепецький В.О. (склад колегії суддів: Ржепецький В.О. (суддя-доповідач), Іванчук С.В., Міліціанов Р.В.)
розглянув матеріали апеляційної скарги Релігійної громади (парафії) церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії Православної Церкви України на ухвалу Господарського суду Чернівецької області (суддя Гончарук О.В.) від 02.04.2026 про залишення без розгляду позовної заяви у справі №926/4214/25
за позовом Релігійної громади (парафії) церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії Православної Церкви України до Юрковецької сільської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державного реєстратора прав на нерухоме майно Центра надання адміністративних послуг Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Ткач Алли Василівни,
про визнання права власності
07.04.2026 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Релігійної громади (парафії) церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії Православної Церкви України на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 02.04.2026 про залишення без розгляду позовної заяви у справі №926/4214/25.
Господарський суд Чернівецької області ухвалою від 02.04.2026 у справі №926/4214/25 залишив без розгляду Релігійної громади (парафії) церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії Православної Церкви України до Юрковецької сільської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державного реєстратора прав на нерухоме майно Центра надання адміністративних послуг Юрковецької сільської ради Чернівецького району Чернівецької області Ткач Алли Василівни про визнання права власності.
В апеляційній скарзі Релігійна громада (парафія) церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії Православної Церкви України просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 02.04.2026 року у справі № 926/4214/25, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Також, просить суд звільнити від сплати судового збору, мотивує тим, що Релігійна громада є неприбутковою організацією, діяльність якої не спрямована на отримання прибутку. Джерелами фінансування громади є виключно добровільні пожертви вірян, які використовуються на забезпечення статутної діяльності, утримання культових споруд та здійснення релігійної діяльності. У зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції Релігійна громада вже понесла значні фінансові витрати, зокрема: сплачено судовий збір за подання позову здійснено витрати на підготовку письмових матеріалів справи - інвентарна справа На теперішній час фінансовий стан Релігійної громади є обмеженим, що унеможливлює сплату судового збору за подання апеляційної скарги без шкоди для її основної діяльності.
Апеляційна скарга сформована в системі “Електронний суд» 06.04.2026 у межах строку на апеляційне оскарження ухвали з дня постановлення ухвали суду, що відповідає приписам ст. 1 статті 256 ГПК України.
Як визначено ст.258 ГПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення або ухвала, що оскаржується; 5) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. До апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України) сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються, зокрема, ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з ч. 1, 2 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги, а ордер є письмовим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
Відповідно до п. 2 Положення про ордер на надання правничої допомоги затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (надалі-Положення), ордер може оформлюватися у паперовій або електронній формі та є належним документом, що підтверджує повноваження адвоката.
Згідно з п. 12.9 зазначеного Положення, ордер повинен містити дату видачі ордера.
Так, судом встановлено, що апеляційну скаргу підписав адвокат Данищук Василь Вячеславович. Водночас до апеляційної скарги додано ордер на надання правничої допомоги, в якому відсутній обов'язковий реквізит, зазначений вище, а саме дата видачі ордера.
Наведене не відповідає зазначеним нормам Положення та свідчить про наявність в цій частині недоліків апеляційної скарги відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 258 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до статті 1 Закон України «Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Насамперед варто зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
З аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним.
При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Правова позиція Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.
Предметом справи, що розглядається є визнання права власності юридичної особи на будинок, відтак підстав вважати, що позов в цій справі подано на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав фізичної особи, відшкодування шкоди здоров'ю немає, тому підстави для задоволення апеляційним судом клопотання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору відсутні.
При цьому, судом також враховується, що заявником не подано жодного доказу на підтвердження обставин, які законом віднесено до майнового критерію при вирішенні даного питання.
Відтак, у задоволенні клопотання Релігійної громади (парафії) церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії Православної Церкви України про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги суд відмовляє.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала Господарського суду Чернівецької області від 02.04.2026 про залишення без розгляду позовної заяви у справі №926/4214/25
Згідно з пунктом 2.8 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 гривень.
Отже, за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 02.04.2026 року у справі № 926/4214/25 підлягає сплаті 3328 грн.
Внаслідок наведеного, апеляційну скаргу Релігійної громади (парафії) церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії Православної Церкви України на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 02.04.2026 у справі №926/4214/25 належить залишити без руху.
Відповідно до ч.2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Відмовити у задоволенні клопотання Релігійної громади (парафії) церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії Православної Церкви України про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 02.04.2026 про залишення без розгляду позовної заяви у справі №926/4214/25.
2.Апеляційну скаргу Релігійної громади (парафії) церкви на честь Успіння Пресвятої Богородиці Чернівецької єпархії Православної Церкви України на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 02.04.2026 про залишення без розгляду позовної заяви у справі №926/4214/25 залишити без руху.
3.Визначити, що недоліки апеляційної скарги мають бути усунуті шляхом подання до апеляційного суду заяви про усунення недоліків апеляційної скарги з належними доказами сплати судового збору у встановленому судом в цій ухвалі розмірі та належними доказами на підтвердження повноважень адвоката Данищука Василя Вячеславовича.
4.Встановити скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
5.Копію ухвали надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Ржепецький