іменем України
31 березня 2026 року м. Кропивницький
справа № 712/11422/17
провадження № 22-ц/4809/752/26
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Мурашка С.І.
за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,
учасники справи:
скаржник - Публічне акціонерне товариство «Український Інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
суб'єкт, дії якого оскаржується - Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
стягувач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2025 року у складі судді Пироженка С.А.
У квітні 2024 року Публічне акціонерне товариство «Український Інноваційний Банк» (далі по тексту - ПАТ «Укрінбанк») в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулося в суд зі скаргою на дії державного виконавця.
В обґрунтування скарги посилалося на те, що заочним рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 11 травня 2021 року у справі №712/11422/17 позов ОСОБА_1 до ПАТ «Укрінбанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов'язання внести запис до трудової книжки задоволено частково. Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 01.07.2016 до 13.09.2017 в сумі 59029,84 грн, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 5142,63 грн, компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7578,06 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 46142,72 грн та витрати за надання правової допомоги в сумі 11791 грн, а всього 129684,30 грн. Визнано припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрінбанк» у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади головного менеджера Черкаського центрального відділення ПАТ «Український інноваційний банк» за власним бажанням на підставі ч.3 ст.38 КЗпп України з 13 вересня 2017 року та зобов'язано ПАТ «Укрінбанк» внести в трудову книжку ОСОБА_1 запис про звільнення з 13 вересня 2017 року відповідно до статті 38 КЗпп України.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 31.01.2023 рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 травня 2021 року в частині стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати за період з 01 липня 2016 року до 13 вересня 2017 року в сумі 59029,84 грн, компенсації за невикористану відпустку в сумі 5142,63 грн, компенсації за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7578,06 грн, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 46142, 72 грн, та витрат за надання правової допомоги в сумі 11791 грн, а всього 129684,30 грн, скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Укрінбанк» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 01 липня 2016 року до 13 вересня 2017 року в сумі 59029 грн 84 коп, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 5142 грн 63 коп, компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7578 грн 06 коп. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Укрінбанк» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 46142 грн 72 коп відмовлено. Стягнуто з ПАТ «Український інноваційний банк» на користь ОСОБА_1 витрати за надання правничої допомоги в сумі 9491 грн 76 коп.
На виконання рішення у справі №712/11422/17 до ПАТ «Укрінбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку 14.03.2024 до банку надійшла постанова старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан Інни Леонідівни про відкриття 22.02.2024 виконавчого провадження (ВП №74237767) про стягнення заборгованості у розмірі 71750,53 грн. Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження через ідентифікатор доступу, зазначений у постанові про відкриття виконавчого провадження, стало відомо, що в межах цього провадження 22.02.2024 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан Інною Леонідівною винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 7175,05 грн та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в загальній сумі 195,30 грн. Вказані постанови до ПАТ «Укрінбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку не надходили та про їх зміст стало відомо з матеріалів виконавчого провадження.
Вважала постанови від 22.02.2024 про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні №74237767 неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони винесені з порушенням норм чинного законодавства.
Вказувала, що 24 грудня 2015 року Правлінням Національного Банку України було прийнято постанову №934 «Про віднесення ПАТ «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних» та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 грудня 2015 року №239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
22 березня 2016 року Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «Укрінбанк» винесено постанову №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк»». Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
Низкою судових рішень було визнано неправомірними зазначені вище рішення НБУ та ФГВФО про введення в банку тимчасової адміністрації та ліквідації (справи №826/1162/16, №826/5325/16).
Власниками ПАТ «Укрінбанк» були ініційовані зміни в частині найменування юридичної особи, а саме змінено найменування ПАТ «Укрінбанк» на Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», скорочена назва ПАТ «Укрінком».
Керівником ПАТ «Укрінком», починаючи з 13.07.2016 та до цього часу, згідно з відомостями з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Ільюченко А.М. Місце реєстрації юридичної особи: 93404, Луганська обл. місто Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 05839888. Проте, згідно з нормами спеціального законодавства визнання неправомірними рішень про ліквідацію банку не зупиняє процедуру ліквідації.
Зазначала, що зі скасуванням рішень про введення в банку ліквідаційної процедури, процедура ліквідації продовжується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а повноважним суб'єктом на управління неплатоспроможним банком є уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 10.08.2020 №1485 було продовжено процедуру виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку, призначено уповноваженою особою Фонду на продовження процедури виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку Караченцева Артема Юрійовича та делеговано повноваження, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Зазначене рішення в судовому порядку або уповноваженим органом не скасовано та є чинним. Тобто, виведення з ринку Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» продовжується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб шляхом призначення уповноваженої особи ФГВФО на продовження виведення ПАТ «Український інноваційний банк» з ринку.
Вказувала, що державний виконавець на стадії відкриття виконавчого провадження мав перевірити, чи приймалось щодо Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» рішення Національним банком України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника та чи приймалось Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку. За умови проведення належної перевірки державний виконавець відповідно до вимог п.п.4. 11 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» мав повернути виконавчий лист стягувачу.
Посилаючись на зазначені обставини просила суд визнати протиправними дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан Інни Леонідівни у ВП №74237767, а саме при винесенні постанов від 22.02.2024 про відкриття виконавчого провадження; про стягнення виконавчого збору в сумі 7175,05 грн; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в загальній сумі 195,30 грн та скасувати вказані постанови.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2025 року скаргу Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково. Скасовано винесені старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан Інною Леонідівною у ВП №74237767 постанову від 22.02.2024 року про відкриття виконавчого провадження, постанову від 22.02.2024 про стягнення виконавчого збору в сумі 7175,05 грн та постанову від 22.02.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в загальній сумі 195,30 грн. В решті вимог скарги відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив вказану ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні скарги ПАТ «Укрінбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у повному обсязі.
В іншій частині ухвалу суду не оскаржується, а тому відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України перегляду та перевірці апеляційним судом не підлягає.
ПАТ «Укрінбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осібнаправило до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції - без задоволення.
У судовому засіданні апеляційного суду представник ПАТ «Укрінбанк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осібПиріг О.В. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Інші учасники справи у судове засідання апеляційного суду не з'явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності стягувача та суб'єкта, дії якого оскаржується, на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.10.2021 по справі №712/11422/17 позов ОСОБА_1 до ПАТ «Укрінбанк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов'язання внести запис до трудової книжки задоволено частково. Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 01.07.2016 року до 13.09.2017 року в сумі 59029,84 грн, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 5142,63 грн, компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7578,06 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 46142, 72 грн, витрати за надання правової допомоги в сумі 11791 грн, а всього 129684,30 грн. Визнано припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ПАТ «Укрінбанк», у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади головного менеджера Черкаського центрального відділення Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» за власним бажанням на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпп України, з 13 вересня 2017 року та зобов'язано ПАТ «Укрінбанк» внести в трудову книжку ОСОБА_1 запис про звільнення з 13 вересня 2017 року відповідно до статті 38 КЗпп України.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 31.01.2023 вказане рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.10.2021 в частині стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати за період з 01 липня 2016 року до 13 вересня 2017 року в сумі 59029,84 грн, компенсації за невикористану відпустку в сумі 5142,63 грн, компенсації за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7578,06 грн, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 46142, 72 грн, витрат за надання правової допомоги в сумі 11791 грн, а всього 129684,30 грн, скасовано та ухвалено в цій частині нове. Позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Укрінбанк» на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату за період з 01 липня 2016 року до 13 вересня 2017 року в сумі 59029 грн 84 коп, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 5142 грн 63 коп, компенсацію за порушення строків виплати заробітної плати в сумі 7578 грн 06 коп. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Укрінбанк» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 46142 грн 72 коп відмовлено. Стягнуто з ПАТ «Укрінбанк» на користь ОСОБА_1 витрати за надання правничої допомоги в сумі 9491 грн 76 коп.
Постановою старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан Інни Леонідівни від 22.02.2024 відкрито виконавче провадження № 74237767 про стягнення заборгованості у розмірі 71750,53 грн (т.1 а.с.12).
Постановами старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 22.02.2024 стягнуто з боржника ПАТ «Укрінбанк» виконавчий збір в сумі 7175,05 грн та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в загальній сумі 195,30 грн (т.1 а.с.14-15).
Ухвалою Соснівського районного суду міста Черкаси від 28 червня 2024 року по справі №712/11422/17, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року, відмовлено у задоволенні скарги ПАТ «Українська інноваційна компанія» в особі уповноваженої особи ФГВФО на продовження процедури виведення з ринку ПАТ «Український інноваційний банк» Караченцева А.Ю. про визнання протиправними дій старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Красноштан І.Л. у ВП №74237767 при винесенні постанови від 22 лютого 2024 року про відкриття виконавчого провадження та про скасування вказаної постанови. Закрито провадження в частині вимог про визнання протиправними дій старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Красноштан І.Л. у ВП №74237767 при винесенні постанови від 22 лютого 2024 року про стягнення виконавчого збору в сумі 7175,05 грн, постанови від 22 лютого 2024 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про скасування цих постанов (т.1 а.с.182-198, т.2 а.с.76-85).
Постановою Верховного Суду від 19 березня 2025 року по цій справі ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 червня 2024 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 03 жовтня 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.2 а.с.134-144).
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2025 року скаргу Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задоволено частково. Скасовані винесені старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан Інною Леонідівною у ВП №74237767: постанову від 22.02.2024 року про відкриття виконавчого провадження, постанову від 22.02.2024 про стягнення виконавчого збору в сумі 7175,05 грн та постанову від 22.02.2024 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в загальній сумі 195,30 грн. В решті вимог скарги відмовлено.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що за умови проведення належної перевірки державний виконавець відповідно до вимог п.4.11 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» мав повернути виконавчий лист стягувачу, а тому скарга щодо скасування постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, стягнення виконавчого збору та розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, винесених 22.02.2024, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі по тексту Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.5 Закон №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення (ч.ч.1-2 ст.15 Закону №1404-VIII).
Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються Законом про банки та Законом про гарантування вкладів
Ліквідація банку процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень абз.35 ч.1 ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб». Цьому визначенню кореспондує п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб».
Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених Законом про гарантування вкладів (ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб»). Відносини, що виникають, зокрема у зв'язку із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідацією банків між Фондом, банками та НБУ, відповідні повноваження Фонду регулюються Законом України «Про гарантування вкладів фізичних осіб», іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та НБУ (ч.ч.1-3 ст.1 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб»).
24 грудня 2015 року Правлінням Національного Банку України було прийнято постанову №934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Укрінбанк» до категорії неплатоспроможних», а Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
22 березня 2016 року Правлінням Національного банку України на підставі пропозиції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «Укрінбанк» винесено постанову №180 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Укрінбанк». Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №385 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Укрінбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку».
У подальшому судовими рішеннями у справах №826/1162/16, №826/5325/16 було визнано неправомірними зазначені вище рішення НБУ та ФГВФО про введення в банку тимчасової адміністрації та ліквідації.
Власниками ПАТ «Укрінбанк» були ініційовані зміни в частині найменування - змінено найменування ПАТ «Укрінбанк» на Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», скорочена назва ПАТ «Укрінком». Керівником ПАТ «Укрінком», починаючи з 13.07.2016 та дотепер згідно з відомостями з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є ОСОБА_2 . Місце реєстрації юридичної особи: 93404, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 05839888.
10.12.2019 Великою Палатою Верховного Суду у справі №925/698/16 розглядалась виключна правова проблема щодо обсягу прав та обов'язків ПАТ «Українська інноваційна компанія», як правонаступника банківської установи у кредитно-банківських, цивільних, депозитних, трудових та інших правовідносинах, визначивши чи відбулась зміна назви банку та виключення банківської діяльності з його видів діяльності, чи реалізація цього відповідає вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність» у редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, та чи можна з урахуванням висновків щодо зазначеного вважати ПАТ «Українська інноваційна компанія» правонаступником відповідного банку.
У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно-правової форми, виключення з його назви слова «банк», виключення з видів його діяльності «діяльності комерційних банків» (КВЕД: 64.19) не є ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні статті 108 ЦК України (статті 87 Закону про акціонерні товариства), ані виділом в розумінні статті 109 ЦК України (статті 86 Закону про акціонерні товариства), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні статті 106 ЦК України (статей 83-85 Закону про акціонерні товариства). Також відповідно до банківського законодавства реорганізація банку або його ліквідація за рішенням власників має відбуватись за погодження з НБУ. Відповідного погодження не встановлено. Разом з тим, банківським законодавством, зокрема статтями 16 та 46 Закону про банки, також передбачено інформування та погодження з НБУ змін до статуту банку, а також їх реєстрацію тільки після погодження таких змін НБУ. Однак весь обсяг організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не погоджувався НБУ, попри те, що таке погодження є обов'язковим. Банківське законодавство не передбачає правонаступництво у разі ліквідації банку. Крім того, з урахуванням частини шостої статті 77 Закону про банки, частини третьої статті 53 Закону про гарантування вкладів, пункту 3.1 глави 3 розділу III Положення про заходи впливу ліквідація банку ані за ініціативою НБУ, ані за ініціативою власників банку не може вважатись завершеною, оскільки не відповідає вимогам цих нормативних положень, що визначають момент закінчення ліквідації банку. Судом вірно встановлено, що правочину між ПАТ «Укрінбанк» та ПАТ «Укрінком» щодо передачі прав та обов'язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «Укрінком» (ПАТ «Українська інноваційна компанія») не доведено. Реорганізація банку в іншу особу, або передача прав та обов'язків банку іншій особі за іншими правочинами, навіть зміна назви, якщо це тягне трансформацію носія таких прав та обов'язків, має проводитись у спосіб, який відповідає закону, а за наявності прогалин в законодавчому регулюванні загальним принципам законодавства, в першу чергу спеціального, яке регулює банківську діяльність як специфічний вид діяльності. Не можуть ставитись діями однієї особи під загрозу система банківського нагляду, встановлена банківським законодавством, та реалізація мети цього законодавства. Виведення банку з ринку шляхом виключення слова «банк» з його назви та «банківської діяльності» з видів його діяльності законом не передбачено. Попри те, що закон не містить прямої заборони вказаних рішень керівників банку як таких, здійснення цього без узгодження з НБУ не відповідає загальним принципам банківського законодавства. Отже, перехід прав та обов'язків від ПАТ «Укрінбанк» до ПАТ «Укрінком» та наступних осіб, які заявляли про своє отримання прав та обов'язків цього банку, не міг відбуватись лише на підставі виключення кредитною установою із своєї назви слова «банк» та виключення з видів своєї діяльності «банківської діяльності» без дотримання вимог банківського законодавства. Організаційні зміни банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року не відповідають вимогам банківського законодавствам. Стосовно належного суб'єкта, уповноваженого представляти банк у спірних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що після запровадження Фондом у банку тимчасової адміністрації, повноважний суб'єкт на управління банком та представництво банку визначається виключно Фондом відповідно до положень п.17 ч.1 ст.2, ст.ст.34, 37, 44, 48 Закону про гарантування вкладів.
Скасування судом або визнання неправомірним (незаконним) рішення Фонду про запровадження тимчасової адміністрації чи початок процедури ліквідації банку не означає автоматичного припинення управління банком Фондом. Управління банком Фондом у такому разі припиняється лише після прийняття НБУ рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, відновлення банківської ліцензії і повернення банку під нагляд НБУ.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду виключно з метою встановлення їх законності.
Оскарження рішень, визначених частиною першою цієї статті, не зупиняє виконання оскаржуваного рішення або дії.
У відповідності до частин 4, 5, 6 ст. 54 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» розпочата процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку не може бути зупинена/припинена, у тому числі у разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду, що були підставою для її початку.
Визнання протиправними (незаконними) та скасування рішень (індивідуальних актів), визначених частиною третьою цієї статті, не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку та відновлення прав акціонерів на момент прийняття такого акта/рішення; не може бути підставою для визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення банку з ринку та ліквідації; не породжує будь-яких прав у осіб які були учасниками банку на момент прийняття такого індивідуального акта/рішення, крім права на відшкодування завданої шкоди.
Частинами 2, 3 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до дня набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Фонду: здійснити (продовжити) процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, ліквідацію банків відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», підстави (індивідуальні акти) для початку тимчасової адміністрації, ліквідації яких було визнано протиправними (незаконними) та скасовано до дня набрання чинності цим Законом».
Відповідно до частини 5 розділу II. Прикінцеві та перехідні положення Закону №590-ІХ, якими внесені зміни до ЦПК України судові провадження, розпочаті до набрання чинності цим Законом, у яких на день набрання чинності цим Законом не ухвалено остаточне рішення, вирішуються, розглядаються або переглядаються з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Отже, чинне законодавство та судова практика визначають, що зі скасуванням рішень про введення в банку ліквідаційної процедури, процедура ліквідації продовжується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а повноважним суб'єктом на управління неплатоспроможним банком є уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Рішенням Виконавчої дирекції ФГВФО від 10.08.2020 року №1485 було продовжено процедуру виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку та призначено уповноваженою особою Фонду на продовження процедури виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку Караченцева Артема Юрійовича, та делеговано повноваження, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (т.1 а.с.16).
Встановлено, що зазначене рішення в судовому порядку або уповноваженим органом не скасовано та є чинним.
Тобто, виведення з ринку ПАТ «Укрінбанк» продовжується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб шляхом призначення уповноваженої особи ФГВФО на продовження виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку.
Законом України «Про виконавче провадження» врегульовано особливості організації примусового виконання судових рішень у провадженнях щодо неплатоспроможного банку.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.
Згідно з ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку.
Виконання зобов'язань неплатоспроможного банку здійснюється у порядку та черговості, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах.
Згідно з ч.3 ст.46 та ч.2 ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури). Оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації. проводиться в межах кошторису витрат, затвердженого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Отже, відповідно до вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» організацію усіх виплат неплатоспроможного банку, формування ліквідаційної маси, управління активами здійснює спеціально визначений орган Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - самостійно або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі ФГВФО на ліквідацію банку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня (абзац перший частини третьої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно зі ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.ч.2-3 статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Виходячи з положень Закону України «Про виконавче провадження» на стадії відкриття виконавчого провадження державний виконавець мав пересвідчитися, зокрема, чи відповідає виконавчий документ і заява про його виконання вимогам Закону України «Про виконавче провадження», чи надано усі документи і у разі, якщо немає підстав для повернення виконавчого документа або відмови у відкритті виконавчого документа, відкриває виконавче провадження. А перевірка виконання рішення суду здійснюється вже після відкриття виконавчого провадження.
Інформація про процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» та про рішення Виконавчої дирекції ФГВФО від 10.08.2020 №1485, яким було продовжено процедуру виведення ПАТ «Укрінбанк» з ринку є публічною та оприлюднена на офіційному веб-порталі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Тобто, на етапі виведення банку з ринку здійснення будь-яких стягнень та виплат не є повноваженнями державного виконавця.
Тому правильним є висновок суду першої інстанції, з яким погоджується і колегія суддів, що на стадії відкриття виконавчого провадження державний виконавець мав перевірити, чи приймалось щодо ПАТ «Укрінбанк» рішення Національним банком України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника. та чи приймалось Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку, та за умови проведення відповідної належної перевірки відповідно до вимог п.4.11 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» мав повернути виконавчий лист стягувачу.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України
Апеляційну скаргу Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 17 листопада 2025 рокубез змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 10 квітня 2026 року.
Головуючий суддя О.І. Чельник
Судді C.М. Єгорова
С.І. Мурашко