Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2769/25
Номер провадження2/711/1405/26
13 квітня 2026 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого судді Петренка О.В.,
за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,
представника позивача Давиденка В.Ю.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача адвоката Нікітюка А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг,
01 квітня 2025 року ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води), що сукупно складає 40 598,64 грн, а також заборгованість за інфляційну складову боргу, три відсотки річних і судові витрати (вхідний №12809/25, а.с.2-5 т.1).
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку АДРЕСА_1 здійснюється ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ».
Оскільки в будинку АДРЕСА_1 встановлений будинковий лічильник загального обліку теплопостачання, то нарахування за послугу здійснювалися згідно п.12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, відповідно до якого, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири.
У період до встановлення будинкового лічильника обліку теплопостачання нарахування за послугу здійснювалося згідно п.40-49 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, відповідно до яких, у разі відсутності будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги пропорційно опалювальній площі квартири та з урахуванням температури повітря зовнішнього середовища, відповідно до Методики розподілу, затвердженої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018.
У квартирі АДРЕСА_2 не встановлено квартирний лічильник теплової енергії, тому згідно п.24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показів вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалювальній площі приміщення споживача відповідно до Методики розподілу, затвердженої Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315.
У квартирі АДРЕСА_2 не встановлено лічильник обліку гарячого водопостачання, тому згідно п.21 Правил за надані послуги плата справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання на одну зареєстровану особу.
Відповідно до п. 26 Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1182, обсяги спожитої у будівлі гарячої води та обсяги теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються між споживачами відповідно до Методики розподілу, згаданої вище.
Також позивач у позові зазначає, що типові договори приєднання на надання відповідних послуг згідно постанов Кабінету Міністрів України №830 та 1182 опубліковані на офіційному веб-сайті позивача за посиланням: https://khimvolokno.com.ua/dogovir-na-poslugu.
Фактом приєднання споживачів до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачами будь-яких дій, які свідчать про їх бажання укласти договір, зокрема, надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка на надання послуги, факт отримання послуги.
З огляду на викладене, позивач робить висновок, що з відповідачами укладено договір про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води шляхом акцепту публічної оферти відповідно до ст.642 ЦК України.
Відповідачі своєчасно, з лютого 2019 року, не вносили плату за отримані послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води), внаслідок чого утворилась заборгованість, яка, станом на 01.10.2024, складає 40598 грн 64 коп, що підтверджується листом-розрахунком по ОР №31693111.
З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води), що сукупно складає 40 598 грн 64 коп.
Також позивач у позовній заяві просить суд солідарно стягнути з відповідачів інфляційну складову боргу, що, відповідно до розрахунку, становить 3248,61 грн, та 3% річних з простроченої суми, що, відповідно до розрахунку, становить 1224,49 грн. Означені позовні вимоги обгрунтовує положеннями ч.2 ст.625 ЦК України. Крім того, сплачений розмір судового збору, позивач просить стягнути з відповідачів у солідарному порядку.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 квітня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 14 год 00 хв 12 травня 2025 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.30-31 т.1).
Заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 травня 2025 року задоволено позовну заяву приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг.
Цим судовим рішенням стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води), за період із 01.02.2019 до 01.10.2024, у розмірі 40 598 (сорок тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки.
Стягнуто солідарно зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за інфляційну складову боргу в розмірі 3248 (три тисячі двісті сорок вісім) гривень 61 (шістдесят одна) копійка та три відсотки річних у розмірі 1224 (одна тисяча двісті двадцять чотири) гривні 49 (сорок дев'ять) копійок, а всього 4473 (чотири тисячі чотириста сімдесят три) гривні 10 (десять) копійок.
Стягнуто зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь gриватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» в рівних частках судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень, тобто з кожного по 1009 (одній тисячі дев'ять) гривень 33 (тридцять три) копійки (а.с.108-111 т.1).
14 січня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву про перегляд заочного рішення, в якій просила суд поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення, постановити ухвалу, якою скасувати заочне рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 12 травня 2025 року, а справу призначити до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі (вхідний №1679, а.с.154-158 т.1).
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15 січня 2026 року заяву про перегляд заочного рішення залишено без руху та надано відповідачу строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду всіх доданих до неї матеріалів у трьох примірниках, тобто у кількості, що відповідає кількості учасників без урахування заявника (а.с.168 т.1).
22 січня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Нікітюка А.М. до суду надійшла заява про усунення недоліків, що зареєстрована судом цього ж дня за вхідним №2807, до якої, зокрема, долучено всі додані до заяви про перегляд заочного рішення матеріали у трьох примірниках, тобто у кількості, що відповідає кількості учасників без урахування заявника (вхідний №2807, а.с.173 т.1).
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.01.2026 поновлено відповідачу ОСОБА_1 процесуальний строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення; прийнята до розгляду заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 12 травня 2025 року в цивільній справі №711/2769/25 за позовом приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг; судове засідання з розгляду заяви про перегляд заочного рішення призначене о 11 год 30 хв 06 лютого 2026 року (а.с.174 т.1).
Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.02.2026 оголошено перерву в розгляді заяви про перегляд заочного рішення до 08 год 20 хв 13 лютого 2026 року (а.с.221 т.1).
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 лютого 2026 року задоволено заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 12 травня 2025 року в цивільній справі №711/2769/25 за позовом приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг; скасоване заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 травня 2025 року у цивільній справі №711/2769/25 за позовом приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг; визнано справу малозначною та її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначений розгляд справи по суті о 08 год 30 хв 16 березня 2026 року (а.с.236-237 т.1).
18 лютого 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Нікітюком А.М. до суду поданий відзив на позовну заяву, в прохальній частині якого цей учасник справи просить суд ухвалити рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги, стягнувши з відповідачів розмір заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг відповідно до розміру їх часток у праві власності на об'єкт нерухомого майна, до якого позивачем надавалися житлово-комунальні послуги, заборгованість зі сплати яких є предметом позову, а саме: по 1/3 частині з кожного відповідача, що у грошовому виразі складає по 15023,91 грн, та судовий збір з кожного по 1009,33 грн (вхідний №6946/26, а.с.240-248).
Відзив на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Нікітюк А.М. обгрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_1 , не заперечуючи проти розміру заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг, а також розміру інфляційних втрат та трьох процентів річних, не погоджується з позицією позивача та його представників щодо необхідності саме солідарного стягнення заборгованості з відповідачів, обгрунтовуючи це тим, що в разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної або спільної часткової власності, позовні вимоги мають бути пред'явлені до кожного з них про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у праві спільної сумісної/часткової власності на квартиру. У цьому аспекті представник відповідача адвокат Нікітюк А.М. звертає увагу суду на правовий висновок, що викладений в постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №522/7683/13-ц та в постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 у справі №6-734цс15.
У зв'язку з цим, беручи до уваги, що відповідачі, згідно даних свідоцтва про право власності від 24.01.2012 Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради та витягу про державну реєстрацію прав комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 07.02.2012 № 33091695, є співвласниками квартири АДРЕСА_2 з конкретно визначеними частками - по 1/3 частці, то з кожного з них підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відповідно до розміру частки кожного в спільній частковій власності. У відповідних частках підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача розмір інфляційної складової боргу та трьох процентів річних, що розраховані позивачем відповідно до положень, передбачених ч.2 ст.625 ЦПК України.
Також представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Нікітюк А.М. у відзиві на позов звертає увагу суду на те, що розмір судового збору підлягає стягненню з відповідачів не в солідарному порядку, а в рівних частках, тобто з кожного по 1009,33 грн.
Відповіді на відзив позивачем подано не було.
У судовому засіданні, що відбулося 08.04.2026, представник позивача за довіреністю Давиденко В.Ю. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, що викладені в мотивувальній частині позову. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Нікітюк А.М. у судовому засіданні, що відбулося 08.04.2026, не заперечили проти задоволення позову ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», в тому числі і щодо стягнення розміру боргу в солідарному порядку. Відповідач ОСОБА_1 пояснила зміну процесуальної позиції щодо порядку стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме: із пропорційно часткам співвласників на солідарне стягнення, тим, що не бажає шкодити відносинам між співвласниками, які є її дітьми. Водночас, на питання суду про те чи просить залишити без розгляду (відкликає, просить не враховувати тощо) відзив на позовну заяву, що поданий в її інтересах адвокатом Нікітюком А.М., відповідач чіткої відповіді не надала.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання 08 квітня 2026 року о 11 год 00 хв не з'явилися, про причини неявки не повідомили, хоча про місце, день і час розгляду справи були повідомлені належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без їх участі до суду не подали, відзиву до суду не направили (ч.8 ст.178 ЦПК України передбачено, що разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).
З матеріалів цивільної справи судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання з огляду на таке.
У вступній частині позовної заяви позивачем вказано адресою проживання відповідачів: АДРЕСА_3 (а.с.2 т.1).
Згідно довідок Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради 6617/9908-01-10 та 6611/9909-01-10 від 03.04.2025, що 04.04.2025 надійшли до суду і зареєстровані відповідно за вхідними №13504/25 та 13503/25 відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 , починаючи відповідно з 13.12.2000 та 25.05.1979 і дотепер (а.с.28-29 т.1).
У зв'язку з цим, суд 16.03.2026 здійснив направлення судової повістки про виклик у судове засідання (окремими поштовими відправленнями) на адресу реєстрації місця проживання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: АДРЕСА_3 (а.с.8,9 т.2).
Однак 07 квітня 2026 року (дата штемпеля: 05.04.2026) судові повістки про виклик були повернуті до суду із зазначенням причин повернення: адресат відсутній за вказаною адресою (а.с.10, 31 т.2).
Пунктом 4 ч.8 ст.128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на те, що саме 05 квітня 2026 року проставлено оператором поштового зв'язку у поштових повідомленнях відмітки про відсутність відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою реєстрації місця проживання, беручи до уваги, що означені відповідачі не повідомили суду іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, тому суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про дату (08 квітня 2026 року), час (11 год 00 хв) і місце (м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 3-й поверх) судового засідання.
Частиною 1 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення судового засідання, не з'явилися в судове засідання, тому суд, заслухавши думку представника позивача ОСОБА_4 , відповідача ОСОБА_1 та її представника адвоката Нікітюка А.М., які не заперечили проти проведення розгляд справи за означеної явки учасників справи, керуючись ч.1 ст.223 ЦПК України, постановив протокольну ухвалу про проведення судового засідання у справі №711/2769/25 у відсутність відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача за довіреністю Давиденка В.Ю., висловлену як письмово, так і під час проголошення вступного слова, а також процесуальні позиції відповідача ОСОБА_1 та її представника адвоката Нікітюка А.М., що викладені у відзиві на позовну заяву та проголошені під час вступного слова, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ПрАТ «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», на підставі ліцензії №374 від 30.11.2012, що видана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (а.с.17 т.1), та рішень Черкаської міської ради «Про забезпечення населення гарячим водопостачанням та центральним опаленням державним підприємством «Черкаська ТЕЦ» № 520 від 24.05.2000 (а.с.12-13 т.1), «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг населенню м. Черкаси» № 1480 від 31.10.2007 (а.с.14 т.1), забезпечує тепловою енергією населення, організації та підприємства всіх форм власності у місті Черкаси.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.05.2018 судом встановлено, що основним видом економічної діяльності Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» є виробництво електроенергії (а.с.14 т.1).
На підставі витягу з Положення про Відокремлений підрозділ «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» (далі - Положення) суд встановив, що Відокремлений підрозділ «Черкаська ТЕЦ» заснований на приватній власності ПрАТ «Черкаське хімволокно» (а.с.18 т.1). Крім того, відповідно до п.2.6 Положення, суд встановив, що Відокремлений підрозділ має право бути позивачем, відповідачем та третьою особою в судових органах, від імені засновника вступати у встановлені законом правовідносини з іншими юридичними та фізичними особами.
Із листа-розрахунку по ОР №31693111 суд встановив, що надання послуг з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води) до квартири АДРЕСА_2 здійснюється ПрАТ «Черкаське хімволокно», в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» (а.с.6 т.1).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, відповіді Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради №14166/24689-01-10 від 01.10.2024 за адресою: квартира АДРЕСА_2 , за якою рахується заборгованість перед позивачем, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані відповідно з 25.05.1979, 13.12.2000 та 25.05.1979 і дотепер (а.с.9-10 т.1).
Вказаний юридичний факт також підтверджується і довідками Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради №6618/9907-01-10, 6617/9908-01-10 та 6611/9909-01-10 від 03.04.2025, що витребувані судом (а.с.27-29 т.1).
Також суд встановив, що згідно свідоцтва про право власності, що видане Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради 24.01.2012 у взаємозв'язку з витягом про державну реєстрацію прав №33091695 від 07.02.2012 та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , що видане 09.12.2016 Черкаським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Черкаській області, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , до якої позивачем надавалися відповідні житлово-комунальні послуги, заборгованість за якими є предметом позову; суд також встановив, що означений вище об'єкт житлової нерухомості перебуває у власності відповідачів на праві спільної часткової власності, а саме: кожному відповідачу належить по 1/3 частці квартири АДРЕСА_2 (а.с.163, 164, 230 т.1).
У судовому засіданні, що відбулося 08.04.2026, відповідач ОСОБА_1 підтвердила той юридичний факт, що відповідачі, починаючи із січня 2012 року і дотепер, є власниками означеного об'єкту нерухомості.
Таким чином, із досліджених у судовому засідання матеріалів справи, суд встановив, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які їм надає приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ».
З листа-розрахунку по ОР №31693111 суд встановив, що за період із лютого 2019 року до вересня 2024 року включно відповідачі мають заборгованість перед Відокремленим підрозділом «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно», за надані їм послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, у загальному розмірі 40 598 грн 64 коп, оскільки оплата послуг відповідачами проводилась періодично та не у повному обсязі.
Крім того, із розрахунків 3% річних та інфляційних втрат по о/р НОМЕР_2 суд встановив, що позивачем нараховано відповідачам, за період з 21.03.2019 до 31.01.2022, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, що складає 1224,49 грн (а.с.8 т.1), та інфляційні втрати за період із квітня 2019 року до січня 2022 року, що становить 3248,61 грн (а.с.7 т.1).
Також, в судовому засіданні встановлено, що договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладався, однак, не укладення договору не виключає можливість стягнення з відповідача на користь позивача вартості фактично отриманих послуг і не може бути підставою для звільнення споживачів (відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) від оплати таких послуг.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 15.03.2018 в справі №401/710/15-ц.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що власність зобов'язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, якою встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (далі - Закон №2189), до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Серед основних зобов'язань споживача Закон №2189 визначає оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону №2189).
Частиною 3 ст.9 Закону №2189 встановлено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Таким чином, відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розумінні положень Закону №2189, що їм надає ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» за вказаною вище адресою.
Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які, станом на момент виникнення заборгованості, були і продовжують бути співвласниками, станом на день розгляду справи, об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 , мали право на проживання у цьому об'єкті нерухомості, були споживачами послуг, що надаються позивачем до вказаної квартири, проте своєчасно та у повному обсязі не вносили плату за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання тому, згідно з розрахунком ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» зобов'язані сплатити заборгованість по оплаті вказаних послуг у розмірі 40 598,64 грн (а.с.6 т.1).
Вказаний розрахунок є зрозумілим, чітким та об'єктивним, а тому суд вважає його належним та допустимим доказом існування заборгованості відповідачів перед позивачем у розмірі, що заявлений до стягнення.
Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідачами не надано суду доказів на спростування наявної заборгованості по сплаті означених житлово-комунальних послуг, а також свого контррозрахунку заборгованості, або ж доказів про повне погашення заборгованості, що утворилася у зв'язку із неналежним виконанням ними зобов'язань з оплати за отримані послуги. Крім того, відповідачами не доведено наявності розбіжності між здійсненими сплатами та тими сплатами, що відображені позивачем у листі-розрахунку по ОР №31693111. Також у матеріалах справи відсутні докази, що позивач неналежно надавав послуги, або відповідачі відмовилися від отримання вказаних послуг.
З огляду на встановлені факти і безпосередньо досліджені докази, які їх підтверджують, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» про стягнення з відповідачів розміру заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в сумі 40 598,64 грн, оскільки встановлено, що позивач є надавачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, ним надані відповідні послуги відповідачам як споживачам таких послуг, наведені ним розрахунки розміру боргу здійснені за встановленими тарифами (а.с.11 т.1) та не спростовані відповідачами.
Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідачів 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання, то суд зазначає про таке.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем надано розрахунок інфляційних втрат в сумі 3248,61 грн (а.с.7 т.1) та 3% річних в сумі 1224,19 грн (а.с.8 т.1) у зв'язку із простроченням відповідачами оплати комунальних послуг.
Суд перевірив означені розрахунки на предмет їх відповідності положенням ч.2 ст.625 ЦК України та встановив, що позивачем вони виконані у чіткій відповідності до означеної норми матеріального права, а також з врахуванням суми боргу відповідачів за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води. Водночас матеріали справи не містять будь-яких контррозрахунків відповідачів щодо помилковості або неправильності їх проведення позивачем.
Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що і позовна вимога про стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання є обгрунтованою.
Визначаючи порядок стягнення з відповідачів розміру заборгованості як зі сплати житлово-комунальних послуг, так і інфляційних втрат та трьох процентів річних: солідарно чи пропорційно часткам відповідачів в об'єкті нерухомості, до якого позивачем надавалися житлово-комунальні послуги, заборгованість за якими є предметом позову, суд зазначає про таке.
Статтею 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Частиною 1 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Водночас, ст.360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності. Водночас, оскільки відповідачі є співвласниками об'єкту нерухомості, до якого позивачем надавалися відповідні житлово-комунальні послуги, заборгованість за якими є предметом позову, їх частки в якому є рівними і складають по 1/3 частині у кожного з відповідача, тобто квартира АДРЕСА_2 , перебуває у спільній частковій власності відповідачів, тому кожен з них відповідає за невиконання зобов'язань по сплаті комунальних послуг відповідно до своєї частки у спільному майні.
У зв'язку з цим, позовні вимоги про стягнення з відповідачів як заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг, так і інфляційних втрат та трьох процентів річних у солідарному порядку не ґрунтується на вимогах закону, оскільки у конкретному випадку означена заборгованість підлягає стягненню з відповідачів відповідно до їх часток у праві власності на об'єкт нерухомості, до якого позивачем надавалися відповідні житлово-комунальні послуги, заборгованість за якими є предметом позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заперечення щодо солідарного стягнення з відповідачів розміру як заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг, так і інфляційних втрат та трьох процентів річних, що викладені представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Нікітюком А.М. у відзиві на позовну заяву від 18.02.2026, є обгрунтованими і вмотивованими, а тому такими, що підлягають врахуванню під час ухвалення судового рішення.
Водночас, суд не приймає визнання відповідачем ОСОБА_1 позову в частині солідарного стягнення як заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг, так і інфляційних втрат та трьох процентів річних, про що усно заявила відповідач у вступному слові під час його проголошення в судовому засіданні 08.04.2026, з огляду на таке.
Частинами 1,4 ст.206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Отже, з аналізу означених норм процесуального права суд зробив висновок, що для прийняття визнання відповідачем позову такий учасник справи має зазначити про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві, а також визнання позову відповідачем не повинно суперечити закону або порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 , до часу переходу суду до стадії ухвалення судового рішення, не подала заяву по суті справи або окрему письмову заяву, в якій би визнала позов у частині солідарного стягнення як заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг, так і інфляційних втрат та трьох процентів річних. Натомість, у відзиві на позовну заяву від 18.02.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Нікітюк А.М. спростовував позовну вимогу позивача про солідарне стягнення як заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг, так і інфляційних втрат та трьох процентів річних, зазначаючи про те, що у конкретному випадку означена заборгованість підлягає стягненню з відповідачів відповідно до їх розміру часток у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_2 . Більше того, суд звертає увагу учасників справи, що подання відповідачем ОСОБА_1 заяви про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.05.2025 у справі №711/2769/25 було обумовлено саме неправильним способом стягнення з відповідачів розміру заборгованості, оскільки останній підлягав стягненню не солідарно, а відповідно до розміру часток співвласників.
Крім того, як вже зазначено в мотивувальній частині судового рішення, позовні вимоги про стягнення з відповідачів як заборгованості зі сплати житлово-комунальних послуг, так і інфляційних втрат та трьох процентів річних у солідарному порядку не ґрунтується на вимогах закону, тобто суперечать йому, що є самостійною і безмовною підставою, в розумінні ч.4 ст.206 ЦПК України, для відмови в прийнятті визнання відповідачем позову.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Із дослідженої платіжної інструкції №1239 від 09.12.2024 (а.с.1) судом встановлено, що позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн, які, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача у рівних частках.
Суд відхиляє обгрунтування позивача про стягнення із відповідачів означеної суми судових витрат у солідарному порядку з огляду на те, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 16.01.2024 у справі № 903/87/23.
Водночас, суд звертає увагу учасників справи, що позивачем, у п.3 прохальної частини позовної заяви №31693111 (а.с.2-5 т.1), під час додавання розміру інфляційної складової боргу та 3% річних, допущено математичну помилку в загальному розмірі означених складових: 18 917,18 грн замість 4473,10 грн. Проте означена математична помилка не відображена у ціні позову, що становить 45 071,74 грн (40 598,64 грн + 3248,61 грн + 1224,49 грн). Оскільки суд визнав обгрунтованими позовні вимоги у загальному розмірі 45071,74 грн, що відповідає ціні позову, тому відсутні процесуальні підстави для пропорційного зменшення розміру судового збору, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача у рівних частках.
Суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідачів на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 та/або відповідач ОСОБА_3 та/або відповідач ОСОБА_2 звільнені від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 322, 360, 509, 525, 526, 541, 543, 610, 625 ЦК України, ст.5,7,9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII, ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 258, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
позовну заяву приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу за оплату житлово-комунальних послуг задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води), за період із 01.02.2019 до 01.10.2024, у розмірі 13 532 (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять дві) гривні 88 (вісімдесят вісім) копійок, заборгованість за інфляційну складову боргу в розмірі 1082 (одна тисяча вісімдесят дві) гривні 87 (вісімдесят сім) копійок та три відсотки річних у розмірі 408 (чотириста вісім) гривень 16 (шістнадцять) копійок, а всього 15 023 (п'ятнадцять тисяч двадцять три) гривні 91 (дев'яносто одна) копійка.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води), за період із 01.02.2019 до 01.10.2024, у розмірі 13 532 (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять дві) гривні 88 (вісімдесят вісім) копійок, заборгованість за інфляційну складову боргу в розмірі 1082 (одна тисяча вісімдесят дві) гривні 87 (вісімдесят сім) копійок та три відсотки річних у розмірі 408 (чотириста вісім) гривень 16 (шістнадцять) копійок, а всього 15 023 (п'ятнадцять тисяч двадцять три) гривні 91 (дев'яносто одна) копійка.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії) та гарячого водопостачання (постачання гарячої води), за період із 01.02.2019 до 01.10.2024, у розмірі 13 532 (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять дві) гривні 88 (вісімдесят вісім) копійок, заборгованість за інфляційну складову боргу в розмірі 1082 (одна тисяча вісімдесят дві) гривні 87 (вісімдесят сім) копійок та три відсотки річних у розмірі 408 (чотириста вісім) гривень 16 (шістнадцять) копійок, а всього 15 023 (п'ятнадцять тисяч двадцять три) гривні 91 (дев'яносто одна) копійка.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» в рівних частках судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень, тобто з кожного по 1009 (одна тисяча дев'ять) гривень 33 (тридцять три) копійки.
У іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене 13 квітня 2026 року.
Сторони у справі:
Позивач: приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ», код ЄДРПУО: 00204033: місцезнаходження: м. Черкаси, проспект Хіміків, 76.
Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_3 .
Головуючий: О. В. Петренко