Дата документу 07.04.2026Справа № 554/16579/25
Провадження № 1-кп/554/465/2026
07 квітня 2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_2 ,
захисників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),
обвинувачених ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ), ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 42024170000000115 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,
На розгляді в суді перебуває вищевказане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби з 00:00 год до 05:00 год відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на 2 місяці із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор покликається на обставини, викладені в обвинувальному акті, згідно з якими органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у злочині, передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України.
Прокурор зазначає, що 28 серпня 2025 року слідчим суддею Київського районного суду міста Полтави до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , в період із 20:00 до 06:00 год наступного дня на строк на 2 місяці, а також покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Надалі 24 жовтня 2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави зазначений запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби з 00:00 год до 05:00 год та строк покладених на підозрюваного обов'язків продовжено на 2 місяці, тобто до 24 грудня 2025 року включно.
22 грудня 2025 року ухвалою суду під час судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_5 обрано (продовжено строк) до 18 лютого 2026 року запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби з 22:00 год до 05:00 год із покладенням на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
13 лютого 2026 року строк дії вказаного запобіжного заходу та процесуальних обов'язків продовжено до 12 квітня 2026 року.
Підставою ж для продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 під час судового розгляду прокурор зазначає те, що ризики, які слугували для застосування запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати. Прокурор у клопотанні покликається на наявність обґрунтованого обвинувачення щодо ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке кваліфікується як особливо тяжкий злочин, і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Зазначає про наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик з боку обвинуваченого переховуватися від суду, що обумовлюється тяжкістю інкримінованого обвинуваченому діяння та можливістю притягнення останнього до кримінальної відповідальності. Тому, обвинувачений, на думку прокурора, може ухилятися від суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень. Також обвинувачений, за твердженнями прокурора, може впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки такі свідки надали вагомі показання, які викривають обвинуваченого в інкримінованому діянні. Крім того, обвинуваченому відомі анкетні дані свідків, у зв'язку з чим є ризики незаконного впливу і тиску на таких свідків з метою зміни останніми своїх показань на користь обвинуваченого, що унеможливить притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. На думку прокурора, зазначений ризик існує, поки суд безпосередньо не отримав показання від таких свідків. Прокурор вважає, що існує також і ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, особисто або опосередковано, що може бути пов'язане із підробкою або використанням завідомо підроблених документів для конспірації протиправної діяльності. Також зазначає, що цей ризик виражається у можливості обвинуваченого особисто або із залученням третіх осіб за проханням, через погрози або іншим чином знищити, приховати або спотворити речі і документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. Про наявність зазначеного ризику свідчить також той факт, що 20 січня 2026 року ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42024170000000106 від 18.09.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, та у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Інші більш м'які запобіжні заходи, на думку прокурора, неможливо обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 з таких причин: особисте зобов'язання - не можна обрати, оскільки цей запобіжний захід вимагає наявності особливої довіри до обвинуваченого на підтвердження можливості дотримання ним процесуальних обов'язків, але, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та матеріали кримінального провадження в цілому, за процесуальною поведінкою обвинуваченого необхідний належний контроль, що може бути досягнуто лише за умов обрання запобіжного заходу, пов'язаного із забороною залишати житло з певним режимом; особисту поруку - неможливо обрати, оскільки на адресу правоохоронних органів не надходили письмові звернення від осіб, які поручаються за ОСОБА_6 ; застава - слідчому чи прокурору не надходили заяви або клопотання від обвинуваченого, рідних або інших осіб про врахування можливостей внесення грошових коштів на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України при зверненні прокурора до суду з клопотанням про обрання обвинуваченому запобіжного заходу.
У зв'язку з викладеним, для забезпечення дієвості кримінального провадження, прокурор просить продовжити строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби, обраного обвинуваченому, а саме з 00:00 год до 05:00 год наступного дня на два місяці, із покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за першою вимогою суду; 2) не виїжджати за межі України без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; 5) утримуватися від будь-якого спілкування зі свідками у кримінальному провадженні без дозволу суду.
В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене ним клопотання з викладених у клопотанні підстав та просив задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник в судовому засіданні із клопотанням прокурора щодо обрання (продовження строку) запобіжного заходу не погодилися. Зазначили, що заявлені прокурором ризики не обґрунтовані належним чином та недоведені.
Захисник ОСОБА_4 надала до суду письмові заперечення на клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту, в яких зазначила, що сторона захисту не погоджуються із черговим клопотанням прокурора. Покликаються на положення п. 3 ч. 1 ст. 5 ЄКПЛ та висновки ЄСПЛ щодо недопустимості обмеження особистої свободи людини. Прокурор має довести, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Зазначає, що всі матеріали кримінального провадження передані до суду, про свідків, які мають бути допитані в суді, прокурор не заявляв. Тим паче, з огляду на докази, які були відкриті стороні захисту, вважає, що в обвинуваченого відсутня будь-яка потреба впливати на свідків та спотворювати інші обставини і факти. ОСОБА_5 є директором ТОВ “Асторін» та зарекомендував себе як надійний, чесний і відповідальний підрядник, має бездоганну ділову репутацію. В обвинуваченого відсутні будь-які наміри ухилятися від правосуддя. Захисник зазначає, що на теперішній час підприємницька діяльність ОСОБА_5 вимагає систематичних відряджень по всій території України, оскільки він особисто забезпечує виконання підписаних договорів поставки. Покликається, зокрема, на те, що ТОВ “Асторін» під керівництвом ОСОБА_5 є стороною договору поставки № 01/078/-26 від 23.03.2023 та договору поставки № 01/077/-26 від 19.03.2026 з ПАТ «Національна енергетична компанія “Укренерго»», яка є стратегічним державним підприємством, що відповідає за енергетичну безпеку країни. Виконання зазначеного договору безпосередньо залежить від особистої участі директора у переговорах, координації поставок, підписанні документів та контролі за строками на об'єктах по всій Україні. На думку захисника, застосування нічного домашнього арешту створює непропорційне обмеження права обвинуваченого на свободу пересвання та фактично унеможливлює виконання договірних зобов'язань, що призводить до негативних наслідків, як для бізнесу, так і для державних інтересів (зрив строків поставки енергетичного обладнання/послуг і т.д.). Захисник мовить про те, що зміна запобіжного заходу на особисте зобов'язання дозволить ОСОБА_5 продовжувати законну підприємницьку діяльність, виконувати важливі державні договори та одночасно гарантуватиме його своєчасну явку до суду. У зв'язку з цим просить відмовити у задоволенні відповідного клопотання прокурора та постановити ухвалу, якою визначити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у виді особистого зобов'язання у зв'язку із втратою, на думку захисника, юридичних підстав для продовження строку запобіжного заходу.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого, дослідивши необхідні матеріали провадження, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
28 серпня 2025 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Полтави до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби, а саме з 20:00 до 06:00 год наступного дня, строком на 2 місяці; покладено на підозрюваного такі обов'язки: заборонити залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 20:00 год до 06:00 год; прибувати за першою вимогою до органу досудового розслідування, прокурора та суду; здати на зберігання слідчому (детективу) паспорт, який надає право для виїзду за кордон.
24 жовтня 2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави продовжено строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 в нічний період доби, а саме з 00:00 год до 05:00 год наступного дня за місцем проживання останнього на строк 2 місяці, тобто до 24 грудня 2025 року включно, а також продовжено строк покладених на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
22 грудня 2025 року під час судового розгляду суд обрав (продовжив строк) до 18 лютого 2026 року включно запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби, обраного обвинуваченому ОСОБА_5 , із забороною йому залишати житло з 22:00 год до 05:00 год наступного дня та покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: 1) прибувати до суду за першим викликом; 2) не виїзджати за межі України без дозволу прокурора або суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 5) утримуватися від будь-якого спілкування зі свідками у кримінальному провадженні без дозволу суду; визначено строк дії покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків до 18 лютого 2026 року включно.
13 лютого 2026 року ухвалою суду строк дії вказаного запобіжного заходу та процесуальних обов'язків продовжено до 12 квітня 2026 року.
Оскільки справа перебуває на стадії судового розгляду по суті, тому суд не дає оцінки обґрунтованості підозри.
З вищевказаних ухвал слідчого судді та суду вбачається, що під час досудового розслідування та судового розгляду при обранні запобіжного заходу встановлено наступні ризики: обвинувачений може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд вважає, що вказані ризики продовжують існувати, і ступінь імовірності їх настання залишається на високому рівні з огляду на таке.
Вирішуючи питання про доцільність продовження строку раніше застосованого обраного заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд враховує дані про його особу, репутацію та майновий та сімейний стан, статус внутрішньо переміщеної особи, наявність офіційного місця роботи, постійного місця проживання, наявність міцних соціальних зв'язків за місцем мешкання та джерел доходу. Крім того, оцінку цим обставинам суд надавав під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому.
Сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_5 вчинення умисних дій із заволодіння бюджетними коштами Комунального підприємства Полтавської обласної ради “Полтававодоканал» у сумі 18000414,23 грн, які перераховані безпідставно, що більш ніж у 1341 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян встановлений на 2023 рік, а отже відповідно до примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром. Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Крім того, за твердженням прокурора, яке не заперечувалось стороною захисту, 20 січня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру в іншому кримінальному провадженні № 42024170000000106 від 18 вересня 2024 року з правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в умовах воєнного стану, та у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. Тим самим, прокурор вказує, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, має реальний характер з боку обвинуваченого. Вказана справа спрямована до суду з обвинувальним актом.
Суд безумовно враховує соціальні характеристики особи обвинуваченого та його соціальні зв'язки, зокрема те, що ОСОБА_5 уродженець м. Донецька, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи, однак ці дані не спростовують наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились, і неможливість їм запобігти в разі незастосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту з огляду на всі обставини справи, що мають правове значення при вирішенні питання про запобіжний захід, у їх сукупності.
Так, відповідно до ст. 178 КПК України, враховуючи доведеність ряду таких, що не змінились і не зменшились ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обставини інкримінованого ОСОБА_5 особливо тяжкого злочину проти власності, що має високий ступінь суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого в їх сукупності, на думку суду, такий запобіжний захід як домашній арешт здатен забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 , що на цій стадії судового розгляду виключає можливість обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, у виді особистого зобов'язання, на чому наполягає сторона захисту.
При цьому особисте зобов'язання є найбільш м'яким запобіжним заходом. Однак, враховуючи характер і тяжкість висунутого обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, на теперішній такий запобіжний захід не буде дієвим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому такий запобіжний захід як домашній арешт в нічний період доби (з 00:00 год до 05:00 год), обраний ОСОБА_5 , що він має відбувати за адресою свого проживання в м. Бучі, дотримуючись покладених на нього процесуальних обов'язків згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, на переконання суду, є пропорційним, тобто не є надмірним і не порушує права обвинуваченого, а також відповідає гарантіям, закріпленим, зокрема, у статтях 5, 6 ЄКПЛ.
Водночас прокурор протягом розгляду клопотання довів ризик можливого переховування обвинуваченого від суду, який залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_5 , а також суворість можливого покарання, яке загрожує за вчинення такого злочину, у разі визнання винуватим, що може спонукати обвинуваченого залишивши постійне місце проживання, у тому числі, здійснити спроби залишити межі України, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень.
Також прокурор в достатній мірі довів наявність ризику впливу з боку обвинуваченого на свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не допитані, через що останні можуть змінити свої показання або відмовитись від давання показань.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні в порядку ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України. При цьому суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Крім того, суд враховує, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до теперішнього часу.
Тому, воєнний стан, запроваджений в Україні, фактичні бойові дії на значній території України, самі по собі, в даному випадку, є достатніми факторами для висновку, що ризики, які заявлені прокурором, встановлені в ухвалах слідчих суддів до теперішнього часу суттєво не зменшилися, а жоден інший запобіжний захід не може їм запобігти.
Покликання сторони захисту на необхідність особистого укладання та контролю за виконанням господарських договорів з контрагентами, які знаходяться на значній відстані від м. Буча суд відхиляє, оскільки, на думку суду, така необхідність не є систематичною та настільки критично важливою, щоб вплинути на запобіжний захід та його відбування.
Таким чином, у судовому засіданні не встановлено достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам, аніж домашній арешт в нічний період доби, запобігти встановленим ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити належну поведінки обвинуваченого.
Відтак, існують достатні підстави вважати, що обвинувачений, якому інкримінується вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, дійсно може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Нових, суттєвих обставин, які б давали підстави для зміни запобіжного заходу суду не надано, тоді як встановлені вище ризики є реальними і безпосередніми, ці ризики не зникли та ступінь імовірності їх настання суттєво не зменшилася.
Вказані вище обставини є підставою для продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Таким чином, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби, обраного обвинуваченому ОСОБА_5 , необхідно задовольнити.
Розглядаючи доводи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу на більш м'який, зокрема, у виді особистого зобов'язання, суд зазначає, що обов'язок доказування щодо виникнення підстав для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу покладається на сторону захисту, яка звернулася до суду з таким клопотанням.
Так, при вирішенні питання щодо доцільності зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого суд повністю враховує обставини, визначені ст. 178 КПК України.
Зрештою, суд, дослідивши клопотання захисника та надані в судовому засіданні матеріали, вважає, що на теперішній час відсутні достатні правові підстави для зміни запобіжного заходу, обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , враховуючи таке.
По-перше, ризики, які були встановлені судом, на теперішній час не відпали та продовжують існувати, що виправдовує подальше застосування до обвинуваченого раніше обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби.
Сторона захисту не навела обґрунтованих доводів та не надано достатньо доказів, які б свідчили про зміну або зменшення встановлених ризиків кримінального провадження.
По-друге, у розумінні вимог кримінального процесуального закону зазначені у клопотанні обставини щодо позитивних характеристик особи обвинуваченого не є тими новими обставини, які не розглядалися судом.
Отже, на теперішній час суд не вбачає на цій стадії судового провадження підстав для зміни запобіжного заходу, обраного обвинуваченому.
Водночас установлені під час розгляду клопотання прокурора й клопотання сторони захисту обставини в їх сукупності не дають підстав для висновку про можливість і достатність досягти мети заходу забезпечення цього кримінального провадження в умовах лише певного контролю за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_5 без продовження строку раніше обраного йому запобіжного заходу, а саме у виді домашнього арешту в певний період доби та покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У зв'язку з цим, клопотання захисту щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, зокрема, у виді особистого зобов'язання, задоволенню не підлягає.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 177, 181, 193, 194, 331, 370, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити до 06 червня 2026 року включно строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби, обраного обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42024170000000115.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_5 з 00 год до 05:00 год наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати до суду за першим викликом;
2) не виїзджати за межі України без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну (в разі його повернення прокурором);
5) утримуватися від будь-якого спілкування зі свідками у кримінальному провадженні без дозволу суду.
Визначити строк дії покладених на ОСОБА_5 процесуальних обов'язків до 06 червня 2026 року включно.
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 у зміні запобіжного заходу ОСОБА_5 на особисте зобов'язання.
Копію ухвали невідкладно вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.
Копію ухвали направити до відділу органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого, зобов'язавши поставити обвинуваченого на відповідний облік, про що невідкладно повідомити суд.
Ухвала в частині запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1