Вирок від 10.04.2026 по справі 524/877/26

Справа № 524/877/26

Провадження № 1-кп/524/423/26

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю : секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчук Полтавської області кримінальне провадження, що зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025170500001764 від 15.09.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Рокитне Кременчуцького району Полтавської області, громадянки України, освіта середня, офіційно не працюючої, незаміжньої, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інвалідом, депутатом, учасником бойових дій не являється, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої,

- 10.06.2019 р. Крюківським районним судом міста Кременчука за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на 4 роки 3 місяців.

- 31.07.2019 р. Автозаводським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 186, ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі.

- 02.06.2021 р. Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 185, ст. 70, ч. 4 ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців. Звільнена 28.04.2023.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 361, ч.4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2025 року близько 23 год 00 хв ОСОБА_4 перебувала біля будинку № 24 по вул. Київській у м. Кременчук Полтавської області, де у потерпілої ОСОБА_5 побачила мобільний телефон Xiaomi Redmi 13C Navy Blue. У цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, таємно, повторно, з корисливим мотивом, заволоділа мобільним телефоном Xiaomi Redmi 13C Navy Blue вартістю 3572 гривні 00 копійок.

Після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 залишила місце події, розпорядилася викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду в розмірі 3572 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, 13 вересня 2025 року о 23 год 54 хв, перебуваючи за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проспект Свободи, 128, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу інформаційної (автоматизованої) системи «Мій Райф» з метою подальшого заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 , які зберігалися на її рахунку в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що не має права законного доступу до облікового запису потерпілої (який становить банківську таємницю згідно з ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), використала викрадений мобільний телефон Xiaomi Redmi 13C Navy Blue. Запам'ятавши пароль, який потерпіла вводила в її присутності, ОСОБА_4 додала у налаштуваннях телефону свій відбиток пальця, увійшла до системи «Мій Райф» і таким чином несанкціоновано втрутилася в роботу автоматизованої інформаційної системи АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинила несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 361 КК України.

Крім того, у період з 23 год 54 хв 13 вересня 2025 року по 10 год 41 хв 14 вересня 2025 року, перебуваючи за тією ж адресою та маючи при собі мобільний телефон потерпілої, ОСОБА_4 , вже отримавши несанкціонований доступ до системи «Мій Райф», реалізуючи злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна (грошових коштів), діючи повторно, в умовах воєнного стану, з корисливим мотивом, здійснила перекази грошових коштів з банківського рахунку ОСОБА_5 № НОМЕР_1 на загальну суму 22 999 гривень, а саме:

• 13.09.2025 о 23:54 - 861 грн на картку АТ «ПУМБ» № НОМЕР_2 ;

• 14.09.2025 о 00:43 - 500 грн та 200 грн на картку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_3 ;

• 14.09.2025 о 02:01 - 238 грн (поповнення мобільного телефону НОМЕР_4 через ТОВ «ФК МБК»);

• 14.09.2025 о 02:30, 06:51, 07:27, 08:04 та 10:41 - загалом 20 200 грн на картку АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_5 .

Після вчинення злочину ОСОБА_4 розпорядилася грошовими коштами на власний розсуд, завдавши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 22 999 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, 27 грудня 2025 року в період з 7 год 00 хв по 12 год 00 хв, перебуваючи на законних підставах у квартирі АДРЕСА_2 , де проживає потерпіла ОСОБА_7 , ОСОБА_4 побачила мобільний телефон Poco X3 NFC 6/128 Cobalt Blue. У цей час у неї виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, таємно, повторно, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що її дії залишилися непоміченими, викрала вказаний телефон вартістю 3600 гривень 00 копійок.

Після вчинення злочину ОСОБА_4 зникла з місця події, розпорядилася викраденим майном на власний розсуд , завдавши ОСОБА_7 матеріальної шкоди в розмірі 3600 гривень.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Потерпіла ОСОБА_7 до суду не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи без її участі. Вислухавши думку прокурора та обвинуваченої, суд вважає можливим провести судовий розгляд без потерпілої ОСОБА_7 , оскільки всі обставини справи можуть бути з'ясовані в її відсутності.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердила обставини, викладені в обвинувальному акті.

Згідно з її показаннями, 13 вересня 2025 року вона разом зі співмешканцем відпочивала на майданчику, де готувала шашлик. Після від'їзду доньки вони вирішили зайти до магазину. По дорозі зустріли обвинувачену ОСОБА_4 з чоловіком. Між ними виникла словесна перепалка. Під час конфлікту потерпіла впала з лавочки, з її розстебнутої барсетки випав мобільний телефон Xiaomi Redmi 13C Navy Blue. Коли її підняли, телефону вже не було. Обвинувачена заперечувала причетність до зникнення телефону. Потерпіла одразу почала набирати свій номер, але дзвінки скидалися. Наступного дня вона виявила зняття коштів з карток та оформлення кредитів. Загальна сума збитків склала 22 999 гривень. Телефон не повернули.

Потерпіла підтвердила час, місце та обставини вчинення правопорушень, зазначені в обвинувальному акті. Щодо покарання обвинуваченої потерпіла залишила питання на розсуд суду, зазначивши, що «по-людськи хай буде не суворо», оскільки обвинувачена має малолітню дитину, але просить компенсувати завдані збитки.

Обвинувачена ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361, ч. 4 ст. 185 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася та детально показала обставини вчинення злочинів, зокрема: крадіжку телефону ОСОБА_5 , додавання свого відбитка пальця для доступу до банківського застосунку, перекази коштів, а також крадіжку телефону ОСОБА_7 з подальшим здаванням його в ломбард. Підтвердила суму завданих збитків і просила суворо не карати.

Судом встановлено, що обвинуваченій та іншим учасникам провадження зрозумілі суть обвинувачення та обставини справи. Показання ОСОБА_4 є правдивими та добровільними. Після роз'яснення наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 КПК України, та за згодою учасників суд обмежився допитом обвинуваченої, потерпілої ОСОБА_5 та дослідженням доказів щодо вартості викраденого майна, процесуальних витрат та особи обвинуваченої.

Таким чином, проводячи судовий розгляд у межах висунутого обвинувачення відповідно до ст. 337 КПК України, суд визнає обвинувачення доведеним, оскільки воно ніким не оспорюється.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує:

• за ч. 4 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, в умовах воєнного стану) у вчиненні:

o 13 вересня 2025 року таємного викрадення мобільного телефону Xiaomi Redmi 13C Navy Blue, що належить ОСОБА_5 , вартістю 3572 гривні;

o у період з 13 по 14 вересня 2025 року таємного викрадення грошових коштів ОСОБА_5 в сумі 22 999 гривень шляхом переказів з її банківського рахунку;

o 27 грудня 2025 року таємного викрадення мобільного телефону Poco X3 NFC 6/128 Cobalt Blue, що належить ОСОБА_7 , вартістю 3600 гривень;

• за ч. 1 ст. 361 КК України як несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем - у вигляді несанкціонованого доступу до банківського застосунку «Мій Райф» АТ «Райффайзен Банк Аваль» шляхом додавання свого відбитка пальця до мобільного телефону потерпілої ОСОБА_5 та подальшого використання системи для здійснення фінансових операцій.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_4 вчинила умисні злочини, один з яких є тяжким, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується посередньо , не заміжня, має на утриманні малолітню дитину, на обліку в закладах з надання психіатричної та наркологічної допомоги не перебуває, осудна, раніше судима.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої, суд визнає повне визнання вини та щире каяття.

Зважаючи на те, що стороною обвинувачення відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.291 КПК України не ставиться у провину ОСОБА_4 вчинення злочину за обставини, які обтяжують покарання, суд, розглядаючи провадження в межах висунутого обвинувачення, вважає, що вони не встановлені.

Із врахуванням всіх обставин провадження та особи обвинуваченої, яка вчинила умисні злочини, маючи непогашену судимість, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_4 у разі призначення їй покарання у виді позбавлення волі. Однак, враховуючи, що обвинувачена повністю визнала свою вину та щиро розкаялася, має на утриманні малолітню дитину, а також зважаючи на позицію прокурора, який просив застосувати ст. 75 КК України, та потерпілої, яка просила не призначати суворого покарання , суд відповідно до вимог ст. 75 КК України приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень без ізоляції від суспільства.

У зв'язку з цим суд вважає за можливе звільнити обвинувачену від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк та поклавши на неї обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не встановив.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченої на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України та призначити їй покарання:

• за ч.1 ст.361 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки ;

• за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

Згідно зі ст.76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_4 обов'язки:

• періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

• повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення експертиз у розмірі 8022 грн 60 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду міста Кременчука від 12 листопада 2025 року у справі - скасувати.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 13C Navy Blue», ІМЕІ: НОМЕР_6 , що перебуває на зберіганні у власниці ОСОБА_5 , - залишити останній за належністю.

На вирок може бути подано апеляцію до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Автозаводського районного суду

м. Кременчука ОСОБА_8

Попередній документ
135618396
Наступний документ
135618398
Інформація про рішення:
№ рішення: 135618397
№ справи: 524/877/26
Дата рішення: 10.04.2026
Дата публікації: 14.04.2026
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Автозаводський районний суд м. Кременчука
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності; Крадіжка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.04.2026)
Результат розгляду: розглянуто з постановленням вироку
Дата надходження: 02.02.2026
Розклад засідань:
19.03.2026 09:00 Автозаводський районний суд м.Кременчука
10.04.2026 13:00 Автозаводський районний суд м.Кременчука