Справа № 375/804/26
Провадження № 3/375/518/26
13 квітня 2026 року селище Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Богуслав Київської області, командира взводу технічних засобів охорони, майстра-сержанта військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: на АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, виконуючи обов'язки командира взводу технічних засобів охорони військової частини НОМЕР_1 , дислокованої поблизу АДРЕСА_2 , являючись при цьому військовою службовою особою, достовірно знаючи вимоги керівних документів, що регламентують його діяльність, недбало ставлячись до служби в умовах особливого періоду, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов'язків, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій у випадку неякісного складання документів щодо безпосередньої участі підлеглих військовослужбовців у виконанні бойового (спеціального) завдання, хоча повинен був і міг їх передбачити, під час складання рапортів про участь кожного військовослужбовця у виконанні бойових (спеціальних) завдань за січень та квітень 2025 року допустив внесення до них недостовірних даних про виконання таких завдань військовослужбовцями у періоди перебування їх у відпустці за сімейними обставинами та у звільненні від виконання службових обов'язків у зв'язку із хворобою внаслідок чого на підставі поданих командиру військової частини НОМЕР_1 майстром-сержантом ОСОБА_1 таких рапортів видано відповідні накази про виплату додаткової винагороди та допущено переплату додаткової винагороди, а саме:
- оператору відділення технічних засобів охорони взводу технічних засобів охорони старшому солдату ОСОБА_2 за період перебування її у звільненні від виконання службових обов'язків у зв'язку із хворобою, а саме за 21-22 січня 2025 року на підставі поданого рапорту від 1 лютого 2025 року вх. № 649 зайво нараховано та витрачено бюджетних коштів разом з податками у розмірі 2709,68 грн;
- оператору відділення технічних засобів охорони взводу технічних засобів охорони старшому солдату ОСОБА_3 за період перебування її у відпустці за сімейними обставинами, а саме за 15 квітня 2025 року на підставі поданого ним командиру військової частини НОМЕР_1 рапорту від 1 травня 2025 року вх. № 2509 зайво нараховано та витрачено бюджетних коштів разом з податками у розмірі 1400,00 грн, а всього у розмірі 4109,68 грн, чим військовій частині НОМЕР_1 заподіяно шкоду у зазначеному розмірі.
Відповідно до наказу Командувача Сил логістики Збройних Сил України (по особовому складу) від 27 січня 2024 року № 13-PC майстер-сержанта ОСОБА_1 , прийнятого на військову службу за контрактом, призначено на посаду командира взводу технічних засобів охорони цієї ж військової частини, дислокованої поблизу АДРЕСА_2 , яку він обіймає з 31 січня 2024 року.
Майстер-сержант ОСОБА_1 як військовослужбовець Збройних Сил України, обіймаючи посаду командира взводу технічних засобів охорони військової частини НОМЕР_1 повинен керувалися вимогами статтей 4, 9, 11, 16, 58, 59, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Силі України, п.п. 3.1.1., 3.1.9 «Положення про військове (корабельне) і господарство Збройних Сил України», затвердженого наказом Міністра оборони України № 300 від 16 липня 1997 року.
Таким чином, майстер-сержант ОСОБА_1 з 31 січня 2024 року виконує адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі обов'язки, а відтак, відповідно до примітки 1 статті 425 КК України та примітки до статті 172-13 КУпАП є військовою службовою особою.
У свою чергу, відповідно до пунктів 1-1, 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під дії воєнного стану», абз. 16 пункту 2, пунктів 4, 9, 10 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 7 червня 2018 № 260, на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується військовослужбовцям Збройних Сил України, які виконають бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), у розмірі 30000,00 гривень.
Виплата додаткової винагороди особовому складу військової частини здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин, які вилаються до 5 числа поточного місяця за минулий місяць, на підставі рапортів командирів підрозділів.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні правопорушення визнав у повному обсязі, однак зазначив, що до матеріалів розслідування не було додано рапорту ОСОБА_2 , крім того 26 березня 2026 року надіслав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі. Свою провину у вчиненому правопорушенні визнає.
Судом досліджені докази, які містяться в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення № 16 від 26 березня 2026 року; протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 24 березня 2026 року; витяг з ЄРДР від 20 лютого 2026 року; постанову про закритя кримінального провадження від 24 березня 2026 року; довідку за результатами аудиторського дослідження від 28 листопада 2025 року; довідку-розрахунок зайвої виплати додаткової винагороди ОСОБА_3 ; довідку-розрахунок зайвої виплати додаткової винагороди ОСОБА_2 ; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31 січня 2024 року № 9; обв'язки командира взводу технічних засобів охорони; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21 січня 2025 року № 22; рапорти від 1 лютого 2025 року; наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 5 лютого 2025 року № 86; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15 квітня 2025 року № 110; наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 5 травня 2025 року № 325; службову характеристику ОСОБА_1 ; копію паспорта, посвідчення прапорщика НОМЕР_2 , посвідчення УБД серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 .
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 172-15 КУпАП передбачено недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Частиною 2 статті 172-15 КУпАП передбачено, що діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, - тягне за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Об'єктом правопорушень, передбачених частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є суспільні відносини у сфері військової дисципліни, належне несення військової служби. При цьому кваліфікуючою ознакою правопорушень є їх вчинення в умовах особливого періоду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій (абзац 5 статті 1 Закону України від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Згідно з частиною 8 статті 4 Закону України від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Крім того, 24 лютого 2022 року набрав чинності Указ Президента України № 29/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію». Мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та діяв на час вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час та частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Таким чином, починаючи з 24 лютого 2022 року та по теперішній час в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.
Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-15 КУпАП, є військова службова особа.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31 січня 2024 року № 9 майстер-сержанта військової служби за контрактом осіб сержантського складу ОСОБА_1 , призначеного наказом Командувача Сил логістики Збройних Сил України (по особовому складу) на посаду командира взводу технічних засобів охорони військової частини НОМЕР_1 з 31 січня 2024 року, вважати таким, що прибув з військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_2 для подальшого проходження військової служби.
ОСОБА_1 , як військовослужбовець Збройних Сил України, обіймаючи посаду командира взводу технічних засобів охорони військової частини НОМЕР_1 , повинен керуватися вимогами статтей 4, 9, 11, 16, 58, 59, 119, 120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.п. 3.1.1., 3.1.9 «Положення про військове (корабельне) і господарство Збройних Сил України», затвердженого наказом Міністра оборони України № 300 від 16 липня 1997 року, які зобов'язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, вживати заходів, завжди мати точні відомості про особовий склад, що є у підрозділі за штатом, списком і в наявночті, не допускати випадків нестач, керувати господарством батальйону; про всі виявлені недоліки письмово доповідати своєму безпосередньому начальникові.
Таким чином, майстер-сержант ОСОБА_1 , обіймаючи посаду командира взводу технічних засобів охорони військової частини НОМЕР_1 з 31 січня 2024 року, постійно обіймає посаду, пов'язану з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих обов'язків, тобто, відповідно до примітки до статті 172-13 КУпАП, є військовою службовою особою.
Під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування (примітка до статті 172-13 КУпАП).
Отже, ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 КУпАП.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується матеріалами справи, а його дії правильно кваліфіковані за частиною 2 статті 172-15 КпАП України.
Вирішуючи питання про визначення виду і розміру адміністративного стягнення, яке слід застосувати до правопорушника, суддя дійшов до таких висновків.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Санкцією статті частини 2 статті 172-15 КУпАП передбачено накладення стягнення у виді штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Враховуючи особу правопорушника, який позитивно характеризується за місцем служби, ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, суддя вважає, що ОСОБА_1 має бути призначене покарання в межах санкції, передбаченої частиною 2 статті 172-15 КУпАП України, а саме: у виді штрафу.
На переконання судді саме таке покарання є найбільш доцільним та достатнім для виховання особи, її виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, оскільки фінансовий тягар виховує особу правопорушника в дусі поваги до законів України та подальшої поведінки у суспільстві, і в більшій мірі є чинником запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно із пунктом 12 статті 5 Закону України «Про судовий збір», суддя приходить до висновку про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки останній є військовослужбовцем, що підтверджується матеріалами справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 40-1, 172-15, 221, 246, 248, 249, 251, 256, 279, 280, 283-285 КУпАП, статтею 5 Закону України «Про судовий збір», суддя,
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі пункту 12 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі статтею 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя О.В. Банах-Кокус