Справа № 372/6029/24
Провадження 1-кп-98/26
ухвала
Іменем України
09 квітня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України,
На розгляді Обухівського районного суду Київської області перебуває справа № 372/6029/24 в межах кримінального провадження №12024111230002055 від 15.04.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 336 КК України.
01.4.2026 року захисником ОСОБА_5 подано клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 . Заява обґрунтована наступним. У ст. 48 КК України визначено, що особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною. У абз. 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23 грудня 2005 року (далі Постанова) судам роз'яснено, що такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення. Відповідно до п. 7 Постанови, судам слід мати на увазі, що в зазначеній статті передбачено дві самостійні підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності - втрата суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки на час розслідування чи розгляду справи в суді або діянням, або особою, яка його вчинила. При цьому треба розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину. Згідно інформації з інформаційного ресурсу Резерв + (військово-обліковий документ) ОСОБА_4 є військовозобов'язаний у званні солдат, номер в реєстрі Оберіг 150720241362104900051, ВОМ 798919. Наказом «Центральної конференції Церкви Адвентистів Сьомого дня в Україні», код ЄДРПОУ 20063706 від 31.10.2025 року за № 17 ОСОБА_4 призначено на посаду священнослужителя (диякона) з 01.11.2025 року. Відповідно, ОСОБА_4 , було заброньовано до 09.10.2026. Під час досудового розслідування ОСОБА_4 активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, після вчинення кримінального правопорушення набув статусу військовослужбовця та розпочав виконання військового обов'язку проходження військової служби, що робить маловірогідним вчинення ним нового однорідного злочину, що свідчить про те, що він перестав бути суспільно небезпечним та підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, відповідно до вимог статті 48 КК України. Встановлені обставини дають підстави для висновку, що обвинуваченого слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України у зв'язку з із зміною обстановки, а кримінальне провадження відносно нього за ст. 336 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав подане його захисником клопотання та просив його задовольнити. Пояснив, що його згода на закриття кримінального провадження є добровільною та свідомою, наслідки звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України йому роз'яснені та зрозумілі.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_4 у зв'язку із зміною обстановки та закриття кримінального провадження.
Вислухавши заявлене клопотання, думку учасників судового провадження стосовно нього, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
За змістом статті 48 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Як на підставу звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України на підставі ст. 48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки захисник у клопотанні вказує, що обвинувачений ОСОБА_4 призначено на посаду священнослужителя (диякона) з 01.11.2025 року. Відповідно, ОСОБА_4 , було заброньовано до 09.10.2026. Під час досудового розслідування ОСОБА_4 активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, після вчинення кримінального правопорушення набув статусу військовослужбовця та розпочав виконання військового обов'язку проходження військової служби, що робить маловірогідним вчинення ним нового однорідного злочину, що свідчить про те, що він перестав бути суспільно небезпечним та підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, відповідно до вимог статті 48 КК України.
Із зазначеним суд не погоджується з огляду на наступне.
Стала судова практика щодо підстав застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України викладена, зокрема у Постанові ККС ВС від 04.02.2021 (справа № 953/21593/19), у якій Суд виснував, що особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь, у тому числі аналогічних. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Правовий висновок викладено у постанові Касаційного Кримінального суду ВС від 13.04.2023 у справі №157/1091/22 (провадження №51-3787 км 22), відповідно до якого особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи в суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв'язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
В постанові від 15.04.2021 у справі № 161/1390/19 (провадження № 51-5089км19) Касаційного кримінального суду ВС зазначив, що такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом тощо.
Органом досудового розслідування особа обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, а саме ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації.
Стороною захисту не обґрунтовано, яким чином наведені обставини, а також позитивні характеристики обвинуваченого, призвели до істотної зміни у поведінці чи унеможливлюють вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень в сфері забезпечення призову та мобілізації в майбутньому, враховуючи, що відстрочка у обвинуваченого діє до 09.10.2026, тобто має тимчасовий характер. Крім цього, що саме лише бронювання обвинуваченого від мобілізації не свідчить про те, що особа перестала бути суспільно небезпечною і підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України.
Крім того, наявність у ОСОБА_4 , відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, як особи, що заброньована, не може в даному випадку бути визнано змінами умов життєдіяльності обвинуваченого в розумінні ст. 48 КК України, оскільки така обставина (воєнний стан) існувала на момент вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та не стала для нього стримуючим фактором, який спонукав би його не вчиняти кримінальне правопорушення.
Також слід зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 днів, який надалі неодноразово Указами Президента продовжено, воєнний стан триває, строк проведення загальної мобілізації продовжено, а тому діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період) не втратило суспільної небезпечності.
Суд дійшов висновку, що отримання ОСОБА_4 , відстрочки від призову, не може в даному випадку бути визнано змінами умов життєдіяльності обвинуваченого в розумінні ст. 48 КК України, оскільки така обставина існувала на момент вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України та не стала для нього стримуючим фактором, який спонукав би його не вчиняти кримінальне правопорушення. Крім того, надана особі відстрочка є обмеженою у часі.
Отримання особою у встановленому законом порядку відстрочки від призову не співвідноситься з вимогами ст. 48 КК України, тому у задоволенні клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 48 КК України слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 284, 314, 372 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України
Суддя ОСОБА_1