Справа № 369/6223/26
Провадження №1-кс/369/871/26
08.04.2026 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026111380000112 від 10.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 3692 КК України, -
До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло вищевказане клопотання.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що до відділу поліції № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області надійшла письмова заява від ОСОБА_4 , який повідомив про те, що особа на ім'я ОСОБА_5 , здійснює у останнього вимагання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
02.04.2026 в ході проведення обшуку автомобіля «Volkswagen Beetle»,д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 на підставі ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області №369/5828/26, який проводився за адресою: Київська обл., Бучанський район, м. Вишневе, вул. Гавриша, 2, виявлено та вилучено: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Volkswagen Beetle», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-code НОМЕР_3 , яке поміщено до спецпакету NPU5692326; копії документів та карти паперові, які поміщено до паперового конверту «Національна поліція України»; автомобіль марки «Volkswagen Beetle», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 .
Згідно вимог ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Виявлені та вилучені в ході обшуку предмети є майном, яке відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, у зв'язку з чим постановою слідчого СВ ВП №1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 від 02.04.2026 вищевказане майно визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Перелік і види майна, що належить арештувати: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Volkswagen Beetle», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_4 ;копії документів та карти паперові; автомобіль марки «Volkswagen Beetle», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 .
Просив суд накласти на наступні об'єкти свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Volkswagen Beetle», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_4 ; копії документів та карти паперові; автомобіль марки «Volkswagen Beetle», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 .
У судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши клопотання та надані до нього матеріали, слідчий суддя вважає, що вимоги клопотання слід задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
У даному випадку на вищевказані речі, необхідно накласти арешт для запобігання можливості його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту є збереження вказаного майна як речового доказу в даному кримінальному провадженні, оскільки необхідно встановити чи є вказані речі знаряддям вчинення злочину, а також такі що зберегли на собі сліди вчинення злочину.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Необхідність в арешті вказаного майна зумовлена насамперед забезпеченням кримінального провадження, адже за результатами досудового розслідування необхідно буде вирішити подальшу долю вказаних речових доказів.
У відповідності із ст. 100 КПК України та нормами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджених Постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104 - умовою зберігання речових доказів повинно бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до ч. 2 ст. 167 KПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання в частині накладення арешту на копії документів та карти паперові обґрунтоване та підлягає задоволенню, оскільки існує необхідність збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Разом з тим в частині накладення арешту на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Volkswagen Beetle», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_4 та автомобіль марки «Volkswagen Beetle», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN- НОМЕР_2 суд відмовить, оскільки слідчим не доведено необхідності накладення арешту на вказане майно.
Враховуючи викладене клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання, - задовольнити частково.
Накласти арешт на копії документів та карти паперові.
В іншій частині відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6