Справа № 362/1333/25
Провадження № 2/362/524/26
13 квітня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений 17.03.2006 року між ним та ОСОБА_2 , який був зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції міста Харкова, актовий запис № 132.
Обґрунтовуючи позов тим, що 17.03.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, від шлюбу мають повнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подружні відносини між сторонами припинені. Причиною розірвання шлюбу є повне взаємне нерозуміння, відсутність спільного побуту та небажання сторін продовжувати сімейне життя. Жодних перспектив на примирення немає. Фактично шлюбне життя сторін припинено 31 липня 2024 року. З середині серпня 2024 року відповідачка переїхала на проживання за кордон до Республіки Польша. З цього моменту з відповідачкою спільного господарства не ведуть, шлюбних відносин не підтримують та проживають разом. Примирення між ними, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.03.2025 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 23).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 28.05.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 14.03.2025 року, повернуто особі, яка її подала (а.с.57-58).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.06.2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про витребування доказів, відмовлено. Витребувано у сторін оригінал свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 17.03.2006 року (а.с.117-118).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.06.2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про надання строку на примирення, відмовлено (а.с.119-121).
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.07.2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення доказів у цивільній справі, відмовлено (а.с.133-135).
Постановою Київського апеляційного суду від 25.02.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 01.07.2025 року без змін (а.с.197-201).
Згідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.
Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, враховуючи заперечення відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що 17 березня 2006 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 у відділі реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції міста Харкова, актовий запис № 132, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 13).
Від шлюбу сторони мають повнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 16).
Позивач вказує, що подружні відносини припинені, спільне господарство не ведеться, шлюб носить лише формальний характер.
Як убачається з пояснень позивача, почуття любові та поваги між сторонами зникли, тому збереження шлюбу суперечило б їх інтересам.
Норми права, що регулюють правовідносини під час розгляду справи.
У відповідності до ч.1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Статтею п'ятою Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ст. 21, 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх до збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
За змістом ч. 2 ст. 104, ст. 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як роз'яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 передбачено, що охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Отже, зміна шлюбного прізвища на дошлюбне залежить виключно від волевиявлення особи яка змінила своє дошлюбне прізвище на шлюбне, та не може залежати від бажання іншого з подружжя. Відповідачка не вказала яким прізвищем бажає іменуватися після розірвання шлюбу, а тому суд не вирішує цього питання.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем, а примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Приймаючи до уваги доводи викладені в позовній заяві, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
За змістом ч. 2 ст. 114, ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка.
Враховуючи, що позивач просив не стягувати судовий збір із відповідачки суд його не стягує, а залишає за позивачем.
Керуючись статтями 21, 24, 56, 104, 112, 114, 115 СК України, статтями 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 17 березня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції міста Харкова, актовий запис № 132 - розірвати.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса : АДРЕСА_2 .
Текст рішення складено 13.04.2026 року.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко