справа № 361/2570/26
провадження № 1-кс/361/464/26
14.03.2026
14 березня 2026 року м. Бровари
Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання у кримінальному провадженні за
№ 42026112130000020 від 06 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , такому, що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не депутату, не адвокату, не інваліду, раніше судимому,
14 березня 2026 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42026112130000020 від 06 лютого 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказане клопотання обґрунтовано тим, що існують ризики, передбачені статтею п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор вказує на достатність даних для обґрунтованої підозри причетності підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними матеріалами у межах кримінального провадження, а саме протоколами проведення слідчих дій. Прокурор зауважує про наявність ризиків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення нових кримінальних правопорушень. У клопотанні зазначено, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вказаним вище ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку. Так, застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання є недоцільним, враховуючи тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення. Особиста порука не може бути застосована у зв'язку з відсутністю заяв від потенційних поручителів, а домашній арешт та застава не гарантують належної процесуальної поведінки підозрюваного. З перелічених підстав прокурор у судовому засіданні просив задовольнити таке клопотання та не визначати підозрюваному розмір застави.
Захисник заперечив проти заявленого клопотання прокурора, оскільки вважає його безпідставним. Захисник зауважив, що ризики заявлені прокурором є надуманими і не підтверджені жодними доказами. Зауважив, що підозрюваний раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання, є пенсіонером та інвалідом третьої групи, займається волонтерською діяльністю та допомагає ЗСУ. За таких обставин просив у задоволенні клопотання відмовити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. Також захисник просив врахувати майновий стан підозрюваного, а саме, що підозрюваний є особою з інвалідністю третьої групи та пенсіонером і у зв'язку з цим має незначні доходи, а тому просив визначити мінімальний розмір застави у разі задоволення клопотання.
Підозрюваний підтримав позицію свого захисника та заперечив проти задоволення клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового засідання, щодо заявленого клопотання, дослідивши долучені сторонами докази констатує таке.
Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, які перелічені в цій статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Дотримуючись приписів ст. 194 КПК України слідчий суддя по черзі аналізує зазначені вище обставини. Зокрема, щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в інкримінованому йому правопорушенні суд зазначає таке.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи обізнаним з тимчасовими обмеженнями щодо виїзду за кордон чоловіків віком від 23 до 60 років з України через воєнний стан, встановлений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та затвердженим Законом України № 2102-IX, який неодноразово продовжувався у діяв під час вчинення протиправних дій останнього, діючи умисно, організував незаконне переправлення через державний кордон України поза межами пунктів пропуску, сприяв вчиненню таких дій порадами, вказівками, наданням засобів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за наступних обставин.
Так, ОСОБА_6 , бажаючи незаконно перетнути державний кордон України, активно займався пошуком шляхів реалізації такого наміру, зокрема, пошуком особи/осіб, які б могли втілити вказаний намір, озвучуючи це своїм знайомим, у зв'язку з чим 18.01.2026, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалось можливим, шляхом дзвінка у месенджері «WhatsApp» з ОСОБА_6 зв'язалась невстановлена досудовим розслідуванням особа та запропонувала йому послугу незаконного переправлення до Словацької Республіки, на що останній погодився.
У подальшому, 23.01.2026 в ранкову пору доби, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалось можливим, ОСОБА_6 надійшов дзвінок у месенджері «WhatsApp», під час якого вищевказана невстановлена досудовим розслідуванням особа надала вказівку ОСОБА_6 сісти в невстановлений досудовим розслідуванням автомобіль, що очікує його за адресою його проживання в м. Суми, що останній виконав та у результаті чого був доставлений до м. Києва. Надалі, того ж дня, 23.01.2026, після прибуття до м. Києва ОСОБА_6 ОСОБА_4 було надано вказівку пересісти в автомобіль марки «Hyundsi Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_4 , який доставив ОСОБА_6 та ще 2-х невстановлених досудовим розслідуванням осіб до м. Сколе Стрийського р-ну Львівської обл. Після чого, того ж дня, 23.01.2026, у вечірню пору доби ОСОБА_4 надав вказівку
ОСОБА_6 та іншій невстановленій досудовим розслідуванням особі заселитися до мотелю «Окей», розташованого на 662 км траси «Київ - Чоп», де останній проживав до 25.01.2026. Далі, у першій половині дня 25.01.2026 за вказівкою вищевказаної невстановленої досудовим розслідуванням особи шляхом повідомлення у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_6 та інша невстановлена досудовим розслідуванням особа попрямували на електричці з м. Сколе Стрийського р-ну до станції «Карпати» у м. Мукачево Закарпатської обл., де на них вже очікував автомобіль марки «Tesla», д.н.з. НОМЕР_2 . Так, близько о 14 год. 30 хв. 25.01.2026 ОСОБА_6 та інша невстановлена досудовим розслідуванням особа сіли у вказаний автомобіль, водій якого розпочав рух у напрямку державного кордону України, під час якого вказаний водій здійснив коротку зупинку біля АЗС у м. Перечин Ужгородського р-ну Закарпатської області, під час якої до поїздки приєднався ОСОБА_4 , після чого останні попрямували до н.п. Гута Івано-Франківської обл. Так, під час вказаної поїздки ОСОБА_4 надавав вказівки та поради ОСОБА_6 та іншій невстановленій досудовим розслідуванням особі щодо порядку здійснення незаконного перетину державного кордону України, а саме пояснювали маршрут руху від околиць н.п. Гута Івано-Франківської обл. до державного кордону України, що межує з державним кордоном Словацької Республіки.
Надалі, в другу половину доби 25.01.2026, вийшовши з вищевказаної машини у вищезазначеному н.п., виконуючи вказівки та поради ОСОБА_4 , ОСОБА_6 в пішому порядку вирушив у бік державного кордону України, після чого ОСОБА_6 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону України в Словацьку Республіку поза встановленим пунктом пропуску через державний кордон, проте був виявлений уповноваженими службовими особами НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України.
В подальшому, після невдалої спроби незаконного перетину державного кордону України
ОСОБА_6 не залишив намір такого перетину та не пізніше 28.01.2026, більш точного часу досудовим розслідуванням не вдалось встановити можливим, повідомив ОСОБА_4 в телефонному режимі про те, що бажає повторно здійснити спробу незаконного перетину державного кордону України, оскільки попередня така спроба не вдалась, на що ОСОБА_4 наказав останньому зв'язуватись з ним у месенджері «Telegram», в якому він підписаний як « ОСОБА_8 » та використовує унікальний публічний нікнейм « ОСОБА_9 », що ОСОБА_6 виконав.
Так, ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_4 , наданою останнім 28.01.2026 у месенджері «Telegram», заселився в мотель «ЧистоСила» у місті Ужгород, де перебував у період часу з 28.01.2026 по 04.02.2026 в очікування подальших вказівок та порад від ОСОБА_4 щодо незаконного перетину державного кордону України.
Паралельно, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підшукуючи шляхи незаконного перетину державного кордону України, не пізніше 29.01.2026 (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалось можливим) зв'язався з невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка використовувала номер мобільного телефону НОМЕР_4 та яка повідомила, що за грошову винагороду у розмірі 15 000 доларів США допоможе у незаконному перетині державного кордону України, на що ОСОБА_7 погодився та виконав зазначену вимогу, передавши в м. Києві грошові кошти у розмірі 15 000 доларів США не пізніше 29.01.2026 (більш точний час досудовим розслідуванням встановити не вдалось можливим).
Наступного дня, 30.01.2026 з ОСОБА_7 у месенджері «Telegram» зв'язався ОСОБА_4 , використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_5 підписаний як « ОСОБА_8 », та повідомив останньому, щоб 30.01.2026 у період часу з 09 год. 00 хв. по 11 год. 00 хв. він очікував автомобіль марки «Dodge», та, в подальшому, близько о 10 год. 15 хв. до місця проживання ОСОБА_7 у м. Києві прибув автомобіль марки «Dodge», н.з. іноземної реєстрації НОМЕР_6 , водієм якого був ОСОБА_4 , який доставив ОСОБА_7 до АЗС «КЛО» за адресою: м. Київ, вул. Софіївської Борщагівки, 2. Після цього, за вказівкою, отриманою у месенджері «Telegram» від користувача номеру мобільного телефону НОМЕР_5 , підписаного як «Train», ОСОБА_7 пересів в автомобіль марки «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_7 , в салоні якого були водій та невстановлена досудовим розслідуванням особа, після чого останні вирушили в дорогу та 30.01.2026 прибули в м. Сколе Стрийського р-ну Львівської обл. та всі троє проїхали до мотелю «Окей», розташованого на 662 км траси «Київ - Чоп», де заночували. Надалі, зазначені водій та невстановлена досудовим розслідуванням особа 31.01.2026 доставили ОСОБА_7 до залізничного вокзалу у м. Сколе Стрийського р-ну Львівської обл. та надали йому вказівки рухатися електричкою з м. Сколе Стрийського р-ну Львівської обл. до станції «Карпати» у м. Мукачево Закарпатської обл. з метою уникнення блокпосту. Прибувши до станції «Карпати» у м. Мукачево Закарпатської обл., ОСОБА_10 написав про це у месенджері «Telegram» користувачу номеру мобільного телефону НОМЕР_5 , підписаного як «Train», на що отримав від зазначеного користувача номер банківської картки № НОМЕР_8 з вимогою оплатити послуги таксі, які будуть надані в подальшому, що він виконав. Надалі, близько о 14 год. 10 хв. 31.01.2026 за ОСОБА_7 прибув автомобіль марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_9 , водій якого доставив останнього до мотелю «ЧистоСила» у місті Ужгород, де ОСОБА_7 перебував у період часу з 31.01.2026 по 03.02.2026 в очікування подальших вказівок та порад, після чого 03.02.2026 переїхав до орендованого житлового будинку за адресою Закарпатська обл., с. Розівка, вул. Довга (більш точну адресу досудовим розслідуванням не вдалось встановити можливим).
Надалі, 04.02.2026 за вказівкою користувач номеру мобільного телефону НОМЕР_5 , підписаного як « ОСОБА_8 », у месенджері «Telegram» ОСОБА_7 близько о 21 год. 55 хв. 04.02.2026 сів в автомобіль марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_10 , водій якого заїхав до готелю «ЧистоСила» у м. Ужгород, де проживав ОСОБА_6 , який приєднався до даної поїздки з метою подальшого незаконного перетину державного кордону України за вказівкою ОСОБА_4 , отриманої у месенджері «Telegram», в якому він підписаний як « ОСОБА_8 » та використовує унікальний публічний нікнейм « ОСОБА_9 ».
В подальшому, близько о 22 год. 36 хв. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 водій вищевказаного автомобіля доставив до супермаркету «АТБ», розташованого напроти залізничного вокзалу у м. Ужгород, після чого пересідки за вказівкою даного водія до іншого автомобіля, невстановленого досудовим розслідуванням. Так, рухаючись в даному автомобілі до державного кордону України ОСОБА_6 отримував від ОСОБА_4 у месенджері «Telegram» вказівки, маршрут та точки з геолокаціями задля вдалого перетину ОСОБА_6 та ОСОБА_7 державного кордону України в Словацьку Республіку поза встановленим пунктом пропуску через державний кордон, яким останні слідували, проте вони були виявлені уповноваженими службовими особами НОМЕР_3 прикордонного загону ДПС України при даній спробі незаконного перетину державного кордону України.
Надалі, ОСОБА_7 , будучи залученим до співпраці з уповноваженими правоохоронними органами, повторно звернувся до ОСОБА_4 з проханням допомогти йому у незаконному перетині державного кордону України, оскільки попередня спроба такого перетину не вдалась. Так, не пізніше 12 години 26.02.2026 у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, обіцяв допомогти ОСОБА_7 у незаконному перетині державного кордону України за передоплату у розмірі 3000 доларів США, переказ яких необхідно здійснити на вказаний ним крипто-гаманець. ОСОБА_7 , добровільно надавши грошові кошти у розмірі 3000 доларів США з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_4 , переказав вказані грошові кошти на крипто-гаманець, який зазначив ОСОБА_4 , на що останній пообіцяв організувати незаконний перетин державного кордону ОСОБА_7 та наказав останньому чекати подальших вказівок щодо реалізації задуманого, проте, органом досудового розслідування Броварського РУП ГУНП в Київській області 13.03.2026 викрито та припинено злочинну діяльність ОСОБА_4 , спрямовану на забезпечення незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
Відтак, ОСОБА_4 підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні таким діям наданням порад, вказівок і засобів щодо кількох осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
13 березня 2026 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно ст. ст. 2, 9, 28, 42, 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Так, на стадії досудового розслідування слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише те, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів, у тому числі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Отже, суд повинен оцінити чи існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що станом на дату розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Такий висновок слідчого судді підтверджується матеріалами кримінального провадження, долученими слідчим до клопотання, а саме:
протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який показав, що варіант щодо незаконного переправлення для останнього підшукувала його матір, яка знаходиться за кордоном. Після згоди щодо незаконного переправлення він підтримував зв'язок із невідомою особою в Telegram - нікнейм ОСОБА_11 з номером телефону НОМЕР_5 ( ОСОБА_4 ). Під час спілкування отримав інструктаж та домовився про суму за незаконний перетин, а саме 15000 доларів США, які в подальшому під час зустрічі в місті Києві 29.01.26 року передав невідомій особі (попередньо ОСОБА_4 ). Наступного дня, 30.01.2026 року отримав вказівки від раніше згаданого Train готуватись до виїзду. Так, 30.01.2026 року в місті Київ ОСОБА_7 на т/з марки «Додж», червоного кольору (попередньо авто ОСОБА_4 ) останнього доставили до станції метро на виїзді з міста Київ. Близько 12-ї години до його місце перебування прибуло авто (Опель, сірого кольору д.р.н.з. НОМЕР_7 - водій ОСОБА_12 ), на якому ОСОБА_7 було доставлено в місто Сколе, Львівська область. В подальшому, ОСОБА_7 разом з особами, які його доставляли переночував в готелі ( ОСОБА_12 та ОСОБА_13 ) та 31.01.2026 прибув на залізничний вокзал м. Сколе, звідки вирушив за вказівками Train до станції «Карпати», Закарпатська область. Після прибутя Train наказав очікувати наступний автомобіль та надіслав картковий рахунок ( ОСОБА_14 ) на який було вислано 2800 грн (наявна квитанція банку). Після чого прибув автомобіль (марки Фольцваген д.р.н.з. НОМЕР_9 - водій ОСОБА_15 ) який доставив в місто Ужгород, а саме до готелю «Чиста Сила», де ОСОБА_7 проживав до 03.02.26 року, в подальшому заселився до квартири (встановлюється). Так, 04.02.2026 року отримав інформацію, що близько 22 години його за місцем проживання буде очікувати автомобіль «білий кадік» (Фольцваген д.р.н.з НОМЕР_11 - водій ОСОБА_14 ). Виконавши вказівки Train, ОСОБА_7 зібрав речі та вийшов, очікуючи декілька хвилин прибув згаданий т/з в який він розмістився. В подальшому на авто ОСОБА_7 прибув до готелю «Чиста Сила», де в авто розмістилась ще одна особа (затриманий ОСОБА_6 ). Водій нічого не пояснював, жодним чином не коментував дії, згодом прибув на залізничний вокзал, де наказав очікувати в авто. Приблизно через 10 хвилин сів за кермо та переїхав на паркувальний майданчик магазину «АТБ», де наказав пересісти в автомобіль, що стояв поряд (Опель д.р.н.з НОМЕР_12 - водій ОСОБА_16 ). Особи розмістилися до наступного авто та попрямували в невідомому напрямку, під час руху Train дистанційно надавав вказівки та пояснював маршрут їхнього слідування, а саме, що потрібно обійти контрольний пост та надсилав точки на карті. Після прибуття на місце особи покинули авто та діли за вказівками Train, а саме рухались в обхід контрольного посту, після закінчення руху зупинилися та очікували наступне авто. Однак були виявлені та затримані представниками ДПСУ;
протоколом допиту свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який показав, що після невдалої спроби 25.01.26 року здійснити незаконний перетин ДКУ, 30.01.2026 року заселився в готель «Чиста Сила» (м. Ужгород, вул. Карпатського Патруса, 22). Під час проживання підтримував зв'язок в мобільному додатку Telegram із організатором незаконного переправлення - Train ( ОСОБА_11 ). Під час спілкування отримував інформацію, що його переправлення відбудеться згодом, та останній має очікувати подальших вказівок перебуваючи в готелі. Окрім цього, під час спілкування особа Train надсилала скрін шоти із карти де були вказані точки розташування загороджувального паркану, а також лінії проходження державного кордону України. ОСОБА_6 грошові кошти за незаконне переправлення не сплачував, за домовленістю, в разі успішного перетину, мав надіслати на невідомий йому крипто гаманець 6000 доларів США. Так, 04.02.26 року ОСОБА_6 отримав інформацію, що близько 22 години його біля готелю буде очікувати автомобіль «білий кадік» (Фольцваген д.р.н.з НОМЕР_11 - водій ОСОБА_14 ). Виконавши вказівки Train, ОСОБА_6 зібрав речі та вийшов з готелю, очікуючи декілька хвилин прибув згаданий т/з в який він розмістився. В авто перебував водій ( ОСОБА_14 ) та ще одна особа (затриманий ОСОБА_7 ). Водій нічого не пояснював, жодним чином не коментував дії, згодом прибув на залізничний вокзал, де наказав очікувати в авто. Приблизно через 10 хвилин сів за кермо та переїхав на паркувальний майданчик магазину «АТБ», де наказав пересісти в автомобіль, що стояв поряд (Опель д.р.н.з НОМЕР_12 - водій ОСОБА_16 ). Особи розмістилися до наступного авто та попрямували в невідомому напрямку, під час руху Train дистанційно надавав вказівки та пояснював маршрут їхнього слідування, а саме, що потрібно обійти контрольний пост та надсилав точки на карті. Після прибуття на місце особи покинули авто та діяли за вказівками Train, а саме рухались в обхід контрольного посту, після закінчення руху зупинилися та очікували наступне авто. Однак були виявлені та затримані представниками ДПСУ.
протоколом пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_6 від 07.02.2026, який вказує на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , як на чоловіка, який 22.01.2026 року біля 08.20 зустрів останнього на околиці міста Київ та на транспортному засобі марки «Хюндай» доставив до міста Сколе, а в подальшому 25.01.2026 року проводив інструктаж в транспортному засобі «Тесла», під час руху з міста Перечин до с. Гута, щодо порядку здиснення незаконного перетину державного корону України та дистанційно керував діями ОСОБА_6 через мобільні додатки «Вотсап» та «Телеграм».
протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_6 від 07.02.2026, який вказує на транспортний засіб марки «Хюндай», водієм якого був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким останнього доставляли 22.01.2026 року з міста Київ до околиці міста Сколе.
протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_7 від 07.02.2026, який вказує на транспортний засіб марки «Додж», яким останнього доставляли з міста Києва до АЗС «КЛО» в місті Києві.
Отже, перелічені докази є вагомими та об'єктивно пов'язують підозрюваного з інкримінованим злочином, тому слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри.
Стосовно наявності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вказує таке.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Санкція цієї норми КК України встановлює покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, тобто цей злочин є тяжким згідно з ч. 5 ст. 12 КК України. Відтак, суд вважає тяжкість покарання, а саме у вигляді реального позбавлення волі, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення є одним із вагомих факторів, який свідчить про потенційний ризик його переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Однак, ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Слідчий суддя вважає, що наявні у підозрюваного соціальні зв'язки, не можуть беззаперечно стримати його від переховування від слідства. Тому з огляду на такі обставини та тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, суд оцінює ризик, як цілком вірогідний. Отже, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Щодо наявності ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні суд зауважує таке.
Оцінюючи можливість впливу на потерпілу і свідків, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є потерпілими та свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст.23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на основі показань, які суд безпосередньо досліджував під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Підозрюваний може бути обізнаний з даними осіб, які є свідками у цьому кримінальному провадженні. Відтак, існує ризик, що у разі не обрання підозрюваному запобіжного заходу з покладенням певних обов'язків він зможе безперешкодно незаконно фізично, психологічно або економічно намагатися впливати на цих осіб з метою зміни показань наданих на стадії досудового розслідування.
Разом з тим, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, зокрема (буде переховуватись чи незаконно впливати), однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Щодо існування ризиків, передбачених п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то ці ризики, на переконання суду не доведені прокурором. Зокрема, ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України не конкретизований прокурором, а саме щодо способу перешкоджання кримінальному провадженню, тому суд констатує його відсутність. Стосовно ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то він не вмотивований, оскільки підозрюваний раніше не судимий, займався волонтерською діяльністю, чим допомагав ЗСУ.
Стосовно можливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою слідчий суддя зазначає таке.
Особисте зобов'язання, на думку слідчого судді, не може бути застосовано до підозрюваного для запобігання наведеному вище ризику переховування від слідства та з огляду на тяжкість інкримінованого йому правопорушення.
Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, оскільки не має заяв від потенційних поручителів.
Щодо запобіжного заходу у вигляді застави, то на переконання слідчого судді такий захід, як основний, буде недостатнім для запобігання наведеному вище ризику переховування від слідства враховуючи тяжкість покарання за інкримінований злочин.
Стосовно застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання, то цей запобіжний захід. на думку суду, не зможе нівелювати ризик переховування підозрюваного від правосуддя та можливість впливу, в тому числі й дистанційного, на ключових свідків обвинувачення.
Разом з тим, суд враховує, що вік та задовільний стан здоров'я підозрюваного не перешкоджають обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи конкретні обставини справи, обґрунтовану підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 11.05.2026 включно.
В клопотанні прокурор просив не визначати підозрюваному розмір застави. Вирішуючи питання щодо визначення підозрюваному розміру застави суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні . зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Водночас визначення/не визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу є правом, а не обов'язком суду.
У силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є тяжким злочином у світлі ст. 12 КК України. Так, суд бере до уваги обставини передбачені ст. 178 КПК України у їх сукупності, а саме те що: підозрюваний раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину та постійне місце проживання, займався волонтерською діяльністю, допомагав ЗСУ. Жодних доказів, які негативно характеризують особу підозрюваного суду не надано.
З огляду на вказане вище суд вважає за можливе визначити підозрюваному розмір застави у межах встановлених КПК України, як альтернативного запобіжного заходу. Суд зауважує, що між розміром застави і метою, яку вона покликана забезпечити, тобто належну поведінку підозрюваного та запобігання доведеним ризикам має існувати розумна пропорційність і застава не повинна стати формальністю - вона мусить реально заміняти собою тримання під вартою. Проте, в свою чергу застава не повинна бути для підозрюваного надмірним тягарем. Так, суду не надано інформації щодо майнового стану підозрюваного та отриманих ним доходів.
З наведеного, суд дійшов висновку, що слід визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 266 240 грн. 00 коп.(двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень 00 коп.) і такий розмір застави буде достатнім для запобігання доведеним прокурором ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки.
Отже, клопотання слід задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 369, 370, 372, 376 КПК України, слідчий суддя ,
Клопотання задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 діб, з моменту затримання до 11.05.2026 включно.
Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 266 240 грн. 00 коп.(двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень 00 коп.).
Відмовити у задоволенні клопотання захисника щодо обрання більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок з наступними реквізитами: Одержувач: ТУ ДСА України у Київській області; Код одержувача (ЄДРПОУ): 26268119; Банк одержувача: ДКСУ м. Київ, розрахунковий рахунок: UA768201720355259001000018661; Призначення платежу: «застава за П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава, згідно з ухвалою (назва суду та дата ухвали) по справі № (вказати номер), кримінальне провадження № (вказати номер)»
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками, по цій справі;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у цій ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у цій ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Зобов'язати орган досудового розслідування негайно повідомити родичів ОСОБА_4 про взяття його під варту.
Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 17 год. 20 хв. 18 березня 2026 року в залі Броварського міськрайонного суду Київської області.
Слідчий суддя ОСОБА_1