Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/1993/26
Провадження № 1-кп/279/508/26
09 квітня 2026 року м.Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в колегіальному складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , із секретарем судового засідання ОСОБА_4 , за участі прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), представника потерпілого адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції), у відкритому підготовчому засіданні по кримінальному провадженню № 12026060490000040 від 22.01.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.1,2,5 ч.2 ст.115 КК України,
У провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області перебуває кримінальне провадження № 12026060490000040 від 22.01.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.1,2,5 ч.2 ст.115 КК України.
Підготовче судове засідання у справі призначено об 11 год. 00 хв. 09.04.2026 року.
У підготовчому судовому засіданні прокурор висловив думку щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, оскільки кримінальне провадження підсудне Коростенському міськрайонному суду Житомирської області, підстав для закриття провадження не вбачається, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, розгляд справи повинен відбуватися у відкритому судовому засіданні у колегіальному складі суду. Також зазначив про відсутність підстав для складання досудової доповіді відносно обвинуваченого, оскільки останній обвинувачується в особливо тяжкому злочину.
Обвинувачений та його захисник не заперечували щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду.
Вирішуючи питання про можливість призначення обвинувального акта до судового розгляду, суд виходить з такого.
Обвинувальний акт підсудний Коростенському міськрайонному суду Житомирської області. Підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає, отже, обвинувальний акт може бути призначений до судового розгляду.
До початку підготовчого судового засідання до суду надійшло клопотання прокурора Житомирської обласної прокуратури про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_9 на строк 60 днів без визначення застави. На обгрунтування поданого клопотання зазначено, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.1,2,5 ч.2 ст.115 КК України, а саме вчиненні закінченого замаху на вбивство двох осіб ОСОБА_10 та малолітнього ОСОБА_11 , вчиненому способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 23.01.2026 до ОСОБА_9 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 22.03.2026 року включно, який ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 17.03.2026 продовжено на строк 60 днів до 22.04.2026 року.
Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_9 обґрунтовано також наявністю ризиків, передбачених п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшились та не перестали існувати, зокрема, знаючи про тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому, у разі доведення його вини, останній може переховуватися від суду, також незаконно впливати на потерпілих та свідків у даному провадженні, з якими перебуває у сімейних та дружніх стосунках, ризик перешкоджати іншим чином аргументований можливістю несвоєчасного прибуття на вимоги суду, крім того існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки згідно з інформацією ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у розшуку з 05.05.2025 як такий, що не прибув за повісткою.
Також у клопотанні зазначено, що необхідність врахування того, що злочин вчинений відносно осіб, з якими обвинувачений перебував у сімейних відносинах, офіційно не одружений, не працевлаштований, не має міцних соціальних зв'язків.
У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання про продовження застосованого запобіжного заходу з підстав, викладених у ньому.
Представник потерпілої особи підтримав клопотання прокурора.
Обвинувачений та його захисник не заперечували щодо продовження застосованого запобіжного заходу.
Дослідивши зміст клопотання, заслухавши думку прокурора, представника потерпілої особи, обвинуваченого, його захисника, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Метою застосування запобіжних заходів згідно ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно зі ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 обвинувачується у скоєнні кримінального праповорушення за ч.2 ст.15, п.1,2,5 ч.2 ст.115 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, зокрема передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути спонукаючим мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду з метою уникнення від покарання у разі засудження його до позбавлення волі.
Крім того, суд враховує усвідомлення ОСОБА_9 умов воєнного стану, що може свідчити про наявність підвищеного ризику в поведінці обвинуваченого та вчиненні іншого кримінального правопорушення. Ризик незаконного впливу також продовжує існувати, оскільки ні потерпілі, з якими обвинувачений перебуває у близьких сімейних відносинах, ні свідки у даному кримінальному провадженні судом не допитувалися.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід не є формою покарання чи його очікуванням, а застосовується саме з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого, що може мати негативний вплив на хід та результати кримінального провадження. Тобто суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Наведені прокурором аргументи та інформація, отримана судом з обвинувального акта, а також пояснень учасників провадження свідчить, на переконання суду, що ризики, передбачені п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на даному початковому етапі судового розгляду не припинили існувати та не зменшились.
Ураховуючи тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_9 , особливу суспільну небезпеку кримінального правопорушення, з огляду на об'єкт посягання, а саме на життя іншої людини, яке відповідно до ст.3 Конституції України визнається найвищою соціальною цінністю держави, а також наявність кількох ризиків, передбачених ст.177 КПК України, враховуючи положення ч.4 ст.183, ст.199 КПК України суд, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки інші, більш м'які запобіжні заходи стосовно обвинуваченого на даному етапі розслідування не забезпечать його належну процесуальну поведінку та не сприятимуть досягненню цілей та завдань кримінального провадження. На переконання суду, саме такий запобіжний захід, який має тимчасовий характер, буде відповідати принципу пропорційності загальносуспільним інтересам.
У зв'язку з наведеним, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу слід задовольнити, а саме продовжити ОСОБА_9 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів по 07.06.2026 року.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Разом з тим, згідно з положенням п.1 ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи вищевикладені обставини судом встановлена наявність умов, передбачених ст.177,178 КПК України, та підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Усі питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду, згідно зі ст. 315 КПК України, вирішені.
Керуючись ст.176-178, 183,193, 194, 196, 197, 199, 205, 314, 315, 316, 371, 372 КПК України,
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, п.1,2,5 ч.2 ст.115 КК України, на 12:00 годину 16 квітня 2026 року у відкритому судовому засіданні в залі суду Коростенського міськрайонного суду Житомирської області в колегіальному складі суду за участю сторін кримінального провадження.
В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_9 задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_9 на строк 60 днів по 07.06.2026 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій особі місця попереднього ув'язнення.
Головуючий суддя: ОСОБА_12
Судді : ОСОБА_13
ОСОБА_14