Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
провадження №2/279/1020/26
Справа № 278/6566/25
10 квітня 2026 року м.Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу №278/6566/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Еліт Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що 09.10.2023 між ОСОБА_1 та АТ «УКРСИББАНК» укладено договір про надання споживчого кредиту № 98861291000, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», за умовами якого Відповідач отримав грошові кошти на споживчі потреби в розмірі 29870,07 грн. на умовах сплати відсотків зі строком повернення до 09.10.2024 року.
Однак у порушення умов договору відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в зв'язку з чим станом на 09.12.2024 заборгованість за кредитним договором складає 28478,37 грн..
09.12.2024 між АТ«УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, відповідно до якого до «Фінансова компанія«ЕЛІТ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором від 09.10.2023 року, що і стало підставою для звернення до суду. Просив стягнути з відповідача 28478,37 грн., та судові витрати.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи ( направлення судових повісток за місцем реєстрації, розміщення оголошення на сайті судової влади), відзив на позов та інших заяв не подав.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про наступне:
Судом встановлено, що 09.10.2023 року між ОСОБА_1 та АТ «УКРСИББАНК» укладено договір про надання споживчого кредиту № 98861291000, у формі електронного документа з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», за умовами якого Відповідач отримав грошові кошти на споживчі потреби в розмірі 29870,07 грн. на умовах сплати відсотків зі строком повернення до 09.10.2024.
Процентна ставка за цим договором встановлюється в розмірі 0.00001% річних. За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка 7.00001% річних.
За змістом положень п.3.6 Договору позичальник зобов'язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів, відповідно до графіку платежів (Додаток №1 до цього Договору, що є невід'ємною частиною).
09.12.2024 між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, відповідно до якого до «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 98861291000 від 23.10.2023 року.
Положеннями ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.
Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Положеннями ст. 527 ЦК України передбачено обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.
Відповідно до ст.599ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобов'язання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору, а саме: поверненням кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у строки, в розмірі та валюті, передбаченими в кредитному договорі.
За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
На підставі договору факторингу від 09.12.2024 № 284, укладеного між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС», до останнього перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 98861291000 від 23.10.2023, сума відступленої грошової вимоги складає 28478,37 грн., з них 28478,37 грн. - сума залишку по тілу кредит, та 2688,30 грн. сума залишку по комісії. Загальна сума заборгованості у витягу зазначена не вірно з огляду на очевидну наявність арифметичної помилки при її обрахуванні.
Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» отримала право грошової вимоги до ОСОБА_1 , тому у позивача, як нового кредитора, виникло право вимоги повернення кредиту у зв'язку з неналежним виконанням позичальником відповідачем взятих на себе зобов'язань шляхом стягнення заборгованості за кредитним договорами.
Доказів про визнання договору факторингу недійсним чи погашення боргу первісному кредитору матеріали справи не містять.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 09.12.2024 заборгованість відповідача за кредитом становить 29870,07 грн., залишок заборгованості по комісії 2688,30 грн..
Таким чином, факт укладення між сторонами кредитного договору, наявність заборгованості у ОСОБА_1 за даним договором, у зв'язку з невиконанням ним як позичальником взятих на себе кредитних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконання боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
З огляду на викладене, наявні правові підстави для стягнення із ОСОБА_1 боргу в розмірі 28478,37 грн., тобто в межах заявлених позовних вимог позивачем.
Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми в рахунок відшкодування за правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Статтею 133 ЦПК України визначено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст.141 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: Договір про надання правничої допомоги №03-07/24 від 03.07.2024 року, акт №4 приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025 року.
З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі, враховуючи те, що розгляд справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн., оскільки вони є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Судові витрати підлягають стягненню відповідно до ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.512-517, 525-526, 530, 549, 610-612, 628, 629, 638, 1046, 1048, 1050, 1077-1078, 1081 ЦК України,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Еліт Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Еліт Фінанс" 28478 (двадцять вісім тисяч чотириста сімдесят вісім) гривень 37 копійок заборгованості за кредитним договором №98861291000 від 09.10.2023 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія"Еліт Фінанс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень та 3000 (три тисячі) гривень за надання професійної правничої допомоги.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс", місце знаходження: 03035, м.Київ, пл.Солом'янська,2, ІКЮО 40340222.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя