Рішення від 30.03.2026 по справі 607/14692/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2026 Справа №607/14692/25 Провадження №2/607/1030/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі :

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бойко О.В.

позивачів та їх представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Ороновської О.М.

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав та призначення піклувальника, ,-

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1. Стислий зміст позовної заяви

Адвокат Созанська Т.І. 16.07.2025 в інтересах позивачів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2 ) звернулась в суд із позовом до ОСОБА_5 (надалі - ОСОБА_5 )., третя особа Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав та призначення піклувальника відповідно до якого просить позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 піклувальником неповнолітньої ОСОБА_4 ..

В обґрунтування заявлених вимог сторона позивача зазначає, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_11 року є дочкою ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Відповідач ОСОБА_5 зловживає спиртними напоями та наркотичними речовинами, не займається її вихованням та здоров'ям, не приділяє жодної уваги та не надає матеріальної підтримки, яких потребує дочка. Відповідач веде асоціальний спосіб життя, часто перебуває у нетверезому стані, з'являється вдома рідко та на короткий час. Батько ОСОБА_4 . ОСОБА_6 24.01.2023 року призваний на військову службу по мобілізації та 19 червня 2025 року пропав безвісті поблизу н.п. Кам'янка Куп'янського району Харківської області під час виконання бойового завдання. З січня 2023 року, ОСОБА_7 опікувався її брат ОСОБА_8 . Окрім цього, мати позивачів близько п'яти років безробітна, діти перебували на повному матеріальному утриманні батька. Відповідач самоусунулась від виконання своїх обов'язків щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_7 . ОСОБА_2 який є рідним братом ОСОБА_7 , незважаючи на свій молодий вік, повністю забезпечує її потреби у догляді, побуті та навчанні, забезпечує контроль за успішністю та поведінкою сестри. ОСОБА_8 має постійне місце проживання та дохід, що дає змогу утримувати сестру та створити для неї безпечне сімейне середовище. Баба позивачів ОСОБА_9 , яка проживає разом із дітьми частково надає допомогу у догляді за ОСОБА_7 , однак на даний час є особою пенсійного віку, страждає хронічними захворюваннями, відтак, вона не має можливості здійснювати піклування над неповнолітньою. ОСОБА_2 працевлаштований, не має судимостей, не перебуває на обліку у наркологічному чи психіатричному диспансері, має добрі стосунки з сестрою та готовий забезпечити їй необхідну турботу, виховання та догляд до досягнення нею повноліття. Також неповнолітня ОСОБА_4 висловила свою усвідомлену згоду на призначення її піклувальником саме брата, що відповідає її найкращим інтересам.

2. Стислий зміст відзиву на позовну заяву

Відповідач ОСОБА_5 своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, що передбачене статтею 178 ЦПК України не скористалась.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради письмових пояснень щодо позову не подавали.

3.Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 липня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами загального провадження.

18 лютого 2026 року у даній справі закрито підготовче судове засідання, а справу призначено до судового розгляду.

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та представник позивачів - адвокат Ороновська О.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та просять суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Також, неповнолітня ОСОБА_4 висловила свою думку щодо позбавлення батьківських прав відповідачки по відношенню до неї, оскільки остання взагалі не бере ніякої участі у її житті, приходить раз на місяць додому, а потім зникає на тривалий час. Також пояснила, що із 2023 року нею опікується її старший брат ОСОБА_10 , який купує продукти харчування та одяг, дбає про неї матеріально, допомагає їй у навчанні. Висловила свою згоду, що у випадку позбавлення батьківських прав її матері, піклувальником був ОСОБА_8 .

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, і не повідомила суд про причину своєї неявки, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується документально.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Представник Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради Паславська О.І. в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 , відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначення її піклувальником її брата ОСОБА_11 , що буде відповідати якнайкращим інтересам неповнолітньої ОСОБА_7 .

ІІ. Мотивувальна частина

1.Фактичні обставини, встановлені судом

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_4 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 29.04.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції) і її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Відповідно до характеристики Тернопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23 від 26.06.2025 № 02-04/72, ОСОБА_4 , 2010 року народження, є ученицею 9-Г класу. Батьки не цікавилися навчанням дочки та її поведінкою, не відвідували класні та загальношкільні батьківські збори. Бабуся, ОСОБА_9 , приділяє належну увагу вихованню та систематично здійснює контроль за навчанням і вихованням онуки.

Згідно інформації, викладеної у листі Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» від 08.07.2025 № 01.1-04/748, зі слів лікаря-педіатра, мати ОСОБА_5 під час візитів до лікаря-педіатра не супроводжувала дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із довідкою ПП «Люкс 3» № 290 від 26.06.2025, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 (онук), ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 (онука), ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Як вбачається із акту обстеження житлових умов про фактичне проживання від 26.06.2025, ОСОБА_5 зареєстрована, проте не проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_8 від 21.06.2025 № 233, батько неповнолітньої ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , призваний на військову службу по мобілізації. 19.06.2025 ОСОБА_6 зник безвісти поблизу н. п. Кам'янка Куп'янського району Харківської області.

Згідно Висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 20 листопада 2025 р. №1627, орган опіки та піклування, беручи до уваги рекомендації комісії з питань захисту прав дитини, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , відносно неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Як вбачається із вказаного Висновку, мати життям дитини не цікавиться, участі у вихованні не бере, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання дочки, матеріально не допомагає.

Допитані в судовому засіданні, в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , суду пояснили, що ОСОБА_4 перебуває на утриманні та вихованні своєї баби ОСОБА_9 та брата ОСОБА_2 . Мати дитини, відповідачка у справі, дитиною не цікавиться, самоусунулась від її виховання, рідко появляється за місцем проживання на короткий проміжок часу, веде аморальний спосіб життя.

Відповідно до довідки ТОВ СМП «Веста», ОСОБА_2 працює на посаді комірника у вказаному товаристві та отримує щомісячну заробітну плату.

Із довідок КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР від 09.07.2025, а також КНП «Тернопільська обласна психоневрологічна лікарня» ТОР від 09.07.2025, ОСОБА_2 , з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю та інших психоактивних речовин в КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР не звертався. Крім цього, ОСОБА_2 ознак психічного захворювання не виявляє.

Згідно із витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» відомості про ОСОБА_2 станом на 10.07.2025 про наявність не знятої чи непогашеної судимості відсутні.

Згідно із поданням органу опіки та піклування Тернопільської міської ради про погодження кандидатури піклувальника ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , орган опіки та піклування вважає, що призначення ОСОБА_2 піклувальником ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є доцільним та відповідає законним інтересам дитини. Як вбачається із зазначеного подання, ОСОБА_2 з 12.11.2025 перебуває на обліку служби у справах дітей управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, як потенційний піклувальник, про що внесені відповідні відомості до журналу обліку потенційних опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів. Із правами, обов'язками піклувальника та правовими наслідками встановлення піклування, ОСОБА_2 ознайомлений.

2.Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Згідно ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 155 Сімейного кодексу України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пп. 15,16 постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Ухилення від виконання юридичного обов'язку - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість його виконати, але не вчиняє до цього жодних дій. Тому, жодні інші обставини, як-то ухилення матері чи батька від утримання дитини, не можуть призвести до позбавлення батьківських прав.

Європейський Суд з прав людини у пунктах 54, 55, 56, 59 свого рішення у справі «Хант проти України» (Hant v. Ukraine) від 07 грудня 2006 року зазначив, «…що суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v.Sweden (№2), від 27 листопада 1992 року, №250, ст.35-36, п.90), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини. Суд зазначає, що в даній справі компетентні національні суди, вирішуючи позбавити заявника батьківських прав, брали до уваги аргументи, надані матір'ю дитини та іншими свідками її сторони, відповідно до яких заявник втратив цікавість до свого сина. Суд не має сумнівів, що такі доводи можуть бути належними. Однак, звертаючись до усталеної прецедентної практики Суду щодо статті 8, яка виключає імпліцитні процедурні вимоги, необхідно визначити, чи був заявник залучений до процесу прийняття рішень, розглядаючи провадження в цілому, в тій мірі, яка є достатньою для забезпечення відповідного захисту його інтересів, беручи до уваги обставини справи, а також важливість прийнятих рішень…».

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Статтею 9 Конвенції встановлено, що держави учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю (батьком).

Згідно ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 СК України, суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Як зазначається Верховним Судом у постанові від 10.11.2023 у справі №401/1944/22 (провадження № 61-10115св23) заяви про відмову від батьківських прав на дитину та визнання позову про позбавлення батьківських прав, не можуть слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дитини. У категорії справ про позбавлення батьківських прав визнання позову суперечить закону, а саме ч. 3 ст. 155 СК України, та порушує інтереси дитини. Також Верховний Суд наголошує, що саме лише подання заяви про визнання позову у справі про позбавлення батьківських прав не може бути підставою для звільнення позивача від обов'язку надання інших доказів на підтвердження існування обставин, передбачених ч. 1 ст. 164 СК України для позбавлення батьківських прав.

Згідно статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.

Відповідно до частини першої, другої статті 243 СК України та частини першої статті 58 ЦК України опіка встановлюється над дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Згідно частини 4 статті 167 СК України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Відповідно до частин першої та другої статті 244 СК України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування (частина перша стаття 249 СК України).

Згідно частини третьої статті 60 ЦК України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування вніс до суду подання про погодження кандидатури ОСОБА_2 піклувальником ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.2,3,4,5 ст.63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви

Суд, заслухавши пояснення позивачів та представника позивачів, а також врахувавши думку неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оцінивши та дослідивши докази у даній справі, а також у їх сукупності, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити.

Задовольняючи позов, суд зазначає, що умовою по ухиленню від обов'язків по вихованню дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч. 1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування ним своїми батьківськими обов'язками.

Судом при розгляді справи встановлено, що поведінка відповідачки ОСОБА_5 відносно своєї дочки є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов'язками, відсутність її у житті дочки ОСОБА_7 , а також те, що мати не цікавиться життям дитини, самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків. Також, суд враховує висновок служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради із цього приводу.

Відтак, суд вважає, що слід позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відносно неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що буде відповідати якнайкращим інтересам дитини.

Крім того, необхідно зазначити, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною та побачення з нею.

Також судом встановлено, що піклування про неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 у період відсутності її батьків здійснює її повнолітній брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який дбає про неї та цікавиться її життям, навчанням у школі. Обмежень, за яких ОСОБА_2 не може бути піклувальником його сестри ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судом не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що призначення ОСОБА_2 піклувальником неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 буде відповідати її інтересам. При цьому, суд ураховує, що батько неповнолітньої ОСОБА_4 - ОСОБА_6 не може на даний час виконувати свої обов'язки, оскільки зник безвісті під час виконання ним бойового завдання та службових обов'язків захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії рф.

Крім того, в силу вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача ОСОБА_2 слід стягнути 2 422,40 грн. судового збору, сплаченого при зверненні із позовом в суд.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265, 280-284, 289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав та призначення піклувальника, задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відносно неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати із ОСОБА_5 , аліменти на неповнолітню дитину: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі (однієї чверті) усіх видів її заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 16 липня 2025 року, до досягнення дитиною повноліття.

Призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 піклувальником неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути із ОСОБА_5 у користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн.. 40 коп.

Стягнути із ОСОБА_5 у користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп.

Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 10.04.2026.

Реквізити сторін:

позивачі:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

відповідач:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_4 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради: місцезнаходження: м. Тернопіль, бульвар Т.Шевченка,1.

Головуючий суддя В. В. Ромазан

Попередній документ
135616523
Наступний документ
135616525
Інформація про рішення:
№ рішення: 135616524
№ справи: 607/14692/25
Дата рішення: 30.03.2026
Дата публікації: 14.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (19.03.2026)
Дата надходження: 16.07.2025
Предмет позову: позбавлення батьківських прав та призначення піклування
Розклад засідань:
15.09.2025 10:00 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
26.01.2026 14:00 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
18.02.2026 14:00 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
18.03.2026 10:00 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
30.03.2026 16:00 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області