09 квітня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 677/491/26
Провадження № 11-сс/820/228/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
головуючої-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Красилівського районного суду Хмельницької області від 01 квітня 2026 року про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ст. 296 ч.4 КК України у кримінальному провадженні №12026243860000015,внесеному до ЄРДР 23.02.2026 року, -
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені слідчим суддею суду першої інстанції обставини.
В провадженні СВ ВнП №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12026243860000015, внесеного до ЄРДР 23.02.2026 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.02.2026 року близько 21:00 год, ОСОБА_7 , знаходячись разом із ОСОБА_8 , на зупинці громадського транспорту, поблизу кафе «Мамин хліб» по вул. Кондратюка 2 у м. Красилів, Хмельницького району, Хмельницької області, побачили ОСОБА_9 , який прийшов на зупинку громадського транспорту та присів на лавку.
Так, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_8 , з метою грубого порушення громадського порядку, тобто суспільних відносин, сформованих внаслідок дії правових норм, умисно, діючи із особливою зухвалістю, за відсутності будь-якого зовнішнього приводу, провокуючи конфлікт, як зухвалий виклик соціальному оточенню, з мотиву явної неповаги до суспільства, бажаючи продемонструвати перевагу над потерпілим та самоствердитись за рахунок його приниження в присутності інших осіб, перебуваючи у людному громадському місці, розуміючи протиправність своїх дій, передбачаючи та усвідомлюючи суспільну небезпечність їх наслідків та бажаючи їх настання, реалізовуючи свій прямий кримінально-протиправний умисел, попросивши у ОСОБА_9 цигарок, почали ображати його та виражатися до нього нецензурною лайкою.
Надалі, реалізовуючи спільний злочинний умисел та попередню змову, діючи умисно, узгоджено, опираючись на дії один одного, використовуючи малозначний привід, прагнучи показати зневагу до оточуючих, виявити свою грубу силу та самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, ОСОБА_8 наніс два удари кулаком правої руки по обличчю потерпілого, а після цього ОСОБА_7 із ОСОБА_8 нанесли ще декілька ударів ногами та руками по тілу потерпілого.
У зв'язку із цим, ОСОБА_9 почав вживати заходів до самозахисту, через що ОСОБА_8 , продовжуючи свої умисні дії, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, з метою протиставити себе суспільству та державі, дістав із багажника автомобіля «Audi A4» чорного кольору, що був припаркований за вказаною адресою предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, а саме дерев'яну биту, якою в присутності ОСОБА_7 та за його мовчазної згоди наніс ще два удари в ділянку спини потерпілого.
Після цього, ОСОБА_9 забіг у приміщення магазину «АТБ» №1143, що за адресою м. Красилів, вул. Кондратюка 3, де перебувала значна кількість відвідувачів, а ОСОБА_8 з метою залякування потерпілого, демонструючи зверхність та свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, нехтуючи елементарним правилами поведінки з мотивів явної неповаги до суспільства, супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, тримаючи дерев'яну биту у руках прослідував за ним.
В подальшому, діючи у співучасті та опираючись на дії один одного, ОСОБА_8 , тримаючи у руках дерев'яну биту, разом із ОСОБА_7 , перебуваючи поблизу входу у магазин «АТБ» №1143, дочекавшись потерпілого, який вийшов з магазину, почали його переслідувати з метою нанесення йому ще тілесних ушкоджень.
Потерпілий, прямуючи по вул. Кондратюка до вул. Булаєнка у м. Красилів, розуміючи, що його переслідують та передбачаючи небезпеку за власне здоров'я, з метою його збереження, забіг до під'їзду будинку №12 по вул. Булаєнка у м. Красилів, де його наздогнали ОСОБА_8 із ОСОБА_7 .
Перебуваючи на 1-му поверсі під'їзду, ОСОБА_7 із ОСОБА_8 , діючи у співучасті та опираючись на дії один одного ще нанесли ОСОБА_9 декілька ударів ногами та руками, а ОСОБА_8 дерев'яною битою по тулубу потерпілого та припинили свої протиправні дії лише після виклику мешканцями будинку працівників поліції, залишивши місце події.
Внаслідок таких дій ОСОБА_7 та ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді крововиливів в правій навколоочній ділянці з переходом на праву виличну ділянку, по тильній поверхні лівої кисті, на мушлі правого вуха, які належать до легких тілесних ушкоджень.
Вказані дії ОСОБА_7 кваліфіковані органом досудового розслідування за ст.296 ч.4 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, пов'язане із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, вчинене групою осіб. 01.04.2026 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України. Слідчий відділення ВнП №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_10 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_7 .
Ухвалою слідчого судді Красилівського районного суду Хмельницької області від 01 квітня 2026 року, клопотання задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із забороною цілодобово залишати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора, суду, окрім випадків необхідності прослідувати до місця укриття під час оголошення в територіальній громаді, за місцем його проживання, сигналу «Повітряна тривога» або до медичного закладу для отримання невідкладної медичної допомоги, по 01.06.2026 включно. Зобов'язано підозрюваного ОСОБА_7 виконувати обов'язки, передбачені ст.194 ч.5 КПК України.
Мотивуючи вказане рішення слідчий суддя виходив із обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_7 підозри, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, а також наявності ризиків, передбачених ст. 177 ч.ч.1, 3 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування, прокуратури чи суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків, у зв'язку з чим дійшов висновку про необхідність обрання останньому цілодобового домашнього арешту.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказане рішення захисник підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту.
Звертає увагу на те, що з моменту вчинення кримінального правопорушення - 22.02.2026 року до моменту застосування запобіжного заходу - 01.04.2026 року, тобто більше місяця, ОСОБА_7 не було обрано жодного запобіжного заходу. В цей період він не вчинив нового злочину, не переховувався від органу досудового розслідування, не впливав на свідків та потерпілого, а також жодним чином не перешкоджав слідству та одразу за викликом з'явився до органу поліції.
Вважає, що судом не було враховано наявність у ОСОБА_7 постійного місця роботи, його висококваліфікованість, а тому відсутність його на робочому місці негативно вплине на діяльність підприємства, в якому він працює. Крім того, сторона захисту просить врахувати окреме клопотання роботодавця про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 з цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт.
Аналізуючи в сукупності поведінку підозрюваного, на думку захисту, обрання ОСОБА_7 нічного домашнього арешту забезпечить виконання процесуальних обов'язків, в той же час, як цілодобовий - перешкоджатиме нормальному його життю та підриватиме інтереси роботодавця та держави, а тому є надмірним.
Посилається і на недоведеність такого ризику як незаконного впливу на свідків чи потерпілого та вважає таке твердження лише припущенням.
Крім того, зазначає, що судом хоча і враховано особу підозрюваного, який раніше не судимий, є особою молодого віку, проходив строкову службу в ЗСУ, має постійне місце проживання, проживає із дівчиною протягом п'яти років, позитивно характеризується з місця роботи, проте належним чином не оцінив його особу, а тому не в повній мірі дотримався вимог, передбачених ст. 178 КПК України.
Отже, сторона захисту вважає за можливе застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 домашній арешт у нічний час, з 21 год. до 06 год. наступного дня, який в достатній мірі зможе забезпечити як виконання процесуальних обов'язків, так і обов'язків щодо утримання сім'ї та посадових обов'язків за місцем роботи.
Узагальнені позиції учасників апеляційного перегляду провадження.
Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 підтримали доводи апеляційної скарги, просили ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти апеляційної скарги захисника, відстоював законність та обґрунтованість прийнятого рішення, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю - доповідача, учасників апеляційного перегляду провадження, вивчивши матеріали провадження та апеляційні доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Мотиви суду з посиланням на норми матеріального та процесуального закону.
Відповідно до ст.177 ч.2 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може ухилитись від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Приймаючи рішення за апеляційними доводами захисту, колегія суддів виходить з того, що обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який полягає в забороні залишати житло цілодобово з покладенням відповідних обов'язків, відповідає тяжкості інкримінованого йому злочину та забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, стан здоров'я, наявність родини, соціальних зв'язків, місця постійного проживання та роботи тощо.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.4 КК України стороною захисту не оскаржується.
Колегія суддів виходить з того, що на первісному етапі розслідування кримінального провадження, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише підстави для підтвердження причетності особи до вчинення злочинів, її вірогідність та достатність для застосування щодо особи обмежувальних заходів, що і було зроблено судом у даному провадженні. Факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних стадій кримінального провадження, на що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини у своїх судових рішеннях.
За наслідками розгляду клопотання слідчого, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням відповідних обов'язків.
Твердження підозрюваного про те, що наведений у клопотанні ризик незаконного впливу на свідків чи потерпілого недоведений стороною обвинувачення та є лише припущенням, апеляційний суд відхиляє, оскільки з урахуванням обставин кримінального провадження, характеру інкримінованого правопорушення та даних про особу підозрюваного існує обґрунтована ймовірність такого впливу, з метою зміни їх показань. При оцінці наявності ризику незаконного впливу на свідків враховується також встановлена КПК України процедура отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ст. 23 ч. 1 та ч.2, ст.224 КПК України). Колегія суддів також враховує специфіку кримінального правопорушення, що включає необхідність проведення експертних досліджень, які відіграють ключову роль у встановленні істини, а тому суд вважає, що існує ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, потерпілого з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також, колегія суддів вважає доведеним ризик переховування від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, оскільки інкримінований ОСОБА_7 злочин, передбачений ст.296 ч.4 КК України, відповідно до ст.12 КК України є умисним тяжким злочином проти громадського порядку та моральності, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк до 7 років. Отже, усвідомлюючи можливість призначення даного покарання, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення відбування покарання у виді позбавлення волі.
Щодо тверджень з приводу того, що з моменту вчинення кримінального правопорушення та до обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 не вчинив нового злочину, не переховувався від органу досудового розслідування, не впливав на свідків та потерпілого, а також жодним чином не перешкоджав слідству, то колегія суддів виходить з того, що такі обставини не свідчать про відсутність ризиків, передбачених КПК України, оскільки оцінка їх наявності здійснюється не лише з урахуванням попередньої поведінки особи, а й з огляду на характер інкримінованого кримінального правопорушення, стадію досудового розслідування, необхідність проведення слідчих дій, а також те, що свідки і потерпілий ще не допитані судом, а відтак можливість впливу на них не виключається.
Доводи в апеляційній скарзі стосовно того, що підозрюваний ОСОБА_7 має постійне місце проживання, сім'ю, офіційно працевлаштований, є висококваліфікованим працівником та проходив строкову службу в ЗСУ не є визначальними і не можуть бути підставою для обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу, оскільки враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, а тому не дають підстав для обрання підозрюваному більш м'якого виду запобіжного заходу.
Також, не є беззаперечною підставою для обрання більш м'якого запобіжного заходу та не зменшує наведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявних у поведінці підозрюваного і додане до апеляційної скарги клопотання ТзОВ «Красилівський ливарно-механічний завод» про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 з цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт, оскільки жодним чином не спростовує висновків суду про необхідність застосування цілодобового домашнього арешту останньому.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги сторони захисту, провівши ретельний аналіз доказів, долучених до клопотання стороною обвинувачення, а також наданих стороною захисту, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про необхідність застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є обґрунтованим, оскільки саме такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного на наступних етапах слідства, а існуючі в житті соціальні чинники зможуть утримати його від порушень процесуальної поведінки. Підстав для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту за апеляційними вимогами захисника ОСОБА_6 , колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Красилівського районного суду Хмельницької області від 1 квітня 2026 року про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до 01.06.2026 року включно залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3