Постанова від 10.04.2026 по справі 336/9695/25

Дата документу 10.04.2026 Справа № 336/9695/25

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 336/9695/25Головуючий у 1-й інстанції: Худіна О.О.

Пр. № 22-ц/807/709/26Суддя-доповідач: Гончар М.С.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 рокум. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2025 року у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (надалі - ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ») до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернулось до суду із вищезазначеним позовом (а.с.2-8), в якому просило стягнути з відповідача ОСОБА_3 (а.с. 2) суму заборгованості в розмірі 23203,97 грн., що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 8808,07 грн. та заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 14395,90 грн., від сплати якої відповідач на користь позивача у добровільному порядку ухиляється, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 11200,00 грн.

В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції Худіну О.О. (а.с.64). Ухвалою суду першої інстанції (а.с.79) провадження у цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2025 року (а.с.86-93) позов позивача у цій справі задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ЄДРПОУ 40932411) суму заборгованості за заявою-договором № TDB.2022.0014.594 від 11.01.2022 в розмірі 23203,97 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 8808,07 грн.; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 14395,90 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ЄДРПОУ 40932411) судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ЄДРПОУ 40932411) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11200,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції у цій справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ОСОБА_4 (зміна прізвища « ОСОБА_5 » у зв'язку із укладенням шлюбу 25.01.2022 року, свідоцтво про шлюб, копія - а.с. 107) ОСОБА_6 в особі представника Біліченка О.О. у своїй апеляційній скарзі (а.с.99-104, 119-129) просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, вирішити питання про розподіл судових витрат.

В автоматизованому порядку 20.01.2026 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Онищенка Е.А. та Трофимову Д.А. (а.с.147). Ухвалою апеляційного суду від 21.01.2026 року (а.с.148) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 22.01.2026 року (а.с.150). Ухвалою апеляційного суду апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків (а.с.151), які було усунуто у встановлений апеляційним судом строк (а.с.153-156). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 09.02.2026 року (а.с.157), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (а.с.158). Оскільки, відповідно до ст. 369 ч. 1 ЦПК України в редакції ЗУ від 19.06.2024 року № 3831-ІХ, якій набрав чинності з 19.07.2024 року, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (розрахунок: 3328,00 грн. * 30 = 99840,00 грн., у цій справі ціна позову 23203,97 грн. - а.с.2), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Позивач не скористався своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.

Сторона відповідача надала апеляційному суду клопотання про долучення доказів у цій справі (а.с.164-177).

В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_1 в особі представника Біліченка О.О. підлягає частковому задоволенню у цій справі з таких підстав.

Відповідно до ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення … і ухвалити … нове рішення …

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового… є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу III цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у цій справі, керувався ст.ст. 2, 4, 5, 12-13, 19, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 178, 223, 247, 258-259, 263-265, 272-274, 279, 280-283 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивача у цій справі.

Проте із такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись не можна з таких підстав.

Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у цій справі відповідає лише частково.

Так, має місце у цій справі порушення судом першої інстанції норм процесуального права, передбачене ст. 376 ч. 3 п. 3 ЦПК України, яке є обов'язковою підставою для скасування апеляційним судом судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, зокрема: справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Оскільки, як встановлено апеляційним судом:

-ухвалою суду першої інстанції (а.с.79-80) провадження у цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін,

-проте у цій ухвалі прямо зазначено: «…Відповідач у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі має право надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу - копію відзиву та доданих до нього документів…».

-однак, враховуючи, що дана справа розглядалась судом першої інстанції без виклику осіб, а забезпечення права відповідача у тому числі на відзивна вищезазначену позовну заяву позивача взагалі у цій справі зокрема пов'язується лише з безпосередньою обізнаністюіз текстом позовної заяви, проте, докази останнього у матеріалах цієї справи відсутні;

-тобто у цій справі відсутні допустимі докази саме вручення відповідачу ОСОБА_3 позовної заяви позивача та ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у цій справі, які б могли свідчити про її обізнаність про цю справу взагалі, оскільки у матеріалах цієї справи містяться конверти з останніми (а.с.82-83), що надсилались судом першої інстанції на ім'я відповідача, але повернулись на адресу суду першої інстанції без вручення із відмітками поштового відділення «за закінченням терміну зберігання»,

-згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі ЄУН 752/11896/17-ц, приписи ЦПК України…не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду із вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи;

- і апелянт - відповідач ОСОБА_1 в особі представника Біліченка О.О. обґрунтовує свою вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі у тому числі такою підставою (а.с.99-104, 119-129),

- належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.

Разом із тим, в іншій частині апеляційний суд частково погоджується із висновками суду першої інстанції у цій справі.

Оскільки, судом першої інстанції було правильно встановлено, що 11.01.2022 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (далі - АТ «МЕГБАНК», Банк) та ОСОБА_3 (далі - Клієнт, Боржник, Відповідач) було укладено Заява-Договір № TDB.2022.0014.594 про приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (далі - Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, яким є Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com (далі - Договір), та індивідуальної частини, якою є вказана Заява - Договір (а.с.49-50).

Згідно з п. 1 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору, підписанням Заяви - Договору Клієнт беззастережно підтвердив, зокрема: прийняття в повному обсязі Публічної пропозиція АТ «МЕГАБАНК» на приєднання до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, що розміщений у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com; згоду з умовами Договору, а також положення усіх Додатків до нього; укладання з Банком шляхом приєднання до Договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у Місці інформування Клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com та індивідуальної частини договору, а саме цієї Заяви - Договору, підписанням якої Клієнт приєднується до Договору в цілому.

Сторони погодили і Клієнт своїм підписом підтвердив, що ця Заява - Договір, Договір з Додатками (в тому числі, Тарифи, тощо) у сукупності складають єдиний Договір, істотні умови якого можуть міститися як у цьому тексті так i в інших частинах Договору (пп. 1 п. 11 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору).

Також Клієнт своїм підписом підтвердив, що з усіма умовами Договору (з урахуванням публічної частини Договору, яка розміщена на офіційному сайті Банку www.megabank.ua та/або в мережі інтернет www.todobank.com.ua, та/або у відділеннях Банку, Тарифів, тощо), ознайомлений і згодний (пп. 3 п. 11 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору).

За умовами п. 8 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору, він набирає чинності з моменту підписання Заяви - Договору та діє протягом 3 (трьох) років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін не заявить про його розірвання, цей Договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій Договору є необмежною.

Відповідно до п. 2 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору, Банк на підставі отриманої від Клієнта заяви, відкрив Клієнту Поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебетово-кредитною схемою, та Поточні рахунки у доларах США та у Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи. Факт отримання Клієнтом картки та її номер зафіксовано зазначено у заключному розділі Кредитного договору (реквізити та підписи сторін).

На Поточний рахунок у гривні Банк надав Клієнту кредит, встановивши Доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії, що встановлений у п.4. розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору.

Спосіб надання кредиту - шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на Поточному рахунку Клієнта (п. 3 Паспорту споживчого кредиту).

Банк може надавати Клієнту кредит шляхом сплати з Карткового рахунку платежів Клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах Доступного ліміту Кредитної лінії (п. 4 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору).

Крім того, у індивідуальній та публічній частинах Кредитного договору Сторони погодили всі істотні умови, що є необхідними для цього виду договорів. У тому числі, у п.4 розділу «Запевнення та умови» Кредитного договору, сторони узгодили конкретні умови, на яких відбувалось кредитне обслуговування Банком рахунку Клієнта, зокрема: - розмір ліміту кредитної лінії; - тип та розмір процентної ставки за користування Кредитом, зокрема на пільговий період (у разі його наявності); - розмір обов'язкового мінімального платежу; - строк сплати обов'язкового мінімального платежу; - орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом.

У подальшому Банк свої зобов'язання перед Клієнтом за Кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши Доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії на Поточний рахунок Клієнта у гривні і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах Доступного ліміту кредитної лінії, визначеного Кредитним договором. Клієнт здійснював користування грошовими коштами Доступного ліміту кредитної лінії, що відображено у виписках з його рахунку.

Однак, свої зобов'язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків за користування кредитною лінією Відповідач не виконав. Згідно виписок по рахунку Позичальника станом на 03.09.2024 року у Позичальника сформувалась заборгованість перед Банком, що складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 8808,07 гривень та заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 14395,90 гривень. Загальна сума заборгованості 23203,97 гривень (а.с.33-45).

03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги (а.с.13-15, 17).

ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» є фінансовою установою та має діючу ліцензію для здійснення діяльності з надання фінансових послуг, зокрема з надання послуг з факторингу, від 14.03.2024 року (а.с.20-21).

У п. 1 вказано, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, Зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Пункт 2 Договору № GL1N426240 визначає, що Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов'язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних в Основних договорах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0% річних) і т.д.

Відповідно до п. 4 Договору № GL1N426240, Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 21 723 211,51 (Двадцять один мільйон сімсот двадцять три тисячі двісті одинадцять гривень) 51 копійку, надалі за текстом - Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 14 цього Договору, на підставі протоколу, сформованого за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор.

На підтвердження здійснення оплати до Заяви додається копія Платіжної інструкції № 66895 від 31.07.2024 року на суму 23425777,00 грн. У призначенні платежу вказано, що оплата здійснена за лот GL1N426240 відповідно до протоколу GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року. За результатом відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, номер лота: GL1N426240, було укладено декілька договорів, серед яких у тому числі і Договір № GL1N426240 від 03.09.2024 року. Ціна у тому числі цього Договору була сплачена відповідно до вказаної Платіжної інструкції (а.с.16).

Пунктом 14 Договору № GL1N426240 визначено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і скріплення відтисками печаток Сторін.

Таким чином, Новий кредитор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача - боржника за Кредитним договором № TDB.2022.0014.594 від 11.01.2022 року.

Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття Новим кредитором Прав вимоги, Новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі Права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Користуючись даним правом Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» 27.12.2024 року уклало з ТОВ відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги (а.с.11-12).

У п. 1 вказано, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, Зазначених у Додатку №1 до цього Договору (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до Боржників/Дебіторів за такими договорами), надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Акт приймання-передачі реєстру прав вимоги від 27.12.2024 досліджений судом першої інстанції, міститься в додатках до позовної заяви, засвідчений підписами представників сторін правочину та печатками.

Вирішуючи позовні вимоги позивача до відповідача у цій справі по суті та задовольняючи останній у повному обсязі, суд першої інстанції правильно виходив з таких норм цивільного законодавства.

За загальним правилом ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених ч.2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд при розгляді справи застосовує правовий зміст норм, які регулюють загальні умови, строки виконання зобов'язань учасниками цивільних правовідносин, правові наслідки їх порушень, зокрема, у відносинах щодо позики, а саме, ст. 207, 509, 525-527, 599, 610, 611, 625, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України. Крім того, на дані правовідносини, поширюються положення про договір (ст. 626-629, 631 ЦК України). Зокрема, ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За приписами ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з ч.1,3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

Згідно з положеннями ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України. Таким чином дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч.1,3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За нормою ч.2 ст.1050 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Так, ч.1 ст.1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Крім того, згідно з ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Так, в разі укладення кредитного договору, проценти за користування кредитними коштами та міра відповідальності кредитора поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У цій справі позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості, а саме, прострочених тіла кредиту, процентів, нарахованих на вказане тіло. Штрафи та комісії до стягнення не заявлені.

За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стосовно відступлення прав вимоги за кредитним договором, суд першої інстанції правильно виходив з таких нормативних положень.

Відповідно до ч.1,3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Ст. 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У ч.2 ст.517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї ст. звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06 лютого 2019 у справі № 667/11010/14-ц (провадження № 61-10349св18).

Таким чином, за результатами розгляду справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги ТОВ ФК «ЕВРОКРЕДИТ» підлягають повному задоволенню, а саме у спосіб, визначений позивачем, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № TDB.2022.0014.594 від 11.01.2022 у вказаній сумі, тому апеляційний суд вважає повторити останнє у цій справі саме по суті вирішення позовних вимог позивача до відповідача у цій справі за результатами скасування оскаржуваного рішення суду першої

Оскільки, хоча апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги сторони відповідача. Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасник справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Тому, на виконання вимог ст. 12. ч. 5 ЦПК України, з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суду першої інстанції у цій справі, враховуючи, що відповідач була позбавлена можливості надати суду першої інстанції у цій справі своєчасно відзив на вищезазначений позов позивача та докази в його обґрунтування через свою необізнаність про наявність цієї справи, апеляційний суд може прийняти до уваги у цій справі надані апеляційному суду у цій справі вперше лише апеляційному суду до апеляційної скарги пояснення і докази (а.с.106-146, 164-176), як докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2, 3 ЦПК України. Проте, останніми не спростовується обґрунтованість позовних вимог позивача у цій справі та правильні висновки суду першої інстанції у цій справі в частині саме вирішення позовних вимог по суті.

Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі представника Біліченка О.О. в частині вирішення цієї справи позовних по суті є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію відповідача у цій справі, яку вона та її представник вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника (ст. 516 ч. 1 ЦК України) та неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє боржника від обов'язку погашення кредиту, що узгоджується із судовою практикою ВС (постанова від 01.02.2018 року у справі ЄУН № 569/8962/16-ц).

Відповідач ОСОБА_7 та представник останньої не надали апеляційному суду у цій справі належних, допустимих доказів того, що відповідач вже погасила вищезазначену заборгованість за кредитним договором на користь первісного кредитора - АТ «МЕГАБАНК» чи нового - ТОВ «ФК ЄВРОКРЕИТ» (позивача у цій справі).

Хоча, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування відповідача, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.

Апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України також сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 .

Докази, надані вперше у цій справі стороною відповідача лише до її апеляційної скарги апеляційному суду (а.с.106-118, 131-144), приймаються апеляційним судом до уваги на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України, з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги сторони відповідача, враховуючи необізнаність відповідача про наявність цієї справи у суді першої інстанції, проте, останніми не спростовується саме обґрунтованість позовних вимог позивача до відповідача у цій справі.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в особі представника Біліченка О.О. лише частково ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника Біліченка О.О. слід задовольнити частково, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2025 року у цій справі скасувати, ухвалити у цій справі нове судове рішення у вигляді постанови; позов ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» задовольнити, стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» суму заборгованості за заявою-договором № TDB.2022.0014.594 від 11.01.2022 в розмірі 23203,97 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 8808,07 грн.; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 14395,90 грн.

Крім того, в силу вимог ст. ст. 133, 137, 141 ч. ч. 1, 13 ЦПК України в разі задоволення апеляційної скарги відповідача частково та позову позивача у повному обсязі при вищевикладених обставинах:

- відповідач не має права на компенсацію за рахунок позивача будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у тому числі у вигляді судового збору за апеляційну скаргу у розмірі 3633,60 грн. (а.с. 156);

- позивач має право на компенсацію за рахунок відповідача:

= судового збору за позовну заяву у розмірі 2422,40 грн. (а.с. 69)

= та документально підтверджених понесених (- договір про надання правової адвокатським об'єднанням «Альянс ДЛС» №1/07 від 01.07.2025 із додатками (а.с. 23-26, 27 зворот -28), ордер серії АЕ №141407 (а.с.19); - акт приймання - передачі послуг з правничої допомоги №12110089 від 14.08.2025 на загальну суму 11200,00 грн. з детальним описом робіт згідно з яким проведення юридичного та фінансового аналізу Боржника 1 година - 1200,00 грн.; складання, підписання та подання до суду позовної заяви щодо стягнення заборгованості 1 година - 10000,00 грн., підписаний без зауважень його сторонами - Адвокатським об'єднанням «Альянс ДЛС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (а.с. 51) судових витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції, однак у зменшеному розмірі 2300,00 грн., з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України (неспівмірність вартості послуг адвоката у розмірі 11200,00 грн. із малозначністю цієї справи з ціною позову 23203,97 грн. (а.с.2) та розглядом за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників цієї справи, невідповідність розміру останніх також принципу розумності та справедливості).

Керуючись ст. ст. 12, 141, 367-369, 371- 372, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника Біліченка Олега Олександровича задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 грудня 2025 року у цій справі скасувати.

Ухвалити у цій справі нове судове рішення у вигляді постанови.

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ЄДРПОУ 40932411) суму заборгованості за заявою-договором № № TDB.2022.0014.594 від 11.01.2022 в розмірі 23203,97 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 8808,07 грн.; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 14395,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ЄДРПОУ 40932411) судовий збір у сумі 2422,40 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ЄДРПОУ 40932411) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2300,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова апеляційним судом складена 10.04.2026 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С. Онищенко Е.А.Трофимова Д.А.

Попередній документ
135614839
Наступний документ
135614841
Інформація про рішення:
№ рішення: 135614840
№ справи: 336/9695/25
Дата рішення: 10.04.2026
Дата публікації: 14.04.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Запорізький апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Залишено без розгляду: рішення набрало законної сили (11.02.2026)
Дата надходження: 09.02.2026