Справа № 674/442/26
Провадження № 3/674/175/26
іменем України
08 квітня 2026 року м. Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі судді Барателі Д.Т., за участю секретаря судового засідання Калянової І.Ю., особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району Управління патрульної поліції в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, учасника бойових дій,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 602248 від 27.02.2026 водій ОСОБА_1 27.02.2026 о 18 год 11 хв по вул. Тараса Шевченка, 34 керував транспортним засобом Mercedes-Benz B 200, д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні 25.03.2026 ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що є діючим військовослужбовцем, наразі проходить службу у військовій частині, є учасником бойових дій та ветераном війни. На момент події рухався автомобілем з м. Кам'янець-Подільський до м. Хмельницький разом із дружиною, після здачі наряду з дозволу командира. Був зупинений працівниками поліції на виїзді з м. Дунаївці у зв'язку із несправністю габаритних вогнів. Під час спілкування поліцейська висловила припущення про його перебування у стані наркотичного сп'яніння та запропонувала пройти огляд, проте при цьому не роз'яснила ні порядок проведення огляду, ні яка саме відповідальність, передбачена ст. 130 КУпАП. Після самостійного ознайомлення зі змістом ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 кілька разів підходив до поліцейської та повідомляв про свою згоду пройти огляд, однак попри те, що оформлення протоколу ще тривало, поліцейська відмовила у проведенні огляду та після завершення оформлення матеріалів залишила місце події. Приблизно через 20 хвилин після події самостійно прибув до медичного закладу в с. Скаржинці, де пройшов тест на вміст алкоголю та наркотичних речовин, за результатами якого стан сп'яніння підтверджено не було. Вказав, що наголошував поліцейській, що є ветераном, отримав поранення під час захисту Батьківщини та має посттравматичний синдром, надавав відповідні довідки ВЛК та інші медичні документи безпосередньо на місці зупинки. Крім того, повідомив, що приблизно через тиждень після вказаної події знову зупинявся поліцейськими, одразу погодився на огляд, був доставлений до того ж медичного закладу, стан сп'яніння не підтвердився, протокол не складався. Аналогічний випадок траплявся з ним і приблизно за місяць до описуваних подій, де також в ході огляду в медичному закладі в нього не було виявлено стану наркотичного чи алкогольного сп'яніння. Вважає, що працівники патрульної поліції навмисно безпідставно направляють його для проходження медичних оглядів у медичних закладах.
Також ОСОБА_1 було надано суду для долучення до справи медичні довідки за результатами тестів на наркотики, довідку ВЛК, виписки із медичних карт та диск з власним відеозаписом з місця події.
Заслухавши думку особи, що притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд доходитьтаких висновків.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
При цьому суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, з поміж іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Також згідно з п. 15 Розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції № 1376 до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Так, диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції цією Інструкцією визначено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Відповідно до п. 2 Розділу 1 вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У вину ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 602248 від 27.02.2026 ставиться саме вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у тому, що він керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан такого сп'яніння.
В якості доказів винуватості ОСОБА_1 суду надано та в судовому засіданні досліджено наступні матеріали:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 602248 від 27.02.2026;
- довідку інспектора ВАП Батальйону патрульної поліції з обслуговування Кам'янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області щодо наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія та зареєстрованих адміністративних правопорушень;
- відомості про посвідчення водія ОСОБА_1 та про реєстрацію транспортного засобу Mercedes-Benz B 200, д.н.з. НОМЕР_2 ;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.02.2026;
- рапорт патрульного поліцейського від 27.02.2026;
- відеозапис з реєстраторів працівників поліції.
До матеріалів справи також долучено та досліджено в судовому засіданні надані ОСОБА_1 довідку про результати огляду на стан наркотичного сп'яніння від 27.02.2026, висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння від 09.07.2025 та від 14.03.2026, довідку ВЛК від 01.04.2024, медичні довідки та виписки з медичних карт а також власний відеозапис з місця події.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив законність оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП, зокрема в частині його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 602248 ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився. Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 27.02.2026 огляд на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 не проводився. Разом з тим, у вказаному направленні вказано, що на огляд у заклад охорони здоров'я ОСОБА_1 був доставлений патрульним поліцейським сержантом поліції Романюк А.Е., що спростовується як показами самого ОСОБА_1 , так і матеріалами відеозаписів з місця події.
У судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проходить військову службу у військовій частині у АДРЕСА_2 , є учасником бойових дій та ветераном війни. Вказане підтверджується наданими ОСОБА_1 поясненнями та документами, зокрема, довідкою військово-лікарської комісії від 01.04.2024 № 7888, виписками з медичних карт, складеними КНП "Обласний медичний спеціалізований центр" Житомирської обласної ради, КНП "Обласна клінічна спеціалізована лікарня" Сумської обласної ради.
За результатом дослідження відеозапису з реєстратора поліцейського, долученого в якості доказу до справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками у зв'язку із несправністю габаритних вогнів автомобіля. На відеозаписі зафіксовано розмову працівника поліції, в ході якої останній повідомляє ОСОБА_1 про виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та пропонує пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовляється.
Водночас із відеозапису вбачається, що на момент зупинки ОСОБА_1 перебував у військовій формі з розпізнавальними знаками та шевронами, у ході спілкування з поліцейською він прямо і однозначно підтвердив свій статус військовослужбовця, зокрема, на відеозаписі (clip-0, час від початку запису 0:00:30 згідно з хронометражем відеофайлу) зафіксовано діалог, де поліцейська запитує: "Ви військовослужбовець?", ОСОБА_1 відповідає: "Так". На тому ж відеозаписі (clip-0, час від початку запису 0:01:35 згідно з хронометражем відеофійлу) він додатково уточнює: "Зараз на службі. Сутку через сутку". В ході розмови повідомив також номер військової частини та місце несення служби.
Крім того, під час огляду транспортного засобу на відеозаписі зафіксовано, що в багажнику автомобіля Mercedes-Benz B 200 розміщені шолом, бронежилет та інша військова амуніція, що додатково свідчить про наявність у поліцейської достатніх і очевидних підстав для встановлення статусу ОСОБА_1 як військовослужбовця, що перебуває на службі.
Відмовляючись від проходження огляду, ОСОБА_1 , серед іншого, чітко пов'язує свою відмову і з особливостями проходження ним військової служби, зокрема зазначає: "Я сутку через сутку чергую, я не маю часу" (clip-3, 18:15:45).
Він також зауважив, що незадовго до описаних подій вже доставлявся працівниками патрульної поліції до медичного закладу за аналогічних обставин, пройшов тест на стан наркотичного сп'яніння, результат якого був негативним, однак це призвело лише до марного витрачання його часу, що позначається на його службових відносинах.
Суд зазначає, що за приписами ч. 2 ст. 266-1 КУпАП огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Порядок проведення такого огляду визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2024 № 32 "Про затвердження Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду.
Таким чином, з моменту, коли поліцейська отримала інформацію про статус ОСОБА_1 як військовослужбовця, підтверджений наявністю форми, шевронів, розпізнавальних знаків, військового спорядження у транспортному засобі та його власними усними поясненнями, вона була зобов'язана залучити уповноважену посадову особу органу ВСП, і саме ця особа мала пред'явити вимогу про проходження огляду та забезпечити його проведення у встановленому законом порядку. Натомість поліцейська Романюк А.Е. не з'ясувала чи перебував ОСОБА_1 при виконанні обов'язків військової служби, за яким видом служби він її проходить, і жодних заходів для залучення представника ВСП не вжила.
Відповідно до ч. 9 ст. 266-1 КУпАП та усталеної судової практики недотримання посадовими особами встановленої процедури огляду військовослужбовця виключає склад адміністративного правопорушення. Норми ст. 266-1 КУпАП мають імперативний характер, а проведення огляду військовослужбовця без залучення уповноваженої особи ВСП є грубим порушенням процедури взаємодії патрульного поліцейського з діючим військовослужбовцем, яке робить і саму вимогу про огляд, і протокол, складений за її результатами, неправомірними.
За таких обставин відмову ОСОБА_1 від огляду виключно перед патрульними поліцейськими, без залучення уповноваженої особи ВСП, неможливо кваліфікувати як свідоме ухилення від огляду у розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона обумовлена об'єктивними обставинами, нерозривно пов'язаними зі специфікою несення військової служби та порушенням поліцейською встановленої процедури.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є відмова від проходження огляду. Така відмова повинна бути чіткою, зрозумілою, такою, що не викликає сумнівів чи неоднозначного тлумачення, і яка не залежить від будь-яких зовнішніх факторів.
Окремої уваги суду заслуговує питання достовірності виявлених поліцейською ознак сп'яніння, покладених в основу протоколу. У протоколі та направленні на огляд у якості ознак наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 зазначено: виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, порушення координації рухів.
За результатами дослідження відеозапису, долученого до матеріалів справи, суд констатує, що зазначені ознаки у поведінці та зовнішньому вигляді ОСОБА_1 відеозаписом належним чином не підтверджуються, адже його поведінка є адекватною та відповідає обстановці, а ті реакції, які могли бути сприйняті поліцейською як ознаки сп'яніння, не носять очевидного характеру в розумінні п. 4 Розділу 1 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд також бере до уваги, що ОСОБА_1 є ветераном бойових дій, під час виконання обов'язків із захисту Батьківщини отримав поранення та зазнав неодноразових контузій, що підтверджується документами ВЛК, дослідженими у судовому засіданні, де прямо зазначено, що всі травми пов'язані із захистом Батьківщини. Наслідки бойових черепно-мозкових травм та контузій, отриманих внаслідок впливу вибухової хвилі, клінічно проявляються у вигляді мимовільного тремтіння кінцівок, порушень мови, порушень координації рухів та інших неврологічних симптомів, що є характерними ознаками посттравматичного стресового розладу і бойової черепно-мозкової травми. Такі мимовільні реакції організму можуть спостерігатись у пораненого та контуженого військовослужбовця, зокрема у стресових ситуаціях, і безпосередньо не свідчать про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння.
Суд не залишає поза увагою і загальний характер взаємодії поліцейської з водієм, зафіксований на відеозаписі, який не свідчить про виявлення очевидних ознак наркотичного сп'яніння, а радше підтверджує наявність ознак перенесених контузій, травм та захворювань, які вказані у медичних документах, досліджених судом, перелік яких суд вважає зайвим наводити у цій постанові з міркувань збереження медичної таємниці, що ставить під сумнів об'єктивність первісного припущення, покладеного в основу складеного протоколу.
Також суд враховує і ту обставину, що ОСОБА_1 приблизно за 20 хвилин після від'їзду поліцейських самостійно прибув до медичного закладу та пройшов огляд на вміст алкоголю та наркотичних речовин, за результатами огляду стан сп'яніння підтверджено не було (довідка КНП "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги" Хмельницької обласної ради від 27.02.2026 № 234). Аналогічний результат зафіксований і при повторному огляді через тиждень після події (Висновок що результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції від 14.03.2026, складений КНП "Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги" Хмельницької обласної ради). Зазначені обставини у своїй сукупності виключають можливість перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння на момент зупинки.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце і час його вчинення, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Належне зазначення місця вчинення правопорушення є обов'язковим реквізитом протоколу, оскільки безпосередньо визначає фактичні обставини події та впливає на їх правову оцінку.
Судом встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 602248 місцем вчинення правопорушення зазначено: вулиця Тараса Шевченка, 34; місце складання протоколу: Хмельницька, Кам?янець-Подільський, вулиця Тараса Шевченка. У рапорті працівника поліції зазначено, що подія відбулась в м. Дунаївці по вул. Шевченка, 34, Вказана адреса розташована у центральній частині міста. Водночас ОСОБА_1 у судовому засіданні стверджував, що його було зупинено на виїзді з м. Дунаївці у напрямку м. Хмельницький. Ця обставина підтверджується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом, з якого вбачається, що зупинка відбулась не у центральній частині міста за адресою, зазначеною у протоколі. Таким чином, матеріали справи містять суперечність між задокументованим місцем події та фактичним місцем зупинки транспортного засобу, підтвердженим відеозаписом, у протоколі взагалі вказано лише назву вулиці і будинок, без зазначення назви населеного пункту.
Відсутність у протоколі назви населеного пункту є порушенням обов'язкових реквізитів, визначених ст. 256 КУпАП, що додатково ставить під сумнів достовірність викладених у ньому відомостей та разом з встановленими та описаними вище порушеннями порядку заповнення направлення на медичний огляд водія транспортного засобу є самостійною підставою для оцінки протоколу як неналежно оформленого.
Таким чином, зібрані патрульною поліцією у справі докази не спростовують встановлених обставин та висновків суду, а тому не можуть бути використані як докази вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Так, протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом, до нього висуваються певні вимоги, а обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд, згідно із загальними засадами судочинства.
Питання наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення, за ознаками якого складений протокол про адміністративне правопорушення, у діях конкретної особи суд вирішує в межах протоколу, складеного відносно цієї особи, перевіряючи відповідність обставин, викладених у протоколі, фактичним обставинам провадження.
Зібрані у справі докази, зокрема, протокол, направлення на огляд з позначкою "не проводився (відмова)" та рапорт працівника поліції спростовуються у своїй сукупності дослідженим відеозаписом, з якого вбачається порушення поліцейською порядку огляду військовослужбовця; бажання ОСОБА_1 пройти медичний огляд; медичною довідкою про відсутність стану сп'яніння за результатами самостійно пройденого огляду; документами ВЛК та медичними виписками, що надають обґрунтоване пояснення зовнішнім симптомам, зафіксованим поліцейською.
Зазначені обставини додатково підтверджуються відеозаписом з місця події, наданим ОСОБА_1 та дослідженим судом, який узгоджується з відеозаписом з реєстраторів працівників поліції і не містить суперечностей із встановленими судом фактами.
Правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, закріплене у ст. 62 Конституції України.
Відповідно до ч. 9 ст. 266-1 КУпАП огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи в повному обсязі, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та співставленні, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору немає.
Керуючись та на підставі ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252, 255, 256, 266, 266-1, 280, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя Давид БАРАТЕЛІ