Справа №: 671/2235/25
10 квітня 2026 року Волочиський районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.,
з участю секретаря судового засідання - Кошонько Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в розмірі 141016 грн. 33 коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі № 686/26631/23 від 27.10.2023 вирішено стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей, в розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 06.10.2023 і до досягнення дітьми повноліття.
Вказує, що 12.03.2024 державним виконавцем Теофіпольського відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кв'ятківським В.В. було відкрито виконавче провадження № 74396219.
Зазначає, що відповідач рішення суду у добровільному порядку не виконує, та станом на 06.10.2025 заборгованість по сплаті аліментів становить 141016 грн. 33 коп.
Представник позивача - ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій просила справу слухати у її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Враховуючи те, що відповідач в судове засідання не з'явився, в силу ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений про час та місце слухання справи належним чином, суд вважає за можливе справу слухати у його відсутності.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно з положеннями ст. 195 СК України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Згідно із ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак, таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У ст. 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Отже, за змістом ст. 196 СК України, пеня за прострочення сплати аліментів має нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) зроблено висновок, що «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %».
Судом встановлено, що судовим наказом Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27.10.2023 вирішено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , іпн НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 06.10.2023 і до досягнення дітьми повноліття (а.с. 8).
12.03.2024 постановою державного виконавця Теофіпольського відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження № 74396219 (а.с. 9).
Згідно із довідкою-розрахунком другого відділу ДВС у м. Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 111553 від 06.10.2025, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 06.10.2025 становить 141016 грн. 33 коп. (а.с. 14-15).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, сума неустойки (пені) за прострочення зі сплати аліментів, за період з 01.10.2023 по 30.09.2025 становить 584362 грн. 04 коп. (а.с. 3).
Оскільки заборгованість відповідача по аліментах становить 141016 грн. 33 коп., а розмір неустойки (пені) за період з 01.10.2023 по 30.09.2025 становить 584362 грн. 04 коп., що перевищує розмір заборгованості по аліментах, тому з урахуванням вимог ст.196 СК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 141016 грн. 33 коп. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, що відповідає заявленим вимогам.
За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 196 СК України, відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч. ч. 1,2 ст. 614 ЦК України).
Отже, саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті аліментів.
Враховуючи вищевикладене, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
У відповідності до ст. ст. 180, 181, 183, 195, 196 СК України, ст. ст. 10, 12, 13, 89, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пенюза прострочення сплати аліментів в розмірі 141016 грн. 33 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 1211 грн. 20 коп. судового збору на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відомості про учасників справи:
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Повне судове рішення складено 10 квітня 2026 року.
Суддя О.М. Бабій