08.04.2026 Справа №607/7532/26 Провадження №1-кс/607/2692/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено начальником Тернопільського відділу Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лежанівка Гусятинського району Тернопільської області, українця, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді Білецького сільського голови, проживаючого в АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 252 КК України,
Старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із начальником Тернопільського відділу Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у межах кримінального провадження №12025211060000044 від 14 лютого 2025 року звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 252 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 252 КК України, яке є особливо тяжким злочином, а також зазначає про існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. З урахуванням вказаних обставин, тяжкості кримінального правопорушення, його високу суспільну небезпечність та значний розмір завданої довкіллю шкоди, даних про особу підозрюваного, його майновий стан слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2481 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 256 768,00 гривень, та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст.194 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, уточнивши його в частині покладення обов'язку утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення, а також з експертом Тернопільського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_16 . Крім того повідомив, що вважає зазначений у клопотанні розмір застави помірним для підозрюваного, адже із документів щодо майнового стану ОСОБА_4 вбачається, що в нього та членів його сім'ї наявні грошові кошти для внесення такої суми застави. Окрім того зазначений розмір застави обґрунтовує необхідністю забезпечення цивільного позову.
Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання слідчого, зазначивши про необґрунтованість підозри за ч. 2 ст. 252 КК України, адже згідно повідомлення про підозру ОСОБА_4 інкримінується лише умисне пошкодження об'єктів природно-заповідного фонду, що спричинило тяжкі наслідки. Разом з тим згідно ч. 2 ст. 252 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду , вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки. При цьому свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 під час допиту повідомили, що не здійснювали порізку дерев, а лише зачищували кущі та сухостій. Також зазначив, що розмір застави, зазначений у клопотанні, є непомірним для його підзахисного, при цьому прокурором не долучено жодних документів щодо його майнового стану. Також вказав, що у разі доведення вини обов'язок відшкодування шкоди має бути покладений не особисто на ОСОБА_4 , а на юридичну особу, він імені якої діяв ОСОБА_4 , тобто Білецьку сільську раду.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника та повідомив, що він не давав працівникам вказівку зрізати дерева, а лише доручив здійснити зачистку території. Щодо покладення обов'язку не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, повідомив про потребу переміщатись в межах Тернопільської області у зв'язку із виконанням службових обов'язків.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.
Відповідно до приписів ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
Згідно положень ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025211060000044 від 14 лютого 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 252 КК України.
01.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 252 КК України.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 252 КК України. Зокрема, такими доказами є: витяг з ЄРДР №12025211060000044 від 14.02.2025; протокол огляду місця події від 13.02.2025; охоронне зобов'язання №05.1/1421 від 05.08.2024; висновки експерта №СЕ-19/120-25/4732-ФХЕД від 24.06.2025, №173/26-22 від 13.03.2026, №СЕ-19/120-25/10449-ЗТ від 27.11.2025; протоколи допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 від 02.10.2025, 05.01.2025, 10.10.2025, 12.12.2025, 21.01.2026, 25.02.2026, 27.02.2026; акт Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, складений за результатами проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу №003857/11 від 20.02.2025; рішення виконавчого комітету Білецької сільської ради №204 від 19.06.2024; лист Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №4-04-608 від 18.02.2025; листи Білецької сільської ради №03-06/340 від 21.02.2025, №03-05/609 від 27.03.2025, №06-07/1371 від 13.08.2024; інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинене, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
Водночас слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
В свою чергу, підозрюваним та стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на його непричетність до злочину, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 252 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, оскільки за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років.
Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_4 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та експертів у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне провадження.
Ризиком того, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років. Усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України, так і поза її межами з метою уникнення відповідальності. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні вказаних ризиків.
Також існує ризик того, що ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, що підтверджується тим, що вчиненню кримінального правопорушення передувала підготовка до нього та подальше приховування.
Крім того при встановленні наявності ризику впливу на свідків та експертів у кримінальному провадженні слідчий суддя також виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від цих осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на вказаних осіб існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від вказаних осіб та дослідження їх судом.
При цьому зазначений ризик об'єктивно зумовлений службовим становищем ОСОБА_4 , як діючого сільського голови, що надає йому прямі важелі адміністративного тиску на ключових свідків - працівників КП «Великоглибочецьке».
Крім цього ОСОБА_4 продовжує обіймати керівну посаду та має безперешкодний доступ до управління ресурсами громади, тому існує ризик вчинення ним нових злочинів у сфері службової діяльності або проти довкілля.
Водночас слідчий суддя вважає недоведеним наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки органом досудового розслідування у клопотанні та у судовому засіданні не наведено переконливих обставин, які можуть свідчити про наявність вказаного ризику.
З урахуванням встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про те, що до підозрюваного ОСОБА_4 слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави, який є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, при цьому слідчий суддя не вбачає підстав для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Так, у клопотанні слідчого та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти встановленим під час розгляду ризикам, оскільки у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності вказують на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявні обґрунтовані ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж застава.
При визначенні розміру застави підозрюваному ОСОБА_4 слідчий суддя враховує те, що згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину,від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину,від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину,від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Відтак, при визначенні ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує положення ст. ст. 182, 183 КПК України.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя не вважає що в цьому випадку має місце виключний випадок при якому застава у зазначених межах передбачених ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, та не вбачає підстав для визначення підозрюваному ОСОБА_4 застави в розмірі 2481 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 256 768,00 гривень, який на думку слідчого судді є надмірним, необґрунтовано завищеним, адже стороною обвинувачення не доведено факт наявності у підозрюваного грошових коштів чи майнових активів у розмірі, що відповідає запропонованій сумі застави. Матеріали клопотання не містять відомостей про доходи чи майновий стан підозрюваного, які б свідчили про реальну можливість внести таку суму. Разом з тим метою застави має бути забезпечення процесуальних обов'язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине на підозрюваного ОСОБА_4 .
На переконання слідчого судді, застава в межах, встановлених у п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та буде достатньою для забезпечення виконання ним обов'язків, визначених КПК України, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідатиме ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, особі підозрюваного, його віку.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, при цьому враховуючи особу підозрюваного та встановлені в судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання про можливість застосування обов'язку не відлучатись за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, не обмежуючи його при цьому у можливості пересування лише територією населеного пункту, в якому він проживає.
Таким чином клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , яке погоджено начальником Тернопільського відділу Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 200 (двісті) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 600,00 грн. (шістсот шістдесят п'ять тисяч шістсот гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/7532/26, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.04.2026 р.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави він зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому чи прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 з приводу обставин вчинення кримінального правопорушення, а також з експертом Тернопільського НДЕКЦ МВС України ОСОБА_16 .
Роз'яснити ОСОБА_4 , що якщо він, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 30.05.2026 р.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.
Слідчий суддя ОСОБА_1