ЄУН: 336/3124/26
Провадження №: 1-кс/336/271/2026
іменем України
10 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця і мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,
підозрюваного у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
Слідчий за погодженням із прокурором шевченківської окружної прокуратури м. Запоріжжя ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із вищевказаним клопотанням у кримінальному провадженні № 120260820800000436 від 25.03.2026
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, за таких обставин.
Так, за невстановлених досудовим слідством обставинах ОСОБА_5 , маючи умисел на придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP, з метою збуту, придбав кристалічну речовину, яка згідно з висновком судового експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-26/6862-НЗПРАП від 06.04.2026 являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP, яку став незаконно зберігати при собі, з метою подальшого збуту.
05.04.2026 приблизно о 12 годині 13 хвилин ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний намір на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, перебуваючи у лісосмузі по вул. Севастопольській у м. Запоріжжі, зустрівся із ОСОБА_8 , якій було доручено проведення оперативної закупки особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, за грошову винагороду від ОСОБА_8 , у розмірі 200 гривень, збув шляхом передачі останній із рук в руки зіп-пакет, у якому перебувала кристалічна речовина, яка згідно з висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № CE-19/108-26/6862-НЗПРАП від 06.04.2026 являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої складає 0,115 г в перерахунку на основу, котру у подальшому ОСОБА_8 видала співробітникам поліції.
Окрім того, ОСОБА_5 маючи умисел на придбання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, з метою збуту, придбав кристалічну речовину, яка згідно з висновком судового експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-26/7185-НЗПРАП від 09.04.2026 являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, яку став незаконно зберігати при собі, з метою подальшого збуту.
09.04.2026 приблизно о 10 годині 20 хвилин ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний намір на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP, перебуваючи біля буд. 79 по вул. Деповській у м. Запоріжжі, зустрівся із ОСОБА_8 , якій було доручено проведення оперативної закупки особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено PVP, за грошову винагороду від ОСОБА_8 , у розмірі 200 гривень, збув шляхом передачі останній із рук в руки зіп-пакет, у якому перебувала кристалічна речовина, яка згідно з висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/108-26/7185-НЗПРАП від 09.04.2026 являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої складає 0,0402г в перерахунку на основу, котру у подальшому ОСОБА_8 видала співробітникам поліції.
Посилаючись на наявність ризиків передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання за викладеними у ньому підставами.
Сторона захисту заперечувала проти клопотання.
Зокрема, підозрюваний вважав підозру необґрунтованою. Пояснював, що він за проханням наркозалежної особи пригостив її наркотичною речовиною. Грошові кошти, що відшукані в ході обшуку, пояснював тим, що гроші були підкинуті цією наркозалежною особою з примусу співробітників поліції. Віднайдені при ньому мобільні телефони він зберігав на продаж. Також пояснив, що до 2022 року він був офіційно працевлаштованим, зараз працює на ринку м'ясником.
Захисник вказувала на недоведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, наявність у підозрюваного літніх батьків, які потребують його піклування, стан здоров'я підозрюваного, який є особою з інвалідністю ІІІ групи, страждає на епілепсію, його позитивну характеристику з місця мешкання. Вважала достатнім запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем реєстрації, проти чого не заперечує власник житла - мати підозрюваного.
Заслухавши доводи учасників судового засідання, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя доходить таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, переліченим у вказаній статті.
Так, згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, обвинуваченого, наявність у нього судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів у випадках їхнього попереднього застосування.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
За частиною 2 вказаною норми такий запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як встановлено слідчим суддею та підтверджується доказами, що надані стороною обвинувачення на обґрунтування клопотання, слідчими ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудового розслідування об'єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120260820800000436 від 25.03.2026.
09.04.2026 ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, того ж дня йому повідомлено про підозру.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема:
- протоколом огляду від 05.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_8 видані грошові кошти в розмірі 200 грн. для проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки (а.с. 21-26);
- протоколом огляду від 05.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_8 , якій було доручено проведення оперативної закупки психотропної речовини у ОСОБА_5 , видала співробітникам поліції зіп-пакет з речовиною білого кольору. Після чого зіп-пакет з речовиною було поміщено до сейф-пакету (а.с. 27-31);
- висновком експерта № CE-19/108-26/6862-НЗПРАП від 06.04.2026 являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), маса якої складає 0,115 г в перерахунку на основу (а.с. 32-33);
- постановою слідчого від 06.04.2026 про визнання зіп-пакету з речовиною білого кольору речовим доказом;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 06.04.2026, яка пояснила, що залучалася працівниками поліції для проведення оперативної закупівлі забороненої речовини у ОСОБА_5 (а.с. 35-36);
- протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 від 06.04.2026, які залучалися до проведення вказаних слідчих дій як поняті (а.с. 37-40);
- протоколом огляду від 09.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_8 видані грошові кошти в розмірі 200 грн. для проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки (а.с. 42-47);
- протоколом огляду від 09.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_8 , якій було доручено проведення оперативної закупки психотропної речовини у ОСОБА_5 , видала співробітникам поліції зіп-пакет з речовиною білого кольору. Після чого зіп-пакет з речовиною було поміщено до сейф-пакету (а.с. 48-52);
- висновком експерта № СЕ-19/108-26/7185-НЗПРАП від 09.04.2026 являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он) маса якої складає 0,0402г в перерахунку на основу (а.с. 53-54);
- постановою слідчого від 09.04.2026 про визнання зіп-пакету з речовиною білого кольору речовим доказом;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.04.2026, відповідно до якого остання залучалася працівниками поліції для проведення оперативної закупівлі забороненої речовини у ОСОБА_5 (а.с. 88-89);
- протоколами допитів свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 від 0*6.04.2026, які залучалися до проведення вказаних слідчих дій як поняті (а.с. 82-87);
- протоколом затримання ОСОБА_5 від 09.04.2026, відповідно до якого під час обшуку затриманого вилучено, зокрема: грошові кошти, у тому числі купюра 200 грн, номер якої співпадає із номером купюри, що видана 09.04.2026 ОСОБА_8 для проведення закупки; 10 мобільних телефонів (а.с. 59-62).
З огляду на доводи підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що підозра, виходячи із змісту постанови Верховного Суду України від 24.11.2016 у справі № 5-328кс16, є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Таким чином, надані докази свідчать про те, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальні правопорушення, зазначені у клопотанні, а отже підозра відповідає критерію обґрунтованості.
Оцінюючи визначені ст.178 КПК України обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, слідчий суддя доходить таких висновків.
Так, орган досудового розслідування надав слідчому судді достатньо вагомі докази вчинення підозрюваним двох епізодів вчинення тяжкого злочину, за що ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років із конфіскацією майна.
Як зазначено у рішенні у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейського суду з прав людини, суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
ОСОБА_5 раніше не був судимий, мешкає із літніми батьками, дружини та дітей не має, за місцем проживання керівником ОСББ характеризується як спокійна та неконфліктна людина, є особою з інвалідністю ІІІ групи. Зі слів підозрюваного, він працевлаштований неофіційно.
Проте вказані обставини, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , не можуть звести до мінімуму ризик переховування від слідства і суду, в тому числі шляхом залишення території України як особи, що має інвалідність.
Оцінюючи наявність ризиків перешкоджання кримінального провадження іншими чином, знищення речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, слідчий суддя зазначає, що на час розгляду клопотання досудовим розслідуванням ще не встановлені шляхи придбання та збуту психотропних речовин, а на сьогоднішній день зазначена категорія злочинів вчиняється за допомогою мережі інтернет. Слідчий суддя бере до уваги, що в ході обшуку затриманого у нього було відшукано 10 мобільних терміналів, у тому числі пошкоджених, тобто підозрюваний міг використати мобільний зв'язок та мережу інтернет для закупки та подальшого збуту психотропних речовин. Підозрюваному відомі його акаунти у месенджерах, хмарних сервісах, поштових скриньках тощо, вхід до яких здійснюється з різних засобів зв'язку, що може бути використано підозрюваним для знищення наявних у нього відомостей щодо спілкування між учасниками вірогідного скоєння кримінального правопорушення, тобто, знищення істотних для кримінального провадження доказів.
Існує і ризик незаконного тиску на свідка у кримінальному продовженні. Так, коло осіб, яким збувають наркотичні засоби та психотропні речовини, є обмеженим. Як пояснював підозрюваний у судовому засіданні, він пригостив психотропною речовиною наркозалежну особу, тобто особа свідка йому відома.
На думку слідчого судді, існує і ризик продовження злочинної діяльності - хоча підозрюваний і не був раніше судимим, проте доказів, що він отримує дохід із легальних джерел, матеріали кримінального провадження не містять, а ОСОБА_5 обґрунтовувано підозрюється у вчиненні двох епізодів збуту психотропних речовин з метою отримання грошових коштів.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Однак, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, сукупнсть встановлених слідчим суддею ризиків, лише запобіжний захід у виді тримання під вартою або застава як альтернативний запобіжний захід зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.
Стан здоров'я підозрюваного не виключає можливість його тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно із ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, зіставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки, а також беручи до уваги матеріальний стан підозрюваного, а також припис ч. 2 ст. 182 КПК України, що застава може бути внесена будь-якою особою, вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
З урахуванням ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2026 становить 3328 грн., розмір застави складає 199 960гривень.
На підставі ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 194 КПК України суд, у разі внесення застави, покладає на обвинуваченого обов'язки, зазначені в резолютивній частині ухвали, необхідність яких випливає із клопотання прокурора.
Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 07 червня 2026 року включно.
Одночасно встановити заставу як альтернативний запобіжний захід у розмірі 60 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199 680 гривень.
Підозрюваний або будь-яка особа мають право у будь-який момент внести заставу у вказаному розмірі на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Запорізькій області; Рахунок отримувача: UA378201720355249002000001205, Банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26316700; Код банку отримувача (МФО): 820172, призначення платежу застава за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , справа № 336/3124/26.
Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, на строк два місяці, а саме:
- прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Уповноваженій службовій особі місця ув'язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення, негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти, роз'яснивши підозрюваному чи іншому заставодавцю обов'язки, що покладаються у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання, як передбачено абз. 2 ч. 3 ст.182 КПК України.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» для виконання.
Встановити строк дії даної ухвали в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 07 червня 2026 року включно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.
Слідчий суддя ОСОБА_1