13.04.2026
ЄУН № 334/92/26
Провадження № 1-кс/337/165/26
13 квітня 2026 року Слідчий суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
встановив:
06.04.2026 року до Хортицького районного суду м. Запоріжжя, за визначеною Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 23.02.2026 року підсудністю, надійшли матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга ОСОБА_2 від 02.12.2025 року містить прохання витребувати його заяву про яку іде мова в додатку за зобов'язати внести її до ЄРДР. Якщо термін оскарження сплив - просить поновити. В якості додатку надано повідомлення ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 27.10.2025 року про те, що звернення ОСОБА_2 від 10.10.2025 року зареєстроване до ІПНП «Єдиний облік» ЗРУП ГУНП в Запорізькій області - ЄО № 37511 Вх№ К-1356. За результатами перевірки прийняте рішення про відсутність підстав про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Дане повідомлення зареєстроване ДП «Запорізький слідчий ізолятор» 17.11.2025 року.
Відповідно до наданих на запит слідчого судді Дніпровського районного суду м. Запоріжжя матеріалів ЄО № 37511 Вх№ К-1356, 19.09.2025 року до ЗРУП ГУНП в Запорізькій області через секретаріат надійшов вхідний поштою № Х-1268 з ДП «Запорізький слідчий ізолятор» звернення ОСОБА_2 щодо можливого вчинення кримінального правопорушення з боку працівників Дніпровського суду м. Запоріжжя, ЄО № 34173.
Відповідно до копії заяви ОСОБА_2 від 07.09.2025 року до ГУНП в Запорізькій області, він у порядку ст. 214 КПК України заявляє про злочин керівника апарату Дніпровського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_3 , яка позбавляє його процесуального права на отримання копій матеріалів справи з метою укриття злочинних дій суддів. ОСОБА_3 скриває більше півроку відмовляється видати йому матеріали відеозапису апеляційних засідань за 07.10.2024 року які стосуються його апеляційних скарг на обрання йому запобіжного заходу і арешту майна.
22.09.2025 року ЗРУП ГУНП в Запорізькій області направив матеріали заяви до ТУ ДБР у м. Мелітополі для подальшого розгляду та прийняття рішення.
07.10.2025 року ТУ ДБР у м. Мелітополі повернуло за належністю до ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, як помилково скероване, звернення ОСОБА_2
10.10.2025 року до ЗРУП ГУНП в Запорізькій області через секретаріат надійшов вхідний матеріал за № К-1356 від 09.10.2025 року від ДБР у м. Мелітополі за зверненням ОСОБА_2 від 29.09.2025 року щодо неправомірних дій на думку заявника керівника апарату Дніпровського районного суду м. Запоріжжя. Матеріали були направлені до СВ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області для прийняття рішення.
Згідно до роз'яснення СВ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області підстав для прийняття рішення про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на теперішній час отримано недостатньо.
Вивчивши матеріали скарги, вважаю, що скарга підлягає поверненню з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Положеннями ч. 1 ст. 304 КПК України визначено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
За приписами ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Із наведених положень ч. 1 ст. 214 КПК України випливає, що внесення відомостей до ЄРДР здійснюється не пізніше 24 годин після подання заяви або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
У ч. 5 ст. 115 КПК України зазначено, що при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу. Частиною 7 цієї статті передбачено, що при обчисленні процесуального строку в нього включаються вихідні і святкові дні, а при обчисленні строку годинами - і неробочий час. Якщо закінчення строку, який обчислюється днями або місяцями, припадає на неробочий день, останнім днем цього строку вважається наступний за ним робочий день, за винятком обчислення строків тримання під вартою та перебування в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи.
Так, як слідує зі змісту поданої скарги, та наявних матеріалів, заява ОСОБА_2 від 07.09.2025 року до ГУНП в Запорізькій області у порядку ст. 214 КПК України надійшла до ЗРУП ГУНП в Запорізькій області 19.09.2025 року, але відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.
Відповідно до ст. 214 КПК України, уповноважена особа протягом 24 годин повинна була після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Із наведеного убачається, що строк оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР розпочався з 21.09.2025 року та закінчився 30.09.2025 року.
Натомість, скарга на бездіяльність, яка подана до слідчого судді, датована лише 02.12.2025 року, а заява про кримінальне правопорушення зареєстрована ЗРУП ГУНП в Запорізькій області 19.09.2025 року, тобто скарга подана вже після пропуску строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України для оскарження такого виду бездіяльності.
В скарзі ОСОБА_2 заявлено, що «якщо термін оскарження сплив - просить поновити».
Згідно із ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення, повертається заявникові.
Згідно ст.116 КПК України процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти…
Згідно ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Ті обставини, що ОСОБА_2 перебуває в ДП «Запорізький слідчий ізолятор», та те, що його заява від 07.09.2025 року, про вчинене кримінальне правопорушення, яка надійшла до ЗРУП ГУНП в Запорізькій області 19.09.2025 року, надсилалась до ТУ ДБР у м. Мелітополі та згодом 10.10.2025 року була повернута до ЗРУП ГУНП в Запорізькій області не свідчить про пропущення строку із поважних причин, оскільки оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей до ЄРДР до слідчого судді могло мати місце протягом 10 днів з дня отримання заяви уповноваженою особою ЗРУП ГУНП в Запорізькій області на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення.
В будь-якому випадку, такий строк не міг перевищувати 10 денного строку з моменту отриманні цієї заяви уповноваженою особою.
Відтак невчинення заявником жодних дій (розумних заходів), направлених на з'ясування результатів поданої ним заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення з моменту подачі заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення до моменту звернення до слідчого судді не свідчать про добросовісне користування особою, яка звернулась зі скаргою, її процесуальними правами.
Особа, яка звернулась зі скаргою, не зазначила та не довела існування об'єктивно непереборних обставин, які б не залежали від її волевиявлення й істотно перешкоджали або ускладнювали реалізацію нею права на оскарження бездіяльності згідно ст. 303 КПК України у строк, визначений кримінальним процесуальним законодавством, як і не долучила на підтвердження цих обставин відповідних доказів.
Враховуючи викладене, підстав для поновлення процесуального строку на подачу скарги не вбачається.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що скарга не відповідає вимогам закону, оскільки подана після закінчення строку, передбаченого ч.1 ст.304 КПК України і підстав для поновлення процесуального строку на подачу скарги не має.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Так, у справі «Мельник проти України» зазначено, що право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Також слідчий суддя враховує положення, викладені в рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каванил'єс проти Іспанії», щодо суворого трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм), та вважає, що за встановлених обставин та підстав, повернення скарги з вищевказаних обставин не може розцінюватися як прояв надмірного формалізму, який перешкоджає доступності правосуддя.
При цьому слідчий суддя зауважує, що повернення скарги слідчим суддею відповідно до положень ч.7 ст.304 КПК не позбавляє особу права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Керуючись ст. 214, 303, 304 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_2 від 02.12.2025 року на бездіяльність посадових осіб Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1