Справа № 333/11501/25
Провадження № 2/331/1430/2026
10 квітня 2026 року місто Запоріжжя
Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Каретник Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Данилевської О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
АТ «Таскомбанк» звернулося до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.
Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 10 грудня 2025 року дану цивільну справу було передано за підсудністю до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя.
На обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначає, що 10.03.2020 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» кредитний договір № 3034600247.
Відповідно до умов кредитного договору № 3034600247 від 10.03.2020 позичальнику надано кредит на суму 52543, 00 грн. строком на 24 місяці зі сплатою річних процентів у розмірі 0,01% від суми боргу за договором та щомісячних процентів у розмірі 3,00 % від суми кредиту.
Всі умови кредитного договору викладені в паспорті кредиту та Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» та розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР». Позичальник підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовною загальною вартістю кредиту.
У подальшому 12.03.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» відступило на користь АТ «Таскомбанк» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3034600247 від 10.03.2020 на підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016. Про зміну кредитора відповідач була повідомлена під особистий підпис 10.03.2020.
Однак, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на вимогу погасити борг, відповідач не виконала своїх зобов'язань перед первісним кредитором та після відступлення позивачу права грошової вимоги не виконала умови кредитного договору перед новим кредитором. Внаслідок неналежного виконання умов укладеного кредитного договору відповідач перед банком має заборгованість станом на 23.05.2025 в сумі 48789,26 грн., з яких: 1784,81 грн. - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 0,02 грн. - заборгованість по річними процентами (в т.ч. прострочена) та 47004,43 грн. - заборгованість за щомісячними процентами (в т.ч. прострочена).
На підставі викладеного, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Такскомбанк» заборгованість за кредитним договором №3034600247 від 10.03.2020 у розмірі 48789,26 грн., а також понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, але у позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи за його відсутності, також він надіслав до суду заяву, у якій зазначив про відсутність заперечень проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач у судові засідання тричі не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце проведення судових засідань повідомлена належним чином шляхом направлення поштою судових повісток з повідомленнями, але поштові відправлення повернулися до суду без вручення з відмітками поштового відділення «адресат відсутній», відзив на позов вона не подала.
Відповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Взявши до уваги заяву представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Ухвалою судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 15.01.2026 відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані до суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Із матеріалами справи встановлено, що 10.03.2020 між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3034600247, за умовами якого позикодавець надав позичальнику кредит в сумі 52543,00 гривень строком на 24 місяці зі сплатою річних процентів у розмірі 0,01% від суми боргу за договором та щомісячних процентів у розмірі 3,00 % від суми кредиту.
Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно з п. 1.3. Кредитного договору позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на передбачених в Паспорті кредиту №4600247, який є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п.2.1 Кредитного договору всі інші умови кредитного договору, викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», редакція від 17.01.2020, розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР», з якими позичальник ознайомився до укладення цього договору та до яких позичальник приєднується, підписавши цей договір.
12.03.2020 ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» відступило на користь АТ «Таскомбанк» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №3034600247 від 10.03.2020 на підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «Таскомбанк», що підтверджується реєстром прав вимоги до Договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 12.03.2020.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» свої зобов'язання перед відповідачем виконало належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти.
У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.
Станом на 23.05.2025 за відповідачем обліковується заборгованість за кредитним договором в розмірі 48789,26 гривень, з яких: 1784,81 грн. - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 0,02 грн. - заборгованість по річними процентами (в т.ч. прострочена) та 47004,43 грн. - заборгованість за щомісячними процентами (в т.ч. прострочена).
Судом враховано, що відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Крім того, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором ст. 612 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Проте, умови кредитного договору відповідачем належним чином не виконані у передбачені договором строки, що призвело до виникнення заборгованості. При цьому, про зміну кредитора відповідач була повідомлена належним чином під особистий підпис 10.03.2020.
Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
10.06.2025 АТ «Таскомбанк» звернулося із досудовим повідомленням-вимогою про погашення заборгованості по кредитному договору в загальному розмірі 48789,26 грн. протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення. Однак, відповідач вимогу не задовольнила, погашення заборгованості не здійснила.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач взятих на себе зобов'язань у строки, передбачені договором №3034600247 від 10.03.2020, належним чином не виконала, а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до суду позивач по справі АТ «Таскомбанк» сплатило судовий збір у сумі 2422,40 грн., а тому, оскільки позов задоволено в повному обсязі сплачений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 549, 551, 610, 622, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 263-265, 282 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Такскомбанк» (адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за кредитним договором №3034600247 від 10.03.2020 у розмірі 48789 (сорок вісім тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) гривень 26 копійок, яка складається із: 1784,81 грн. - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 0,02 грн. - заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена) та 47004,43 грн. - заборгованість за щомісячними процентами (в т.ч. прострочена).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Такскомбанк» (адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, ЄДРПОУ 09806443) судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст. 284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складення повного судового рішення - 10 квітня 2026 року.
Суддя Юлія КАРЕТНИК